
Фото: accemedin.com
«Вірус справді змінився». Яким зараз є портрет хворого на Covid-19
Із кінця лютого кількість нових заражень коронавірусом в Україні дедалі стрімкіше зростає. Заговорили про те, що почалася третя хвиля Covid-19. При чому – більш важка, ніж попередні.
Щодня в країні виявляють 12-15 тисяч інфікованих, зростає кількість госпіталізацій. Рекордну кількість хворих сьогодні зафіксували й на Львівщині – за учорашній день в області захворіло більше тисячі людей.
Читайте також: Ліжок для хворих із коронавірусом у Львові залишилося лише на два тижні
У лікарнях закінчуються місця. За словами медиків, тепер хвороба частіше вражає молодих та загалом відрізняється більшою кількістю складних випадків.
Молодь хворіє важче
За словами головного лікаря Львівської обласної інфекційної лікарні Сергія Федоренка, вік хворих, яких привозять у лікарню у середньому або важкому стані, зараз значно молодший.
Якщо раніше із коронавірусом госпіталізували здебільшого 60-70-річних людей, то зараз серед пацієнтів є 30-ти, а той й 20-річні люди. Вони не в такому важкому стані, оскільки більшість без супутніх захворювань і патологій, та все ж потребують цілодобового медичного лікування та догляду.
Вік найважчих хворих – від 59 до 72 років.
«Наймолодшому хворому у лікарні 20 років. Також серед госпіталізованих є пацієнти віком 23, 30, 32 роки. Більшість з них поступили до нас у середньому або важкому стані, з високою температурою, пневмоніями. Частина з них 10-12 днів лікувалися вдома самостійно, проте є й такі, в кого проблеми проявилися дуже швидко», – розповідає Сергій Федоренко.
За його словами, клінічно саме на 12-13-й день припадає розвиток так званого цитокінового шторму – це важке ураження імунної системи, коли розпочинаються інколи незворотні зміни у важливих для життя органах і системах – це зміни дихальної системи, ураження нирок та інших ендокринних органів. Такий шторм може призвести до смерті.
Читайте також: Чи справді у львівських лікарнях хворих із Covid-19 кладуть у коридорах
На тому, що вік хворих на коронавірус помолодшав, а стан поважчав Тvoemisto.tv наголосив і директор Центру легеневого здоров’я Любомир Рак. У цій Covid-лікарні також є 20-30-річні пацієнти. Наймолодшому пацієнтові було лише 22 роки.
«Ця хвиля коронавірусу відрізняється тим, що до нас відразу привозять важчих хворих. Більшість із них не мають супутніх захворювань, але їх стан все одно важкий для лікування. Хвороба розвивається стрімко, проходить важко, тож саме лікування триваліше. Наприклад, з 202-х пацієнтів, які у нас є, більше 20-ти перебувають у реанімації. З них семеро – на апаратах ШВЛ», – каже Любомир Рак.
За його словами, якщо раніше хворого із Covid-19 могли виписати менше, ніж через 10 днів, то тепер тривалість лікування становить не менше 14 днів.
Майже всі хворі із коронавірусом, яких тепер привозять у Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи, кисневозалежні. Хтось потребує кисневих концентраторів, але є й такі, кого відразу переводять на апарат штучної вентиляції легень.
«Кількість хворих в лікарні щодня збільшується. За день їх може бути 20-22, а учора взагалі було 28 нових хворих. Майже 95% пацієнтів, яких привозять, кисневозалежні та важкі. Їх вік значно менший, аніж було раніше. Зараз на апаратах ШВЛ є пацієнти віком 60-70 років, але 25-ти і 35-річні змушені дихати через кисневі маски та кисневі концентратори. Раніше такого не було, тому із впевненістю можу сказати, що вірус справді змінився – він підкошує значно молодших», – пояснює директор госпіталю Максим Прикупенко.
Лікарня заповнена на 58%. Учора зранку тут було 270 хворих, лікарня розрахована на 500 ліжок.
Як змінилися симптоми
Більшість хворих на Covid-19, яких привозять у львівські лікарні, за словами медиків, мають високу температуру, що довго тримається, низьку сатурацію (насиченість крові киснем – Ред.). Крім того, у них різко погіршується самопочуття, притаманна пітливість, задишка, ураження легень.
Майже усі хворі, які перебувають на лікуванні, мають важчий перебіг, ураження легень у вигляді двобічних бронхопневмоній з важкою дихальною недостатністю.
Читайте також: У Львові утворюються довгі черги на ПЛР-тест. У чому причина
Ще один відмінний від минулорічної картини симптом, каже Сергій Федоренко, це те, що більше 90% хворих, яких госпіталізують, мають дуже високу температуру, що навіть може призводити до галюцинацій.
«Температура тіла у хворих може сягати 38-39 градусів, також є ураження нервової системи, нейротоксикози. Хворі дуже важко переносять цю гіпертермію. Наприклад, у нас є 45-річний пацієнт, в якого проявилися порушення з боку центральної нервової системи у вигляді слухових і зорових галюцинацій», – розповів медик.
Також, з його слів, приблизно 20% хворих скаржаться на інтенсивні болі у нижніх кінцівках, навіть до такого, що їм важко пересуватися.
Бережіть дітей, вони також хворіють
Директорка Львівської дитячої лікарні ОХМАТДИТ Олександра Бурда каже, що портрет дітей молодшого та юного віку, в яких підтверджений коронавірус, теж змінився. Насамперед, кількість хворих діток значно зросла, а перебіг хвороби став більш агресивним.
«Щодня до нас поступає від 4 до 6 дітей із Covid-19. У частини коронавірус проявляється загальними симптомами інтоксикації, тобто гарячкою, слабкістю, розладами кишково-шлункового тракту, хоча останнє – менше. При тому, температура висока – може бути в межах 38 градусів і вище, погано збивається. Таке явище небезпечне через можливий набряк мозку, що може призвести до зупинки дихання і навіть смерті. Також останнім часом почастішали посткоронавірусні пневмонії. А це вже не звичайна бактеріальна, а своєрідний набряк. Легенева тканина наповнюється рідиною і стає, так би мовити, вологою: легеня, наче губка, набирає воду і втрачає здатність дихати, не відбувається газообмін», – розповідає Тvoemisto.tv Олександра Бурда.
Середня тривалість лікування дітей із коронавірусом становить від тижня і більше – усе залежить від стану. Якщо без пневмоній, то покращати маленькому пацієнтові може за тиждень, якщо є пневмонії, то лікування, в середньому, становить 2-3 тижні, проте буває і довше. За словами директорки ОХМАТДИТу, в лікарні була дитина, яку лікували більше двох місяців.
Станом на вчора у лікарні перебували 20 хворих, ще двоє – у реанімації під апаратами ШВЛ: 10-ти та 17-річна дівчата.
«10-річна дитина досі на ШВЛ, але з позитивною динамікою. А ось 17-річна дівчина важка. Ще є один 17-річний хлопець на кисні. Перебіг у цих хворих був стрімким. Двоє найважчих захворіли у березні – 7-го і 10-го числа, проте їх були змушені підключити до апаратів ШВЛ. Вдома вони довго не були, просто перебіг є більш агресивним, у них швидше наросла дихальна недостатність», – каже співрозмовниця.
Також, за словами директорки, до дитячої лікарні мали перевести дворічну дитину, яку до цього часу лікували в інфекційному відділенні. У неї були проблеми з кишково-шлунковим трактом, але лікуванню дитячий організм не піддавався.
«Їй зробили тест на коронавірус, що виявився позитивним. Дитину переводять до нас, бо не має ефекту від лікування», – додає Олександра Бурда.
Карантин ніхто не відміняв
Аби не наразитися на небезпеку і не злягти в лікарню, кожен повинен пам’ятати про карантинні заходи.
Лікарі не перестають наголошувати: за перших симптомів варто звертатися до сімейного лікаря, а за потреби – здавати аналізи: на антиген або ПЛР.
«Всі засоби захисту мають бути дотримані – стежити за гігієною рук, часто їх мити, користуватися масками, тримати дистанцію, не ходити у місця, де є багато людей. Всі ці правила були прописані ще минулого року, але тепер мало хто дотримується всього. Люди розслабилися, думали, що все минуло. На жаль, це не так», – каже Любомир Рак.
Читайте також: Чи готові львівські поліклініки приймати хворих на Covid-19. Фото. Відео
Щоб зменшити ризик зараження коронавірусом і зупинити подальше поширення інфекції, варто дотримуватись таких правил:
- Регулярно і ретельно обробляйте руки дезінфектором із вмістом спирту не менше 60% або мийте їх теплою водою з милом протягом 20-40 секунд. Це допомагає знищити віруси, що можуть перебувати на шкірі.
- Тримайтеся від інших на відстані не менше метра. Під час кашлю, чхання або розмови з носа й рота людини виділяються дрібні краплі, що можуть містити вірус. Коли ви перебуваєте занадто близько, то можете вдихнути ці краплі та заразитися, якщо людина хвора на Covid-19.
- Уникайте місць великого скупчення людей. Там набагато вища ймовірність опинитися в тісному контакті з інфікованим коронавірусом.
- Намагайтеся не чіпати очі, ніс і рот немитими руками. Ми торкаємося багатьох поверхонь, і таким чином вірус може потрапити на руки. Брудними руками ми можемо перенести вірус на слизові оболонки очей, носа чи рота. Звідти він здатний потрапити в організм. Саме тому універсальна порада про миття рук така важлива. Якщо все ж таки необхідно доторкнутися до обличчя, скористайтеся чистою серветкою, яку після використання слід викинути у сміттєвий контейнер.
- Дотримуйтеся правил респіраторної гігієни дихання та кашлю. Під час кашлю або чхання прикривайте рот і ніс згином ліктя або серветкою. Використану серветку слід викинути і вимити руки. Вірус передається через дрібні краплі. Правила респіраторної гігієни допоможуть вам захистити інших від Covid-19, грипу та ГРВІ.
- Самоізолюйтеся до одужання, навіть якщо у вас легкі симптоми ГРВІ. Попросіть кого-небудь доставляти вам продукти до дверей квартири. Якщо вам необхідно вийти з дому, вдягайте маску. Такі заходи допоможуть захистити ваше оточення від Covid-19 та інших вірусних захворювань.
- Якщо у вас підвищилася температура, з’явилися кашель і утруднене дихання, подзвоніть до сімейного лікаря. Звернення до лікаря телефоном дозволить йому, за необхідності, оперативно скерувати вас до спеціалізованого лікувального закладу.
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ