
Фото: accemedin.com
«Вірус справді змінився». Яким зараз є портрет хворого на Covid-19
Із кінця лютого кількість нових заражень коронавірусом в Україні дедалі стрімкіше зростає. Заговорили про те, що почалася третя хвиля Covid-19. При чому – більш важка, ніж попередні.
Щодня в країні виявляють 12-15 тисяч інфікованих, зростає кількість госпіталізацій. Рекордну кількість хворих сьогодні зафіксували й на Львівщині – за учорашній день в області захворіло більше тисячі людей.
Читайте також: Ліжок для хворих із коронавірусом у Львові залишилося лише на два тижні
У лікарнях закінчуються місця. За словами медиків, тепер хвороба частіше вражає молодих та загалом відрізняється більшою кількістю складних випадків.
Молодь хворіє важче
За словами головного лікаря Львівської обласної інфекційної лікарні Сергія Федоренка, вік хворих, яких привозять у лікарню у середньому або важкому стані, зараз значно молодший.
Якщо раніше із коронавірусом госпіталізували здебільшого 60-70-річних людей, то зараз серед пацієнтів є 30-ти, а той й 20-річні люди. Вони не в такому важкому стані, оскільки більшість без супутніх захворювань і патологій, та все ж потребують цілодобового медичного лікування та догляду.
Вік найважчих хворих – від 59 до 72 років.
«Наймолодшому хворому у лікарні 20 років. Також серед госпіталізованих є пацієнти віком 23, 30, 32 роки. Більшість з них поступили до нас у середньому або важкому стані, з високою температурою, пневмоніями. Частина з них 10-12 днів лікувалися вдома самостійно, проте є й такі, в кого проблеми проявилися дуже швидко», – розповідає Сергій Федоренко.
За його словами, клінічно саме на 12-13-й день припадає розвиток так званого цитокінового шторму – це важке ураження імунної системи, коли розпочинаються інколи незворотні зміни у важливих для життя органах і системах – це зміни дихальної системи, ураження нирок та інших ендокринних органів. Такий шторм може призвести до смерті.
Читайте також: Чи справді у львівських лікарнях хворих із Covid-19 кладуть у коридорах
На тому, що вік хворих на коронавірус помолодшав, а стан поважчав Тvoemisto.tv наголосив і директор Центру легеневого здоров’я Любомир Рак. У цій Covid-лікарні також є 20-30-річні пацієнти. Наймолодшому пацієнтові було лише 22 роки.
«Ця хвиля коронавірусу відрізняється тим, що до нас відразу привозять важчих хворих. Більшість із них не мають супутніх захворювань, але їх стан все одно важкий для лікування. Хвороба розвивається стрімко, проходить важко, тож саме лікування триваліше. Наприклад, з 202-х пацієнтів, які у нас є, більше 20-ти перебувають у реанімації. З них семеро – на апаратах ШВЛ», – каже Любомир Рак.
За його словами, якщо раніше хворого із Covid-19 могли виписати менше, ніж через 10 днів, то тепер тривалість лікування становить не менше 14 днів.
Майже всі хворі із коронавірусом, яких тепер привозять у Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи, кисневозалежні. Хтось потребує кисневих концентраторів, але є й такі, кого відразу переводять на апарат штучної вентиляції легень.
«Кількість хворих в лікарні щодня збільшується. За день їх може бути 20-22, а учора взагалі було 28 нових хворих. Майже 95% пацієнтів, яких привозять, кисневозалежні та важкі. Їх вік значно менший, аніж було раніше. Зараз на апаратах ШВЛ є пацієнти віком 60-70 років, але 25-ти і 35-річні змушені дихати через кисневі маски та кисневі концентратори. Раніше такого не було, тому із впевненістю можу сказати, що вірус справді змінився – він підкошує значно молодших», – пояснює директор госпіталю Максим Прикупенко.
Лікарня заповнена на 58%. Учора зранку тут було 270 хворих, лікарня розрахована на 500 ліжок.
Як змінилися симптоми
Більшість хворих на Covid-19, яких привозять у львівські лікарні, за словами медиків, мають високу температуру, що довго тримається, низьку сатурацію (насиченість крові киснем – Ред.). Крім того, у них різко погіршується самопочуття, притаманна пітливість, задишка, ураження легень.
Майже усі хворі, які перебувають на лікуванні, мають важчий перебіг, ураження легень у вигляді двобічних бронхопневмоній з важкою дихальною недостатністю.
Читайте також: У Львові утворюються довгі черги на ПЛР-тест. У чому причина
Ще один відмінний від минулорічної картини симптом, каже Сергій Федоренко, це те, що більше 90% хворих, яких госпіталізують, мають дуже високу температуру, що навіть може призводити до галюцинацій.
«Температура тіла у хворих може сягати 38-39 градусів, також є ураження нервової системи, нейротоксикози. Хворі дуже важко переносять цю гіпертермію. Наприклад, у нас є 45-річний пацієнт, в якого проявилися порушення з боку центральної нервової системи у вигляді слухових і зорових галюцинацій», – розповів медик.
Також, з його слів, приблизно 20% хворих скаржаться на інтенсивні болі у нижніх кінцівках, навіть до такого, що їм важко пересуватися.
Бережіть дітей, вони також хворіють
Директорка Львівської дитячої лікарні ОХМАТДИТ Олександра Бурда каже, що портрет дітей молодшого та юного віку, в яких підтверджений коронавірус, теж змінився. Насамперед, кількість хворих діток значно зросла, а перебіг хвороби став більш агресивним.
«Щодня до нас поступає від 4 до 6 дітей із Covid-19. У частини коронавірус проявляється загальними симптомами інтоксикації, тобто гарячкою, слабкістю, розладами кишково-шлункового тракту, хоча останнє – менше. При тому, температура висока – може бути в межах 38 градусів і вище, погано збивається. Таке явище небезпечне через можливий набряк мозку, що може призвести до зупинки дихання і навіть смерті. Також останнім часом почастішали посткоронавірусні пневмонії. А це вже не звичайна бактеріальна, а своєрідний набряк. Легенева тканина наповнюється рідиною і стає, так би мовити, вологою: легеня, наче губка, набирає воду і втрачає здатність дихати, не відбувається газообмін», – розповідає Тvoemisto.tv Олександра Бурда.
Середня тривалість лікування дітей із коронавірусом становить від тижня і більше – усе залежить від стану. Якщо без пневмоній, то покращати маленькому пацієнтові може за тиждень, якщо є пневмонії, то лікування, в середньому, становить 2-3 тижні, проте буває і довше. За словами директорки ОХМАТДИТу, в лікарні була дитина, яку лікували більше двох місяців.
Станом на вчора у лікарні перебували 20 хворих, ще двоє – у реанімації під апаратами ШВЛ: 10-ти та 17-річна дівчата.
«10-річна дитина досі на ШВЛ, але з позитивною динамікою. А ось 17-річна дівчина важка. Ще є один 17-річний хлопець на кисні. Перебіг у цих хворих був стрімким. Двоє найважчих захворіли у березні – 7-го і 10-го числа, проте їх були змушені підключити до апаратів ШВЛ. Вдома вони довго не були, просто перебіг є більш агресивним, у них швидше наросла дихальна недостатність», – каже співрозмовниця.
Також, за словами директорки, до дитячої лікарні мали перевести дворічну дитину, яку до цього часу лікували в інфекційному відділенні. У неї були проблеми з кишково-шлунковим трактом, але лікуванню дитячий організм не піддавався.
«Їй зробили тест на коронавірус, що виявився позитивним. Дитину переводять до нас, бо не має ефекту від лікування», – додає Олександра Бурда.
Карантин ніхто не відміняв
Аби не наразитися на небезпеку і не злягти в лікарню, кожен повинен пам’ятати про карантинні заходи.
Лікарі не перестають наголошувати: за перших симптомів варто звертатися до сімейного лікаря, а за потреби – здавати аналізи: на антиген або ПЛР.
«Всі засоби захисту мають бути дотримані – стежити за гігієною рук, часто їх мити, користуватися масками, тримати дистанцію, не ходити у місця, де є багато людей. Всі ці правила були прописані ще минулого року, але тепер мало хто дотримується всього. Люди розслабилися, думали, що все минуло. На жаль, це не так», – каже Любомир Рак.
Читайте також: Чи готові львівські поліклініки приймати хворих на Covid-19. Фото. Відео
Щоб зменшити ризик зараження коронавірусом і зупинити подальше поширення інфекції, варто дотримуватись таких правил:
- Регулярно і ретельно обробляйте руки дезінфектором із вмістом спирту не менше 60% або мийте їх теплою водою з милом протягом 20-40 секунд. Це допомагає знищити віруси, що можуть перебувати на шкірі.
- Тримайтеся від інших на відстані не менше метра. Під час кашлю, чхання або розмови з носа й рота людини виділяються дрібні краплі, що можуть містити вірус. Коли ви перебуваєте занадто близько, то можете вдихнути ці краплі та заразитися, якщо людина хвора на Covid-19.
- Уникайте місць великого скупчення людей. Там набагато вища ймовірність опинитися в тісному контакті з інфікованим коронавірусом.
- Намагайтеся не чіпати очі, ніс і рот немитими руками. Ми торкаємося багатьох поверхонь, і таким чином вірус може потрапити на руки. Брудними руками ми можемо перенести вірус на слизові оболонки очей, носа чи рота. Звідти він здатний потрапити в організм. Саме тому універсальна порада про миття рук така важлива. Якщо все ж таки необхідно доторкнутися до обличчя, скористайтеся чистою серветкою, яку після використання слід викинути у сміттєвий контейнер.
- Дотримуйтеся правил респіраторної гігієни дихання та кашлю. Під час кашлю або чхання прикривайте рот і ніс згином ліктя або серветкою. Використану серветку слід викинути і вимити руки. Вірус передається через дрібні краплі. Правила респіраторної гігієни допоможуть вам захистити інших від Covid-19, грипу та ГРВІ.
- Самоізолюйтеся до одужання, навіть якщо у вас легкі симптоми ГРВІ. Попросіть кого-небудь доставляти вам продукти до дверей квартири. Якщо вам необхідно вийти з дому, вдягайте маску. Такі заходи допоможуть захистити ваше оточення від Covid-19 та інших вірусних захворювань.
- Якщо у вас підвищилася температура, з’явилися кашель і утруднене дихання, подзвоніть до сімейного лікаря. Звернення до лікаря телефоном дозволить йому, за необхідності, оперативно скерувати вас до спеціалізованого лікувального закладу.
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради
- Що буде із двома найстарішими пологовими будинками Львова?
- «Тепер з 30 співають лише троє дітей. Раніше було навпаки». Інтерв'ю з хормейстеркою
- Як забудовують південну околицю Львова та що не так
- Московський патріархат – це питання національної безпеки, а не релігійної свободи
- Підробляють документи, перепливають річку. Інтерв'ю з прикордонником про ухилянтів
- Якою могла б бути наша кухня, якби не «совок». Інтерв'ю з дослідницею Маріанною Душар
- «Нам поможе святий Юрій». Як Львів позбувався російської церкви
- «Ми вже перемогли... ». Остання розмова з Євгеном Гулевичем
- Сир у багажнику, щоб прилаштувати на визрівання, – звичне явище
- Команда рівних. Яка роль медсестри з розширеними повноваженнями в сучасній медицині
- Кому належать готелі у центрі Львова і чи є серед них росіяни
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам