
Фото: life.liga.net
Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
Про нагнітання паніки
Зараз майже десять відсотків моїх клієнтів звертаються з приводу того, що їх непокоять новини через можливий початок війни. Решта і далі розповідає про свої власні проблеми. Однак справді можна констатувати, що люди стали говорити про це, головно на Facebook.
Варто почати з того, що ми вже вісім років живемо у час невизначеності та непевності, враховуючи неоголошену війну на сході та ситуацію із Covid-19. Нічого нового немає, є певне нагнітання паніки, і, можливо, це робиться навмисно.
Про психологічну дестабілізацію суспільства
У 2015 році на стінах будинків та під’їздів писали адреси наркодилерів. Тоді піднялася хвиля, з’явилося багато тривожної інформації, яка потім кудись зникла. Очевидно, це було зроблено спеціально. Треба пам’ятати про те, що такі речі запускає агентура російських спецслужб, щоби дестабілізувати наше суспільство.
Тож коли черговий раз доводиться читати якусь страшну новину, варто перш за все заспокоїтися, буквально 10 разів вдихнути і видихнути, обговорити її з кимось, перевірити інформацію на адекватних сайтах. Бо найчастіше чутки та панічні новини поширюють через жовту пресу. Психологи ще з початку 2013 року радили оминати увагою джерела, які подають в інтернеті неперевірену інформацію, що спричиняє паніку.
Поради щодо зменшення впливу паніки
Крім того, дуже важливо дбати про своє повсякденне життя. Усі, напевне, чули про те, що треба турбуватися про здоровий сон, нормальне харчування, вживати менше спиртних напоїв. Алкоголь не усуває причини напруження і тривоги, а тільки погіршує їх. Рух, повітря, спорт – здавалося, банальні речі, про які говорять завжди, але їх треба робити. Люди це знають, але не роблять. А це, до слова, дозволяє стабілізувати психіку, трохи заспокоїтися, принаймні здолати тривогу.
Тривога – це сигнал організму щось робити. То робіть щось! Війну за одну секунду зупинити не вдасться, бо вона вже триває вісім років, і одна людина на це не впливає, але може вплинути на своє життя. Тому варто щось впорядкувати у житті, скласти якийсь план. Ми не знаємо, чого нам сподіватися, але хоча б якісь кроки ми можемо робити, аби знати, що про всяк випадок маємо певну базу.
Варто заздалегідь домовитися з родиною про канали зв’язку та місце зустрічі, якщо мобільний зв’язок не працюватиме або телефони вимкнуться. Раджу сісти і буквально написати список дій, щоби психіка отримала сигнал, що є план. Тоді буде спокійніше. Чи спрацює цей план, ми не знаємо, але суть його полягає у тому, що людина буде спокійніша і дасть собі раду при будь-якому розвитку подій.
Коли є багато різної інформації, то тривожність зростає. Потім, коли людина звикає до такого стану, рівень тривожності спадає, навіть спрацьовує захисна реакція психіки: нічого ж не відбувається, снаряди не вибухають, то про яку війну мовиться?
Про методи психології травми
Ми працюємо з клієнтами перш за все над тим, щоби стабілізувати їхній досвід за допомоги адекватного інформування та опрацювання травми. Це якщо говорити про травматичну подію, яка мала місце в житті людини. Якщо людина перебуває в гострому стані, якщо подія ще не завершена, тоді акцентуємо на тому, щоби стабілізувати психіку.
У цьому дуже помічними є вправи на уяву та фізичні заняття. Плавання, біг, переведення цієї тривоги в кінетичну енергію. Можна, для прикладу, вибігти і «прокричати» цю тривожність. Дуже добре допомагає плавання, бо розрухує верхню частину торса, де емоції «застрягають».
Про хаотичність дій у суспільстві
Нагнітання паніки призводить до того, що люди починають хаотично діяти. Українці вже мають досвід зіткнень із російськими військовими у 2014 році та паніки, що була присутня тоді. Тож зараз не має бути вираженої панічної реакції в суспільстві, бо що нового варто очікувати?
Ми не можемо постійно гостро реагувати на виклики, тому що виснажимося. Психіка сама адаптується і захищається тим, що дає нам зрозуміти: ми живемо в стані гібридної війни вже певний час.
Наш світ непередбачуваний. Ми ніколи не можемо на сто відсотків спрогнозувати, що з нами буде. Тому треба дбати про себе, задовольняти свої психологічні потреби тут і тепер. Важливо робити хоч що-небудь. Якщо дуже кепсько – звертатися до фахівця, якщо ж не дуже – читати поради в інтернеті та, повторюся, щось робити!
Роман Тищенко-Ламанський
Повна або часткова публікація тексту без письмової згоди редакції заборонена і вважається порушенням авторських прав
Вибір Твого міста
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові