Фото: ОХМАТДИТ

Фото: ОХМАТДИТ

Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми

4233 0
Маленький Давидко Борута уже дихає без ШВЛ, а ще недавно він пережив кому та місяці реанімації.

Давидку лише рік і чотири місяці, з яких рік і два він провів у лікарні. Хоч з медзакладу він вийшов напередодні, мама хлопчика Аліна Борута називає одужання та повернення сина справжнім різдвяним дивом, адже цьогорічне Різдво вони святкуватимуть не у лікарняних стінах, а удома на Турківщині.

Перша вагітність і пологова травма

Маленький Давид народився у вересні 2020 року у турківському пологовому будинку. За словами Аліни Борути, пологи були важкі. Відразу після народження вона сама помітила, що з дитинкою щось не так, хоча лікарі стверджували, що він здоровий.

Читайте також: Давидко, якому львів'яни збирали кошти на ШВЛ, уже не в реанімації. Відео

«Давид – наша перша дитина. Вагітність у мене проходила нормально. Ми дуже чекали на появу здорового рожевощокого синочка. Та коли він народився, то почав сіріти. Ніхто з лікарів мені нічого не казав, певно й не розуміли, що твориться. Казали, що дитина нахапалася навколоплідних вод і пройде. Лікар, який приймав пологи, взагалі вийшов до чоловіка і сказав, що все нормально. Та коли мені задзвонила мама, аби привітати, то я відразу сказала, що з сином щось не так. Посеред ночі лікарі забили на сполох і сина перевели до Львівської обласної дитячої лікарні ОХМАТДИТ через проблеми з диханням», – каже Аліна Борута.

Виписавшись із пологового, Аліна відразу поїхала у лікарню до сина. Каже, що коли дізналася, що він у комі, наче світ перевернувся. У такому стані він пробув близько трьох тижнів.

Перш ніж синові встановили правильний діагноз, довелося пройти великий шлях. Усі органи хлопчика були здорові, але чомусь він не міг дихати.

«Рідкісний діагноз – двобічний параліч діафрагми Давидкові встановили десь у три місяці. Впевнена, що це сталося через важкі пологи», – додає мама Аліна.

Про те, що параліч діафрагми є наслідком складних пологів, каже й завідувачка реанімації новонароджених лікарні ОХМАТДИТ Галина Заремба. Вона першою прийняла Давидка з пологового у вересні 2020-го.

«Дитина поступила до нас із синдромом поліорганної недостатності внаслідок важкої асфіксії у дуже важкому стані. Дитині застосували лікувальну гіпотермію – коли тіло на 72 години охолодили до 33 градусів, а згодом упродовж восьми годин поступово зігрівали», – пояснює Галина Заремба.

Порятунок Давидка

У реанімаційному відділенні Давидко пробув пів року. Він не міг самостійно дихати, бо його діафрагма – плоский м'яз, який допомагає людині робити вдих, не скорочувався від народження. Дихати допомагав апарат ШВЛ. Щоб мати змогу перевестися з реанімації у палату, а згодом піти додому, сім’ї потрібно було придбати власний ШВЛ. Коштів у понад 400 тисяч гривень родина не мала, тому допомогти узявся Благодійний фонд «Із янголом на плечі».

Керівник фонду Юрій Федечко каже, що суму у 425 тисяч гривень їм вдалося зібрати за чотири доби.

Щоб дитина могла жити без апаратів, львівські лікарі знайшли спосіб порятунку. Потрібен був стимулятор діафрагми. Без нього, за словами торакального хірурга Романа Ковальського, який першим діагностував двобічний параліч нерва діафрагми у Давидка, дитина була б прикутою до ліжка та апарату ШВЛ, тобто був би потрібний постійний догляд.

Читайте також: До Львова приїхав стимулятор, який допоможе маленькому Давидку дихати

Шукати стимулятор діафрагми стали за кордоном, адже ані у Львові, ані в Україні такого апарату ніхто не імплантував. Переговорами та замовленням у США займалася голова опікунської ради лікарні ОХМАТДИТ Андріана Мальська. Коштував стимулятор діафрагми для Давидка понад 1,8 млн грн. Збіркою знову ж таки зайнявся Благодійний фонд «Із янголом на плечі».

«Гроші на стимулятор діафрагми для Давидка вдалося зібрати досить швидко. Буквально за місяць ми завершили збірку і вже отримали цей апарат», – каже Юрій Федечко.

Першу операцію із вживлення стимулятора діафрагми Давидкові зробили на початку червня, другу – у липні (електрод підвели до іншої сторони нерва, – ред.). Обидві операції лікарі робили малоінвазивно – через кілька маленьких проколів.

«Коли нас переводили з реанімації у відділення, мене опанували страх і паніка, адже я не знала, чи вдасться мені правильно доглядати за сином після усього пережитого. Але я взяла себе у руки і твердо вирішила, що для своєї дитини зроблю усе, аби він жив і розвивався, як нормальні діти», – каже мама Аліна Борута.

Читайте також: У Львові прооперували Давидка, якому львів'яни збирали кошти на стимулятор нерва діафрагми

Принцип роботи стимулятора діафрагмального нерва полягає в тому, що до нерва підводять електрод, який закріплюють під шкірою. Він активується апаратом, який перебуває поруч з дитиною. Силу електричного імпульсу, який допомагає діафрагмі скорочуватися, можна регулювати.

Наново вчилися жити

Упродовж всього перебування у лікарні мама Аліна тішилася кожним рухом, звуком, активністю та рефлексіями свого сина Давидка. Каже, що ні дня не сумнівалася, що він одужає і зможе покинути лікарняні палати.

«У той час як мої подружки розповідали про своїх діток, скидали фото у соцмережі, я мовчала. Тихо пишалася своїм сином, коли він усміхнувся, робив рухи чи, хоч не впевнено, та все ж брав у руки іграшку. Для мене це все були перемоги. Щодня у лікарні знімала для себе коротенькі відео. Інколи не розуміла, для чого вони мені, але наполегливо це робила. Так фіксувала все те, що для мене було важливим», – веде далі жінка.

Ще у лікарні свого сина Аліна почала вчити самостійно їсти (адже до того він всю їжу споживав лише через зонд, – ред.), навчала розрізняти кольори та тварин.

Відчувати світ заново мама з сином почала, коли їх виписали додому. Зараз Давидко ще не надто впевнено, та все ж ходить, уміє показати на пальцях, скільки йому років (Давидку 1 рік і 4 місяці), а також привітатися і попрощатися. Як і будь-якій дитині, йому цікаві іграшки, телефони, мультфільми. На вигляд він дуже серйозний, мало усміхається, а його погляд, наче у дорослого.

«Давидко дуже цікавий хлопчик, завжди йому цікаво, що відбувається навколо нього, любить вивчати все нове. Не ходить сам, але вправно повзає на сідницях. Вдома зовсім по-іншому. Точно можу сказати, що у нас почався новий етап життя – упродовж року і двох місяців в нас були переживання, нерви, сльози, стреси. Але тепер хочемо про все забути і жити нормальним життям», – каже Аліна Борута.

Удома Давидкові батьки ще роблять певні маніпуляції – на кілька хвилин підключають до апарату ШВЛ, аби зволожити трахеостому (дитина не може сама відкашляти і сплюнути слиз, тому доводиться відсановувати відсмоктувачем, – ред.) та під’єднують стимулятор. У дитячу лікарню на огляди Давидка привозять раз на місяць.

Батькам, в яких є також хворі дітки, Аліна та її чоловік Іван Борута радять не сумніватись жодної секунди у своїх дітях та їх одужання та молитись.

«Молитви справді зцілюють. У стінах дитячої лікарні були промолені багато молитов і не лише моїх, а й цілої України. Ніколи не варто думати про погане, краще налаштовуватись на позитив і тоді кожна історія точно завершиться добре», – додала мама Давидка Аліна Борута.

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!