
Фото: Unsplash
Халк прокидається. Львів'яни – про те, як Covid-19 впливає на психіку
Наприкінці січня соціологічна група «Рейтинг» опублікувала результати дослідження про психоемоційні стани українців на карантині. Зокрема там ідеться про те, що серед тих, хто вважає, що вже перехворів на коронавірус, є вищий рівень негативних емоційних станів – втома, розлади сну і тривога.
Ішла, сіла, забула
23-річна львів'янка Оксана перехворіла на коронавірус ще в серпні. Захворювання перенесла легко, за два тижні вже отримала негативний ПЛР-тест, але ще протягом місяця не мала вираженого смаку і нюху і не могла повноцінно працювати через втому та неуважність.
«Моя робота не те, щоб пов’язана з фізичними навантаженнями, але на об’єктах часто доводиться довго малювати в одному положенні, і я часто приходила втомлена. Після хвороби втому відчувала вдвічі швидше, ніж зазвичай, і протягом двох тижнів перед очима все здавалося розмитим. Я була зовсім не зібрана та неуважна. Зараз, попри те, що втома пройшла, розсіяність почасти досі помічаю за собою», – каже вона у коментарі Tvoemisto.tv.
Читайте також: «Львів'яни не готові відповідати за свої вчинки». Епідеміологиня про локдаун у Львові
А 28-річна Олена розповідає, що після хвороби традиційний 9-годинний сон перетворився на 5-годинний. Вона перенесла Covid-19 у листопаді: не мала смаку, нюху, її турбувала постійна втома і головний біль.
«Майже два місяці я засинала з відчуттям тривоги, постійно закрадалися якісь думки, не могла заснути звично о 23:00 чи опівночі. Консультувалася стосовно цього з лікарем, і мені пояснили, що таким може бути побічний ефект після коронавірусу», – каже вона.
Також Олена говорить про проблеми з пам’яттю, що турбували як під час хвороби, так і протягом місяця опісля.
«На роботі та вдома тричі могла перепитувати одне й те ж. Мої колеги та рідні спочатку думали, що я жартую, але я насправді легко забувала те, що питала хвилиною раніше», – говорить Олена.
«Ішла по квартирі з думкою щось зробити на кухні. Присіла на секунду – і все, могла пів години просидіти, згадуючи, що мала зробити. Перед Різдвом чотири рази за день починала варити узвар, лише під вечір закінчила», – розповідає і про свою забудькуватість 34-річна Анастасія, яка хворіла на коронавірус у грудні-січні.
«От ніби все добре, але щось не так. Це важко описати», – додає жінка.
Психотерапевтка Наталія Раїник пояснює, що забудькуватість, розсіяність тощо – це ті постковідні симптоми, які могли бути ще до коронавірусу, просто після хвороби вони «розквітають» уповні. Так відбувалося у її клієнтів – перенесене захворювання все загострювало.
Читайте також: Вакцинація від коронавірусу у Львові. Коли, де і кого щепитимуть на першому етапі
«Коронавірус послаблює здатність жити і працювати повноцінно. Люди не знають, в якій формі перенесуть, кого могли заразити, скільки будуть хворіти і чи вистачить грошей на лікування. Хтось іще може втратити роботу чи не має з ким залишити дітей, щоб не заразити. Це додаткові стресогенні фактори, що впливають і на сон, і на тривожність та можуть навіть провокувати депресію», – розповідає Наталія Раїник.
Наслідок чи причина?
Психотерапевтка також говорить про дослідження, що показують: люди, схильні до депресії, тривожних станів мають більше шансів захворіти і перехворіти у важчій формі. Тобто не тільки Covid-19 впливає на тривогу чи депресію, а й навпаки.
«Коронавірус уражає центральну нервову систему і, як-то кажуть, там, де слабше, там і рветься. Одні пацієнти скаржаться на погіршення сну або безсоння, інші – на постійну тривогу і депресію. Навіть те, що ми втрачаємо нюх під час хвороби, – це теж тому, що уражені певні ділянки мозку», – каже вона у коментарі Tvoemisto.tv.
Читайте також: Ми повернулися на 20 років назад. Про коронавірус та статистику онкозахворювань
До 35-річної Євгенії після коронавірусу повернулись панічні атаки, що вона поборола півтора роки тому. Та якщо раніше їй доводилося викликати в цьому випадку «швидку», нині жінка справляється самостійно.
«Після хвороби помічаю, що стала значно агресивнішою і зриваюся на людей, які цього не заслуговують. Ми з мамою перехворіли та перенесли все в легкій формі, але найгірше почалося вже після. У мами, наприклад, почалося важке безсоння, випадає волосся», – говорить вона.
Євгенія додає, що не настільки страшний коронавірус, як наслідки після нього. Особливо, що стосується впливу на психіку і емоції.
Зверніться до фахівця
Сімейна лікарка Людмила Звір-Мацко каже, що погіршення психологічного стану спостерігають не лише у людей, які мали важкий перебіг Covid-19, лікувались у стаціонарах чи були на кисневій підтримці. Навіть люди, які хворіли легко або у середній формі важкості, за деякий час уперше помічають за собою тривожні симптоми – ті ж панічні атаки чи інші розлади.
Читайте також: На щеплення від Сovid-19 можна буде записатися. МОЗ пояснює, як це зробити
«Постінфекційний синдром часто трапляється після грипу, важких вірусних інфекцій, але після коронавірусу значно глибші віддалені наслідки спостерігають ще декілька місяців. Цю проблему вже сімейний лікар вирішити не може. Для цього потрібна консультація фахового психотерапевта або навіть психіатра з медикаментозною підтримкою», – каже вона у коментарі Tvoemisto.tv.
Водночас суттєвої різниці у наслідках коронавірусу для старшого і молодшого покоління, за словами лікарки, немає.
«Старші люди навіть можуть мати менше психологічних наслідків після хвороби. Можливо, це пов’язано з їхньою стресостійкістю чи особистісними проявами. Натомість, якщо молодь більше схильна до панічних розладів, частішого виникнення депресії, то в старшому віці простежуємо зниження когнітивної функції. Тобто ті зміни в судинах головного мозку, що виникають в певному віці, можуть просто погіршувати постковідний синдром. Та кожен випадок залишається індивідуальним», – додає лікарка.
Біологиня за фахом Наталія Вовк протягом року пропрацювала в одному з медичних центрів Львова, де приймали хворих на коронавірус. Після того, як у серпні сама перенесла Covid-19, зауважила, що і вона, і близько 80% знайомих та колег, які хворіли, мали деякі дивні розлади.
Читайте також: Люди з ментальними розладами помирають від Covid-19 частіше за онкохворих. Нові дослідження
«У мене після коронавірусу почалася страшна слабкість, така, що з ліжка не могла встати. Також стрибав тиск, чого ніколи раніше не було. І так протягом місяця. А згодом почалося безсоння. Лікар навіть радив мені деякі заспокійливі та снодійні, але вони не допомагали. До того, щоби повернутися до нормального сну, прагну і досі», – розповідає вона.
Водночас її чоловік, з яким вони хворіли одночасно, переніс хворобу на ногах, а пізніше з легкістю продовжив займатися спортом.
Наталія додає, що впоратися зі слабкістю їй самостійно не вдалося. Тут її врятували сеанси голкотерапії. Також завдяки цьому зникли перепади тиску. Окрім того, жінка почала практики релаксації та походи на точковий масаж – лікувальний, легкий та заспокійливий.
«У нас немає культури поводження з ментальним здоров’ям. Чомусь вважається непривальним і принизливим ходити до психотерапевта чи приймати антидепресанти. Але, насправді, затягувати з такими станами і думати, що все вдасться побороти самостійно, не можна», – говорить Наталія.
Нині на базі медичного центру, де працювала Наталія Вовк, також діє реабілітаційний відділ, де сімейний лікар, масажист та психотерапевт саме працюють над тим, аби покращити психоемоційний стан пацієнтів.
У Міністерстві охорони здоров'я, як розповідала раніше в інтерв'ю Tvoemisto.tv заступниця міністра Ірина Микичак, також працюють над програмою реабілітації людей, які стикнулись із наслідками коронавірусу.
До чого тут новини про коронавірус
Відповідно до результатів опитування соціологічної групи «Рейтинг», негативні психоемоційні стани також яскраво виражені і серед тих, хто боїться захворіти сам або ж переживає за здоров’я родичів. А ті, хто частіше споживають новини про коронавірус, мають вищі рівні негативних емоційний станів, ніж ті, хто споживає їх рідко або не цікавиться зовсім. Людина більше думає та обговорює це і «заражається» негативом, пов’язаним із хворобою.
«Окрім того, що люди і так перебувають в стресі, бо бояться захворіти, то на них ще сиплються новини, негатив, і вони ще більше хвилюються», – говорить психотерапевтка Наталія Раїник.
Читайте також: Хто такі медичні капелани і чому їх хочуть ввести у штати лікарень
А за спостереженнями сімейної лікарки Людмили Звір-Мацко, через насичений інформаційний фон збільшилась навіть кількість депресій.
«Це, зокрема, спричиняє та злива негативної інформації ззовні», – додає вона.
Коли тривожні стани можуть минути?
Загалом дослідники та лікарі кажуть, що чим була важчою форма коронавірусу, тим довше триватиме відновлення.
«Якщо людина перехворіла в легкій формі, то їй потрібно 1-2 тижні в середньому, щоби відновитися. Якщо ж форма була середня чи складна, то 3-4 тижні», – зазначає психотерапевтка.
Однак важливо: якщо були додаткові обставини, конфлікти, стреси на додачу до хвороби, то ці стани можуть поглибитися і залишитися на довше. Тому після 4 тижнів у разі, якщо тривожні стани не покидають людину, слід консультуватися зі спеціалістами. Для початку допомогти зможе й терапевт.
Ольга Коваль
Головне зображення: Unsplash
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ