Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова

7714 0
Які зміни чекають на пацієнтів та лікарів після того, як у поліклініках розділять сімейних лікарів та вузьких спеціалістів і запрацюють клініко-діагностичні центри, де і яку допомогу планують надавати та навіщо знадобилися чергові зміни в медицині, з’ясовувало Тvoemisto.tv.

Услід за закладами охорони здоров’я обласного підпорядкування розділити надання первинної та спеціалізованої медичної допомоги на окремі юридичні структури планують у поліклініках Львова. Для цього в місті хочуть створити центри ПМД (первинної медичної допомоги) або клініко-діагностичні центри, над моделями роботи яких уже працює робоча група. Медики й посадовці переконані: завдяки такому роз’єднанню вдасться покращити діагностику в поліклініках і консультації, це, натомість, розвантажить вторинку від черг пацієнтів, які ходять на діагностику в лікарні. Якщо такого розділення не зробити, НСЗУ не законтрактує з поліклініками пакети для надання первинної медичної допомоги.

Неминучі зміни

Рішення про те, що первинну і вторинну медичну допомогу в Україні роз’єднають, ухвалили більш ніж два роки тому. Відповідно до Постанови Кабміну від кінця 2021 року, яка стосується реалізації Програми державних гарантій, із 1 липня 2022-го надавачам медпослуг заборонили укладати договори одночасно за пакетами первинної та спеціалізованої медичної допомоги.

Як зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, таке рішення мало б покращити якість медичної допомоги на первинній ланці, дати змогу спрямовувати кошти від надання первинної медичної допомоги саме на виплати сімейним лікарям, а не розпорошувати гроші первинки на утримання стаціонарів медзакладів, у яких подекуди взагалі немає пацієнтів.

Однак через початок повномасштабної війни таке рішення було призупинене, точніше відтерміноване.

“Минуло два роки, і в країні таки ухвалили рішення про роз’єднання первинної та спеціалізованої медичної допомоги у закладах охорони здоров’я обласного підпорядкування. Бачення таке, щоб цю допомогу надавати окремо. Яким буде рішення щодо міських закладів охорони здоров’я, невідомо. Зараз усе на стадії обговорення. Але рішення не виключене”, – коментує ситуацію директорка Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Тетяна Кудик.

Із її слів, первинна медична допомога в Україні повинна функціонувати як окрема юридична особа і не може бути в складі ні поліклінік, ні інших закладів охорони здоров’я. За інших умов укладання договорів неможливе.

І оскільки в постанові Кабміну не вказано, як має діяти кожен працівник після цього розділення, керівники та лікарі сімейної медицини самостійно ухвалювали рішення щодо своєї подальшої діяльності.

“Одні створювали центри ПМД, другі відкривали ФОП. Головне, щоб це не впливало на пацієнтів, щоб вони й надалі отримували належну медичну допомогу. Єдине, що в закладах, які надають первинну медичну допомогу, змінилась адміністративно-організаційна структура”, – веде далі Тетяна Кудик.

Саме таке роз’єднання первинної допомоги від спеціалізованої клініки вже відбулось у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі. Як зазначила в.о. директора центру Олена Козлова, зміни в роботі трьох педіатрів, які тут працювали, та декларантами, серед яких є переважно діти з орфанними захворюваннями чи онкологічною патологією, почалися з 1 квітня цього року.

“Нашим пацієнтам важливо те, що в межах однієї установи вони мають змогу отримати всю необхідну допомогу: огляд сімейного лікаря, скерування на огляд онколога чи гематолога, а відтак знову звернутися до свого педіатра. Та коли заговорили про зміни, було важливо зберегти цю можливість доступу, зробити так, щоб декларанти не відчули змін і не переривали лікування. В підсумку наші педіатри залишились, але почали працювати за трохи іншим принципом”, – пояснює Олена Козлова.

На її думку, заради здоров’я своїх пацієнтів педіатри досить швидко відкрили ФОПи, уклали з НСЗУ нові договори, почали орендувати приміщення (ті самі кабінети) в лікарні, переуклали договори з пацієнтами і знову надають усю необхідну первинну допомогу.

“Наскільки такі кроки виважені, судити не беруся. Мабуть, у МОЗ були свої міркування, оскільки серед обґрунтувань мовилося і про зловживання, і про перескерування коштів. Переформатувати роботу було неважко, бо педіатрів небагато. Усе вирішили досить швидко й ефективно”, – запевняє вона.

Коли і чи взагалі відбудуться зміни у львівських медичних закладах, які надають первинну медичну допомогу, невідомо. Та оскільки Львів є чи не єдиним містом, де первинка дотепер не відділена від інших видів медичної допомоги, цілком імовірно, що такого роз’єднання не уникнути. Це може відбутися уже з 2025 року.

Розвантажити вторинку

Керівниця управління охорони здоров’я ЛМР Марта Матюшко запевняє: навіть якщо вимога роз’єднання закладів, які надають первинну допомогу, торкнеться Львова, закривати чи об’єднувати поліклініки ніхто не має наміру. Основна мета – перетворити їх на якісні центри надання медичних послуг, де пацієнтів забезпечуватимуть максимальною діагностикою.

“Перебуваючи в лікарнях Першого або Другого ТМО, кожен із нас, мабуть, не раз бачив, як велика кількість людей, не госпіталізованих, чекають під кабінетами на консультацію лікаря. Причини різні, серед них – це хороший спеціаліст, його рекомендували, про нього багато чули, йому довіряють і так далі. Але ці люди забирають робочий час у лікаря, який має здійснювати обхід, готуватися чи вже робить операцію. Тоді чекати під кабінетом доводиться ще довше. Лікар витрачає свій час, а заклад охорони здоров’я за це нічого не отримує. Можливо, тим людям і не потрібно було їхати з іншого кінця міста до цього лікаря, якби таку саму кваліфіковану консультацію вони отримали в клініко-діагностичному центрі поблизу дому. Ось над цим ми й працюємо, шукаючи шляхи виходу та покращення роботи наших поліклінік”, – пояснює Марта Матюшко.

Вимоги НСЗУ, зі слів співрозмовниці, чіткі – позбутися всіх домовленостей  та кругової поруки між пацієнтами і лікарем. Адже сімейні лікарі в поліклініці можуть виписувати пацієнтові скерування відразу до кількох вузьких спеціалістів.

“Були випадки, коли лікар за один прийом виписував скерування до невролога, оториноларинголога, гастроентеролога. Людина ходить до спеціалістів, а держава платить за візити. В підсумку кожен із цих спеціалістів пише “здоровий”, що відображається в єдиній системі. Питання, навіщо було ходити? Сімейний лікар має сам оцінити стан пацієнта, його здоров’я і лише в разі потреби скерувати до інших спеціалістів, – додає вона. – У НСЗУ кажуть, що коли спеціалісти працюватимуть як різні юридичні особи, вдасться уникнути адміністративного впливу та внутрішнього зловживання”.

Щоби напрацювати різні варіанти роботи сімейних лікарів та вузьких спеціалістів, при Львівській міськраді створили спеціальну робочу групу, перше засідання якої вже відбулося. Керівницею групи є заступниця міського голови з гуманітарних питань Ірина Кулинич, до її складу також входять представники кожної фракції депутатського корпусу ЛМР, керівники Першого і Другого ТМО та деяких поліклінік Львова.

Голова постійної комісії охорони здоров’я Львівської міської ради Валерій Веремчук каже, що наразі в державі ще дозволено поліклінікам функціонувати в тому вигляді, який є, тобто коли сімейні лікарі та вузькі спеціалісти працюють як одна юридична особа. 

“Маємо ще трохи часу, щоби подумати, як реорганізувати надання послуг первинної допомоги для львів’ян задля їх зручності. Щоб новостворені установи не «тягнули» коштів із бюджету громади, а були ефективними у фінансовому плані, – пояснює Валерій Веремчук. – Три роки тому ми вже мали реформу лікарень у ТМО. Тоді теж було багато сумнівів, недовіри, але результат виправдав себе: заклади охорони здоров’я стали сучаснішими, розширили свої послуги, зуміли залучити найкращих лікарів. Тепер маємо нагоду реорганізувати поліклініки. Хочемо, щоб сімейні лікарі не просто видавали довідки, але й якісно виконували всю необхідну діагностику, проводили лікування, щоби пацієнти не бігали по лікарнях чи приватних медустановах”.

ПМД чи клініко-діагностичні центри

Як каже головна медикиня Львова Марта Матюшко, визначення “поліклініка” в законодавстві про охорону здоров’я практично не вживається, натомість все частіше доводиться чути про центри ПМД (первинної медичної допомоги), клініко-діагностичні центри, стаціонарні заклади охорони здоров’я, амбулаторії.

“Саме слово “поліклініка” – пережиток. Не важливо, якою буде назва, головне наповнення. У Львові на базі поліклінік мають постати якісні клініко-діагностичні центри з усім необхідним обладнанням та кваліфікованими медиками. Усе для того, щоби пацієнта безкоштовно діагностували, пролікували, а вартість пакетів наданих послуг покрила НСЗУ”, – каже співрозмовниця.

Пацієнти не відчують істотних змін, бо ланцюжок допомоги буде той самий: людина звертається до сімейного лікаря, він її обстежує, за потреби видає електронне скерування до вузького спеціаліста, який залучає всю необхідну для одужання діагностику й методи лікування. Медикиня наголошує, що мовиться лише про юридичну реорганізацію, тобто сімейні лікарі та вузькі спеціалісти працюватимуть як окремі юридичні особи! Не як ФОПи, як це є в деяких закладах обласного підпорядкування, а в комунальних некомерційних підприємствах! Приєднання поліклінік до ТМО у Львові також виключене.

Хоч робота й функціонування первинної ланки у Львові на стадії обговорення, Марта Матюшко запевнила, що сімейні лікарі й надалі працюватимуть у тих самих приміщеннях з тими самими пацієнтами.

“У поліклініках Львова 540 сімейних лікарів. Приблизно стільки ж медсестер на первинній ланці. Цілком імовірно, що і сімейні лікарі, і вузькі спеціалісти надалі прийматимуть пацієнтів у тому самому приміщенні, але в ньому будуть дві юридичні особи, дві реєстратури, дві адміністрації, дві бухгалтерії. Наприклад, одна юридична особа може бути власником цієї будівлі, а друга орендувати її. Тоді ми можемо називатися не поліклініка №4, а ПМД №4, де працюватимуть тільки сімейні лікарі, або клініко-діагностичний центр №4, де прийматимуть лише вузькі спеціалісти”, – пояснює вона.

Як по-новому працюватиме 2-га міська поліклініка Львова, ще не знає навіть її нова керівниця Катерина Походай. Свого часу вона очолювала поліклінічне відділення 1-ї міської клінічної лікарні ім. Князя Лева, Амбулаторно-поліклінічний центр лікарні швидкої медичної допомоги, була завідувачкою Амбулаторного поліклінічного центру лікарні Святого Пантелеймона.

“Плани великі, обсяг роботи також. Про щось говорити конкретно зарано. Створена робоча комісія, в складі якої я також є, тож спільно напрацьовуватимемо подальші кроки в діяльності. Якщо розглядати створення у Львові клініко-діагностичних центрів, то, звісно, це для пацієнтів є можливістю отримання якісніших медичних послуг, як-от високотехнологічні діагностичні обстеження, консультації кращих спеціалістів. Ніхто первинку кардинально не переформатовуватиме, але зміни неминучі. Якими вони будуть, побачимо”, – розповідає керівниця поліклініки, у якій 72 сімейні лікарі та 118 вузьких спеціалістів.

Зі слів Валерія Веремчука, у межах підготовки до реорганізації в місті уже покращують фінансування поліклінік, закуповують дороге сучасне діагностичне обладнання. Зокрема, цього року 3-тя міська поліклініка отримала новий апарат УЗД, торік поліклініку на Сихові забезпечили мамографом. Купувати необхідні апарати можуть і самі заклади.

“Цього року ми профінансували всі поліклініки, розподіливши між ними 30 мільйонів гривень з бюджету громади. Потреби визначали самі керівники поліклінік: комусь знадобилося обладнання, комусь гроші на внутрішні мережі або капітальний ремонт”, – каже він.

Зокрема, з бюджету розвитку в 2024 році на капітальний ремонт і заміну обладнання трьох ліфтів були виділені 5 млн грн. 

1-й поліклініці дали 4 млн грн, за які буде придбаний ультразвуковий діагностичний сканер, авторефрижератор та багатофункціональна отоларингологічна установка з ЛОР-комплексом, кріслом і синускопами. 

2-гу поліклініку забезпечили рентгенологічним діагностичним апаратом за 6 млн грн.

5-й поліклініці виділили 5 млн грн, за які зроблять капітальний ремонт приміщень вхідної групи та частини приміщень першого поверху, придбають УЗД-апарат для надання спеціалізованої медичної допомоги мешканцям смт Рудне.

Для Студентської поліклініки придбають лабораторний гематологічний аналізатор за 220 тис. грн. 

4-та поліклініка за 1 млн 500 тис. грн купить УЗД-апарат з трьома датчиками і за 3 млн 500 тис. грн здійснить реконструкцію системи водопостачання й водовідведення.

3-тя поліклініка цього року зробить капітальний ремонт та заміну двох ліфтів за майже 3 млн грн, купить УЗД-апарат за 3 млн грн та цифрову багатофункціональну універсальну ультразвукову систему за 3 млн грн.

А щоб допомога була максимальною і не довелося шукати лікарів деінде, як варіант за сумісництвом на пів чи на чверть ставки в певні дні та години до роботи в поліклініках залучатимуть кваліфікованих медиків із лікарень. Тим, що вже працюють на первинній ланці в поліклініках, підвищуватимуть фаховий рівень у вигляді стажування, вчитимуть нових підходів до надання допомоги, набиратимуть і навчатимуть молодих спеціалістів.

Яким буде кінцеве рішення щодо переформатування роботи львівських поліклінік, вирішуватимуть на наступних засіданнях робочої групи при ЛМР. За цей час кожен учасник і керівник поліклініки має підготувати статистичні дані щодо штату, потреб, рентабельності й матеріально-технічної наповненості.

Обкладинка: ФБ КНП 3-а міська поліклініка Львова 

Фото з відкритих джерел, shpalta.media

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

____________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!