
Фото: Unsplash
Чи закривати школи у випадку локдауну та що роблять у Європі
У багатьох країнах Європи захворюваність на Covid-19 зросла до 15-30 тисяч нових випадків на добу, тож низка країн повернулась до локдауну, включно з комендантськими годинами. Європейські країни закривають ресторани, салони краси, забороняють спортивні та культурні заходи тощо.
Школи ж закривають не скрізь: сьогодні на дистанційне навчання перевели молодші класи у Польщі, які до цього часу відвідували заняття. Також на дистанційному навчанні школярі у Чехії. В Австрії із погіршенням ситуації із захворюваністю обмежують роботу шкіл – в залежності від «карантинної зони», але для дітей, чиї батьки мають ходити на роботу, а особливо для дітей медиків, поліцейських і пожежників, школи відчинені завжди. Утім Франція, Німеччина, Британія та деякі інші країни Європи наполягають на тому, що школи мають бути відкритими.
Майбутнє не може бути жертвою хвороби
Позиції лідерів європейських держав щодо роботи шкіл схожі, ідеться у статті The New York Times. Наприклад, ірландський прем'єр-міністр Майкл Мартін зазначає, що хоч уряд змушений знову вводити обмеження, жертвуючи економікою, школам життєво необхідно залишатись відкритими.
«Ми не можемо і не будемо дозволяти, щоб майбутнє наших дітей та молоді стало черговою жертвою цієї хвороби», – проголосив Майкл Мартін у національному зверненні. «Їм потрібна освіта», – констатує він.
Читайте також: Освіта проти пандемії. Як у світі починають навчальний рік попри Covid-19
У всьому світі зростає занепокоєння, що пандемія завдає тривалої шкоди академічному та емоційному розвитку цілого покоління дітей. На початку жовтня конференція міністрів культури в Німеччині наголосила на праві дітей на освіту, що, на їхню думку, найкраще забезпечується серед однолітків у класах.
«Це повинно мати першочергове значення під час ухвалення всіх рішень про обмежувальні заходи, що необхідно вжити», – зазначив один з міністрів.
Німецька канцлерка Ангела Меркель у своїй промові зазначила ще одну причину важливості доступу до шкіл, вказуючи на «драматичні соціальні наслідки», які спричинило їх закриття для сімей під час локдауну в березні та квітні.
«Насильство супроти жінок та дітей зросло колосально», – сказала Ангела Меркель, обґрунтовуючи рішення свого уряду припинити спортивні й культурні заходи та закрити ресторани замість шкіл.
«Важливо враховувати соціальні наслідки, якщо нам доводиться втручатися у ці питання», – вважає канцлерка.
У Британському уряді також наполягають на повноцінному функціонуванні шкіл у королівстві, попри те, що дані Національного статистичного офісу свідчать про різке зростання захворюваності в середній школі – відсоток позитивних випадків змінився з 0,17% станом на 12 вересня до 2,01% станом на 23 жовтня. У той же час, найвищою залишається захворюваність серед людей віком 12-24 років – 2,3%, пише Independent.
Британський епідеміолог Ніл Фергюсон, який займався моделюванням впливу епідемії для уряду країни, вважає, що наступає межа, до якої можна було стримувати пандемію, не відправляючи школярів додому.
Закриття шкіл впливає на смертність від коронавірусу?
Проте нове дослідження, опубліковане у British Medical Journal, навпаки свідчить про зростання смертності у Британії через закриття шкіл у березні. Грем Акленд, професор комп’ютерного моделювання в Единбурзькому університеті і автор цієї наукової статті, аргументує такі висновки тим, що коли школи відкриті, вірус циркулює серед молодшого населення, яке є менш вразливим до наслідків хвороби. У той же час, літні люди належать до групи ризику, а закриття шкіл потенційно збільшує кількість контактів між ними та дітьми.
Читайте також: Гасити пожежу голими руками. Чому вчителів у Львові не тестують на Covid-19
Освіта і майбутній рівень життя
Цікавими є і прогнози, як припинення навчання в класах призведе до майбутніх економічних втрат для населення. Згідно з результатами досліджень OECD та ifo-Institute, через закриття шкіл лише на цей рік потенційний дохід нинішнього покоління школярів може знизитись на 3% за весь період їхнього життя, повідомляє німецьке бізнес-видання Handelsblatt.
Частіше провітрюйте
Зважаючи на це все, продовжувати роботу шкіл у Європі планують із чітким дотриманням превентивних заходів, як-от: обов’язкове носіння масок, дотримання соціальної дистанції та часте провітрювання приміщень.
До того ж, як свідчать результати моделювання за допомогою технології Covid Airborn Transmission Estimator, у класі з 24-х учнів із вчителем ризик зараження знижується з 12 до 1 випадку, якщо дотримуватись згаданих правил та зменшити тривалість заняття до однієї години, йдеться на сайті El Pais.
ВООЗ навіть присвятила окрему коротку розмову з науковицею про провітрювання приміщень, як один із засобів для зменшення ризиків поширення вірусу в приміщенні. Відчинені вікна та двері «оновлюють» повітря у закритому просторі, каже докторка Марія Нейра.
У таких приміщеннях, як шкільні класи, каже вона, можна використовувати не лише природну, але й механічну вентиляцію, утім варто передусім уникати рециркуляції повітря. Якщо ж цього не уникнути, тоді важливо пильно підбирати фільтри та стежити за їх справністю і чистотою.
«Якщо протягом години шість разів провітрити приміщення, оновити повітря, то можна бути впевненим, що це зменшить ризик поширення вірусу в приміщенні», – говорить Марія Нейра.
Майбутнє вже близько
В Україні та у Львові зокрема школи наразі не закривають, але неодноразово говорили, що це доведеться зробити у разі погіршення ситуації. Утім, т. в. о. міністра освіти Сергій Шкарлет раніше казав, що зі збільшенням кількості хворих може бути так, що до навчання повернуться лише учні молодшої школи.
Марина, донька якої навчається у 9-му класі, не погоджується із такою перспективою.
«Навесні, під час жорсткого карантину, у доньки були лише дистанційні уроки з математики. Інші вчителі, і то не всі, тільки надсилали номери вправ для домашнього завдання у вайбер. Зате у травні всі різко ожили і почались контрольні онлайн», – розповідає Марина.
Читайте також: Чи страхують львівських вчителів від Covid-19 та скільки це може коштувати
Вона переконана, що такі речі однозначно позначаться на майбутньому дітей. Хоча самі учні сподіваються, що наприкінці навчального року, як і торік, ДПА не буде, але батьків це не тішить, особливо, якщо дитина планує піти зі школи у коледж чи училище.
«Середній бал атестату, що, імовірно, можуть використати у підсумку, не є реальною оцінкою. На оцінках у табелі позначаються симпатії та антипатії учителів, особливо, коли дитина не з тих, хто скориться і схилить голову та промовчить. Окрім того, хоч є одні правила оцінювання, та факт, що школи і вчителі виставляють оцінки по-своєму», – каже жінка.
Мама 9-класника Лілія теж вважає, що як і молодші, так і старші школярі повинні ходити до школи.
«Вважається, що 11-класники і так не ходять до школи, бо у них – репетитори. Але думаю, що масштаби сильно перебільшені. Не всі можуть дозволити собі репетиторів, не всі хочуть це робити, тож діти мають готуватись у школі. 9-класники теж потребують навчання в школі. По-перше, хтось з них планує піти в коледж, по-друге, мені здається, не так багато підлітків є свідомими і дисциплінованими, вони потребують контролю та пояснень не згірше за малих дітей», – каже Лілія і додає, що у старшокласників вже не буде часу наздогнати втрачене.
Що дитина робить удома сама
У обговореннях у соцмережах батьки часто задаються питанням про те, що, згідно з українським законодавством, дитину до 14 років не можна залишати удома саму.
«Я працюю в університеті і навесні теж була на дистанційному, тому могла пильнувати дитину. Але є батьки, які працювали. Недавно моя дитина на власні очі бачила, як з вікна випав хлопчик. Коли дитина залишається удома, ми не знаємо, чим вона займається», – говорить Наталя, мама 11-річної дитини.
Читайте також: У час карантину не залишайте дітей самих удома і спілкуйтесь із ними. Сім порад психолога
Удома, додає вона, увага дитини розсіяна, адже тут є ліжко, телевізор, смаколики. Окрім того, якщо вчитель навіть проводить уроки у зумі, дитина може вимкнути камеру на ґаджеті і ніхто не знатиме, чим вона насправді займається.
Наталя вважає, що діти мають залишатись у школі, потрібно лише добре організувати процес – можливо, поділити учнів на групи, які будуть вчитись у різні зміни чи навіть у різні дні.
Має бути логіка
«Так, дитина має вчитись у класі, тоді і вчитель нормально пояснить, і буде спілкування з однолітками. Але в нинішніх умовах, мене більше лякає те, що моя дитина захворіє, аніж те, що вона буде вчитись удома», – говорить Ірина, мама шестикласника, яка улітку сама перехворіла на Covid-19.
Більше, ніж закриття шкіл, Ірину лякає можливе закриття спортивних секцій, адже діти потребують руху – заняття з карате, наприклад, мама чи тато не проведуть так, як тренер. А затяжний карантин вже позначився на здоров’ї багатьох дітей.
«І так зле, і так недобре. І дитина може зі школи принести вірус, і батьки з переповненої маршрутки чи з роботи. Нелогічно це все, що у нас відбувається. І ніби дорослі люди у владі, але виглядає все це дивно», – зітхає Ірина.
Обіцянки
На початку навчального року, у вересні, ішлося про те, що не відвідувати школу мають право діти, які потенційно перебувають у зоні ризику – мають хронічні або складні захворювання. Навчальні заклади мали би запропонувати їм інші форми навчання.
Так само говорили про те, щоб діти ходили у школу за бажанням батьків – тобто ті з них, хто переживає за здоров’я дітей чи інших членів родини, могли би вчитися дистанційно. Можливо, такий варіант допоміг би залишити школи відкритими для тих, хто цього потребує, і зменшити тривогу у тих, хто воліє залишати дітей удома. Але про це скоро перестали говорити, тому що ані на державному, ані на місцевому рівні не регламентували і не налагодили відповідні процеси.
Віталій Голіч
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась