Фото: Unsplash
Чи закривати школи у випадку локдауну та що роблять у Європі
У багатьох країнах Європи захворюваність на Covid-19 зросла до 15-30 тисяч нових випадків на добу, тож низка країн повернулась до локдауну, включно з комендантськими годинами. Європейські країни закривають ресторани, салони краси, забороняють спортивні та культурні заходи тощо.
Школи ж закривають не скрізь: сьогодні на дистанційне навчання перевели молодші класи у Польщі, які до цього часу відвідували заняття. Також на дистанційному навчанні школярі у Чехії. В Австрії із погіршенням ситуації із захворюваністю обмежують роботу шкіл – в залежності від «карантинної зони», але для дітей, чиї батьки мають ходити на роботу, а особливо для дітей медиків, поліцейських і пожежників, школи відчинені завжди. Утім Франція, Німеччина, Британія та деякі інші країни Європи наполягають на тому, що школи мають бути відкритими.
Майбутнє не може бути жертвою хвороби
Позиції лідерів європейських держав щодо роботи шкіл схожі, ідеться у статті The New York Times. Наприклад, ірландський прем'єр-міністр Майкл Мартін зазначає, що хоч уряд змушений знову вводити обмеження, жертвуючи економікою, школам життєво необхідно залишатись відкритими.
«Ми не можемо і не будемо дозволяти, щоб майбутнє наших дітей та молоді стало черговою жертвою цієї хвороби», – проголосив Майкл Мартін у національному зверненні. «Їм потрібна освіта», – констатує він.
Читайте також: Освіта проти пандемії. Як у світі починають навчальний рік попри Covid-19
У всьому світі зростає занепокоєння, що пандемія завдає тривалої шкоди академічному та емоційному розвитку цілого покоління дітей. На початку жовтня конференція міністрів культури в Німеччині наголосила на праві дітей на освіту, що, на їхню думку, найкраще забезпечується серед однолітків у класах.
«Це повинно мати першочергове значення під час ухвалення всіх рішень про обмежувальні заходи, що необхідно вжити», – зазначив один з міністрів.
Німецька канцлерка Ангела Меркель у своїй промові зазначила ще одну причину важливості доступу до шкіл, вказуючи на «драматичні соціальні наслідки», які спричинило їх закриття для сімей під час локдауну в березні та квітні.
«Насильство супроти жінок та дітей зросло колосально», – сказала Ангела Меркель, обґрунтовуючи рішення свого уряду припинити спортивні й культурні заходи та закрити ресторани замість шкіл.
«Важливо враховувати соціальні наслідки, якщо нам доводиться втручатися у ці питання», – вважає канцлерка.
У Британському уряді також наполягають на повноцінному функціонуванні шкіл у королівстві, попри те, що дані Національного статистичного офісу свідчать про різке зростання захворюваності в середній школі – відсоток позитивних випадків змінився з 0,17% станом на 12 вересня до 2,01% станом на 23 жовтня. У той же час, найвищою залишається захворюваність серед людей віком 12-24 років – 2,3%, пише Independent.
Британський епідеміолог Ніл Фергюсон, який займався моделюванням впливу епідемії для уряду країни, вважає, що наступає межа, до якої можна було стримувати пандемію, не відправляючи школярів додому.
Закриття шкіл впливає на смертність від коронавірусу?
Проте нове дослідження, опубліковане у British Medical Journal, навпаки свідчить про зростання смертності у Британії через закриття шкіл у березні. Грем Акленд, професор комп’ютерного моделювання в Единбурзькому університеті і автор цієї наукової статті, аргументує такі висновки тим, що коли школи відкриті, вірус циркулює серед молодшого населення, яке є менш вразливим до наслідків хвороби. У той же час, літні люди належать до групи ризику, а закриття шкіл потенційно збільшує кількість контактів між ними та дітьми.
Читайте також: Гасити пожежу голими руками. Чому вчителів у Львові не тестують на Covid-19
Освіта і майбутній рівень життя
Цікавими є і прогнози, як припинення навчання в класах призведе до майбутніх економічних втрат для населення. Згідно з результатами досліджень OECD та ifo-Institute, через закриття шкіл лише на цей рік потенційний дохід нинішнього покоління школярів може знизитись на 3% за весь період їхнього життя, повідомляє німецьке бізнес-видання Handelsblatt.
Частіше провітрюйте
Зважаючи на це все, продовжувати роботу шкіл у Європі планують із чітким дотриманням превентивних заходів, як-от: обов’язкове носіння масок, дотримання соціальної дистанції та часте провітрювання приміщень.
До того ж, як свідчать результати моделювання за допомогою технології Covid Airborn Transmission Estimator, у класі з 24-х учнів із вчителем ризик зараження знижується з 12 до 1 випадку, якщо дотримуватись згаданих правил та зменшити тривалість заняття до однієї години, йдеться на сайті El Pais.
ВООЗ навіть присвятила окрему коротку розмову з науковицею про провітрювання приміщень, як один із засобів для зменшення ризиків поширення вірусу в приміщенні. Відчинені вікна та двері «оновлюють» повітря у закритому просторі, каже докторка Марія Нейра.
У таких приміщеннях, як шкільні класи, каже вона, можна використовувати не лише природну, але й механічну вентиляцію, утім варто передусім уникати рециркуляції повітря. Якщо ж цього не уникнути, тоді важливо пильно підбирати фільтри та стежити за їх справністю і чистотою.
«Якщо протягом години шість разів провітрити приміщення, оновити повітря, то можна бути впевненим, що це зменшить ризик поширення вірусу в приміщенні», – говорить Марія Нейра.
Майбутнє вже близько
В Україні та у Львові зокрема школи наразі не закривають, але неодноразово говорили, що це доведеться зробити у разі погіршення ситуації. Утім, т. в. о. міністра освіти Сергій Шкарлет раніше казав, що зі збільшенням кількості хворих може бути так, що до навчання повернуться лише учні молодшої школи.
Марина, донька якої навчається у 9-му класі, не погоджується із такою перспективою.
«Навесні, під час жорсткого карантину, у доньки були лише дистанційні уроки з математики. Інші вчителі, і то не всі, тільки надсилали номери вправ для домашнього завдання у вайбер. Зате у травні всі різко ожили і почались контрольні онлайн», – розповідає Марина.
Читайте також: Чи страхують львівських вчителів від Covid-19 та скільки це може коштувати
Вона переконана, що такі речі однозначно позначаться на майбутньому дітей. Хоча самі учні сподіваються, що наприкінці навчального року, як і торік, ДПА не буде, але батьків це не тішить, особливо, якщо дитина планує піти зі школи у коледж чи училище.
«Середній бал атестату, що, імовірно, можуть використати у підсумку, не є реальною оцінкою. На оцінках у табелі позначаються симпатії та антипатії учителів, особливо, коли дитина не з тих, хто скориться і схилить голову та промовчить. Окрім того, хоч є одні правила оцінювання, та факт, що школи і вчителі виставляють оцінки по-своєму», – каже жінка.
Мама 9-класника Лілія теж вважає, що як і молодші, так і старші школярі повинні ходити до школи.
«Вважається, що 11-класники і так не ходять до школи, бо у них – репетитори. Але думаю, що масштаби сильно перебільшені. Не всі можуть дозволити собі репетиторів, не всі хочуть це робити, тож діти мають готуватись у школі. 9-класники теж потребують навчання в школі. По-перше, хтось з них планує піти в коледж, по-друге, мені здається, не так багато підлітків є свідомими і дисциплінованими, вони потребують контролю та пояснень не згірше за малих дітей», – каже Лілія і додає, що у старшокласників вже не буде часу наздогнати втрачене.
Що дитина робить удома сама
У обговореннях у соцмережах батьки часто задаються питанням про те, що, згідно з українським законодавством, дитину до 14 років не можна залишати удома саму.
«Я працюю в університеті і навесні теж була на дистанційному, тому могла пильнувати дитину. Але є батьки, які працювали. Недавно моя дитина на власні очі бачила, як з вікна випав хлопчик. Коли дитина залишається удома, ми не знаємо, чим вона займається», – говорить Наталя, мама 11-річної дитини.
Читайте також: У час карантину не залишайте дітей самих удома і спілкуйтесь із ними. Сім порад психолога
Удома, додає вона, увага дитини розсіяна, адже тут є ліжко, телевізор, смаколики. Окрім того, якщо вчитель навіть проводить уроки у зумі, дитина може вимкнути камеру на ґаджеті і ніхто не знатиме, чим вона насправді займається.
Наталя вважає, що діти мають залишатись у школі, потрібно лише добре організувати процес – можливо, поділити учнів на групи, які будуть вчитись у різні зміни чи навіть у різні дні.
Має бути логіка
«Так, дитина має вчитись у класі, тоді і вчитель нормально пояснить, і буде спілкування з однолітками. Але в нинішніх умовах, мене більше лякає те, що моя дитина захворіє, аніж те, що вона буде вчитись удома», – говорить Ірина, мама шестикласника, яка улітку сама перехворіла на Covid-19.
Більше, ніж закриття шкіл, Ірину лякає можливе закриття спортивних секцій, адже діти потребують руху – заняття з карате, наприклад, мама чи тато не проведуть так, як тренер. А затяжний карантин вже позначився на здоров’ї багатьох дітей.
«І так зле, і так недобре. І дитина може зі школи принести вірус, і батьки з переповненої маршрутки чи з роботи. Нелогічно це все, що у нас відбувається. І ніби дорослі люди у владі, але виглядає все це дивно», – зітхає Ірина.
Обіцянки
На початку навчального року, у вересні, ішлося про те, що не відвідувати школу мають право діти, які потенційно перебувають у зоні ризику – мають хронічні або складні захворювання. Навчальні заклади мали би запропонувати їм інші форми навчання.
Так само говорили про те, щоб діти ходили у школу за бажанням батьків – тобто ті з них, хто переживає за здоров’я дітей чи інших членів родини, могли би вчитися дистанційно. Можливо, такий варіант допоміг би залишити школи відкритими для тих, хто цього потребує, і зменшити тривогу у тих, хто воліє залишати дітей удома. Але про це скоро перестали говорити, тому що ані на державному, ані на місцевому рівні не регламентували і не налагодили відповідні процеси.
Віталій Голіч
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня