
фото: unsplash.com
Хочу на море у час карантину. Історії людей, які відпочивають у Туреччині, Хорватії, Албанії
Із 1 липня Туреччина та Єгипет дозволили в’їзд туристам із України. Напередодні це також зробила Чорногорія, однак за наявності негативного результату тесту на коронавірус. Серед інших країн із морським відпочинком, доступних та популярних серед українців, є Албанія та Хорватія. Болгарія і Греція наразі залишаються недоступними. Tvoemisto.tv розпитало у кількох львів’ян, які тільки-но поїхали відпочивати до моря, а також фахівців із галузі туризму про те, що змінилося під час перельотів, як нині працюють готелі й «шведська лінія» і наскільки там дотримуються карантинних обмежень.
Про «все включено» в Туреччині та заповненість готелів у Єгипті
Менеджерка туристичної фірми «Море турів» Надія Ковалишин розповідає, що літаки у Туреччину зараз заповнені на 100%, на відміну від того, що анонсувала раніше низка авіаперевізників. Проте дещо змінився формат «шведського столу» та заселення в готелі.
«Зараз наша колега перебуває в Туреччині і щодня надсилає фото, відео звідти, показує, як виглядає відпочинок у період карантину. У аеропортах тут і там проводять скринінги. Туристів, в яких температура вища 38 градусів, тестують, а в разі позитивного результату – відправляють на 14-денну обсервацію в Туреччині. По прильоту трансфер теж заповнений на 100%, а перед входом в готель вам знову міряють температуру», – каже вона.
Читайте також: У Держприкордонслужбі пояснили правила в’їзду для громадян та іноземців. Відео
Заселяють туристів, продовжує Надія Ковалишин, у готелі орієнтовно на 70%. А «все включено» виглядає так, що шведська лінія за склом, персонал через отвір подає вам у тарілку те, що ви хочете. І так з усією їжею – фруктами, десертами теж.
Окрім цього, на території турецьких готелів відкриті і спортзали, і басейни, і дитячі зони. Персоналу стало вдвічі більше, ніж раніше.
Водночас львів’янка Христина каже, що в турецькому Кемері, куди вона з чоловіком і донькою полетіла відпочивати 5 липня, нічого не перевіряли: і температуру не вимірювали, хіба у літаку потрібно було заповнити «картку здоров’я», де туристи вказували прізвище, номер рейсу і місця в літаку, а також, чи не мають симптомів Covid-19 і чи не контактували з хворими.
«У львівському ж аеропорту усім вимірювали температуру на вході, а у приміщення пускали лише тих, хто летить – перевіряли за квитками і паспортами. Тих, хто проводжає або зустрічає пасажирів, у приміщення не пускали. У літаку усі пасажири були в масках», – розповідає вона.
Читайте також: ЄС дозволив відкрити кордони для окремих категорій українців
Щодо готелю, то працює все, навіть хамам (турецька лазня.– Ред.). У масках ходить лише персонал. Дезінфектори є на кожному кроці. А от з тим, щоб поїсти, каже, складно. Самому нічого не можна брати – ані шматочка хліба, ані дрібки солі. Нема солонок, перечниць на столі, усе в пакетах, прибори – разові, на пляжі – в індивідуальній упаковці. Із екскурсіями, додає вона, все як завжди – можна купувати вільно.
Додає також, що тур купувала ще взимку – за раннім бронюванням, як робить щороку. Виліт був запланований на 1 липня, але тоді рейс скасували.
«Не набрали людей на літак, тому що агенти спочатку неохоче бронювали перші числа липня – чекали, щоб точно відкрили кордони і відновились вильоти. Також нам замінили готель, правда, на кращий і дорожчий, без доплат. Загалом тут зараз працює близько третини готелів», – розповідає Христина.
Вона зазначає, що хотіла зробити і додатковий страховий поліс до того, що є в туристичному пакеті, але потім передумала.
«Вимога турецької сторони – щоб туристи мали хороші страховки. Якщо я захворію, то лікуватимуть однаково, що за туристичним полісом, що за додатковим, але якщо зляжу надовго, то додаткова страховка покриє ще квиток додому. Також якщо потрібно буде зробити тест і він буде негативним, оплачувати потрібно буде самому», – говорить Христина і додає, що зверталась у одну із страхових компаній у Львові, але там не роблять страхування на випадок інфікування коронавірусом. В іншій сказали, що не страхують туристів до 2 серпня.
Читайте також: Як українцям підготуватися до поїздок закордон в умовах епідемії. Роз’яснення МЗС
Менеджерка туристичної фірми «Море турів» додає, що подорожі до Туреччини надалі бронюють і не лише на серпень, а навіть зараз, на найближчі дати.
До речі, у Туреччині готелям також почали виготовляти сертифікати здоров’я. Готель подавав заявку і тоді після перевірки відповідного органу на дотримання всіх протиепідемічних норм отримував сертифікат. Раніше такий документ не був обов’язковим, а радше слугував бонусом. Та нещодавно він став обов’язковою умовою для відкриття та роботи готелю. Навіть ті, які відкрилися, мають його отримати до 15 липня, інакше – заклад закриють.
Щодо Єгипту, то українці трохи лякаються 14-денної обсервації, яку вимагають по поверненні з цієї країни, тому тут бронюють рідше, бо ще очікують змін від нашого уряду чи як зміниится ситуація з коронавірусом загалом.
«Готелі у Єгипті наразі заповнюють туристами на 50%, хоча це доволі затратно для них, тому у разі сприятливої ситуації заселятимуть сповна», – говорить вона.
Албанія та Чорногорія – у червоній зоні і в'їзд до Хорватії
Багато запитів серед львів’ян є на подорожі до Албанії. За словами Надії Ковалишин, ціни там оптимальні: за двох – орієнтовно 600 доларів за сім ночей у двозірковому готелі, 700 – у тризірковому, понад 800 – чотиризіркові. Однак виліт пропонують із Києва, а трансфер з аеропорту до курортів Албанії займає шість годин.
Система харчування там не змінилося, зокрема, пропонують або повне триразове, так само і лише сніданки чи сніданки й вечері. А заселяють в готелі повноцінно на 100%, оскільки вони маленькі, бутик-готелі.
Однак, станом на 7 липня Албанія, а також Чорногорія, увійшли в червону зону, що теж означає – по поверненні звідти українцям потрібно буде пройти обсервацію чи здати ПЛР-тест.
Читайте також: ПЛР-проблема або Чи потрібний цей тест для виїзду за кордон
Надія Ковалишин додає, що туристів до Хорватії у компанії мають набагато менше, оскільки більшість їдуть туди своїми авто. Єдина можливість добратися – транзитом через Угорщину, яка пропускає українців.
Саме так через угорський кордон їхав львів’янин Сергій, що вже не вперше супроводжує туристичні групи у Хорватію. Цього року зі Львова перша група виїхала на початку липня.
«Коли ми їхали, всі дуже сильно переживали. Ми звертались до Міністерства закордонних справ Хорватії, щоб вони нам погодили, що можна їхати, звертались до генерального консульства Угорщини в Берегово, щоб вони нам підтвердили, що транзит можливий, зібрали всі документи і поїхали», – розповідає Сергій.
Він каже, що процедура проходження кордону практично не відрізняється від «докарантинних часів». Зараз хіба є вимога від угорської сторони, щоби туристи були в масках на час паспортного і митного контролю (хоча самі прикордонники у випадку Сергія і його групи були без масок), а в автобусах були антисептики та рукавички.
«При в’їзді в Угорщину ми заповнили анкети про те, що не контактували протягом останніх днів з хворими на коронавірус, що не маємо кашлю чи температури, інших симптомів, вказали, що це транзит і проїхали», – говорить керівник туристичної групи.
Читайте також: Які країни відкриють свої кордони цього літа. Перелік і дати
Чоловік додає, що на угорському кордоні пасажирам туристичного автобуса також виміряли температуру, а на хорватському цього не робили, як і не наполягали на масках, хоча самі прикордонники працюють у них. Вони мали підтверджене і оплачене бронювання в Хорватії, але його навіть не перевіряли, хоча це є обов’язковою умовою для в’їзду на територію країни.
Група Сергія відпочиває на Макарській рів’єрі на півдні Хорватії. Багато готелів і ресторанів тут зараз зачинені, каже він.
«Туристів небагато. У нашому готелі є люди – ми і чехи, на сусідніх віллах живуть поляки, є ще місцеві хорвати, які приїжджали на вихідні. За враженнями, на пляжах людей менше половини від того, що було у цей час минулого року», – розповідає керівник туристичної групи.
У самому готелі особливих змін, за його словами, немає, хіба з’явились санітайзери на вході в ресторан, а гостей просять вдягати одноразові рукавички перед тим, як брати їжу зі швецького столу. Маски в готелі носить персонал, від відвідувачів цього не вимагають.
«Звісно, у ресторані просять розсідатись, дотримуватись дистанції, скрізь висять інструкції, але немає особливого контролю за виконанням. Курорт практично живе як і жив, особливих змін немає, є формальні зміни, що не впливають на саму якість відпочинку», – говорить він.
Усі екскурсії, як і у звичний час, доступні для туристів без проблем. А щодо страхування, то, говорить керівник групи, туристичний поліс містить пункт про інфекційні захворювання, і, теоретично, Covid-19 підпадає під цей пункт. Хоча наразі не знають, як на практиці це працює, тому пропонували туристам за бажанням окремий поліс за 500 євро, який стосується саме коронавірусу. Він також радить наразі не планувати відпочинок заздалегідь, наприклад, на вересень до Хорватії, оскільки ситуація може змінитися, а краще купувати квитки ближче до дати виїзду.
Нагадаємо, що для в’їзду українців в умовах пандемії наразі відкриті 23 країни, але щоб потрапити до частини з них, необхідно отримати в’їзну візу. Перш ніж купувати квиток для подорожі, радять перевіряти інформацію про можливості в’їзду до іншої країни.
7 липня додали ще 11 країн до переліку «червоної зони», загалом тепер у списку їх 62. Це означає, що люди, які приїздять з них в Україну, зобов'язані відбути двотижневу обсервацію / самоізоляцію, попередньо встановивши на свій смартфон додаток «Дій вдома».
Водночас якщо людина є громадянином країни «червоної зони», але має документи, які підтверджують, що протягом останніх 14 днів вона перебувала у країні «зеленої зони», то потреби в обсервації або самоізоляції немає. Також від неї може бути звільнений той, хто добровільно здав ПЛР-тест і він виявився негативним. Правда, час до отримання результату все одно доведеться відбути на самоізоляції.
Наголошуємо, в’їзд до країн ЄС загалом залишається закритим для громадян України, а купівля квитка на рейс не дає дозволу на перетин кордону. Право на в’їзд до країн-членів ЄС мають лише окремі категорії людей (морякам, медикам, дослідникам, студентам тощо).
Олександра Бодняк
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Цей медіа-продукт був створений TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом без письмової згоди редакції та відповідного посилання на першоджерело, забороняється.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ