фото: unsplash.com
Хочу на море у час карантину. Історії людей, які відпочивають у Туреччині, Хорватії, Албанії
Із 1 липня Туреччина та Єгипет дозволили в’їзд туристам із України. Напередодні це також зробила Чорногорія, однак за наявності негативного результату тесту на коронавірус. Серед інших країн із морським відпочинком, доступних та популярних серед українців, є Албанія та Хорватія. Болгарія і Греція наразі залишаються недоступними. Tvoemisto.tv розпитало у кількох львів’ян, які тільки-но поїхали відпочивати до моря, а також фахівців із галузі туризму про те, що змінилося під час перельотів, як нині працюють готелі й «шведська лінія» і наскільки там дотримуються карантинних обмежень.
Про «все включено» в Туреччині та заповненість готелів у Єгипті
Менеджерка туристичної фірми «Море турів» Надія Ковалишин розповідає, що літаки у Туреччину зараз заповнені на 100%, на відміну від того, що анонсувала раніше низка авіаперевізників. Проте дещо змінився формат «шведського столу» та заселення в готелі.
«Зараз наша колега перебуває в Туреччині і щодня надсилає фото, відео звідти, показує, як виглядає відпочинок у період карантину. У аеропортах тут і там проводять скринінги. Туристів, в яких температура вища 38 градусів, тестують, а в разі позитивного результату – відправляють на 14-денну обсервацію в Туреччині. По прильоту трансфер теж заповнений на 100%, а перед входом в готель вам знову міряють температуру», – каже вона.
Читайте також: У Держприкордонслужбі пояснили правила в’їзду для громадян та іноземців. Відео
Заселяють туристів, продовжує Надія Ковалишин, у готелі орієнтовно на 70%. А «все включено» виглядає так, що шведська лінія за склом, персонал через отвір подає вам у тарілку те, що ви хочете. І так з усією їжею – фруктами, десертами теж.
Окрім цього, на території турецьких готелів відкриті і спортзали, і басейни, і дитячі зони. Персоналу стало вдвічі більше, ніж раніше.
Водночас львів’янка Христина каже, що в турецькому Кемері, куди вона з чоловіком і донькою полетіла відпочивати 5 липня, нічого не перевіряли: і температуру не вимірювали, хіба у літаку потрібно було заповнити «картку здоров’я», де туристи вказували прізвище, номер рейсу і місця в літаку, а також, чи не мають симптомів Covid-19 і чи не контактували з хворими.
«У львівському ж аеропорту усім вимірювали температуру на вході, а у приміщення пускали лише тих, хто летить – перевіряли за квитками і паспортами. Тих, хто проводжає або зустрічає пасажирів, у приміщення не пускали. У літаку усі пасажири були в масках», – розповідає вона.
Читайте також: ЄС дозволив відкрити кордони для окремих категорій українців
Щодо готелю, то працює все, навіть хамам (турецька лазня.– Ред.). У масках ходить лише персонал. Дезінфектори є на кожному кроці. А от з тим, щоб поїсти, каже, складно. Самому нічого не можна брати – ані шматочка хліба, ані дрібки солі. Нема солонок, перечниць на столі, усе в пакетах, прибори – разові, на пляжі – в індивідуальній упаковці. Із екскурсіями, додає вона, все як завжди – можна купувати вільно.
Додає також, що тур купувала ще взимку – за раннім бронюванням, як робить щороку. Виліт був запланований на 1 липня, але тоді рейс скасували.
«Не набрали людей на літак, тому що агенти спочатку неохоче бронювали перші числа липня – чекали, щоб точно відкрили кордони і відновились вильоти. Також нам замінили готель, правда, на кращий і дорожчий, без доплат. Загалом тут зараз працює близько третини готелів», – розповідає Христина.
Вона зазначає, що хотіла зробити і додатковий страховий поліс до того, що є в туристичному пакеті, але потім передумала.
«Вимога турецької сторони – щоб туристи мали хороші страховки. Якщо я захворію, то лікуватимуть однаково, що за туристичним полісом, що за додатковим, але якщо зляжу надовго, то додаткова страховка покриє ще квиток додому. Також якщо потрібно буде зробити тест і він буде негативним, оплачувати потрібно буде самому», – говорить Христина і додає, що зверталась у одну із страхових компаній у Львові, але там не роблять страхування на випадок інфікування коронавірусом. В іншій сказали, що не страхують туристів до 2 серпня.
Читайте також: Як українцям підготуватися до поїздок закордон в умовах епідемії. Роз’яснення МЗС
Менеджерка туристичної фірми «Море турів» додає, що подорожі до Туреччини надалі бронюють і не лише на серпень, а навіть зараз, на найближчі дати.
До речі, у Туреччині готелям також почали виготовляти сертифікати здоров’я. Готель подавав заявку і тоді після перевірки відповідного органу на дотримання всіх протиепідемічних норм отримував сертифікат. Раніше такий документ не був обов’язковим, а радше слугував бонусом. Та нещодавно він став обов’язковою умовою для відкриття та роботи готелю. Навіть ті, які відкрилися, мають його отримати до 15 липня, інакше – заклад закриють.
Щодо Єгипту, то українці трохи лякаються 14-денної обсервації, яку вимагають по поверненні з цієї країни, тому тут бронюють рідше, бо ще очікують змін від нашого уряду чи як зміниится ситуація з коронавірусом загалом.
«Готелі у Єгипті наразі заповнюють туристами на 50%, хоча це доволі затратно для них, тому у разі сприятливої ситуації заселятимуть сповна», – говорить вона.
Албанія та Чорногорія – у червоній зоні і в'їзд до Хорватії
Багато запитів серед львів’ян є на подорожі до Албанії. За словами Надії Ковалишин, ціни там оптимальні: за двох – орієнтовно 600 доларів за сім ночей у двозірковому готелі, 700 – у тризірковому, понад 800 – чотиризіркові. Однак виліт пропонують із Києва, а трансфер з аеропорту до курортів Албанії займає шість годин.
Система харчування там не змінилося, зокрема, пропонують або повне триразове, так само і лише сніданки чи сніданки й вечері. А заселяють в готелі повноцінно на 100%, оскільки вони маленькі, бутик-готелі.
Однак, станом на 7 липня Албанія, а також Чорногорія, увійшли в червону зону, що теж означає – по поверненні звідти українцям потрібно буде пройти обсервацію чи здати ПЛР-тест.
Читайте також: ПЛР-проблема або Чи потрібний цей тест для виїзду за кордон
Надія Ковалишин додає, що туристів до Хорватії у компанії мають набагато менше, оскільки більшість їдуть туди своїми авто. Єдина можливість добратися – транзитом через Угорщину, яка пропускає українців.
Саме так через угорський кордон їхав львів’янин Сергій, що вже не вперше супроводжує туристичні групи у Хорватію. Цього року зі Львова перша група виїхала на початку липня.
«Коли ми їхали, всі дуже сильно переживали. Ми звертались до Міністерства закордонних справ Хорватії, щоб вони нам погодили, що можна їхати, звертались до генерального консульства Угорщини в Берегово, щоб вони нам підтвердили, що транзит можливий, зібрали всі документи і поїхали», – розповідає Сергій.
Він каже, що процедура проходження кордону практично не відрізняється від «докарантинних часів». Зараз хіба є вимога від угорської сторони, щоби туристи були в масках на час паспортного і митного контролю (хоча самі прикордонники у випадку Сергія і його групи були без масок), а в автобусах були антисептики та рукавички.
«При в’їзді в Угорщину ми заповнили анкети про те, що не контактували протягом останніх днів з хворими на коронавірус, що не маємо кашлю чи температури, інших симптомів, вказали, що це транзит і проїхали», – говорить керівник туристичної групи.
Читайте також: Які країни відкриють свої кордони цього літа. Перелік і дати
Чоловік додає, що на угорському кордоні пасажирам туристичного автобуса також виміряли температуру, а на хорватському цього не робили, як і не наполягали на масках, хоча самі прикордонники працюють у них. Вони мали підтверджене і оплачене бронювання в Хорватії, але його навіть не перевіряли, хоча це є обов’язковою умовою для в’їзду на територію країни.
Група Сергія відпочиває на Макарській рів’єрі на півдні Хорватії. Багато готелів і ресторанів тут зараз зачинені, каже він.
«Туристів небагато. У нашому готелі є люди – ми і чехи, на сусідніх віллах живуть поляки, є ще місцеві хорвати, які приїжджали на вихідні. За враженнями, на пляжах людей менше половини від того, що було у цей час минулого року», – розповідає керівник туристичної групи.
У самому готелі особливих змін, за його словами, немає, хіба з’явились санітайзери на вході в ресторан, а гостей просять вдягати одноразові рукавички перед тим, як брати їжу зі швецького столу. Маски в готелі носить персонал, від відвідувачів цього не вимагають.
«Звісно, у ресторані просять розсідатись, дотримуватись дистанції, скрізь висять інструкції, але немає особливого контролю за виконанням. Курорт практично живе як і жив, особливих змін немає, є формальні зміни, що не впливають на саму якість відпочинку», – говорить він.
Усі екскурсії, як і у звичний час, доступні для туристів без проблем. А щодо страхування, то, говорить керівник групи, туристичний поліс містить пункт про інфекційні захворювання, і, теоретично, Covid-19 підпадає під цей пункт. Хоча наразі не знають, як на практиці це працює, тому пропонували туристам за бажанням окремий поліс за 500 євро, який стосується саме коронавірусу. Він також радить наразі не планувати відпочинок заздалегідь, наприклад, на вересень до Хорватії, оскільки ситуація може змінитися, а краще купувати квитки ближче до дати виїзду.
Нагадаємо, що для в’їзду українців в умовах пандемії наразі відкриті 23 країни, але щоб потрапити до частини з них, необхідно отримати в’їзну візу. Перш ніж купувати квиток для подорожі, радять перевіряти інформацію про можливості в’їзду до іншої країни.
7 липня додали ще 11 країн до переліку «червоної зони», загалом тепер у списку їх 62. Це означає, що люди, які приїздять з них в Україну, зобов'язані відбути двотижневу обсервацію / самоізоляцію, попередньо встановивши на свій смартфон додаток «Дій вдома».
Водночас якщо людина є громадянином країни «червоної зони», але має документи, які підтверджують, що протягом останніх 14 днів вона перебувала у країні «зеленої зони», то потреби в обсервації або самоізоляції немає. Також від неї може бути звільнений той, хто добровільно здав ПЛР-тест і він виявився негативним. Правда, час до отримання результату все одно доведеться відбути на самоізоляції.
Наголошуємо, в’їзд до країн ЄС загалом залишається закритим для громадян України, а купівля квитка на рейс не дає дозволу на перетин кордону. Право на в’їзд до країн-членів ЄС мають лише окремі категорії людей (морякам, медикам, дослідникам, студентам тощо).
Олександра Бодняк
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Цей медіа-продукт був створений TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом без письмової згоди редакції та відповідного посилання на першоджерело, забороняється.
Вибір Твого міста
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця