Гучні прем’єри, оперні і хореографічні постановки, залучення іноземних режисерів, мистецький прорив, а попереду – нове звучання на оновленій сцені. Останні 5 років уже стали революційними для Львівської опери. Як театру вдалося вижити у часи пандемії і локдаунів і взяти курс на розвиток, розповідає генеральний директор та художній керівник Львівського національного академічного театру опери та балету імені С. Крушельницької Василь Вовкун.

«Якщо в театрі немає атмосфери, пульсу, ритму життя – тоді немає театру»

Програма розвитку театру «Український порив» гендиректора Василя Вовкуна успішно реалізовується з 2017 року. В її основі – ефективний менеджмент і творча якість, прорив, але водночас збереження традицій, вихід із зони комфорту і перехід театру-музею до сучасного актуалізованого театру, де через оперу чи балет можна показувати проблеми сьогодення та завоювання світової сцени.

«Успішний та ефективний менеджер повинен мати свою стратегію прориву. Найважче, щоб у цю програму повірили інші, так як в неї віриш ти. Спочатку може всім здатися, що це програма створена для самого себе, тому непросто своїми діями і вчинками було показати і переконати у зворотньому. Але крок за кроком починає все вдаватись», – каже Василь Вовкун.

За його словами, сучасний театр завжди передбачає змагання, видиме воно, чи ні. А завдання успішного менеджменту – виділити у тому змаганні найсильніших, які творять обличчя театру.

«Театр – це інституція, згусток емоційної енергії, де присутнє змагання. А якщо все це обрамлюється менеджментом, тоді виходить гарний результат. Заходячи у театр, кожен має відчути пульс, нерв театру, ритм та вир життя, побачити зміни. Ось тоді театр буде успішний», – додав гендиректор Львівської опери.

За словами Василя Вовкуна, у театрі має «працювати» і бути задіяний кожен простір. Тож, у коридорах вкотре проводять виставки, а ще однією потужною сценою є дзеркальна зала. Завдяки атмосфері, роялю Steinway та високому рівню виконавців кожен концерт тут – це аншлаг.

Кадрові питання та їх вплив на оперу

Однією з найбільших проблем Львівської опери ще донедавна були кадрові питання. У 2017 році, коли були внесені зміни до законодавства, творчий колектив перевели на контрактну форму роботи.

За словами Василя Вовкуна, сама контрактна система – це великий крок уперед, що мотивує колектив постійно тримати себе у формі. Аби на неї перейти, довелося «переглянути» кожного виконавця. Для цього тут створили комісії, незалежний дорадчий орган Художню раду. За словами Василя Вовкуна, це була перша і найбільш болісна кадрова реформа колективу.

«З багатьма контракту ми не підписали. Хтось це сприйняв болюче, емоційно, тож були невдоволення, листи, судові позови, які, до речі, ми всі виграли, але зараз всі зрозуміли, що перемогла якість. Кожен, хто приходить у Львівську оперу, відзначає, як звучить оркестр, хор, скільки з’явилося молоді у вокальній трупі і балеті. Зараз уся Європа вже обирає артистів не лише за голосом, а й за типажем і ми намагаємося підтримувати європейську планку», – каже гендиректор.

Наблизитись до європейських норм

Щоб осучаснити театр, заохотити закордонних виконавців та вийти на світовий рівень, ще з минулого року у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені С. Крушельницької почали роботи із модернізації сцени.

Електромеханічне обладнання верхньої механізації сцени театру в експлуатації перебувало упродовж 35 років, замість передбачених 15-ти. Це призводило до побічного звукового супроводу під час вистави, а застаріле обладнання унеможливлювало сучасні постановки за прикладом кращих світових сцен.

Як зазначив головний інженер Львівської опери Ігор Вуглевич, частина техніки, яку використовують під час постановок у Львівській опері, вже давно не те, що віджила своє, а й залишається небезпечною як для артистів, так і глядачів.

Аби приступити до роботи, минулого року у театрі оголосили тендер на виготовлення проєктно-кошторисної документації. Роботи із модернізації сцени виконує ТОВ «Лайтек трейдінг».

Загальна сума проєкту становить 111 млн грн, з яких 40 млн уже освоїли. Зокрема, до грудня минулого року у театрі із дерев’яного на металевий замінили колосниковий настил, що полегшило і зменшило навантаження на саму споруду і фундамент. Також тут провели заміну софітних підйомів, змонтували близько 170 нових прожекторів для освітлення під час вистав. При тому, що театр поміж тим є відчиненим для глядачів.

Серед цьогорічних планів – замінити планшет сцени, штахетні підйоми разом із лебідками, провести заміну лебідки пожежної завіси, а також провести повну модернізацію пульта, як для режисера, так і механіка сцени.

«Модернізація сцени дасть чимало можливостей для театру. Основне – це можливість створювати нові вистави європейського рівня, запрошувати всесвітньовідомих артистів. Ми хочемо бути знані у світі», – каже Ігор Вуглевич.

Також, за його словами, завдяки модернізації сцени покращиться освітлення, а комп’ютерне обладнання зможе автономно поєднувати верхню і нижню механізацію сцени, що досі робилося вручну. Щоправда, аби завершити усе необхідне, роботу головної сцени Львівської опери обмежать на 3 місяці – у липні, серпні, вересні.

Завершити усі роботи із модернізації сцени орієнтовно мали б до жовтня цього року. Усе, звісно, залежатиме від фінансування.

Наступними планами дирекції Львівської національної опери є ремонт фасаду та даху театру, який протікає. Для цього вже розробили і погодили ПКД. Реставрації вимагають й самі скульптури на фасаді театру. Загалом потрібно близько 37,5 млн грн.

Зміни та очікування

«Українським проривом» гендиректор Львівської опери Василь Вовкун називає зміни та плани, але не лише на найближче майбутнє, а й на перспективу.

Якщо у радянські часи композитор чи митець писав опери, то зазвичай їх відкладали у довгі шухляди та не ставили на сцені. Приблизно те саме було у перші роки Незалежності України, коли композитори по суті взагалі перестали писати для театру.

Зміни прийшли із «Українським проривом», коли започаткували конкурси на написання і створення сучасних музичних, хореографічних оперних творів. Зокрема, минулого року у театрі тривав конкурс із написання камерної опери. Перемогу здобув Євген Петров, який уже готує прем’єру до 150-річчя Соломії Крушельницької, яке святкуватиметься у вересні.

«Раніше кожен міг планувати роботу на найближчі три місяці. Ми ж почали складати плани на рік, два, п’ять. Театр знає наперед, що він робитиме через 5 років і це важливо, адже спільні ідеї налаштовують на роботу і це людей «тримає», – каже співрозмовник.

Зокрема, у межах програми розвитку театру, у репертуарному «портфелі» Львівської опери вже є чимало напрацювань для майбутніх постановок. Серед них: новітня опера Євгена Станковича за Гоголем «Страшна помста», прем’єра якої відбудеться 14 листопада до 80-річчя композитора, сучасна опера львівського композитора Юрія Ланюка «Чуже обличчя», балет «Соляріс» Олександра Родіна. Також вже написана і має успіх опера для сімейного перегляду Івана Небесного «Лис Микита».

Серед прем’єр – робота відомого балетмейстера Георгія Ковтуна «Ромео і Джульєтта», яка відбудеться у квітні. Далі буде вистава Френсіса Пуленка «Діалоги кармеліток».

2022 рік у Львівській опері оголошено «Роком Соломії Крушельницької», до 150-річчя Соломії Крушельницької, тому цьогоріч у театрі проведуть VI Міжнародний конкурс вокалістів ім. С. Крушельницької, фестиваль камерної опери, наукову платформу для молодих композиторів і режисерів та щодня показуватимуть до 10 камерних опер.

Є у Львівській опері й дитячі програми, розраховані для дітей віком від 2 до 16 років.

Про якісну львівську оперу також заговорили й на каналах OperaVision та Megogo, які викупили версію опер Є. Станковича «Коли цвіте папороть» та І. Небесного «Лис Микита». А зовсім нещодавно Львівська опера підписала договір на трансляцію трьох вистав із ще однією міжнародною платформою – «DRAMAX». Йдеться про «Коли цвіте папороть», «Лис Микита» та «Дон Жуан». Це, за словами генерального директора і художнього керівника Львівської опери Василя Вовкуна, вказує на те, що вперше український музичний матеріал став культурним світовим продуктом.

Ольга Шведа

Фото Львівської національної опери

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.