
Фото: Львівська Національна Опера
«Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
«Якщо в театрі немає атмосфери, пульсу, ритму життя – тоді немає театру»
Програма розвитку театру «Український порив» гендиректора Василя Вовкуна успішно реалізовується з 2017 року. В її основі – ефективний менеджмент і творча якість, прорив, але водночас збереження традицій, вихід із зони комфорту і перехід театру-музею до сучасного актуалізованого театру, де через оперу чи балет можна показувати проблеми сьогодення та завоювання світової сцени.
«Успішний та ефективний менеджер повинен мати свою стратегію прориву. Найважче, щоб у цю програму повірили інші, так як в неї віриш ти. Спочатку може всім здатися, що це програма створена для самого себе, тому непросто своїми діями і вчинками було показати і переконати у зворотньому. Але крок за кроком починає все вдаватись», – каже Василь Вовкун.
За його словами, сучасний театр завжди передбачає змагання, видиме воно, чи ні. А завдання успішного менеджменту – виділити у тому змаганні найсильніших, які творять обличчя театру.
«Театр – це інституція, згусток емоційної енергії, де присутнє змагання. А якщо все це обрамлюється менеджментом, тоді виходить гарний результат. Заходячи у театр, кожен має відчути пульс, нерв театру, ритм та вир життя, побачити зміни. Ось тоді театр буде успішний», – додав гендиректор Львівської опери.
За словами Василя Вовкуна, у театрі має «працювати» і бути задіяний кожен простір. Тож, у коридорах вкотре проводять виставки, а ще однією потужною сценою є дзеркальна зала. Завдяки атмосфері, роялю Steinway та високому рівню виконавців кожен концерт тут – це аншлаг.
Кадрові питання та їх вплив на оперу
Однією з найбільших проблем Львівської опери ще донедавна були кадрові питання. У 2017 році, коли були внесені зміни до законодавства, творчий колектив перевели на контрактну форму роботи.
За словами Василя Вовкуна, сама контрактна система – це великий крок уперед, що мотивує колектив постійно тримати себе у формі. Аби на неї перейти, довелося «переглянути» кожного виконавця. Для цього тут створили комісії, незалежний дорадчий орган Художню раду. За словами Василя Вовкуна, це була перша і найбільш болісна кадрова реформа колективу.
«З багатьма контракту ми не підписали. Хтось це сприйняв болюче, емоційно, тож були невдоволення, листи, судові позови, які, до речі, ми всі виграли, але зараз всі зрозуміли, що перемогла якість. Кожен, хто приходить у Львівську оперу, відзначає, як звучить оркестр, хор, скільки з’явилося молоді у вокальній трупі і балеті. Зараз уся Європа вже обирає артистів не лише за голосом, а й за типажем і ми намагаємося підтримувати європейську планку», – каже гендиректор.
Наблизитись до європейських норм
Щоб осучаснити театр, заохотити закордонних виконавців та вийти на світовий рівень, ще з минулого року у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені С. Крушельницької почали роботи із модернізації сцени.
Електромеханічне обладнання верхньої механізації сцени театру в експлуатації перебувало упродовж 35 років, замість передбачених 15-ти. Це призводило до побічного звукового супроводу під час вистави, а застаріле обладнання унеможливлювало сучасні постановки за прикладом кращих світових сцен.
Як зазначив головний інженер Львівської опери Ігор Вуглевич, частина техніки, яку використовують під час постановок у Львівській опері, вже давно не те, що віджила своє, а й залишається небезпечною як для артистів, так і глядачів.
Аби приступити до роботи, минулого року у театрі оголосили тендер на виготовлення проєктно-кошторисної документації. Роботи із модернізації сцени виконує ТОВ «Лайтек трейдінг».
Загальна сума проєкту становить 111 млн грн, з яких 40 млн уже освоїли. Зокрема, до грудня минулого року у театрі із дерев’яного на металевий замінили колосниковий настил, що полегшило і зменшило навантаження на саму споруду і фундамент. Також тут провели заміну софітних підйомів, змонтували близько 170 нових прожекторів для освітлення під час вистав. При тому, що театр поміж тим є відчиненим для глядачів.
Серед цьогорічних планів – замінити планшет сцени, штахетні підйоми разом із лебідками, провести заміну лебідки пожежної завіси, а також провести повну модернізацію пульта, як для режисера, так і механіка сцени.
«Модернізація сцени дасть чимало можливостей для театру. Основне – це можливість створювати нові вистави європейського рівня, запрошувати всесвітньовідомих артистів. Ми хочемо бути знані у світі», – каже Ігор Вуглевич.
Також, за його словами, завдяки модернізації сцени покращиться освітлення, а комп’ютерне обладнання зможе автономно поєднувати верхню і нижню механізацію сцени, що досі робилося вручну. Щоправда, аби завершити усе необхідне, роботу головної сцени Львівської опери обмежать на 3 місяці – у липні, серпні, вересні.
Завершити усі роботи із модернізації сцени орієнтовно мали б до жовтня цього року. Усе, звісно, залежатиме від фінансування.
Наступними планами дирекції Львівської національної опери є ремонт фасаду та даху театру, який протікає. Для цього вже розробили і погодили ПКД. Реставрації вимагають й самі скульптури на фасаді театру. Загалом потрібно близько 37,5 млн грн.
Зміни та очікування
«Українським проривом» гендиректор Львівської опери Василь Вовкун називає зміни та плани, але не лише на найближче майбутнє, а й на перспективу.
Якщо у радянські часи композитор чи митець писав опери, то зазвичай їх відкладали у довгі шухляди та не ставили на сцені. Приблизно те саме було у перші роки Незалежності України, коли композитори по суті взагалі перестали писати для театру.
Зміни прийшли із «Українським проривом», коли започаткували конкурси на написання і створення сучасних музичних, хореографічних оперних творів. Зокрема, минулого року у театрі тривав конкурс із написання камерної опери. Перемогу здобув Євген Петров, який уже готує прем’єру до 150-річчя Соломії Крушельницької, яке святкуватиметься у вересні.
«Раніше кожен міг планувати роботу на найближчі три місяці. Ми ж почали складати плани на рік, два, п’ять. Театр знає наперед, що він робитиме через 5 років і це важливо, адже спільні ідеї налаштовують на роботу і це людей «тримає», – каже співрозмовник.
Зокрема, у межах програми розвитку театру, у репертуарному «портфелі» Львівської опери вже є чимало напрацювань для майбутніх постановок. Серед них: новітня опера Євгена Станковича за Гоголем «Страшна помста», прем’єра якої відбудеться 14 листопада до 80-річчя композитора, сучасна опера львівського композитора Юрія Ланюка «Чуже обличчя», балет «Соляріс» Олександра Родіна. Також вже написана і має успіх опера для сімейного перегляду Івана Небесного «Лис Микита».
Серед прем’єр – робота відомого балетмейстера Георгія Ковтуна «Ромео і Джульєтта», яка відбудеться у квітні. Далі буде вистава Френсіса Пуленка «Діалоги кармеліток».
2022 рік у Львівській опері оголошено «Роком Соломії Крушельницької», до 150-річчя Соломії Крушельницької, тому цьогоріч у театрі проведуть VI Міжнародний конкурс вокалістів ім. С. Крушельницької, фестиваль камерної опери, наукову платформу для молодих композиторів і режисерів та щодня показуватимуть до 10 камерних опер.
Є у Львівській опері й дитячі програми, розраховані для дітей віком від 2 до 16 років.
Про якісну львівську оперу також заговорили й на каналах OperaVision та Megogo, які викупили версію опер Є. Станковича «Коли цвіте папороть» та І. Небесного «Лис Микита». А зовсім нещодавно Львівська опера підписала договір на трансляцію трьох вистав із ще однією міжнародною платформою – «DRAMAX». Йдеться про «Коли цвіте папороть», «Лис Микита» та «Дон Жуан». Це, за словами генерального директора і художнього керівника Львівської опери Василя Вовкуна, вказує на те, що вперше український музичний матеріал став культурним світовим продуктом.
Ольга Шведа
Фото Львівської національної опери
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові