Tvoemisto.tv відвідало Пустомити, що скоро втратять статус райцентру.

Солонка, Ков’ярі, Липники. Наварія, Малечковичі, Годовиця, Басівка. Села, що поки що належать до Пустомитівського району. Однак скоро це стане історією, оскільки унаслідок адмінреформи район ліквідують, а ці населені пункти стануть частиною Львівського району.

Місцева громада не має одностайності в думках. Чиновники кажуть, що місто отримає тільки плюси, адже стане ще центром ОТГ. А якщо і будуть якісь негативи, то вони не значні і лише спочатку. Мешканці Пустомит та довколишніх сіл навпаки переживають, що тепер доведеться далеко їхати в установи та лікарні. А ще дуже не довіряють владі.

Ламати історію малих містечок нерозумно

Кожне з цих малих містечок, районів чи райцентрів має свою історію, яку не слід змінювати, вважає львовознавець Петро Радковець.

«Дехто жартома каже: "Найбільше місто в Пустомитівському районі – Львів". Звичайно, що довкола Львова є міста-супутники. Їх є багато. І кожне з них має свою історію, свої традиції і тяглість. І ламати це нерозумно», – пояснює він.

А ще, за його словами, є величезна різниця між тим, що називається районом у містечку та у майже мільйонному місті.

«Ну що таке район Луцький? Порівняйте, яке населення в Луцьку і яке у Львові? Чи район Ужгородський? Та ж сам Ужгород менший ніж Сихів у Львові. Тому це не можна порівнювати», – каже він.

Окрім того, за його словами, буде величезна плутанина між якимось районом у Львові та Львівським районом, який створять. 

«Люди від цього тільки постраждають», – робить висновок він.

Петро Радковець розповів, що назва містечка утворилась зі слів пусте мито. Пустомити були прикордонним пунктом між Перемиським та Звенигородськими князівствами. Тож за товар, який перевозили через нього, брали мито. Однак пізніше пункт втратив своє стратегічне значення. 

Збереглися дані, що 1417 року село Митко продав щирецький війт Іван Нишолек за 300 польських гривень празьких грошів Станіславові Коритку.  Пустомити також згадують у 1441 році у Львівській судовій книзі. Впродовж 1448–1454 років фігурувало у коронній метриці як «Мито» або «Пустомити». У 1626 році село спустошили татари. 

Львовознавець розповідає, що Пустомити були джерелом мінеральної сірчаної води. Наприкінці XVIII століття там побував французький дослідник Бальтазар Гакет. Після результатів аналізів новий власник Пустомит Лонгін Дунка отримав дозвіл на побудову бальнеологічної лічниці. 15 травня 1882 року Пустомити стали європейським курортом. До 1914 року було модно їздити сюди на води. 

Раніше центральна частина Пустомит називалась село Волиця. А сам Пустомитівський район створили у 1959 році. Тоді у нього був статус селища міського типу. А у 1988 році Пустомити стали містом.

«Львів забудує багатоповерхівками усі землі»

Усі ті землі, що перейдуть у власність Львова, забудують багатоповерхівками. Бо у самому місті уже немає місця, ділиться своїми побоюваннями від майбутнього адміністративного переформатування директор «Криївки» Іван Попович, що у селі Басівка (15 кілометрів від Львова). На його думку, це все може привести до екологічної катастрофи у селі, адже частина їхньої території – це ліс, який через «вистотки» можуть вирубати.

Розповідає, що за його життя – це вже друга подібна реформа. Він родом із Закарпаття і за часів Хрущова Вільшанський район, в якому він мешкав, приєднали до Підберегівського. Тоді, каже чоловік, людям стало набагато гірше.

Читайте також: Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет

У селі, окрім «Криївки» є ще школа, два магазини, клуб і пам’ятник Тарасові Шевченку. 

Загалом у Івана Поповича двояке ставлення до нової адмінреформи. Він тішиться тим, що поліпшиться сполучення зі Львовом. Окрім того, якщо Басівка офіційно стане частиною Львівського району, то «Криївку» можуть приєднати до Львівського історичного музею, або ж до музею Визвольних змагань. Тоді йому буде навіть краще, бо може зрости зарплата та збільшитися штат працівників.

Інші мешканці Басівки з недовірою ставляться до цієї адмінреформи. Одні зазначають, що неодноразово вірили очільникам влади і щоразу розчаровувались, інші – побоюються усе тих же забудовників із їхніми «висотками». Люди не вірять, що Львів будуватиме тут підприємства, де вони зможуть працювати. Наводили також приклади, коли громади об’єднались з центром в Оброшино, де була сільська рада (туди входило чотири села), то в Оброшино з’явилась лікарня, клуб і ресторан, а інші села, такі як Басівка, Годовиця та Ставчани, не отримали нічого.

Вирубувати ліси чи ні – вирішуватиме не Львів, а органи місцевого самоврядування першої ланки, при згоді ОТГ. Такі речі не в компетенції району, пояснює міський голова Пустомит Олег Серняк. Додає, що Львівської райради стосуватиметься стратегічне планування: транспорт, до прикладу.

«Усе що стосуватиметься землі, то компетенція ОТГ на підставі детальних планів територій, на які впливають місцеві мешканці. Сюди ніхто не зможе приїхати і сказати, що ми тут все забудуємо», – наголошує він.

Звичайно, каже Олег Серняк, можуть бути винятки, скажімо, будівництво аеропорту, який є в Сокільниках. Однак і тут будуть старатися враховувати думки усіх.

«Не є велика трагедія» та «не зрозуміло, що в головах у тих чиновників»

Загалом, на думку міського голови, Пустомити отримають від цієї адмінреформи більше позитиву. Адже місто стане центром ОТГ, об’єднає довкола ще дві сільські ради і буде мати нові можливості щодо розвитку освіти, охорони здоров’я, культури, спорту.

Стосовно районів, то, звісно ж, каже він, хотілось би бути центром, але насправді це «не є велика трагедія».

«Можливо, будуть певні втрати з отримання податку з доходів фізичних осіб, але це єдиний мінус, який я бачу. Однак це тільки на початку. Ми думаємо над створенням нових підприємств, розвитком бізнесу, щоб люди мали, де працювати», – пояснює Іван Серняк.

Пустомитівська міська  та районна ради 

Люди у Пустомитах знову ж таки більше з недовірою ставляться до втрати статусу містом. Щоправда, велика частина з них уникали розмов. Одні посилались на брак часу, інші – зізнавались, що про це навіть не чули, а ще частина – переконані у тому, що від їхньої думки нічого не залежить.

Ті ж, хто говорив, бідкалися, що доведеться далеко добиратися в лікарні чи в якісь установи, а всюди черги і це все коштує. А коли все на місці, тоді можна зробити справу легко і швидко. До того ж усі один одного знають. А так не зрозуміло, що у головах тих чиновників

«А як підеш в лікарню, чи в якусь установу, де кілометрові черги, які треба висидіти. Там всюди треба папери підписувати. А що робити, коли їх забудеш дома. Шо знову вертатись? А де на то всьо взяти гроші? Тому я то всьо не одобряю. Нині, де би ти ся обернув, всюди треба довідку. З роками того стає все більше й більше. Ті всі ксерокси, ідентифікаційні», – каже пан Іван.

А от молода мати Ірина навпаки за реформу. За її словами, в Європі вже давно відбулось такі зміни, тому там все добре.

«Ну дивіться, як люди живуть там. А ми як? Я однозначно за реформи. Я хочу в Європу. Інакше бути не може. Мусить змінюватись усе», – вважає вона.

Читайте також: Коли на Львівщині запрацює нове районування і що буде з колишніми райцентрами

У Пустомитівській районній раді теж за зміни, хоча якими вони будуть, ще не до кінця розуміють. Голова райради Галина Гичка зазначає, що працівники попереджені про можливе скорочення. Частина людей матиме можливість за конкурсом перевестись на інші робочі місця. Щодо майна та зарплати, то деталей вона ще не знає.

«Що буде з майном? Побачимо. Щось перейде до ОТГ, щось в інші райони. Про зарплати на нових місцях сказати не можу. Є тарифна сітка постанови Кабінету міністрів, відповідно до цього і будуть підрахунки», – розповіла вона Tvoemisto.tv.

Для Львова жодних адмінпереваг

Пустомити стануть центром потужної громади та будуть розвиватися. Для Львова ж створення району не дасть жодних адміністративних переваг, переконує директор Агенції регіонального розвитку Львівської області Тарас Баранецький.

«Логіка реформи передбачає, що всі обласні центри стають центрами нових районів, що має позитивно вплинути на функціонування місцевих органів виконавчої влади, які тут розміщені та скоротити дублювання функцій, яке зараз має місце», – пояснює він.

Тарас Баранецький під час дискусії у студії «Твого міста»

Загалом, каже він, переваг у адмінреформи багато, але слід перечекати перехідний період, який зазвичай буває нелегким і для чиновників, і для людей.

Зокрема, буде cформовано абсолютно новий районний рівень. Скажімо, у Львівському районі буде 23 громади, в тому числі 9 громад, нині наявного Пустомитівського району. Після 25-го жовтня почне працювати нова Львівська районна рада. Люди, каже Тарас Баранецький, не матимуть від цього проблем.

Читайте також: Висока планка. Чому Зашків хоче приєднатися до Львова. Репортаж

«Від того, що формально перестане існувати Пустомитівський район, люди не відчують віддалення послуг. Усі послуги, які вони звикли отримувати в районі, вони отримуватимуть в своїх громадах», – пояснює директор Агенції регіонального розвитку.

До того ж є велика ймовірність, що на перехідний період, щоб у людей не було незручностей, «старі» райадміністрації ще будуть функціонувати.

Довідка.

17-го липня Верховна Рада проголосувала за ліквідацію 490 старих районів і утворення 136 нових. На Львівщині це означає, що замість 20 старих районів буде 7 нових: Червоноградський, Золочівський, Львівський, Дрогобицький, Яворівський, Самбірський і Стрийський.

Згідно з планом формування територій громад Львівської області, Кабмін створив 73 ОТГ. До Львівської об’єднаної територіальної громади ввійшли Брюховицька, Рудненська, Винниківська, Грибовецька, Грядівська, Дублянська, Малехівська, Зашківська, Лисиничівська та Рясне-Руська громади.

Марічка Дацко

Фото Марічка Дацко, Криївка-Музей 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!

Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:

• ексклюзивні e-mail розсилки
• доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
• можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
• можливість стати експертом «Твого Міста»
• ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)

• у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».

Підтримати Tvoemisto.tv можна за посиланням.