
Гасити пожежу голими руками. Чому вчителів у Львові не тестують на Covid-19
Нині, окрім літніх людей чи тих, хто має проблеми зі здоров’ям, хронічні захворювання, у групі ризику зараження Covid-19 також є вчителі й учні. Станом на 6 жовтня у Львові у 54 педагогів та 46 учнів підтверджений діагноз «коронавірусна інфекція». На початку навчального року їх разом було трохи більше 30-ти. Однак ані законодавством, ані Міністерством охорони здоров'я не передбачено обов’язкове тестування для освітян та школярів. Тільки у випадку симптомів або контактів із хворими.
ПЛР vs ІФА. І чому тестують не всіх
За словами заступниці міського голови з гуманітарних питань та керівниці міського штабу з протидії коронавірусу Галини Слічної, у місті ПЛР-тести проводять для тих вчителів, в кого є підозра на Covid-19. Аналізи для них є безкоштовними, на це виділяють кошти з міського бюджету.
«Робимо ПЛР-тести і тільки для тих, хто має симптоми хвороби. Що стосується ІФА-тестів, то сенсу їх проводити немає. Сьогодні, наприклад, вчителю можна зробити ІФА-тест, який покаже, що він не хворий. Через два дні тест може показати, що хворий. Тобто виходить, що треба тестувати кожного дня?», – каже вона у коментарі Tvoemisto.tv.
Читайте також: Освітянам обіцяють наступного року підвищити зарплати на 30%
Галина Слічна зазначає, що у місті довго думали над питанням тестувань – ще з липня, коли заговорили про відкриття дошкільних закладів, однак єдиного рецепту, як бути в цій ситуації, не знайшли.
«Коли ми в липні готувалися до відкриття садочків, то перед тим зробили ІФА-тести кухарям, вихователям, помічникам вихователів тощо, в результаті дитсадки не дозволили відкрити. Так, упродовж липня-серпня зрозуміли, що тестуємо тоді, коли є підозра. Після цього вже приймали рішення, чи призупиняти роботу всього садка чи поодиноких груп. Те саме стосується шкіл. У нас є чітко напрацьована логістика: вчитель чи вихователь звертається до керівництва, керівник – до управління і на це виділяють кошти», – додає вона.
Зазначимо, що ПЛР-тести безкоштовні для тих, хто був контактним або має клінічні ознаки захворювання. Щоб здати тест, потрібно звернутись до свого сімейного лікаря. Імовірно, доведеться зачекати на мобільну бригаду, а може зразок для аналізу візьмуть наступного ж дня. Так само сімейний лікар скеровує на безкоштовний ІФА-тест.
Читайте також: Кому і де у Львові можна зробити ІФА-тест. Пояснення лікарки і ціни в лабораторіях
Директори Школи вільних і небайдужих та ліцею «Просвіта» ЛМР Олесь Пограничний та Жанна Харчун кажуть, що у їхніх закладах теж тестують вчителів лише у випадку підозри на коронавірусну хворобу, зокрема, коли є симптоми ГРВІ. У випадку приватної школи – за кошти закладу, у випадку ліцею – за міські.
«Наприклад, сьогодні вчителька повідомила, що має температуру, інші ознаки ГРВІ. Ми ж не знаємо, чи то нежить, чи інші симптоми, тому відправляємо одразу здавати тест. Усіх тестувати немає сенсу», – додає Олесь Пограничний для Tvoemisto.tv.
Читайте також: Львівський ліцей учетверте став лідером в Україні за результатми ЗНО. Рейтинг шкіл
Окрім цього, як повідомили у коментарі Tvoemisto.tv у пресслужбі Львівської міськради, раніше міський голова Андрій Садовий звертався до Міністерства охорони здоров’я з проханням передбачити тестування всіх освітян на коронавірус. Однак на той час відповіді не отримав.
Додамо, що Tvoemisto.tv неодноразово раніше порушувало питання тестування педагогів на Covid-19. У міськраді Львова тоді говорили, що поки це не передбачене наказом МОЗ, місто цього не робитиме. А ще раніше керівниця управління освіти ЛМР Зоряна Довганик сказала Tvoemisto.tv, що таке періодичне тестування буде надто дорогим, навіть якщо ідеться про ІФА, а не ПЛР-тести.
Чому тестувати всіх освітян – необхідно
Є так звана категорія соціально активних людей і групи соціального ризику. Сюди відносять тих, хто контактує з великою кількістю людей і має підвищений ризик заразитися інфекційними захворюваннями.
«До цієї категорії входять вчителі, лікарі, працівники соціальної галузі, правоохоронці. Наразі, за новими стандартами, тести вимагають робити лише для останніх. Кожні 10 чи 14 днів, залежить від інстанції. Вчителі, на жаль, чомусь сюди не належать», – каже у коментарі Tvoemisto.tv сімейна лікарка Людмила Звір-Мацко.
І це, на її думку, зовсім нераціональний і неправильний підхід, тим паче в час пандемії. За словами лікарки, основні засади епідеміології – це запобігти поширенню інфекції, а не обстежувати людину, яка вже має прояви захворювання. Вона додає, що такі дії нагадують гасіння пожежі, при чому голими руками.
Додамо, що у світі починають використовувати нові швидкі, дешеві та точні тести на Covid-19, і в першу чергу уряди різних країн хочуть закуповувати їх для освітян у школах та університетах, а також для учнів і студентів. Це важливо ще й тому, що молоді і здорові люди часто можуть переносити коронавірусну інфекцію безсимптомно або з найменшими проявами хвороби, що можуть не братись до уваги.
Імунолог Майкл Міна із Школи громадського здоров’я у Бостоні, США, вважає, що через те, що на початку захворювання його важко ідентифікувати одразу, серія частих експрес-тестувань протягом тижня має допомогти вирішити цю проблему. І дешеві швидкі тести тут якраз стануть у нагоді – кількість вірусу в роті і носі може значно зрости протягом усього лише кількох годин. Він каже, що два менш точні, але швидкі тести на антигени протягом тижня допоможуть краще виявляти захворювання на Covid-19, ніж більш точний ПЛР-тест раз у два тижні.
В Україні теж мали наміри закупити ці тести, та наразі конкретного роз'яснення від МОЗ не було.
Страхування: потрібно чи ні?
Також особливо актуальним з початком навчального процесу стало питання страхування педагогів і учнів. В Офісі президента на другому місяці навчального року і 7-му місяці пандемії кажуть, що потрібно зрозуміти можливості, вартість і терміни, в які можна застрахуватися.
«Питання, яке піднімається, – це застрахувати всіх. Ми ж бачимо статистику й бачимо, що вчителі – в групі ризику. Треба подумати над страхуванням для них, щоб вони розуміли, що ми турбуємося про них, почувалися в безпеці», – каже Глава держави.
Читайте також: Школа не формує бали ЗНО. Медалі треба давати батькам, дітям, репетиторам і вчителям
Напередодні Міністерство освіти і науки також підписало Меморандум про співробітництво зі страховими компаніями України: «СК «Альфа-Страхування», «Українська страхова група», «Універсальна», «Уніка», «ВУСО». Про це у коментарі Tvoemisto.tv розповідає керівник пресслужби МОН Валентин Колєчкін.
«Страхові компанії уже на місцях пропонують закладам освіти свої програми. Це відбувається добровільно, і освітяни можуть самі обирати», – каже він.
Скільки може коштувати страховка для педагога і що вона покриває
Як з’ясувало Tvoemisto.tv, компанія«ВУСО» у Львові пропонує страхування від Covid-19 на пів року і коштує 936 грн. Якщо хтось захворів і має пневмонію, то страхове покриття становить 9 тис. грн, якщо ж пневмонія призводить до реанімації, то – 37 тисяч, летальний випадок – 70 тисяч. Якщо тест позитивний, але лікування проводите вдома, то виплата становитиме 2 тисячі гривень.
У страховій «УНІКА» Tvoemisto.tv кажуть, що пропонують шість програм, де найменший платіж становить 210 гривень і покриває ризики сумою у 10 тисяч гривень. Йдеться про покриття нещасних випадків, 1-3 групи інвалідності, травматичні випадки і дві додаткові опції – перебування на стаціонарному лікуванні з приводу коронавірусу з лімітом 2 тис. грн і летальний випадок внаслідок хвороби зі 100% покриттям.
Найдорожчий поліс від Covid-19 обійдеться тут у 950 грн. Він охоплює також страхування від нещасних випадків, 1-3 групи інвалідності, травматичних випадків та лікування гострого інфаркту міокарда, де страхова сума становить 50 тисяч гривень.
Читайте також: Чи можна застрахуватись від інфікування коронавірусом
Свої пропозиції щодо того, щоби розробити державну програму страхування педагогічних працівників розробили і в міській раді Львова. За словами Галини Слічної, її скерували до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля і т.в.о міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета ще наприкінці серпня, до початку навчання по школах. Досі, каже вона, очікують на відповідь.
Нагадаємо, за словами керівника Львівського Центру легневого здоров'я Любомира Рака, державного фінансування не вистачає на лікування коронавірусоної хвороби. Державних коштів вистачає лише на засоби індивідуального захисту, шприці та інші медзасоби. Тож часто хворі мають самостійно купувати медикаменти, що обходяться від 2-2,5 до 6 тисяч гривень на день.
Ольга Коваль
Фото: Freepik, pplus.in.ua, Слово News та nizhynnews.com
Цей медіа-продукт створено в межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ