
Старість на радість, геріатричний пансіонат, Vbrani, Оксана Бриндзак
Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
Усе почалося з однієї бабусі...
Варто почати з того, що я займаюся з людьми похилого віку в геріатричному пансіонаті вже п’ять років. Ця громадська організація називається «Старість на радість», і я з іншими волонтерами проваджу, можна сказати, служіння. Ми організовуємо дозвілля для бабусь і дідусів, які живуть у пансіонаті.
Ідея започаткувати проєкт виникла у команди два роки тому. Ми щоп’ятниці влаштовували кіноперегляди, на які почала приходити одна бабуся, пані Надя. Вона не чула звуку у фільмах, сварилася, і це завжди виглядало епічно. Сідала в кінці залу, посеред фільму вставала зі скрипучого крісла і починала нарікати: «Що то за організатори, чому так погано чути фільм?!» Жінка не хотіла сідати ближче до екрана, але приходила знову і знову.
Проте одного разу появилася з великою торбою, дістала звідти в’язані шапочки і захотіла подарувати їх усім волонтерам. Такий вчинок наштовхнув нас на думку про те, що це могло стати цікавим хобі для багатьох літніх жінок. Проте зорганізувати їх до цієї справи вдалося тільки через рік.
У нас було багато часу подумати про організацію на початку пандемії Covid-19. Зрештою, 26 лютого 2021 року я запросила свою подругу провести майстер-клас із в’язання для бабусь. Ми подбали про оголошення для мешканців пансіонату, і на тренінг прийшло вісім-десять жінок. Після публікації в соцмережах наша підписниця віддала нам дві величезні коробки ниток хорошої якості.
120 тисяч гривень для соціального підприємництва
Згодом ми з колегами почали писати грант для фонду «Відродження». Отримали від нього 50 тисяч гривень. 45 тисяч назбирали на платформі «Спільнокошт». А ще нас підтримала компанія «Kotex»: пожертвувала 30 тисяч гривень. Отже, стартовий капітал був трохи більший ніж 120 тисяч гривень. Місячні обороти у нас невеликі – 20-25 тисяч гривень.
60 відсотків від продажу отримує бабуся, 25 відсотків витрачаємо на нитки, а 15 відсотків на логістику і послуги майстрині, яка вчить бабусь в’язати, роздруковує схеми і консультує з усіх питань.
«Географічно ми охоплюємо бабусь із різних регіонів»
У червні 2021 року ми вже виконали перші важливі замовлення – 16 виробів. Тоді ж сформувалася професійна команда з п’яти дівчат, яка займається дописами, пошуком крамниць, співпрацею з компаніями, створенням нової лінії, а я – рекрутингом.
Наразі ми реалізували понад 150 шкарпеток, рукавичок і шапок. Маємо замовлення на ще сто виробів . Їх продають у крамниці «Ясна річ» на вулиці Івана Франка, 13 у Львові та в інтернеті. Ми були вражені кількістю замовлень: лише за один день до десяти речей.
В’язанням у нас займаються восьмеро бабусь. І це не самотні люди, просто вони потребують додаткової зайнятості й доходу. Хтось приходить в пансіонат у суботу і в’яже зо три години, а комусь доставляємо нитки поштою або ж таксі. У Instagram нам пишуть багато дівчат – доньок, онучок, матерів і бабусь, котрі кажуть, що теж воліють долучитися до справи. Географічно ми охоплюємо бабусь із різних регіонів України: Львівщини, Тернопільщини, Волині, Закарпаття. Є одна жінка із Сумщини.
Дехто спеціалізується на шапках або светрах, дехто – на серветках і скатертинах. Із квітня хочемо запустити нову лінійку «Вбрані вдома». Завдяки цьому можна буде придбати на подарунок не тільки сезонні вироби, як-от шкарпетки чи рукавички, а й всесезонні. Крім того, плануємо плести авоськи, продаж яких мав би розпочатися в квітні. Загалом воліємо стати партнерами великих магазинів, зокрема «Сільпо», які зможуть пропонувати наші вироби як альтернативу пластикових пакетів.
«Маємо негласне правило здійснити чиюсь мрію»
Ми дуже радіємо, коли за допомоги нашого соціального підприємництва бабусі можуть здійснити якусь свою мрію.
Для прикладу, одна з них в’яже задля тримання котів, називаючи своє заняття волонтерством заради волонтерства, і купує для них корм за гонорар. Друга, гурманка, відкладає гроші на смачні чаї. Вона знає, що таке пуер, і розуміється на його сортах. Тож завжди приносимо їй різні чаї.
Понад те, плануємо створити свічкову фабрику з робочою назвою «Квіткова фіра». Торік посадили на території пансіонату понад сотню кущів лаванди. Хочемо використовувати її у виробництві свічок і чаїв. Маємо вже людину, яка саджає і доглядає квіти, та невеличкий бюджет на цю справу. Добре було б, якби старші люди мали відношення до землі, не уявляли свого життя без городу.
«Мене змалечку вчили поважати старших»
Інколи питають, чому я стільки часу присвячую бабусям і дідусям , радять змінити вид діяльності. Проте я, дивлячись на своїх бабусю й дідуся, розумію, що їм справді не вистачає пенсії – двох тисяч гривень. Гроші на ліки й оплата комунальних послуг забирають левову частку заощаджень. Одначе всі люди заслуговують на гідну старість, і коли я зможу сказати, що до нашого соціального підприємництва залучена сотня бабусь, то це тішитиме.
Мене змалечку вчили поважати старших, і мій тісний зв’язок із бабусею та дідусем підтверджує це. Коли бабусі отримують гроші за свою роботу, то почуваються потрібними, пишуть на листівці «Мені приємно, що мій виріб буде у вас».
Організовувати бабусь не треба – вони хочуть в’язати. Їм не варто телефонувати і нагадувати про зустрічі. Бабусі знають, коли вони відбуваються, і приходять на них завчасу. Я не люблю гучних фраз, мовляв, моя місія полягає у зміні життя всього старшого покоління. Намагаюся зробити це на базовому рівні. А чом би й ні?
Радію, що адміністрація Львівського геріатричного пансіонату на вулиці Медової Печери, 71 підтримує волонтерські ініціативи і сприятиме організації суботніх майстерок.
Роман Тищенко-Ламанський
Вибір Твого міста
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові