
Жінки в ІТ були завжди. Чому ця професія не має статі
Технічні професії в Україні досі прийнято вважати швидше чоловічим заняттям, хоча, за даними опитувань DOU, частка жінок, в IT-галузі поступово зростає. Так, за минулі три роки вона збільшилася з 20% до 25%. Очільниця напряму операційної діяльності та процесу планування і формування проєктних команд компанії EPAM в Західній Україні Христина Пеленичка розповідає Tvoemisto.tv про те, як жінки можуть реалізувати себе в цій сфері і які виклики можуть траплятися на шляху до успіху в ІТ.
Жінки в ІТ були завжди або із чого виникають стереотипи
Психолог за освітою Христина Пеленичка починала кар’єру в ІТ з HR-спеціалістки, згодом перейшла до технічного рекрутингу, спеціалізувалася на роботі зі спеціалістами з великих даних (Big Data) та в галузі науки про дані (Data Science). Нині вона координує операційну діяльність і процес планування та формування проєктних команд (функцію стафінгу) в EPAM західноукраїнської локації. Її робота полягає у тому, щоб люди опинялися на проєктах, що відповідають їх інтересам та навичкам у правильний час. А також, щоб клієнти компанії, cеред яких чимало світових брендів, могли співпрацювати із найкращими фахівцями.
Христина Пеленичка. Фото Вадима Рибіна
«Це – координаційна та інтегративна роль, що передбачає багато роботи з даними, колаборації із колегами, як на локальному, так і глобальному рівні компанії, адже EPAM співпрацює зі спеціалістами з понад тридцяти п’яти країн», – пояснює вона.
Читайте також: Простими словами про складне. Компанія EPAM запустила подкаст про ІТ-індустрію України
У компанії Христина вже четвертий рік і каже, що нині нікого не здивуєш тим, що дівчина працює в ІТ. Стереотипи щодо того, що це нежіноча галузь, можуть виникати через розмиті уявлення про специфіку галузі та різноманіття перспектив у ній.
«Жінки в технічних спеціальностях були завжди. Більше того, першу в світі програму для машини, яка тоді ще була в процесі розробки, написала британка Ада Лавлейс в середині 19 століття. Окрім неї, була ще відома американська науковиця Маргарет Гамільтон, яка написала бортове програмне забезпечення для здійснення польоту в межах космічної програми «Аполлон». Також – Геді Ламар, яка розробила методи, необхідні для запровадження мобільного зв’язку, Wi-Fi, GPS», – розповідає вона.
Жінок, які зробили внесок до розвитку ІТ-галузі, за словами Христини Пеленички, можна перераховувати довго. Так, вони були не лише дослідницями, а й подекуди першопрохідцями у вивченні тих чи інших явищ і заснуванні різних методів. Їхня присутність, звісно, коригувалася часом, суспільно-історичними факторами в тому числі. Хоча сьогодні жінок в технологічній сфері меншість, однак, на думку спеціалістки, це через те, що ми досі потребуємо більшого акценту на поширенні інформації про різноманіття можливостей професійної реалізації тут.
Читайте також: Бути першими – це велика відповідальність. Як змінювалася ІТ-компанія ЕРАМ протягом 15 років
«Стереотипи живляться необізнаністю. Тому цей дисбаланс частково може бути згенерований тим, що певна категорія людей не знає, як потрапити в галузь, і чим тут можна займатися», – зазначає вона.
Яким є гендерний баланс в ІТ сьогодні
ІТ-галузь у багатьох питаннях є провісником прогресивних поглядів. На думку Христини, це насамперед тому, що тут є можливість постійного спілкування з колегами та клієнтами із мультикультурного середовища, розвитку та вдосконалення за допомогою курсів, конференцій, професійних спільнот тощо. Сам характер і зміст діяльності заохочує відкривати для себе креативних людей з новими поглядами на все. Власне, тому проблема, пов’язана з гендерними стереотипами, які можуть виникати в різних галузях діяльності, тут культивується, мабуть, найменше.
«Важливо розуміти, що гендерний баланс хвилює людей і в галузі охорони здоров’я, і культури, і будівництва чи агробізнесу тощо. Щодо ІТ, то до EPAMу, наприклад, у мене був досвід співпраці з різними компаніями меншого розміру, американським старт-апом, іншим великим аутсорсером, де про гендерні стереотипи не йшлося. Траплялися поодинокі розмови про так звані «жіночі» і «нежіночі» професії, нібито жінки схильні обирати нетехнічний профіль в ІТ, але всі вони вирішувалися за допомогою пояснень про те, як виглядає і працює галузь, яка тут залученість чоловіків і жінок. Після цього будь-які міфи вдавалося розвінчувати», – говорить Христина.
Якщо говорити про останні тенденції, то частка жінка протягом 2017-2020 років виросла з 20 до 25 відсотків, за даними DOU. Також згадують, що серед новачків, які зовсім не були знайомі з ІТ, жінок теж стало більше – 36% порівняно з попереднім показником у 26%. У EPAM цей показник дещо вищий: понад 27% жінок в команді. Керівниць – стільки же.
Читайте також: Як Covid-19 змінює робочі місця. Історія трансформації офісу компанії EPAM Ukraine
«Те, що кількість жінок тут стає більшою, не може не тішити. Тенденція йде вгору і зараз за цим приємно стежити. Щоправда, ще немає цифр, як останній рік – рік пандемії – вплинув на спеціалістів в цій сфері», – додає ІТ-спеціалістка.
Про виклики і як їх долати
Христина каже, що сама ніколи не стикалася напряму із упередженим ставленням до себе як до жінки-фахівця, а також не помічала такого, коли займалася підбором людей на роботу в ІТ-компанію чи до залучення в якийсь проєкт. Визначальним фактором завжди були і є професійні риси людини та персональні якості, важливі у роботі, а також те, наскільки людина розділяє цінності компанії.
«Мови про прив’язки до статі й бути не могло у моїй практиці. Припускаю і розумію, що такі ситуації можуть траплятися, але вірю та знаю, що більшість компаній в Україні, як і ми, керуються рівною політикою професійного підбору до всіх людей», – каже вона.
Також в Україні є нормативно правова база, що забороняє подібні дії. Йдеться про низку законів України та кодекс про працю. Ці пункти регулюють політику найму, на що важливо зважати.
Читайте також: Авто без водія, дрони і розумні будинки. Що винаходять львівські ІТ-спеціалісти
Христина Пеленичка зазначає, що труднощі та виклики (як ті, що постають перед чоловіками, так і перед жінками) залежать від того, в яких вихідних умовах перебуваємо. Від того, як люди будують підходи до організації свого життя, побуту, роботи і взаємодії в сім’ї, залежить їхня реалізація та кількість перешкод на шляху до неї.
«Через пандемію і жінка, і чоловік залишилися працювати вдома з однаковими побутовими умовами, потребами приділяти час дітям тощо. Для багатьох вона привідкрила завісу того, яке ж насправді навантаження падає на наші плечі в тій або іншій сфері життя», – каже вона і додає, що справа успіху як жінки, так і чоловіка в цій галузі – це лише їхня відповідальність і все тільки в їхніх руках.
«Усе йде від нашого світогляду та того, як ми будуємо інфраструктуру власного життя», – говорить Христина.
За її словами, важливо культивувати не лише реалізацію чоловіка чи жінки будь-де, а класний, урівноважений і гармонійний підхід до розвитку особистості, побудови стосунків в суспільстві та в сім’ї, де йдеться про партнерство. Звідси будуть рости правильні моделі реалізації людей в різних галузях, не тільки в ІТ. Саме баланс відкриває можливості реалізації себе у різних соціальних ролях, групах тощо.
Чи складно нині жінці потрапити в ІТ і як тут збудувати кар’єру
ІТ, вважає Христина Пеленичка, завжди стимулює бути щоразу більш креативним, відкритим, творчим у різних ролях, щоби встигати за тим, що відбувається в світі. Для того, аби побудувати кар’єру, потрібно вчитися, і це не означає, що достатньо закінчити виш, показати диплом і отримати роботу.
«Учитися – це пройти ще кілька навчань, а потім ще кілька, почитати літературу, подивитися десятки-сотні відео професійного характеру, спілкуватися з колегами, відвідувати конференції, cпільноти тощо. Це постійна освіта, яку б спеціальність ви не обрали. Окрім того, завжди важливо дивитися трішки ширше, за межі власної професії і ролі, зрозуміти контекст галузі загалом на рівні окремих ролей інших, компанії і цілого ринку – ось тоді можна класно почуватися», – каже Христина.
Читайте також: OpenSpace, спортзал і масажний кабінет. Чим дивує львівський офіс ЕРАМ
Спеціалістка рекомендує для побудови кар’єри постійно навчатися, а ресурсів нині є безмежна кількість – платних і безкоштовних. Також слід відкрити свій світогляд до нового, скільки років вам би не було, бо насправді ніколи не соромно зізнатися в тому, що чогось не знаєш.
«Добре знайти професіоналів, з якими можна поговорити, зрозуміти процеси зсередини. Тоді вже обирати для себе напрям, в якому хочете рухатися», – каже Христина Пеленичка.
Вона розповідає, що можна стати розробником, інженером із тестування, бізнес-аналітиком, менеджером проектів, Scrum master, HR, дизайнером інтерфейсів та користувацького досвіду, рекрутером, аналітиком даних, стафінг/ресурс-менеджером, продуктовим менеджером, системним інженером, інженером користувацької підтримки. І це все ще не повний перелік варіантів.
«Багато компаній на ринку, в тому числі й ЕРАМ, пропонують безкоштовні навчання для тих, хто хоче почати свій шлях в ІТ. Можна отримати знання від практиків, які залюбки хочуть діляться інформацією та шукають нових людей. Але і після отримання сертифікату навчання продовжується», – додає ІТ-спеціалістка.
Партнерська публікація
Ольга Коваль
Фото надали у компанії EPAM
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як виглядає Палац Гредлів, в якому планують відкрити туристичний центр Карпат
- Коли дитина боїться дихати. Як Covid-19 впливає на дитячу психіку
- Нові штами і утричі більше хворих. Як змінився Covid у Львові і у світі. Інфографіка
- Чи лікувати пневмонію вдома. Інтерв’ю з пульмонологом
- Я хочу, щоб мене почули. Чому медсестри виїжджають на роботу за кордон
- Як зробити громаду успішною. Розмова з керівником Асоціації рад Львівщини
- Ми даруємо не цукерки, а підтримку і любов. Як працює БФ «Рідні» у Львові
- Безпечна сповідь і чистота у серці. Як у Львові на карантині проводять Таїнство сповіді
- За що платить Covid-пацієнт і скільки коштує день у львівських лікарнях
- «Червоні прапорці» аутизму. На що батькам звертати увагу в розвитку дитини
- Якими новими медпослугами з 1 квітня можуть безоплатно користуватись львів'яни
- Що правда, а що – ні. Фактчекінг звернення депутатів щодо Андрія Білого
- «Я вакцинуюсь, бо…». Історії львів’ян, які отримали щеплення від коронавірусу
- Найважче, коли пацієнти помирають від ускладнень. Лікарка про рік роботи з Covid-хворими
- Коронавірус у вагітних. Як захиститися, чи можна вакцинуватися і які є ризики для дитини
- Плани і реальність. Що недоговорює про закупівлю і ремонт транспорту ЛМР
- «Вірус справді змінився». Яким зараз є портрет хворого на Covid-19
- «Це бізнес». Чи вигідно Львову віддати два ринки та що буде із землею
- Без меж. Як дистанційне навчання впливає на психіку дітей і підлітків
- Велич та особливий шарм. Як на вулиці Котлярській у Львові відновили 150-річну браму
- Куди полетіти зі Львова: Луксор – вічне місто фараонів
- «Святкуємо день народження». Спогади львів'янки про період підпілля УГКЦ
- УПівка на псевдо «Домовина». Бо ніколи нікого не зрадила
- Перехрестя шести вулиць. Чому так складно проїхати Сахарова – Вітовського і що з цим робити
- Лікар, якого жартома називали «Мафією». У пам’ять про медика Ігоря Мартинюка
- «Найважче повертатися без результату». Як на Львівщині шукають заблукалих у горах
- Чи допоможе львів'янам щеплення від коронавірусу поїхати за кордон
- Усиновлення крок за кроком. Як у БФ «Рідні» допомагають стати батьками
- Правди не знав ніхто. Історія скульпторки і львівської легенди Теодозії Бриж
- Щороку їду на Майдан. Історія медсестри, чиє фото друкували світові медіа
- Перегони до Марсу і повернення на Місяць. Як Україна освоює космос із іншими
- То мороз, то відлига. Хто такі метеозалежні люди і до чого тут львівська погода
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду «Айболить» та «Юний технік»
- «Я недопильнувала». Батьки онкохворих дітей часто звинувачують себе
- Львів, який хочеться запам'ятати. Атмосферні фото засніженого міста
- Почути і перемогти. Як у львівській лікарні діти долають рак
- (Не) Доглянута старість. Які умови в будинках для літніх у Львові і скільки це коштує
- «Мама викликала швидку і знепритомніла». Історії людей, які отруїлись чадним газом
- Щоб усі були як рідні. Як у Львові працюватиме Центр підтримки дітей та сім’ї «Рідні»
- Робота на випередження. Як Рівне підготувалось до снігопаду і показало приклад іншим
- «Тут ближче до Бога». Розповідь про отця, який високо в горах лікує людей
- Халк прокидається. Львів'яни – про те, як Covid-19 впливає на психіку
- Хто такі медичні капелани і чому їх хочуть ввести у штати лікарень
- Не Польщею єдиною. Куди їдуть заробітчани після локдауну і що їм пропонують
- Лікар для всіх. У пам’ять про медика Євгена Марцинішка
- Французька кухня, віденські бали. Як жили львів'яни сто років тому
- Шанс жити. Для чого і як у Львові проводять пересадки органів
- Родимка, папілома, бородавка – як не пропустити рак шкіри. Поради дерматолога-онколога
- Гайда на лижі! Різноманітні гірськолижні курорти неподалік Львова: умови, ціни
- Не хотіли чекати. Як мешканці Кастелівки самі відновили історичну браму
- Єгипет і Мальдіви. Куди їдуть львів`яни взимку і що вигідніше в час пандемії
- Тюбінг і оригінальні розписи столітньої давності Модеста Сосенка. Подорож Львівщиною на один день
- Менше популізму, більше технологій. Як 2020 рік змінив траєкторію світу
- Гроші є, інвестиції – будуть. Що чекає на економіку України у 2021 році
- Не тільки лижі. Де активно відпочити на Львівщині узимку
- Богдан Шумилович: У довоєнній Галичині не святкували від «Романа до Йордана»
- Будьте гнучкими. Як спланувати 2021 рік, коли невідомо, що буде за тиждень
- Подруга президента Франції. Історія львів'янки, яка єдина написала радіодиктант без помилок
- Таємниці княжого храму святого Миколая. Екскурсія найстарішою церквою Львова
- Старший друг. Як у Львові працює наставництво для дітей-сиріт
- Коронавірус і Різдво. Із якими обмеженнями святкуватимуть в Україні та Європі
- Потрібні нові холодильники. Як Львів готується отримати вакцину проти коронавірусу
- Наші світильники є у Франції та США. Як львівська компанія запалює світло по всьому світу
- «Моє тіло – моє діло». Як у Львові запроваджують сексуальну освіту для дошкільнят
- Цілющі вода й повітря. Де на Львівщині зміцнити імунітет і відновитись після хвороби
- Безробітні є, а вакансії? Де і кому можна знайти роботу у Львові
- Ремонт без проблем. Як зробити усе так, щоб не пошкодувати і не втратити гроші
- Чи можуть львів’яни уникнути зростання ціни на доставку газу. Роз’яснення
- «Вийшла в ліс і почала кричати». Історія ВІЛ-позитивної львів’янки
- Розуміти одне одного. Чого очікують від влади Львова громадський сектор, медицина і Церква
- Навіть взимку діти цілий день у парку. Як у Львові створили незвичний «дитсадок»
- Карантин добив. У Львові закривають культову «Українську книгарню»
- «Двері відчинені». Як вирішують скандал у Львівській міській раді
- Закон, повага та (не)чинний Садовий. Що відбувається у Львівській міській раді
- Лікували все життя. Історія подружжя медиків, чиє життя забрав коронавірус
- Львів і його села. Як місто розширювало свої території
- Бути першими – це велика відповідальність. Як змінювалася ІТ-компанія ЕРАМ протягом 15 років в Україні
- Люди з ментальними розладами помирають від Covid-19 частіше за онкохворих? Нові дослідження
- Дебати Андрія Садового і Олега Синютки. Як це було
- Правда чи брехня? Фактчекінг і експертний аналіз дебатів Садового і Синютки
- Не втратити ґрунту, на якому стоїмо. Вахтанг Кіпіані про українські змісти
- Львів – проти. Чи працюватимуть на вихідні у місті кафе, ТРЦ і перукарні
- Чи можуть бути у Львові англомовне навчання та добра медицина?
- Українська стала мені рідною. Історії тих, хто вчив мову у дорослому віці
- У ньому вся сіль. Мандрівка вихідного дня у Дрогобич і Нагуєвичі
- Медичний канабіс в Україні. «За» і «проти» та що каже Церква
- Чи закривати школи у випадку локдауну та що роблять у Європі
- Троянський кінь для супербактерії. Як у Львові розробляють новітній антибіотик
- Перекласти Шептицького на сучасний лад. Як у Львові пройшло бієнале Митрополита
- «Осиротілі юрби гуляк». Як ведеться на карантині ресторанам Європи і світу
- Місцеві вибори 2020 у Львові та ОТГ. Найважливіше. Фото, відео. Оновлюється
- Реконструкція Винників. Репортаж з містечка, яке вперше не голосувало за власного мера
- Літати по-новому. Що корисного можуть дати пасажирам карантинні зміни в авіації
- Онлайн-голосування на виборах – прогрес чи смерть для демократії
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» УГП
- Вибори до Львівської міськради. Перша десятка партії «Варта»
- Що Кошулинський обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Слуга народу»
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Голос»
- Що Рущишин обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми