
Жінки в ІТ були завжди. Чому ця професія не має статі
Технічні професії в Україні досі прийнято вважати швидше чоловічим заняттям, хоча, за даними опитувань DOU, частка жінок, в IT-галузі поступово зростає. Так, за минулі три роки вона збільшилася з 20% до 25%. Очільниця напряму операційної діяльності та процесу планування і формування проєктних команд компанії EPAM в Західній Україні Христина Пеленичка розповідає Tvoemisto.tv про те, як жінки можуть реалізувати себе в цій сфері і які виклики можуть траплятися на шляху до успіху в ІТ.
Жінки в ІТ були завжди або із чого виникають стереотипи
Психолог за освітою Христина Пеленичка починала кар’єру в ІТ з HR-спеціалістки, згодом перейшла до технічного рекрутингу, спеціалізувалася на роботі зі спеціалістами з великих даних (Big Data) та в галузі науки про дані (Data Science). Нині вона координує операційну діяльність і процес планування та формування проєктних команд (функцію стафінгу) в EPAM західноукраїнської локації. Її робота полягає у тому, щоб люди опинялися на проєктах, що відповідають їх інтересам та навичкам у правильний час. А також, щоб клієнти компанії, cеред яких чимало світових брендів, могли співпрацювати із найкращими фахівцями.
Христина Пеленичка. Фото Вадима Рибіна
«Це – координаційна та інтегративна роль, що передбачає багато роботи з даними, колаборації із колегами, як на локальному, так і глобальному рівні компанії, адже EPAM співпрацює зі спеціалістами з понад тридцяти п’яти країн», – пояснює вона.
Читайте також: Простими словами про складне. Компанія EPAM запустила подкаст про ІТ-індустрію України
У компанії Христина вже четвертий рік і каже, що нині нікого не здивуєш тим, що дівчина працює в ІТ. Стереотипи щодо того, що це нежіноча галузь, можуть виникати через розмиті уявлення про специфіку галузі та різноманіття перспектив у ній.
«Жінки в технічних спеціальностях були завжди. Більше того, першу в світі програму для машини, яка тоді ще була в процесі розробки, написала британка Ада Лавлейс в середині 19 століття. Окрім неї, була ще відома американська науковиця Маргарет Гамільтон, яка написала бортове програмне забезпечення для здійснення польоту в межах космічної програми «Аполлон». Також – Геді Ламар, яка розробила методи, необхідні для запровадження мобільного зв’язку, Wi-Fi, GPS», – розповідає вона.
Жінок, які зробили внесок до розвитку ІТ-галузі, за словами Христини Пеленички, можна перераховувати довго. Так, вони були не лише дослідницями, а й подекуди першопрохідцями у вивченні тих чи інших явищ і заснуванні різних методів. Їхня присутність, звісно, коригувалася часом, суспільно-історичними факторами в тому числі. Хоча сьогодні жінок в технологічній сфері меншість, однак, на думку спеціалістки, це через те, що ми досі потребуємо більшого акценту на поширенні інформації про різноманіття можливостей професійної реалізації тут.
Читайте також: Бути першими – це велика відповідальність. Як змінювалася ІТ-компанія ЕРАМ протягом 15 років
«Стереотипи живляться необізнаністю. Тому цей дисбаланс частково може бути згенерований тим, що певна категорія людей не знає, як потрапити в галузь, і чим тут можна займатися», – зазначає вона.
Яким є гендерний баланс в ІТ сьогодні
ІТ-галузь у багатьох питаннях є провісником прогресивних поглядів. На думку Христини, це насамперед тому, що тут є можливість постійного спілкування з колегами та клієнтами із мультикультурного середовища, розвитку та вдосконалення за допомогою курсів, конференцій, професійних спільнот тощо. Сам характер і зміст діяльності заохочує відкривати для себе креативних людей з новими поглядами на все. Власне, тому проблема, пов’язана з гендерними стереотипами, які можуть виникати в різних галузях діяльності, тут культивується, мабуть, найменше.
«Важливо розуміти, що гендерний баланс хвилює людей і в галузі охорони здоров’я, і культури, і будівництва чи агробізнесу тощо. Щодо ІТ, то до EPAMу, наприклад, у мене був досвід співпраці з різними компаніями меншого розміру, американським старт-апом, іншим великим аутсорсером, де про гендерні стереотипи не йшлося. Траплялися поодинокі розмови про так звані «жіночі» і «нежіночі» професії, нібито жінки схильні обирати нетехнічний профіль в ІТ, але всі вони вирішувалися за допомогою пояснень про те, як виглядає і працює галузь, яка тут залученість чоловіків і жінок. Після цього будь-які міфи вдавалося розвінчувати», – говорить Христина.
Якщо говорити про останні тенденції, то частка жінка протягом 2017-2020 років виросла з 20 до 25 відсотків, за даними DOU. Також згадують, що серед новачків, які зовсім не були знайомі з ІТ, жінок теж стало більше – 36% порівняно з попереднім показником у 26%. У EPAM цей показник дещо вищий: понад 27% жінок в команді. Керівниць – стільки же.
Читайте також: Як Covid-19 змінює робочі місця. Історія трансформації офісу компанії EPAM Ukraine
«Те, що кількість жінок тут стає більшою, не може не тішити. Тенденція йде вгору і зараз за цим приємно стежити. Щоправда, ще немає цифр, як останній рік – рік пандемії – вплинув на спеціалістів в цій сфері», – додає ІТ-спеціалістка.
Про виклики і як їх долати
Христина каже, що сама ніколи не стикалася напряму із упередженим ставленням до себе як до жінки-фахівця, а також не помічала такого, коли займалася підбором людей на роботу в ІТ-компанію чи до залучення в якийсь проєкт. Визначальним фактором завжди були і є професійні риси людини та персональні якості, важливі у роботі, а також те, наскільки людина розділяє цінності компанії.
«Мови про прив’язки до статі й бути не могло у моїй практиці. Припускаю і розумію, що такі ситуації можуть траплятися, але вірю та знаю, що більшість компаній в Україні, як і ми, керуються рівною політикою професійного підбору до всіх людей», – каже вона.
Також в Україні є нормативно правова база, що забороняє подібні дії. Йдеться про низку законів України та кодекс про працю. Ці пункти регулюють політику найму, на що важливо зважати.
Читайте також: Авто без водія, дрони і розумні будинки. Що винаходять львівські ІТ-спеціалісти
Христина Пеленичка зазначає, що труднощі та виклики (як ті, що постають перед чоловіками, так і перед жінками) залежать від того, в яких вихідних умовах перебуваємо. Від того, як люди будують підходи до організації свого життя, побуту, роботи і взаємодії в сім’ї, залежить їхня реалізація та кількість перешкод на шляху до неї.
«Через пандемію і жінка, і чоловік залишилися працювати вдома з однаковими побутовими умовами, потребами приділяти час дітям тощо. Для багатьох вона привідкрила завісу того, яке ж насправді навантаження падає на наші плечі в тій або іншій сфері життя», – каже вона і додає, що справа успіху як жінки, так і чоловіка в цій галузі – це лише їхня відповідальність і все тільки в їхніх руках.
«Усе йде від нашого світогляду та того, як ми будуємо інфраструктуру власного життя», – говорить Христина.
За її словами, важливо культивувати не лише реалізацію чоловіка чи жінки будь-де, а класний, урівноважений і гармонійний підхід до розвитку особистості, побудови стосунків в суспільстві та в сім’ї, де йдеться про партнерство. Звідси будуть рости правильні моделі реалізації людей в різних галузях, не тільки в ІТ. Саме баланс відкриває можливості реалізації себе у різних соціальних ролях, групах тощо.
Чи складно нині жінці потрапити в ІТ і як тут збудувати кар’єру
ІТ, вважає Христина Пеленичка, завжди стимулює бути щоразу більш креативним, відкритим, творчим у різних ролях, щоби встигати за тим, що відбувається в світі. Для того, аби побудувати кар’єру, потрібно вчитися, і це не означає, що достатньо закінчити виш, показати диплом і отримати роботу.
«Учитися – це пройти ще кілька навчань, а потім ще кілька, почитати літературу, подивитися десятки-сотні відео професійного характеру, спілкуватися з колегами, відвідувати конференції, cпільноти тощо. Це постійна освіта, яку б спеціальність ви не обрали. Окрім того, завжди важливо дивитися трішки ширше, за межі власної професії і ролі, зрозуміти контекст галузі загалом на рівні окремих ролей інших, компанії і цілого ринку – ось тоді можна класно почуватися», – каже Христина.
Читайте також: OpenSpace, спортзал і масажний кабінет. Чим дивує львівський офіс ЕРАМ
Спеціалістка рекомендує для побудови кар’єри постійно навчатися, а ресурсів нині є безмежна кількість – платних і безкоштовних. Також слід відкрити свій світогляд до нового, скільки років вам би не було, бо насправді ніколи не соромно зізнатися в тому, що чогось не знаєш.
«Добре знайти професіоналів, з якими можна поговорити, зрозуміти процеси зсередини. Тоді вже обирати для себе напрям, в якому хочете рухатися», – каже Христина Пеленичка.
Вона розповідає, що можна стати розробником, інженером із тестування, бізнес-аналітиком, менеджером проектів, Scrum master, HR, дизайнером інтерфейсів та користувацького досвіду, рекрутером, аналітиком даних, стафінг/ресурс-менеджером, продуктовим менеджером, системним інженером, інженером користувацької підтримки. І це все ще не повний перелік варіантів.
«Багато компаній на ринку, в тому числі й ЕРАМ, пропонують безкоштовні навчання для тих, хто хоче почати свій шлях в ІТ. Можна отримати знання від практиків, які залюбки хочуть діляться інформацією та шукають нових людей. Але і після отримання сертифікату навчання продовжується», – додає ІТ-спеціалістка.
Партнерська публікація
Ольга Коваль
Фото надали у компанії EPAM
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ