
Фото: Христина Гоголь
Як виглядає Палац Гредлів, в якому планують відкрити туристичний центр Карпат
У палаці Гредлів у місті Сколе, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, планують відкрити туристично-інформаційний центр про принади Карпат. Палац за останні роки істотно зруйнувався. Наразі його планують законсервувати та почати проєктування відновлення пам’ятки і залучення інвесторів.
Читайте також: Пам'ятками культури на Львівщині опікуватиметься нове управління
Завдяки проведеним тут фестивалям Мисливська ватра вдалося назбирати кошти на огорожу та благоустрій території перед палацом, викладення доріжок із бруківки. Проте сам палац використовували хіба на виборах як дільницю.
Тут також у лівому крилі мешкає сім’я переселенців із Луганщини.
Деякі автентичні речі всередині збереглися. Тут досить просторі кімнати з великими стелями, а у коридорах спіралеподібні сходи.
Як розповів Тvoemisto.tv заступник голови ЛОР Юрій Холод, у палаці можна буде відкрити кафе і мотель, облаштувати майданчик під паркування та громадські вбиральні. На території палацу раніше планували провести вечірку, щоб назбирати якісь кошти та закумулювати зусилля для реставрації цієї пам’ятки.
«Львівщина має свої Карпати, але не має свого інформаційного центру. Палац Гредлів якраз буде таким центром, де туристи зможуть зупинитися, отримати інформацію про екологічні стежки та популярні туристичні маршрути, дізнатися, де можна скористатися медичною допомогою і відпочити. У майбутньому палац може стати центром як Сколівщини, так і всіх Карпат на Львівщині», – розповів Юрій Холод.
Будівлю передали на баланс Національного парку «Сколівські бескиди», щоб була можливість залучати європейських інвесторів. Голова Сколівської РА Богдан Янко каже, що коштів на збереження палацу недостатньо.
«Цей палац є перлиною для Сколівщини. Ми приділяємо йому багато значення, робимо все, щоб зберегти, але коштів недостатньо. Ми знаходимо кошти, щоб припинити руйнування. Тут оновили огорожу, відреставрували браму, виклали стежки бруківкою. Провели кілька фестивалів Мисливська варта, яка дала нам можливість залучити кошти сюди, але цього року карантин цього не дозволив», – розповів Богдан Янко.
Перший заступник начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Ярослав Целень наголосив, що національний парк має вигравати на своєму потенціалі.
«Ліс має виконувати три функції – екологічну, соціальну і економічну. Власне в парку поєднуються ці три функції. Тут дуже ощадливе користування лісу. Тут місце пізнання природи і активного відпочинку в горах. Маючи ліс як сировину і природне середовище маємо економічно від того вигравати», – зазначив Ярослав Целень.
Сам національний парк «Сколівські бескиди» охоплює 35 тисяч гектарів землі. Директор парку Василь Приндак розповідає, що парку бракує інформаційного центру, де б туристи могли довідатися про маршрути.
«Сколівські Бескиди цікаві тим, що це невисокі гори, до них легко добратися туристу-початківцю. Маємо більше 140 кілометрів екостежок різних маршрутів. Щоб об’єднати це все, нам бракувало такого центру. Сподіваємось, цей палац стане початковою локацією для туризму у Карпатах», – розповів Василь Приндак.
Заступник голови ЛОР Юрій Холод не спішить говорити, скільки потрібно коштів на відновлення пам'ятки, але йдеться про мільйони гривень.
Додамо, що палац мав потрапити у список пам'яток, які мали реставрувати у межах Великого будівництва у культурі за державний кошт, але він так і не потрапив у список через умови конкурсу та складнощі із формуванням документації. Проєкт відновлення комплексу подали на кілька міжнародних грантів, але наразі на його реставрацію немає коштів.
Читайте також: На розвиток парку «Сколівські бескиди» на Львівщині виділили понад мільйон гривень
Палац баронів Гредлів – це пам'ятка архітектури місцевого значення у місті Сколе, в історичному районі Демня. Збудований у стилі необароко. Має два поверхи. Палац і парк були закладені бароном Еугеніушем Кінскі в середині XIX століття. Вигравши гроші у казино, Гредель (австрієць за походженням) у 1886 році купив палац і місцеві ліси. З підприємцем Вільгамом Шмідтом заснували фірму «Брати-барони Гредлів». У місті називали її просто «Гредлі». Він був найбільшим свого часу власником лісів на Сколівщині. Після окупації Сколе радянськими військами наприкінці вересня 1939 року в палаці розташовувався відділ НКВС, який повернувся сюди у серпні 1944 року і діяв до 1948 року. З 1956 палац використовували для школи-інтернату на 260 дітей.
У парку зростають рідкісні види дерев, що перебувають під особливою охороною, зокрема: гінкго дволопатеве, тис ягідний, тюльпанове дерево та 5 видів столітніх дубів.
Христина Гоголь
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією