
Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
Басейни є, але не в кожному районі Львова
Із-поміж 28 басейнів, розташованих при закладах освіти, тобто дошкільних (дитсадках) і закладах середньої освіти (школах), станом на сьогодні, за даними управління освіти Львова, діють тільки 18. Ще десять потребують капітального ремонту.
З усього переліку наявних басейнів три розташовані в дошкільних відділеннях шкіл – гімназії «Провесінь», що в Личаківському районі, ліцеї №80 у Сихівському районі та початковій школі «Арніка» в Шевченківському районі Львова.
Ще 15 басейнів розташовані у школах нашого міста. Зокрема, функціонують басейни при таких закладах середньої освіти:
- школа №18 на вул. Кульчицької, 18;
- школа №65 на вул. Роксоляни, 35;
- ліцей «Львівський» на вул. Лисеницька, 3, (відновив роботу з 1 вересня 2020 р.);
- школа №13 на вул. Драгана, 7;
- школа №84 на вул. Зубрівська, 30;
- школа 86 на вул. Скорини, 34 (відновив роботу з 11 травня 2023 р.);
- школа №90 на вул. Антоненка-Давидовича, 2 (басейн функціонує тільки під час опалювального сезону);
- школа №96 на вул. Довженка, 13;
- ліцей «Сихівський», на вул. Хоткевича, 48;
- школа №36 на вул. Володимира Великого, 55Б;
- ліцей №45 на вул. Наукова, 25;
- ліцей ім. В. Симоненка на вул. Симоненка, 6;
- школа №97 на вул. І. Миколайчука, 18;
- школа №99 на вул. Творча, 1.
У цьому переліку також є школа №92 на вул. Шевченка, 390, хоча тут завершують ремонтні роботи, й відновлення заплановане на 1 вересня 2023 року.
Проте немає в цьому переліку басейну в школі №92, що у Рясному (вул. Шевченка, 390). Зі слів начальника Сихівського та Личаківського відділу освіти Львова Віктора Давнюка, ремонтні роботи тут були закінчені, об’єкт здали, але в приміщенні згоріли нагрівальні насоси, і басейн перестав функціонувати.
«За літо все обіцяли відремонтувати, і вже з 1 вересня цей басейн працюватиме», – запевняє він.
Ремонт басейну в школі №29
Також на завершальній стадії ремонт басейну при школі №29 у Винниках (вул. Сухомлинського, 6). Триває ремонт і в ліцей ім. І. Пулюя, що на однойменній вулиці, та в школі №72 на вул. Зубрівська, 1. Крім того, басейни можна відновити в початковій школі «Первоцвіт», у школі №43, а також у кількох дитсадках (№№5, 31, 57, «Веселка» і в дошкільному корпусі ліцею №94), але за них іще не бралися, обіцяють зробити це згодом.
«Цього року в планах здійснити капітальні ремонтні роботи в трьох басейнах – при школах №№29 і 72 та в ліцеї ім. І. Пулюя. Відкриття першого заплановане на 1 вересня цього року. Кошторис робіт становив майже 14 млн грн, з них 12 млн уже використали, залишилися певні завершальні моменти. Що стосується двох інших, то ремонтні роботи в них триватимуть і цього року, і наступного», – пояснює Віктор Давнюк.
Жодного слова про ремонт у школі №99 в повідомленні управління освіти Львова немає, проте, як з’ясувалося, з листопада 2022 року цей шкільний басейн не працює. В приміщенні дірявий дах.
Заняття в басейні школи №99
«Басейн із торішнього листопада закритий, бо коли почалися дощі, потекло з даху. Через літо планують його перекрити і завершити внутрішні роботи, бо через це зазнали пошкоджень стіни», – каже шкільний тренер з плавання Андрій Джичка і наголошує, що реконструкцію басейну закінчили відносно недавно – майже шість років тому. Це сучасний 12-метровий басейн на дві широкі доріжки. Глибина – 80 – 120 сантиметрів, є гейзер, водоспад, протитечія та належна фільтрація.
Єдиним районом Львова, в якому немає шкільних басейнів, є Галицький. Як пояснює освітянин, усі басейни при навчальних закладах збудовані переважно за старими проєктами кінця ХХ століття, тому це все капітальні ремонти, осучаснення того, що колись діяло. Будувати чи добудовувати нові басейни змоги немає.
Плавають далеко не всі
Більшість басейнів, які функціонують при львівських школах, невеликі: 12 метрів у довжину та шість у ширину. Глибина коливається між 80-90 і 120 сантиметрами. Басейни такого розміру призначені для навчання плавання учнів молодшої або середньої школи.
Набагато більшим є басейн у Винниківській школі №29. Його довжина – 25 метрів. Школу цю, до речі, вважають однією з найбільших у Львівській громаді: там навчається понад 1725 дітей.
А ось у ліцеї №80, що на вул. Героїв Крут, 27, басейн зовсім маленький – три на шість метрів.
«Наш басейн у іншій споруді – на вулиці Мишуги, 13а, де розташована молодша школа і садочкові групи. Басейн зовсім не великий, так би мовити, «для жабенят», – розповідає Тvoemisto.tv директор школи Ігор Корда.
Із його слів, басейн розрахований на учнів 1– 4 класів, які мають змогу плавати там раз на тиждень (замість одного заняття фізкультурою). Також у басейні раз на тиждень плавають діти з чотирьох дошкільних груп. Із ними працює інструктор з плавання.
Як наголосив Ігор Корда, новий басейн, який анонсувало місто, збудують уже в новому корпусі за адресою: вул. Героїв Крут. У проєктній документації передбачений 25-метровий басейн.
Як виглядатиме басейн у новому корпусі школи №80
Нагадаємо, що у Львові планують збудувати нову сучасну повноцінну школу на шість тисяч квадратних метрів – корпус ліцею №80, в якому обіцяють збудувати басейн і укриття. Всі роботи проводять коштом інвестора (компанія Resident Development).
Після завершення будівництва школу обіцяють передати у комунальну власність.
Як каже Віктор Давнюк, у басейнах, які функціонують при навчальних закладах, можуть плавати діти з першого по 11-ий клас. Проте в кожній школі охоплення учнів плаванням різниться і залежить від того, як до цього питання підходить керівництво навчального закладу. Але у більшості випадків плавають учні 2 – 5-их і 6-их класів.
Наприклад, у басейні школи №86, який відкрили в травні, під час навчального процесу вчили плавати учнів 2 – 5-их класів. Для старших дітей 12-метровий басейн уже замалий.
Навчальний процес у басейні школи №86
Лише для 5-класників працює басейн у ліцеї ім. В. Симоненка, і то з перебоями.
«По-перше, плавання дітей у школі – на бажання батьків. По-друге, через повномасштабну війну минулий і цей навчальний рік були складні, і батьки переживали через загрозу ракетних ударів та часті повітряні тривоги. Тому не всі погоджувалися, аби їхні діти відвідували уроки плавання, бо ж потрібен час, щоби вийти з води, одягтися, посушити волосся та ще й побігти в укриття. З 1 вересня тут обіцяють, що до уроків плавання долучиться більше дітей», – коментує ситуацію з ліцеєм ім. В. Симоненка Віктор Давнюк.
У школі №65 плавають учні 4-их і 5-их класів, але під час повномасштабної війни лише хлопці, бо в більшості дівчат довге волосся, яке вимагає часу для сушіння. Наприкінці 5-го класу учні здають норматив із плавання на оцінку.
Басейн у школі №65
Ремонт у 12-метровому басейні завершили майже п’ять років тому. Він сучасний, із новітньою системою фільтрації.
Басейн у школі №65
Як розповідає інструкторка з фізвиховання школи №65 Марія Сисоєва, до карантину та війни у їхній басейн під час навчання приходили діти із сусідніх шкіл. Також практикували тут плавання учнів молодших класів, проте це себе не виправдало: вони менш зібрані, несамостійні. А оскільки через карантин, а тепер і війну батьки, які могли б допомагати дітям, до школи заходити не мають права, то все скасували.
Басейн у школі №65
У школі №99 басейн, як уже мовилося, не працює, бо потребує ремонту через протікання даху. Плаванням займаються учні 3-іх, 4-их і 5-их класів. У дітей на тиждень були два уроки фізкультури та один – плавання. Крім того, на заняття сюди приходити учні сусідніх шкіл – 30-ої та 54-ої.
«Ще раніше до шкільного басейну ходили учні 6-их класів. Але що діти старші, то більше соромляться, не дуже хочуть ходити або ж потребують більшого басейну. Загалом урок плавання триває 45 хвилин, однак ще потрібен час, щоби прийняти душ, переодягтися та висушити волосся. У воді діти перебувають не більш ніж 35 хвилин», – запевняє Андрій Джичка.
Користь басейну для дітей, зі слів тренера, неоціненна, адже плавання додає здоров’я та покращує настрій.
«Кожен, хто ходив до мене на плавання змалку, здоровий та впевнений у собі, має розвинуті легені й широкі плечі. Дитина обов’язково повинна навчитися плавати. Може, вона й не стане плавцем, може, це не її хобі, але на воді повинна вміти триматися однозначно!» – наголошує тренер із плавання Андрій Джичка.
Плавання, особливо для дітей – справді корисний активний відпочинок. А плавання в школі – ще й хороша інвестиція у дитяче здоров’я. При виборі навчального закладу басейн поруч із цікавими шкільними гуртками є ще однією перевагою.
Якщо ж приміщення школи не передбачає басейну, наявні шкільні басейни можуть стати опорними й давати можливість займатися в них тим дітям, школи яких, розташовані неподалік, такої вигоди не мають.
Якщо можливість відновлення чи побудови басейну в школі є, то, як і у випадку з корпусом ліцею №80, де нову сучасну школу з басейном та укриттям зводитимуть коштом інвесторів, місто й надалі могло б залучати спонсорів. Як варіант можна передбачити інвестиційні внески для тих забудовників, яким міська влада виділяє ділянки під забудову. Чому б ні? Ця ідея варта не лише обговорення, а й втілення.
Ольга Шведа
Вибір Твого міста
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради
- Що буде із двома найстарішими пологовими будинками Львова?
- «Тепер з 30 співають лише троє дітей. Раніше було навпаки». Інтерв'ю з хормейстеркою
- Як забудовують південну околицю Львова та що не так
- Московський патріархат – це питання національної безпеки, а не релігійної свободи
- Підробляють документи, перепливають річку. Інтерв'ю з прикордонником про ухилянтів
- Якою могла б бути наша кухня, якби не «совок». Інтерв'ю з дослідницею Маріанною Душар
- «Нам поможе святий Юрій». Як Львів позбувався російської церкви
- «Ми вже перемогли... ». Остання розмова з Євгеном Гулевичем
- Сир у багажнику, щоб прилаштувати на визрівання, – звичне явище
- Команда рівних. Яка роль медсестри з розширеними повноваженнями в сучасній медицині
- Кому належать готелі у центрі Львова і чи є серед них росіяни
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології