Фото: Bucha.com.ua
З 1 січня 2020 року, згідно із законом про державні медичні гарантії, українці зможуть безкоштовно отримувати вторинну медичну допомогу – огляд у вузьких спеціалістів, базове хірургічне втручання, прийом пологів, обстеження для ранньої діагностики онкології, лікування в стаціонарі тощо. Для того, аби нова система запрацювала, і пацієнти, і медзаклади вторинної ланки мають виконати низку умов. Про це під час пресконференції у Львові розповів голова НСЗУ Олег Петренко, повідомляє Tvoemisto.tv.
Читайте також: Західний департамент НСЗУ очолила Мар'яна Возниця
За його словами, НСЗУ проаналізувала, якими послугами вторинної медицини українці користуються найчастіше і які з них є найбільш необхідними, і на підставі цього склала перелік послуг, оплата яких гарантується державою.
Так, в Україні безкоштовно надаватимуть допомогу при мозковому інсульті, інфаркті міокарда (ангіографія, реканалізація і стентування), складну неонатальну допомогу (реанімація, робота фахівців і всі медикаменти, включно із сульфокамом), прийматимуть пологи.
Також, за словами Олега Петренка, безкоштовними будуть ендоскопічні обстеження, спрямовані на ранню діагностику онкологічних захворювань, та базові хірургічні втручання.
«Щодо операцій, то в цей пакет входитиме і робота лікаря, і анестезія, і необхідні медикаменти. Пацієнтові ні за що не доведеться платити, якщо він має скерування від лікаря. Йому потрібно лише обрати лікарню», – каже голова НСЗУ.
Читайте також: Я би вранці стояв під під'їздом і говорив з пацієнтами. Як проходить медреформа у Львові
Щодо тарифів на гарантовані державою послуги, то, говорить Олег Петренко, НСЗУ розробила їх і скерувала на розгляд Мінфіну. Погодження має надійти до 15 вересня, коли буде представлений проєкт бюджету на 2020 рік.
«Пологовий пакет, наприклад, за нашими підрахунками, має коштувати 8,5 тис. грн, лікування інсульту – 19,5 тис. грн, інфаркту – 15,8. Також ми переглянули пакет медикаментів, потрібних під час базових операцій, почистили його від того, що не дуже потрібно, але лікарі виписують за звичкою. Вийшло 997 гривень. Але це все має бути затверджене і ухвалене парламентом», – каже Олег Петренко.
Для того, щоб отримати вторинну медичну допомогу, пацієнт повинен обрати сімейного лікаря і підписати з ним декларацію. Вторинна допомога надається лише за скеруванням сімейного лікаря до вузького спеціаліста. Після електронного скерування, каже голова НСЗУ, пацієнтові залишається лише відповідально підійти до вибору лікаря і медзакладу. Втім, без скерування отримати безкоштовну допомогу можна буде у низки спеціалістів: акушера-гінеколога, психіатра, нарколога, стоматолога (лише ургентні випадки). Ті ж, хто не підписали декларації, зможуть отримати безкоштовно лише екстренну допомогу – наприклад, якщо стався інсульт, інфаркт тощо.
Читайте також: У МОЗ планують запровадити ліцензування для лікарів
«Ми перестанемо фінансувати стіни лікарень і ліжкомісця. Гроші медзаклади отримуватимуть за конкретні послуги, надані пацієнтам. Тобто чим кращий лікар, чим краще обладнання і ставлення до пацієнтів, тим більше грошей прийде в лікарню. Відповідно, найкращі лікарі відчують зростання у заробітній платі. Субвенцій наступного року не буде», – говорить керівник НСЗУ.
Молодший медичний персонал, за його словами, також має бути оцінений належно. Розподілом коштів на зарплати займатимуться виключно керівники лікарень.
Для того, щоб отримувати фінансування від НСЗУ, медзаклади вторинної ланки повинні утворити комунальні некомерційні підприємства, мати чинні ліцензії, комп’ютери, обладнання та, звісно, фаховий персонал. Щодо забезпечення медзакладів усім необхідним для роботи, то, каже Олег Петренко, усі вони мають власників – громаду міста, яку представляють органи місцевого самоврядування, що і повинні подбати про це.
Хоча законом передбачено, що гарантії діятимуть з 1 січня, фінансування медзаклади почнуть отримувати, імовірно, з 1 квітня. Олег Петренко зазначає, що це пов’язано із бюджетними процесами.
Читайте також: МОЗ закупило безкоштовні ліки для пацієнтів із раком крові
За словами Олега Петренка, в Україні в середньому до роботи за новою системою зараз готові понад 50% медзакладів вторинної ланки. На Львівщині цей показник сягає 80%. Також вищі за середньоукраїнські показники у Волинській, Рівненській та Полтавській областях.
До пакету медичних гарантій, зазначає Олег Петренко, не входитимуть малодоказові процедури – наприклад, електрофорез, бальнеологічні процедури, а також естетична медицина, якщо це не пов’язано із впливом на здоров’я.
Втім, кажуть в НСЗУ, коли Україна ставатиме багатшою, розширюватиметься і перелік медичних послуг, оплата яких гарантуватиметься державою.
Олександра Бодняк
