Фото: Катерина Москалюк, Марія Стрельцова
За словами Павла Шеремети, у всьому світі зараз триває децентралізація, оскільки національний уряд майже скрізь, окрім авторитарних країн, є дисфункціональним.
«Мирна передача влади та вміння жити демократично є дуже важливими для ХХІ століття, особливо для постіндустріальної епохи, оскільки зараз мають вагу мозок і креативність, що погано себе почувають в авторитарному режимі. Це теж певною мірою децентралізація», — каже він.
Павло Шеремета вважає, що національної стратегії в держави бути не може, оскільки погляди в громадян різні. Натомість мати єдину стратегію легше містам, розвиток яких є пріоритетним у передвиборчій програмі Андрія Москаленка.
«Уряд в нас один, а міст багато, і вони будуть відрізнятися. Немає багатих міст і бідних — є ті, які хочуть розвиватися, і ті, що не хочуть. Львів є прикладом перших, і таких міст в Україні небагато — три-чотири. Нам здається, що тут не все ідеально, але ж ми порівнюємо себе з Краковом, Вроцлавом, Бірмінгемом, хочемо рівнятися на них, і це чудово», — говорить Павло Шеремета.
Він додає, що в кінці ХХ століття у світі існував кластерний підхід до розвитку міст. Цим шляхом пішов і Львів — тут є креативний, модний, біотехнологічний кластери, а також є посткластерний підхід — розвиток бази, яка допомагатиме розвиватися всім сферам.
«Я бачу майбутнє міста у децентралізації. Це значно ефективніший спосіб розвитку України. Він триваліший, але в той же час стійкіший, ніж ті зміни, які йдуть зверху і тільки з Києва. Якщо в нас буде 100-200 міст, які будуть так розвиватися, як розвивається Львів, то Україна буде процвітати», — вважає Павло Шеремета.
Читайте також: Авіахаби, розвиток міст та підтримка культури. Навіщо Андрію Москаленку Верховна Рада
Андрій Москаленко каже, що зміни в містах могли б відбуватися швидше, якби не певні перепони на державному рівні, які цьому заважають. На подоланні таких перешкод він планує зосередитися в разі потрапляння до Верховної Ради.
«Ми відкрили коворкінг-хаб у Брюховичах, там працює гарний керівник, але він отримує зарплату 3,5 тис. грн. Коли ми нараховуємо йому більші кошти, до нас звертаються контролюючі органи і кажуть, що так не може бути. Є багато речей, які є точковими і простими, але можуть дати змогу запроваджувати зміни містам значно швидше. Ми живемо в час міст, і вони або розвиваються, або помирають», — говорить Андрій Москаленко.
У своїй програмі він акцентує увагу, зокрема, на захисті історичного середовища, який є дуже актуальною темою не лише для Львова, а й багатьох інших міст України. На його думку, відповідальність за пошкодження історичних пам’яток має бути жорсткішою. Крім того, вартувало б запровадити національну програму співфінансування реставрації — таку, як працює зараз у Львові на базі міської ради та раніше підтримувалася урядами Німеччини і Польщі.
«Якщо мешканець долучається хоч однією гривнею до реставрації брами, то він не допустить, щоб цю браму хтось зачепив. У цьому є головний принцип нашої програми», — каже Андрій Москаленко.
Також пріоритетним напрямком своєї потенційної роботи в парламенті він називає підтримку ОСББ, зокрема термомодернізацію панельних будинків, яким уже по 30-50 років. Павло Шеремета погоджується, що на енергоефективність уряд мав би виділяти суттєві кошти, адже такі інвестиції потім зменшать інші витрати, зокрема на імпортний газ.
Читайте також: Націоналіст, міський голова, активістка. Хто балотується на Сихові та Личакові
Андрій Москаленко каже, що потрібно змінювати й сприйняття районів міста. Так, Сихів — це не просто спальний район, за своїми розмірами він співмірний з деякими обласними центрами.
«У такому районі має бути замкнений цикл послуг. Разом з біотех-кластером плануємо відкрити тут лабораторії, де відбуватиметься взаємодія корпорацій. ІТ Кластер невдовзі будуватиме ІТ Парк, поруч розвивається Український католицький університет. Неподалік є ЛАЗ, на території якого теж мали б бути лабораторії, виробництво, нові робочі місця, рекреаційна зона», — каже Андрій Москаленко.
Також у Сихівському районі планується будівництво спорткомплексу, яке теж, на його думку, потребує державної підтримки.
«Такі інфраструктурні об’єкти — якорі, що дають змогу показувати, що це не просто спальний район, у який люди приїжджають лише переночувати. Такі райони можуть зменшити міграцію в межах міста, тобто зменшити потребу людей їхати в інші райони з тієї чи іншої причини», — вважає Андрій Москаленко.
У свою чергу, Павло Шеремета говорить, що концепт спальних районів з часом відійде сам собою — люди працюватимуть там, де живуть, адже буде більше інтелектуальної праці.
