Фото: РАС
Рятівна археологічна служба проводить розкопки для впорядкування території пам’яток археології, що увійшли до нещодавно створеного заповідника «Древній Звенигород». Тут уже знайшли кілька цікавих знахідок. Про це повідомили у РАС.
Цьогорічні дослідження тривають у різних частинах княжого міста, як у пригородах, так і у серці середньовічної столиці, кажуть археологи. У княжу добу на дитинці був палац, найдавніша церква, укріплення. Пагорб, кажуть фахівці, природного походження і всі об'єкти тут були побудовані з оборонною метою.
Наразі археологи знімають верхні шари. Під час розкопок знайшли одну із печей, яку датують 16-17 століттям, є фрагменти посуду, кількабарвні кахлі з візерунками гвоздики, орієнтаційними мотивами. Знайшли кілька скляних віконниць, самі вікна були мозаїчні. Після того зафіксували поховальний горизонт давньоруського часу, тут знайшли рештки тварин, кераміку, горщики. Колись тут уже знайшли майстерні.
За припущеннями науковців, літописний Звенигород міг мати площу близько 140 га. Попри масштабні розкопки, які відбувались у ХХ ст, нині місто вивчене не більше як 10%.
Звенигород – нині село всього за 20 км від Львова. Однак у Середньовіччі там було одне з найбільших міст Західної України. Перша літописна згадка про нього датується 1086 роком, що робить його майже на 200 років старшим за Львів. У першій половині XII ст. це столиця Звенигородського князівства. Саме тут побудували перші на території західної України білокам’яні церкву та палац, пояснюють у РАС.
Численні археологічні знахідки розповідають про Звенигород як багате та красиве місто, де були розвинені освіта та мистецтва. Саме звідси походять три найдавніші писемні документи державного архівного фонду України – берестяні грамоти. Воно існувало до 1241 року, коли вщент було спалене монголо-татарами, і з того часу не відновлювало своєї величі.
Фото РАС та Ірини Вовк
