«Війна є рухом від байдужості до дії». Якими сенсами та цінностями зараз живе Україна

1005 0
У Львові пройшов 15-й Екуменічний соціальний тиждень.

У Львові з 3 по 7 жовтня пройшов масштабний міжнародний форум – 15-й Екуменічний соціальний тиждень, на якому представники громадського сектору, бізнес-середовища, державних структур, молодіжних організацій, освітніх закладів, релігійних інституцій та Церков різних конфесій осмислювали сенси та цінності мандрівної ідентичності, якими зараз живе Україна і світ.

В межах соціального тижня усі заходи були поділені на три блоки:

І. Грані ідентичності: релігійна, національна, етнічна, культурна, політична.

ІІ. Ідентичність, війна та міграція.

ІІІ. Роль та вплив соціальних інститутів на формування ідентичності.

Чому мандрівна ідентичність? Ідентичність завжди є динамічною, постійно змінюється. Війна є довгим і тяжким шляхом мандрування.

«Якщо в лютому ми не були певні, що Україна вийде вільною від війни, сьогодні бачимо, що війна є рухом від байдужості до дії. Але війна є теж мандрівництвом мільйонів людей. Ми роздумуємо про всіх переселених людей, які через війну покинули свої домівки. Ідентичність мандрівна – бо ідентичність супроводжує рух Церкви. Отож, мандрування об’єднує всі рівні ідентичності. Покликання Екуменічного соціального тижня – поглянути, як різні ідентичності перетинаються і збагачують одна одну»,  пояснює директор Інституту екуменічних студій УКУ д-р Павло Смицнюк.

«Дякую, що наш Екуменічний соціальний тиждень відбувається. Це великий плюс, враховуючи ситуацію. Наша задача – жити за будь-яких умов. Ми готові до зими на 100%. Ми вибудували систему, як місто має виживати взимку при ракетних ударах. Це все велике служіння. На сьогодні я по-іншому розумію, що таке служіння. Всі ми об’єднані служінням заради людини, створеної за подобою Господа. Якщо ти якісно служиш – це пришвидшує перемогу»– вітав учасників форуму міський голова Львова Андрій Садовий.

Сьогодні екуменічне питання є одним з тих, які змінюються через всю війну. Український спротив і жертва стали епіцентром глобальних змін. Змінюється економіка, екологія, аграрна політика під сильним ударом. Владика Борис Гудзяк, Митрополит Філадельфійський УГКЦ, президент УКУ, розповів, що тема переміщень є для нього дуже близькою.

«За 4 дні я відвідав 6 країн і наших біженців в тих країнах. Світ потрясений, але також отримує натхнення. Симпатія до України є глобальна, є глобальна близькість до Давида, який вистоює бій з Голіафом. В центрі всього є людська драма. В час диктатури релятивізму, в час постправди в Україні сотнями тисяч люди кажуть, що є правда, а що брехня, чітко розрізняють добро і зло. Роблять це, ризикуючи своїм життям. В час неймовірної погоні за комфортом з радикальною жертвою українці кажуть, що добро, а що зло. Екуменічний соціальний тиждень відкриває серця на долю біженців. Нехай ЕСТ буде екуменізмом справедливості, відкритих поглядів, гострого ума»,  владика Борис Гудзяк, Митрополит Філадельфійський УГКЦ, Президент УКУ.

Зараз є багато людей, які покинули свої домівки. Але кожна людина особисто переживає те, що відбувається навкруги. Важливо, щоб ми поглянули з тої перспективи, яка в центрі уваги завжди бачить людину, конкретну особу.

«Ми хочемо бачити людину з її проблемами, труднощами, страхами. Дивлячись в очі тому, хто є у потребі, розгублений, ми шукаємо різних способів, щоб кожній людині допомогти. Без цієї перспективи вся наша праця не матиме сенсу. Спільно, разом – для кожної особи зокрема», – закликав ректор Українського католицького університету, о. д-р Богдан Прах.

Професор Мирослав Маринович, віцеректор Українського католицького університету, говорив про ідентичність українців.

«Українська ідентичність – мозаїчна, плюралістична. Наша ідентичність мінлива. Наше прагнення до незалежності завжди мало європейську орієнтацію. Європейський вибір України не суперечить факторові, що у нас співіснують різні політичні культури, наче батьківські та материнські гени. Наша мета – не безконфліктне суспільство, а грамотний контроль конфлікту. Ми живемо одночасно у війні, де неможливо знайти компроміс із ворогом, але й у мирі між самими собою. Українцям властивий внутрішній резонанс – це довів і досвід Майданів. Наше суспільство важко консолідувати, але коли у нас з’являється спільна мета – ми знаходимо один вектор дії. Наш блискавичний внутрішній резонанс – вміння грамотно управляти своїми відмінностями, але для цього нам потрібна віра у перемогу добра.

Сьогодні очевидно, що росія приречена, проте роль України в майбутній трансформації України ще до кінця не осмислена ні світом, ні нами самими. Ми повинні допомогти світові встояти перед Голіафом та побороти страх перед ним, перед неконтрольованим розпадом росії. Ми не повинні будувати мури, як незмінна «російська залізна завіса». Вперше в нашій історії наша мозаїчна мандрівна ідентичність – спосіб об’єднати світ», – підкреслив Мирослав Маринович.

Серед учасників форуму було чимало іноземних гостей – 75 спікерів з 15 країн світу виступали на панельних дискусіях та брали участь в обговоренні тематик.

«Навіть у часі війни потрібно готуватися до миру, не варто зосереджуватися на динаміці насильства. Ми можемо жити цінностями свободи, примирення, дружби, солідарності. Але ці слова відповідають певним історичним обставинам. Звичайно, немає нічого поганого в ідеї соціальної справедливості, але досвід впливає на зміну нашої ідентичності. Якщо ми хочемо вистояти, об’єднатися, ми повинні розуміти, що між нами є велика різниця, але й велика єдність… Ми повинні бути самокритичними, конструктивними. Лише відкриті суспільства краще справляються із викликами. Діалог з іншими не може бути закритим наративом, ми повинні вслухатися у досвіди інших», – сказав  голова німецької комісії «Справедливість та мир», представник Римсько-Католицької Конференції Єпископату Німеччини Йорг Луер.

Про європейську ідентичність і виклики для неї розповів професор соціології та соціальної і політичної думки в Університеті Сассекса (Велика Британія) д-р Жерар Деланті.

«Криза стабільності та ідея Європи сьогодні – це питання також й соціології та соціальної теорії. Ідея Європи від початку російського вторгнення на територію України піддається сумніву. Що сьогодні може означати «європейська ідентичність»? Тривалий мир у Європі від 1945 року був важливим досягненням. Процвітання демократії зіграло важливу роль у цьому питанні. Питання Європи як мирного проекту, звісно ж, варто переоцінити у наш модерний час. Ми повинні переглянути структурні перспективи миру. Відносний мир, встановлений в Європі, на основі політичної та економічної стабільності, не існує сьогодні. Не варто плутати стабільність із миром. Після 1945 року ми спостерігаємо новий вид війни – «холодну війну».

Баланс капіталізму та демократії забезпечив мир. Сучасна нестабільність включає не лише війну, але й екологічну кризу, питання пандемії тощо. Багатьма різними сторонами війна в Україні кидає виклик космополітизму. В Росії вирує атмосфера, яка перегукується із атмосферою «білого націоналізму» в Сполучних Штатах. Я вважаю, що космополітизм є реальністю сучасного суспільства, але мир варто захищати. Парадокс миру полягає в тому, що інколи він потребує військових дій, щоб бути реалізованим. НАТО, Європа повинні ствердити свою ідентичність. Нова європейська ідентичність, як і космополітизм, мають важливу характеристику – емпатію до тих, хто переживає складні часи. Європа є постзахідною, вона більше не визначається контекстом «холодної війни». Європа повинна усвідомити дружність, гостинність, але й свою ідентичність», – запевнив Жерар Деланті.

Партнерська публікація

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!