Львів'ян кличуть на толоку біля теплиць Рерінга, де розташована «Паща лева»

3029 0
Міський парк «Залізна вода» заклали у 1905 р. за проєктом Арнольда Рерінґа.

Львів'ян закликають долучитися до толоки у парку «Залізна вода» у суботу, 24 квітня.

Колишній розсадник «Залізна вода» постійно забруднюється, тому усіх бажаючих запрошують прийти 24 квітня на прибирання, щоб привести територію до ладу. 

Читайте також: У парку «Залізна вода» відновлять джерело з бюветом «Паща лева»

Організаторами толоки є ГО «Плато», ЛМГО «Екотерра» та ГС «Пермакультура в Україні».

Зареєструватися на толоку можна за посиланням.

Довідка

Своєю назвою парк завдячує високому вмісту заліза у місцевій джерельній воді. Розміщений між сучасними вулицями Стуса, Мушака і Мишуги на мальовничих схилах яру. Початки популярності цієї місцевості як відпочинкової сягають 1830-х рр., а міський парк заклали тут у 1905 р. за проєктом Арнольда Рерінґа. 

Парк «Залізна вода» був заснований у околиці, яка була відпочинковою зоною для львів'ян з ХІХ ст. Тут брали початок джерела, багаті на залізо, які й дали назву майбутньому парку. Поруч був чистий став, відомий як «ставок Камінського» (Kamiński).

Популярність «Залізної води» як рекреаційної місцевості сягає доби бідермаєру, коли тут влаштовував літні вистави німецький театр під керівництвом Франца Краттера (Kratter).

Після Першої світової війни парк «Залізна вода» перейменували на «Парк Нарутовича» (Narutowicz), на честь першого президента міжвоєнної Польщі. Певний час на території верхньої тераси парку планувалося створити т. зв. «Йорданівський парк» ─ комплекс для спортивних вправ і патріотичного виховання молоді. Здійсненню цього проекту перешкодило будівництво колонії однородинних осель (на ділянці між сучасними вулицями Тернопільською і Ярославенка ─ т. зв. Новий Львів).

Перший міський відкритий басейн «Залізна вода» при вул. Снопківській збудований у 1933–1934 рр. за проектом архітектора Тадеуша Карасінського. Після 1945 р. басейн реконструювали, створивши на його базі спортивний комплекс «Динамо».

Басейн був облаштований коштом громади м. Львова з дотації Фонду праці, частково – комунального фонду. Сума інвестиції становила 201 тис. злотих . У 1932–1933 рр. виконано підземний резервуар для збирання води з потоку Софіївка та її перекачування до міської електричної станції на Персенківці. Цей резервуар давав змогу відділити забруднену воду потоку від чистої джерельної, яка йшла в басейн. Після 1945 р. міський відкритий басейн «Залізна вода» перетворили на спорткомплекс «Динамо». Головний будинок цього комплексу споруджено у 1953 р. за проектом архітектора Ярослава Новаківського.

Основою природного деревостану «Залізної води» є букові дерева. На території парку ростуть також сосни, модрини, дуби, берези, кілька видів кущів у підліску. Посеред масиву зелені зберігся старий яблуневий сад, який, можливо, є залишком давнього приміського Снопкова. 

Загальна площа міського парку «Залізна вода» на сьогодні становить 19,5 га.

У Львові планують відновити бювет «Паща Лева», який переміг на щорічному конкурсі «Благоустрій джерел Львова 2019». Загалом ремонт у парку вартуватиме щонайменше 27 млн грн.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!