Фото: отець єпископ Едвар Кава
Єпископ розповідає, що його служіння до 24 лютого і після – це дві різні реальності. До 24 лютого він був єпископом, який звершував своє служіння, спілкуючись з громадами та священниками, однак коли розпочалася війна росії проти України, у його серці з'явилося бажання віддати повністю себе служінню потребуючим.
Читайте також: «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
«Я не можу сказати, що живу в поганих умовах, але зараз роботи так багато, що я не пам’ятаю, коли останній раз спокійно їв чи приймав душ. Усе швидко, усе на ходу», – зізнається владика Едвард Кава.
Насамперед вони у штабі почали допомагати тим, хто чекав в чергах на кордоні з Польщею – довозили їжу, воду та допомагали доїхати живими і здоровими до місця призначення. Потім перекинули всі сили, щоби відправляти гуманітарні вантажі та допомогу туди, де є найбільша потреба – у міста, які зараз є під активними обстрілами, чи є окуповані, де люди потребують щоденного хліба та речей першої необхідності.
«Зараз моє єпископське служіння перетворилося у щоденну працю вантажника, керівника складу та логіста. Але свій день я починаю від молитви і Святої Меси і молюся теж у кожну вільну хвилину, щоб не марнувати часу. У неділі та якісь більші свята відвідую парафії, щоб молитися разом з людьми. Це мені потрібно як єпископу, а також я знаю, що люди очікують побачити пастиря поміж собою, мати із ним контакт», – розповідає священник.
«Ми вже відправили близько 100 вантажівок гуманітарної допомоги у напрямку Сходу, Центру та Півдня різними шляхами. Поїздами, вантажівками та іншими транспортними засобами. На даний момент близько 10 фур розвантажуються, сортуються. Деякі на доїзді до Львова. Всі вони будуть відразу відправлені далі. Ми намагаємося організувати комунікацію з нашими благодійниками та роботу нашого штабу таким чином, щоби допомога, яка приходить для людей із найбільш постраждалих регіонів, якомога швидше потрапляла туди, де її чекають і не затримувалася у Львові довго», – говорить єпископ.
Читайте також: «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
Владика Єдвард Кава каже, що вони не мають справи із військовою амуніцією, допомагають людям продуктами харчування із тривалим терміном зберігання, медикаментами, одягом, засобами особистої гігієни, забезпечують людей речами першої необхідності.
«Ми дуже активно співпрацюємо із Лицарями Колумба (найбільша в світі братерська організація, яка об'єднує чоловіків-католиків – прим. ред.) Вони на базі нашої семінарії у Брюховичах організували пункт сортування гуманітарної допомоги і там формують, пакують та завантажують транспорт. Ми також маємо можливість використовувати складські приміщення фірми Fakro. Там приймає та перевантажує гуманітарну допомогу Релігійна Місія "Карітас-Спес” Львівської архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
У найскладніший для Києва період ми зібрали для них вантаж гуманітарної допомоги і відправили залізницею. Крім того, ми перебуваємо у постійному контакті з нашими єпископами у Києві, Харкові та Запоріжжі. З єпископом Віталієм Кривицьким у нас був план зібрати запаси медикаментів та продуктів харчування, щоб у випадку загострення ситуації, вони мали чим допомагати людям у важких умовах», – розповідає єпископ.
Читайте також: «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
Священник розповідає, що Львівська архідієцезія прихистила у своїх осередках приблизно 3500 вимушених переселенців. Монастирі, будинки паломника та парафіяльні будівлі відкрили свої двері для тих, хто тікав від жахіть війни.
Крім того, священники опікуються духовною та культурною спадщиною – захищають вітражі та огортають мішками з піском скульптури у костелах та на площах. А військові капелани служають як у зоні бойових дій, так і в тилу супроводжують українських воїнів, надають їм духовну підтримку на полігонах та у військових частинах.
«Я навіть не знаю, з ким порівняти російських військових, тому що у них немає ні моралі, ні якихось принципів. Це повністю деградовані люди – це видно і по їх поведінці, і по тих діях, які вони звершують. А ми є народом, який має культуру, має духовність і має цінності. І це проявляється також і тому, як виконують своє служіння наші військові», – підсумував єпископ.
Читайте також: Люди молилися, щоб вижити, а діти просили хрестики
До Антикризового штабу увійшли Благодійний Фонд «Даймо Надію», представники Ордену Лицарів Колумба та їхні капелани, Релігійна Місія «Карітас-Спес» Львівської архідієцезії та дружні благодійні фонди Польщі. Завданням штабу є прийом та розподіл вантажів гуманітарної допомоги, транспортування її до потребуючих та допомога осередкам, які піклуються про внутрішньо переміщених осіб.
Роман Тищенко-Ламанський
Фото: Ярослав Бугаков, Геогрій Василюк
