На Львівщині майже 200 радянських об’єктів хочуть позбавити статусу пам’яток історії. Які у Львові

2226 0
Після того, як Львівська обласна рада ухвалить відповідне рішення, громади зможуть приймати рішення щодо подальшого існування пам'ятників та могил радянським солдатам.
Фото: Твоє місто/ Іван Станіславський

Фото: Твоє місто/ Іван Станіславський

Майже 200 об’єктів у Львові та області, що пов’язані з радянською історією та культурою, пропонують позбавити статусу пам’яток історії. Чимало з них вже знищені часом, ще частина адаптовані під український контекст. У Львівській обласній раді спільно з департаментом архітектури та містобудування ЛОВА напрацьовують остаточний перелік, який згодом мають ухвалити на сесії обласних депутатів. 

Як повідомив у коментарі Tvoemisto.tv голова комісії з питань історико-культурної спадщини та туризму ЛОР Іван Щурко, окрім суперечливого статусу пам’ятників та могил, які вшановують радянських солдатів та комуністичний режим, проблема також у тому, що більшість цих об’єктів розташовані у центрі міст і сіл, що суперечить нормам чинного українського законодавства.

«Йдеться про пам’ятники радянські, ідеологічні, напевно, половина з них присвячені утвердженню радянської влади чи армії. Частина – це є поховання, пам’ятники на могилах воїнів СРСР. З цим складна ситуація, тому що є закон про декомунізацію, який стосується пам’ятників, але є виключення, які стосуються поховань. З іншого боку, з багатьма похованнями непросто, бо вони розташовані у центрі міст, містечок, сіл, а це є порушенням чинних будівельних санітарних норм в Україні. Тому рано чи пізно це треба буде вирішувати, здійснювати ексгумацію і перепоховання, відповідно, приймати рішення щодо пам’ятників, які є на цих могилах. Власне, ми готуємо грунт для того, щоб коректно провести процедуру перепоховання», – пояснює Іван Щурко.

У Львові серед, імовірно, найвідоміших меморіалів доби СРСР є Марсове поле, що на вулиці Мечникова. Раніше тут був військовий цвинтар вояків австрійської армії та союзників, які загинули у Першій світовій війні. До 1927 року на полі було майже 5 тисяч окремих могил. У 1946-1947 роках тіла ексгумували, а на цьому місці облаштували кладовище для солдатів СРСР та НКВДистів. У 70-х роках минулого століття на Марсовому полі створили меморіал та перепоховали жертв радянського терору із Замарстинівської в’язниці. 

Зараз Марсове поле входить до переліку з понад 170 об’єктів на Львівщині, пов’язаних з радянською добою, у яких хочуть забрати статус пам’яток історії. Раніше виконком Львівської міської ради вже прийняв рішення про перепоховання з Марсового поля останків військовослужбовців радянської армії та осіб періоду Другої світової війни.

До переліку об’єктів у Львові, яких пропонують позбавити статусу пам’яток історії, входить також відкритий у 1958 році меморіальний комплекс Пагорб Слави, що на вул. Пасічній. Тут поховані російські та радянські військовики, які загинули під час Першої світової та німецько-радянської воєн. У 2002 році об’єкт отримав статус національного. Меморіал належить до складу історико-архітектурного заповідника «Личаківський цвинтар».

Також позбутися статусу можуть декілька могил на Личаківському кладовищі, де поховані радянські воїни та діячі. Наприклад, могила Ярослава Галана, відомого комуністичного публіциста, що загинув від рук, нібито, бандерівців і був посмертно перетворений на символ совєтізації Західної України.

У робочій версії переліку пропонують виключити зі списку пам’яток історії могили російського танкіста та героя радянського союзу Федора Суркова, радянського воєначальника Дмитра Павлова, письменника та діяча комуністичного руху Олександра Гаврилюка, письменника-радянофіла Степана Тудора. Усі ці поховання також розташовані на Личаківському кладовищі.

Чимало пам’ятників та могил радянським солдатам, які досі вважаються пам’ятками історії, можна побачити у містах та селах на Львівщині. Зі слів Івана Щурка, у Львові процес декомунізації упродовж років української незалежності відбувався активніше, зокрема змінювали статус об’єктів або позбавляли його. В області все ж є значно більше радянських пам’ятників, щодо яких варто проводити аналогічні процеси. 

Загалом у робочому переліку з понад 170 об'єктів у Львівському районі розташовані 45 поховань, ще понад 30 у Червоноградському районі (до речі, у шахтарському Червонограді у 1990-му вперше серед республік союзу було повалено пам'ятник Леніну), така ж кількість на Самбірщині. Більше 20 об'єктів у Золочівському районі, 15 – у Стрийському та 14 –  у Яворівському. Найменше пам'ятників радянським солдатам, що пропонують позбавити статусу пам'яток історії, розташовані у Дрогобицькому районі – 9. 

Братська могила радянським воїнам у смт Гірник Червоноградського району

Меморіал слави у Трускавці

Пам'ятник радянським воїнам у Винниках 

Слід зазначити, що усі меморіальні об’єкти радянського часу на Львівщині були включені до переліку пам’яток рішенням виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих від 5 травня 1972 року №183 «Про взяття під державну охорону пам’ятників археології, історії та мистецтва, розташованих на території Львівської області». На початку 1990-х частину з них цього статусу позбавили. Тепер в облраді напрацьовують зміни до власного рішення, щоб скоротити цей перелік.

«Наше рішення мало би допомогти місцевим громадам, активістам на місцях коректно вирішити долю пам’ятників чи провести відповідні ексгумації, перепоховання, якщо це стосується могил. За місцеві громади ми цього не вирішимо, відтак кінцеве рішення будуть приймати вони. Але у правовому полі ми, по-перше, зобов’язані виконати закон про декомунізацію, по-друге, працювати в межах чинного пам’ятко-охоронного законодавства. Більшість з цих пам’ятників не відповідають критеріям, які застосовуються до пам’яток історії, архітектури чи монументального мистецтва, згідно з чинним законодавством. Тому ми можемо ініціювати їх вилучення з переліку пам’яток», – каже Іван Щурко. 

Окрім того, як зауважує начальник управління об’єктів охорони культурної спадщини Львівської області Василь Петрик, такі поховання, що здійснені у центрах міст, містечок та селищ, були тоді не стільки вшануванням пам’яті, скільки політичною демонстрацією.

«Насправді ж ми не хоронимо наших воїнів в центрі міста. Тому це було не стільки поховання, скільки політична демонстрація, хто тут є господарем, на цій території. І тіла полеглих були використані з політичною метою – закріплення у свідомості громадян домінуючої ролі радянського союзу і радянського народу. Тобто це були воїни з червоними п’ятикутними зірками, з автоматами, стандартні пам’ятники, вилиті з бетону, і їх дуже багато по всій Львівщині. Також питання, чи є поховання під тими пам’ятниками, чи ні. Це були збірні перепоховання, які робилися до середини 60-х років, а з іншого боку туди перепоховані всі ті офіцери, енкаведисти, енгебісти, що боролися з українською повстанською армією, українським підпіллям, часто мали назви «полеглим в боротьбі з буржуазними націоналістами». Тому переважно ці пам’ятники є такими символами», – пояснює пам’яткоохоронець.

Зараз у країнах Прибалтики приймають чимало рішень щодо демонтажу та перенесення з центрів міст таких поховань. У час, коли росія веде війну проти України та знову намагається знищити український народ, таке рішення теж назріло, додає Василь Петрик. 

Пам'ятник радянським визволителям від німецько-фашистських загарбників у Ризі

Після напрацювання остаточного переліку пам’ятників, меморіальних комплексів та могил на Львівщині, які планують позбавити статусу пам’яток історії, його має ухвалити Львівська обласна рада. Ухвалення такого рішення може стати першим серед регіонів України.  

Юлія Осим

Фото: Твоє місто/ Іван Станіславський та з відкритих джерел 


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!