фото: poetryclub.com.ua
У ботанічному саду Львівського національного університету ім. Івана Франка розповідають про провісників весни та просять не купувати першоцвіти, а краще споглядати їхню красу у парку чи лісі. Про це йдеться на сторінці ботсаду у Фейсбуку.
«Масове зривання на букети, викопування цих рослин, призводить до втрати їх місцезростань. Не жаль, донині не вдалося подолати звичку купувати навесні букетики першоцвітів. Пам’ятаймо, що зірвані квітки, навіть при відсутності пошкодження цибулини чи кореневища, спричиняють передчасне старіння особини чи навіть її загибель, не дають можливості реалізувати рослині свій репродуктивний потенціал», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Як відрізнити червонокнижні первоцвіти на львівських ринках
Сон великий
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10-40 см, з густим жовтуватим опушенням, з коротким кореневищем. Цвіте у квітні-травні. Плодоносить у червні-липні, занесена до Червоної книги, охороняється у заказниках загальнодержавного значення.
Поширення. Подільська височина, рідко – Західний i Правобережний Лісостеп. Вид поширений також у Центральній Європі.
Локальні популяції нечисленні. Трапляється поодинці або невеликими групами. Частина місцезростань зникла (зокрема, поблизу Києва). Чисельність змінюється через те, що їх зривають на букети.
Білоцвіт весняний
Білоцвіт (лат. Leucojum) – рід родини Амарилісові, який об'єднує близько десятка видів, що походять із Середземномор'я, Туреччини, Ірану, Середньої Європи й Північної Африки. З грецької назва роду перекладається як «біла фіалка».
Білоцвіт весняний – вид, що трапляється на узліссях букових лісів у Центральній Європі, зокрема в Карпатах. Це багаторічна рослина заввишки до 20 см із яйцевидною цибулиною діаметром до 2 см. Листя у білоцвіту весняного широколанцетне, завдовжки до 25 і завширшки до 1,2 см, а квітконоси піднімаються на висоту до 30 см.
Поодинокі або парні пониклі білі квіти з приємним ароматом позначені біля вершин пелюсток жовтими або зеленими плямами. Цвіте рослина 3-4 тижні, починаючи з квітня. У культурі вид із 1420 року.
Підсніжник білосніжний або звичайний
Ця рослина навесні користується величезним попитом, часто її масово збирають для продажу або пересадки. Через це вже в багатьох місцевостях, де колись підсніжників було багато, вони зникають або зникли. Підсніжник потребує охорони, він занесений до Червоної книги України (2009).
Збір квітів підсніжників, викопування цибулин заборонено. Економічно виправданим є вирощування і розмноження підсніжників на спеціальних плантаціях, якщо врахувати також, що це дуже цінна лікарська сировина. Препарати, виготовлені із цибулини підсніжника, використовують для лікування невритів, радикулітів та інших хвороб.
Шафран Гейфелів
Має найбільші квіти серед представників роду, що квітнуть навесні, тому вирізняється високою декоративністю. Цей вид часто вирощують як професійні квітникарі, так і аматори. У культурі він доволі стійкий та невибагливий, полюбляє напівзатінок, помірно зволожені ґрунти, добре розмножується самосівом. Насичено-фіолетові квіти цієї рослини особливо привабливі на тлі світліших шафранів або підсніжників.
Саме привабливість рослини зумовлює її нищівний збір на букети, викопування бульбоцибулин, що призводить до зникнення виду. Шафран Гейфеля охороняють у національних парках «Сколівські Бескиди», Карпатському, Вижницькому, «Синевир», «Подільські Товтри», заповідниках «Медобори» і Карпатському біосферному.
Фото: Ботанічний сад Львівського національного університету ім. Івана Франка
