фото: Богдан Ємець
Що нового зараз відбувається в поліції? Які зміни є?
Зараз запускають дільничних офіцерів поліції. Це для нас нове, і я не дуже чув, щоб у інших країнах був такий формат. Це більше схоже на шерифів — тобто людина несе службу в тій громаді, у якій живе. Як на мене, це один із глобальних прикладів community policing, коли громада максимально співпрацює з поліцією, а керівництво громади максимально допомагає поліцейському, щоб він якісно виконував свої функції.
Скільки таких офіцерів буде у Львові, області?
Поки що не знаю. Наразі дільничні офіцери почали працювати в Дніпропетровській області. На Львівщині невдовзі мають оголосити конкурсний відбір на ці посади. Заявки можуть подавати як цивільні, так і ті, хто вже працює в поліції, при чому співробітники поліції пріоритету не матимуть. Загалом робота дільничного поліцейського не дуже відрізнятиметься від роботи патрульного, але буде прив'язана до конкретної громади.
З 1 серпня вулиці Львова почала патрулювати Національна гвардія. Чим її робота відрізняється від того, що робить поліція?
У Нацгвардії є різні підрозділи, у тому числі патрульні. Якщо раніше ми спільно несли службу, то тепер Нацгвардія може робити це самостійно. Кілька тижнів ми будемо їм допомагати, зокрема з прописуванням маршрутів, роботою зі спеціальними пристроями, опрацюванням викликів тощо. На порушення правил дорожнього руху, звичайно, Нацгвардію ніхто відправляти не буде — туди поїдуть патрульні. Але якщо десь є бійка, а неподалік є наряд нацгвардійців, то він буде на це реагувати. Це не є дублювання роботи поліції — це підсилення, присутність правоохоронних органів на вулицях.
Читайте також: Ми хотіли розвивати країну. Дві історії одних із перших патрульних Львова
Часом мешканці скаржаться, що після дзвінка в поліцію чекають на приїзд екіпажу до двох годин. За скільки має прибувати патрульний на місце виклику? У вас є прописані стандарти, як у «швидкій»?
Час реагування вираховується. Звичайно, буває, що доводиться чекати і дві години. Але якщо брати середній час прибуття патрульних на виклик в Україні та по Львівщині, то в нас цей показник не вищий за середньоукраїнський. Ми б усі хотіли, щоб патрульні приїжджали швидше. Але часом мешканці викликають поліцію тоді, коли це насправді непотрібно, а ми зобов’язані реагувати на всі виклики. За перше півріччя 2018 року в нас було приблизно 20 тисяч викликів, за перше півріччя 2019 — уже майже 60 тисяч. Звичайно, якщо кількість викликів зростає, то час реагування теж збільшується.
Чому кількість викликів зростає? Це підвищення рівня довіри до поліції чи рівня небезпеки?
Небезпечніше не стає. Мені б хотілося сказати, що це зростання довіри. Можливо, так і є. З іншого боку, наприклад, люди не поспішають оформляти європротокол самостійно, поки не приїде поліція і не підтвердить, що все добре. Крім того, Львів — туристичне місто, і зараз у нас є багато викликів у центральну частину міста щодо порушення режиму тиші.
У той же час є проблема браку кадрів у поліції.
Я б її поділив на дві частини. Перше — кількість поліції, надзвичайників, «швидких» і ще низки речей вираховують залежно від кількості населення. Коли у Львові востаннє проводили перепис? Наразі людей, які постійно проживають у місті, набагато більше, ніж офіційні дані. Друга частина проблеми — власне, відкриті вакансії. Є люди, які звільнилися, бо їм щось не сподобалося, не влаштовували умови праці, завелике навантаження, емоційне вигорання, вони зрозуміли, що це не їхнє. А є люди, які переводяться в інші департаменти, наприклад, у кіберполіцію, або інші територіальні підрозділи. Наразі в нас є 177 відкритих вакансій на лінії — це майже 20%. Але з іншого боку, я не пригадаю жодного дня, коли штат був повністю заповнений.
Журналістка Вікторія Балицька, яка є в поліцейській комісії, звертає увагу на те, що дуже мало людей подаються на вакансії. Чому так є?
Перші роки — часи ейфорії і великої любові до патрульної поліції — минули, і цьому є кілька пояснень. Деякі мешканці думали, що патрульні — такі прикольні хлопці, які фотографуватимуться з людьми, а коли вони порушуватимуть правила, то тільки посварять пальцем. Але тут патрульні почали складати адмінпротоколи. Другий аспект — це незахищеність поліцейського. Наприклад, якщо йому хамлять, але не переходять певні межі, то максимум він може скласти протокол за хуліганство, а потім порушник не прийде в суд — і все. Ще один момент: наприклад, патрульний не розуміє, чому він затримує грабіжника третій раз на гарячому з доказовою базою, а суд його відпускає. А кожна людина, у тому числі поліцейський, хоче бачити результат того, що він зробив. Ми також розуміємо, що матеріальне забезпечення є недостатнім. Зараз мінімально патрульний на лінії отримує 12100 грн. З тим об’ємом роботи і постійними стресами, які він має, звичайно, це мало.
Читайте також: На Львівщині реформують поліцейський підрозділ боротьби з наркозлочинністю
Скільки, на вашу думку, оптимально має бути патрульних у Львові?
Я не можу назвати точну цифру, бо ми навчилися працювати тим особовим складом, який є. Якщо порахувати, скільки мені б хотілося, то це буде захмарна кількість. Наприклад, це мінімум 10-12, а то й 15 піших нарядів у центрі міста замість 3-4, які є зараз, а також 5-6 машин на район плюс сьомий командирський борт замість 3-4, які є зараз. Але якщо я це матиму, то через пів року мені знову здаватиметься, що особового складу не вистачає. Кількість патрульних треба однозначно збільшувати, але на скільки — ще треба порахувати, бо це державна структура і її не можна просто роздувати.
Якщо хтось не бачить, що щось робиться, це не означає, що не робиться нічого. У нас стало менше підсилень, наприклад, через те, що нам ввели в штат 80 співробітників роти тактико-оперативного реагування. Так само ми писали звернення в Нацполіцію, писали обґрунтування щодо розширення юридичного відділу — і ввели додаткові посади.
Яке зараз є соціальне забезпечення патрульних?
Невдовзі, я сподіваюся, перші троє наших працівників вже оформлять лізингові квартири від державної іпотечної установи, де держава платить 10% їхньої вартості. Там є певні умови по квадратурі залежно від кількості членів сім’ї, умови по ціні — різні для різних міст. Суму, яка залишається, розбивають без відсотків на платежі, які автоматично в поліцейського вираховуються із зарплати. Цей платіж має бути не більшим за 20% від зарплати. Якщо людина хоче звільнитися з поліції, але ще не виплатила всю суму за квартиру, то вона або її виплачує відразу, або перекредитовує, але вже під відсоток. Також є відшкодування оренди квартири. Звичайно, є певні бюрократичні моменти, але якщо це запрацює системно, це стимулюватиме людей подаватися в поліцію.
Фото Богдана Ємця
Цей медіа-продукт створено TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не завжди відображає погляди USAID або Уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, в тому числі графічному та електронному, копіювання або використання у будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело та письмової згоди редакції TvoeMisto.tv заборонено.
This media product was produced by TvoeMisto.tv with the support of the United States Agency for International Development (USAID). The product content is solely TvoeMisto.tv and does not necessarily reflect the views of USAID or the US Government. Reproduction and use of any part of this product in any format, including graphic, electronic, copying or use in any other way without the corresponding reference to the original source and written approval from TvoeMisto.tv, shall be prohibited.
