фото: gcc.in.ua, tvoemisto.tv
Всеволод: Був дуже великий пласт вегетеріанської культури, про яку в основному всі забули. Я колись досліджував цю тему, бо перекладав книжку «Косівська вегетеріанська кухня», видану в 1901 році. На Франківщині в Косові в ХVIII-XIX ст. існував санаторій, де лікували галицькими вегетеріанськими стравами людей з усієї Польщі, Відня, Словаччини і т.д. Всі польськомовні книжки (кілька десятків) про вегетеріанство видавалися до 1957 року у Львові або в Коломиї. Всі україномовні книжки про вегетеріанство до 1992 року також були видані у Львові. Коли зараз ми починаємо переймати ведичну кулінарію з індійського Заходу, слід згадати про 500 галицьких вегетеріанських страв, які є записані та класифіковані. По суті тут був центр для вегетеріанців Центрально-Східної Європи: купа досліджень, унікальні трави з Карпат, різноманітні фрукти...
Ігор: Тут не могло не бути вегетеріанства, бо люди колись більше постили. Зберігали шкварки асмалець, а м’ясо їли дуже рідко. Якщо ледь не половину року люди дотримувалися Посту, це не називалося вегетеріанством, але було ним. У Львові вегетеріанців було не так вже й багато. Дуже часто ті, хто відвідували такі ресторани чи санаторії були приїжджими.
Читайте також: Уроки галицької кухні: про смаки мульти-культурного Львова
Розмовляла Ірина Матвіїшин
