“Є проблема популізму, ми знаємо, які в нас є популістичні кандидати, партії, які будуть долати 5% бар’єр, але я думаю, що якби цей бар’єр був нижче – ми б дізналися про багато маргінальних політичних сил, які подолали б цей бар’єр під ярликом вимог Майдану, мовляв, «Ми – нові політичні сили». Тому тут є двоякі ризики і мені здається, що політична відповідальність має лежати все ж таки на Президенті, на теперішніх парламентарях, які не переглядають цей бар’єр. Знову ж таки, я погоджуюсь, що проблема популізму дійсно є ключовою зараз, але як ми можемо цьому протистояти? Це питання політичної культури людей: частково цим мали б займатись громадські активісти, громадські діячі, говорячи, що «ну люди, мовляв, що ви робите?», представники ЗМІ. Ну а технологічний спосіб протистояти популізму, який, зрештою, обговорюється з боку теперішніх партій, які представлені у Верховній Раді – це створення коаліції, яка б відмежовувала себе від певних популістичних сил, які б туди не мали потрапити”, – вважає представник ГМ “ОПОРА” Олександр Неберикут.
Читайте також: "За" і "проти" дострокових парламентських виборів. Думки експертів
“Знову ж таки з’їзд партії «Солідарність», яка перейменувалася в Блок Петра Порошенка, де теж озвучувалися ідеї про те, що ще до моменту виборів буде створена широка коаліція, куди ввійдуть УДАР, і та ж «Свобода», яка вийшла з цієї коаліції, «Батьківщина» та інші партії, і це може бути тим сигналом, що от, мовляв, є отака-от коаліція, і це є для людей сигнал, що або вони роблять вибір на користь тих партій, яким вони симпатизують, які, можливо, є більш популістичними, або тих партій, яких зараз не звинуватиш у популізмі. Можна звинуватити в бездіяльності, десь в пасивності, але в популізмі звинуватити складно”, – додав експерт.
За його словами, існує також проблема іменних партійних блоків, але партії не виникають за місяць чи за два: “Ми не створюємо з них партійних структур, які будуть перемагати вибори. Це теж виклик для нових політичних сил, які з’явились на Майдані, тому що замало бути просто сумою людей, яка може прийти у владу, треба створювати партійні структури, які активно можуть комунікувати з виборцями. Для цього потрібен час і іншого варіанту, ніж створення таких штучних коаліцій, в тому числі іменних, зараз немає. Ну а партії мають право на об’єднання, тому заборона блоків чи критика блоків не є зовсім доречною з точки зору демократичних цінностей, блоки є в усьому світі, просто в нас вони маніпулятивні, і тут дійсно історія показує, що вони в нас дуже часто якраз були не тим інструментом, які давали можливість партіям ефективно діяти, об’єднуватись”, – каже Олександр Неберикут.
"Зараз є дуже багато вже військових лідерів, багато з яких, я підозрюю, будуть так само намагатися потрапити до парламенту. Я не хочу їм робити якісь закиди в загальному, але в політичному чи в професійно-законодавчому плані вони навряд чи будуть настільки фаховими, наскільки би це потрібно було для України. Крім того, щодо проведення виборів саме зараз, то я думаю, що глава держави, на жаль, керувався в тому числі і своїми меркантильними політичними інтересами. Ми вже знаємо, що на днях відбувся з’їзд партії, яка обрала голову і яка перейменувалася власне практично в партію президента – Блок Петра Порошенка. І тут ми можемо простежити, що повторюється та ж сама стара пісня, яка була за всі роки незалежності України – кожен Президент намагався заручитися наявністю своєї партії”, – вважає політолог Любомир Скочиляс.
