фото: освіторія
В Україні триває офіційна кампанія місцевих виборів. 25 жовтня українці обиратимуть депутатів до рад своїх населених пунктів, а також їх голів. У цей період, і без того насичений інформаційний простір, переповнений передвиборчими гаслами, обіцянками, гучними заявами кандидатів і партій.
Не потонути в лавині політичного медіаконтенту, навчитися шукати і цінувати якісну інформацію та робити усвідомлений вибір не лише під час голосування, а й у повсякденному житті допоможе безкоштовний онлайн-курс з медіаграмотності, розроблений IREX у партнерстві зі студією онлайн-освіти EdEra Very Verified. Курс доступний українською, англійською та російською мовами. Він надає практичні навички медійної та інформаційної грамотності, які можуть стати частиною життя. Тим паче у період передвиборчої кампанії питання критичного мислення та медіаграмотності, як ніколи актуальне.
Джинса
Ви колись чули це слово? Пройшовши онлайн-курс, ви дізнаєтесь, що «джинса» – це немаркована політична (комерційна) реклама, яку медіа видають за журналістський матеріал.
По суті, «джинса» – це обман аудиторії, маніпуляція думкою виборців. Під видом звичайного журналістського матеріалу у стрічці з іншими новинами публікують інформацію, яка створює виключно позитивний образ певної особи, політичної партії, компанії. Такі матеріали мають бути позначені як політична реклама, щоб читач розумів: це агітація.
Фейкові соціологічні дані та експерти
Штаби політичних партій і кандидати часто публікують псевдосоціологічні дослідження, які мають на меті продемонструвати виборцям, що підтримка їхньої партії чи політика зростає, а конкурентів – падає.
Часто такі опитування проводять маловідомі «соціологи» або цифри взагалі малюють «з неба». Побачивши черговий рейтинг, поцікавтесь: хто, коли і яким методом проводив опитування? Яка вибірка і похибка? Дізнайтеся більш про організацію. яка робила це дослідження. Чи немає її в базі псевдосоціологів?
Будьте уважними до псевдоаналітичних матеріалів маловідомих авторів, які позиціонують як «політологів», і які дають «експертну» оцінку певної події з позиції, яка вигідна певним політикам. Або прогнозують чиюсь перемогу на виборах.
Інформаційна бульбашка у соцмережах
Гортаючи стрічку Фейсбуку, іноді вважаємо, що настрої і політичні вподобання більшості – близькі до наших. Але це не так. Спрацьовує ефект інформаційної бульбашки. Алгоритми соцмережі працюють так, щоб ми бачили переважно ту інформацію, думки тих людей, які ми також розділяємо. Тому корисно читати аргументи політиків, яких ви не підтримуєте.
А ще варто пам'ятати про цільову політичну рекламу, яку політики активно просувають перед виборами. Якщо у вашій стрічці часто трапляються новини про кандидата «Х» – це ще не означає, що він дуже популярний і має велику підтримку.
Ці поради зібрали з онлайн-курсу Very Verified. Переглянувши усі його розділи, ви більше дізнаєтесь про маніпуляції, фейки, власників медіа, соцмережі та раціональне споживання контенту. А наприкінці можна скласти фінальний тест і отримати персональний сертифікат від авторів курсу.
