Фото: radiosvoboda
Півтора роки тому у Вільшанику, що на Самбірщині, громада позбулася пластикових квітів на цвинтарі, а цього року відмінила поминки після похорону. Незабаром селяни обговорюватимуть перехід на святкування Різдва 25 грудня. Таким було рішення не тільки священника, але й місцевої громади, повідомляє Радіо Свобода.
Читайте також: Не боятися. 10 кроків, щоб почати святкувати Різдво за григоріанським календарем
Місцевий дерев’яний храм Преподобної Параскевії Української греко-католицької церкви (УГКЦ), який датується 1886 р., у риштуванні. Верхня частина церкви – вже дерев’яна, тепер знімають пластикову вагонку з бічних стін храму. У храмі все автентичне. Ікони іконостасу намальовані іконописцями Самбірської школи. У намірах – реставрувати старі люстри. Також у храмі зберігається Євангеліє, яке не згоріло у пожежі в 1934 р., про що є запис. Тоді місцевий мешканець хотів спалити церкву і залишив запалену свічку поруч із Євангелієм біля ікони святого Миколая. Вогонь, який охопив церкву, люди погасили. А ось Євангелія уціліла, як і образ.
Читайте також: Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
Жодної штучної квітки чи вінка не має на могилах на цвинтарі.
За словами сільського священника у Вільшанику отця Олега Здреника, перші пів року траплялось, що немісцеві люди приносили штучні квіти на могили до рідних. Заборонити цього не могли, але вже рік – лише живі квіти.
Читайте також: Це як годинник, що сильно відстає. Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва
Крім того, за словами отця, біля храму посадили сад і там кожна дитина з села має своє дерево. Отець каже, що просвітницькі заходи дуже на часі і допомагають.
На початку грудня у Вільшанику на зборах ухвалили, що відмовляються від проведення поминок після поховання людини. Тобто, поминок у день похорону тут не має. Можна поминати з рідними людьми на 9-й чи 40-й день, роковини, але у день похорону це недоречно.
«Після літургії ми обговорили з вірними питання про відмову від поминок. Не було негативної думки і ми проголосували. Поминки є важливі, але в теперішній інтерпретації цілковито відійшли від першочергового задуму поминання померлих», – каже отець Олег Здреник.
За його словами, смерть, похорон – це сум, розпач, депресії. Поминання мало б бути актом підтримки, солідарності, коли приходять рідні, друзі, знайомі, щоб розрадити того, хто втратив близьку людину.
«Я не бачу такого у наших поминальних традиціях, коли здебільшого наливають, закусують і потім жартують, що нічого дотичного до померлої особи не має. Функцію розради переймає на себе родина покійного, яка хвилюється, щоб на столі всього було вдосталь, щоб ніхто її не осуджував, що неналежно пошанувала родича. За час ухвалення рішення нікого Господь не покликав до себе, але думаю, що поминок у селі не буде. У нас розумні люди», – додає свячщенник.
Читайте також: Коли в Україні зможуть перейти на святкування Різдва 25 грудня. Роз’яснення експерта
Ще один виклик, який очікує на мешканців Вільшаника – можливий перехід на новий календар святкування Різдва – 25 грудня. Два роки поспіль люди приходять у цей день на богослужіння у храм, але не різдвяне. Отець сподівається, що парафія у Вільшанику в числі перших на Львівщині перейде на григоріанський календар святкування Різдва.
«Я давно говорю парафіянам, що ми святкуватимемо Різдво 25-го, хочемо чи ні, але йдемо у цьому напрямку. Це не є один момент – і всі перейшли. Я був би дуже щасливий, щоб це побачити, щоб люди дозріли і щоб не було розколу у цьому переході. Я б хотів перемоги здорового глузду над задавненими традиціями, щоб ми були одні з перших у цьому переході. Потрібен час, а це не рік і не два», – каже отець Олег Здреник.
Нагадаємо, в Україні уже кілька років тривають дискусії, аби перейти на єдину дату святкування Різдва за Григоріанським календарем. У грудні 2017-го Верховна Рада України зробила цей день офіційним державним вихідним. Проте більшість церков в Україні й надалі послуговуються юліанським календарем. Представники духовенства кажуть, що перехід на новий стиль – складна процедура, яка потребує цілої низки рішень, узгоджень, а головне потужної просвітницької кампанії.
