фото: надане Івоною Лобан
Уже незабаром для усіх поціновувачів прекрасного і головне – українського, чекає подія, яку в рамках Форуму видавців презентують місту меценат Тарас Демкура та дизайнерка Івона Лобан. Культурно-мистецький проект «Під Зорею Пінзеля» відбудеться в залах Палацу Потоцьких Львівської галереї мистецтв 16 вересня 2017 року о 17:00. Його метою є популяризація мистецької спадщини геніального і загадкового українського скульптора середини ХVIII століття – Іоана Георгія Пінзеля. У ході розмови з організаторами Tvoemisto.tv вдалося дізнатися, що їх надихнуло на створення проекту, як він реалізовувався та яке продовження матиме в майбутньому.
Як виникла сама ідея проекту і що стало головним поштовхом до конкретних дій?
Івона Лобан: Перегляд документальної стрічки «Сходи Якова» про зустріч Любомира Гузара, Юрія Шухевича та Бориса Білинського справив на мене неабияке враження. Ці люди мали складне життя, але воно їх не зламало, їхні очі світилися добротою і вірою. І хтось з них сказав: «Я ніколи не питав, що Україна зробила для мене. Я завжди питав: що я зробив для України». Ще одним поштовхом для мене стала книга талановитої української письменниці Галини Вдовиченко «Пів’яблука».
Івона Лобан
Після успіху виставки Пінзеля в Луврі я пишалася нашою українською делегацією, яка доклала так багато зусиль, щоб світ побачив нашого генія у всій красі. Мені було прикро, що так мало людей у Львові та в нашій країні знають про Іоана Георгія Пінзеля, не бачили його унікальні роботи, які він створював по всій Західній Україні, і не в курсі його містичної біографії, яку дослідники збирали не один рік так і не дізнавшись достеменно, де народився і за яких обставин помер геній.
Коли подорожуєш Європою, то захоплює, як іспанці, наприклад, шанують своїх митців. Кожен знає Гауді та Далі й намагається передати свою любов до них і нам. Ми теж маємо, ким пишатись і захоплюватися. І я готова відкривати для себе відомих і забутих талановитих українців і ділитися своїми знаннями зі світом. Завдяки Борису Возницькому, головному популяризатору творчості Пінзеля, ми відкрили для себе генія. І я мала велике бажання, щоб творчість скульптора і його непересічна історія життя вийшла за межі мистецьких кіл.
Так прийшла ідея створення колекції одягу прет-а-порте (моделі готового одягу, створені для масової аудиторії, – прим. ред.), щоб і через неї зацікавити людей. Також ми вирішили залучити до проекту скульпторів та художників, щоб вони через свою творчість показали, хто для них є Пінзель і на що він їх надихає. Мене дуже тішить, що поруч зі мною зібралося стільки однодумців, які прагнуть популяризувати творчість Пінзеля і допомагають втілити нашу ідею в життя.
Тарас Демкура: Після того, як скульптури Пінзеля потрапили в Лувр, про незнаний до того в Європі феномен Іоана Георгія Пінзеля заговорили в Європі. Місцева преса писала, що «Фактично Іоанн-Георг Пінзель є особливим митцем, чиї сліди були стерті часом. Україна – країна, яка його прийняла, нещодавно прийшла до усвідомлення своєї спадщини та взялася до реставрації й консервації скульптур митця. Для нас є честю приймати цього «врятованого» від невідомості митця, чий особливий стиль нагадує німецьких скульпторів Золотого віку з непідробним особистим почерком», «…переважну більшість скульптур зроблено з дерева, деякі з них мають поліхромне оздоблення та позолоту. Блискучий стиль Пінзеля відрізняє його від сучасників своєю індивідуальністю, красномовністю, здатністю зобразити драматичний рух та специфічним використанням оздоблень».
Тарас Демкура
Після таких рецензій ми не можемо дозволити собі знову забути про нього, тому продовжуємо «рятувати» його від невідомості та популяризувати серед співвітчизників. Важливе завдання, яке ми ставимо перед собою, – це активізувати мистецьке середовище Львова, Тернополя, Івано-Франківська, заохотити молодих та вже добре відомих художників, скульпторів, керамістів, літературних, театральних та музичних діячів до створення мистецьких творів, перфоменсів, інтерпретацій, присвячених його творчості. Нам погодилися запрезентувати свою творчість художники Михайло Демцю, Руслан Грабар, Орест Скоп, Тарас Бенях та багато інших знаних митців.
Цікавить формат вашого заходу. Яким чином плануєте ознайомлювати публіку з видатним скульптором?
Т.Д.: Перш за все плануємо презентацію другого видання ілюстрованого альбому «Таїна Пінзеля», у якому представлені найцікавіші доробки митця. Також на гостей чекає перегляд десятихвилинного документального фільму «Таїна Пінзеля – від Бучача до Лувру», який не залишить байдужим глядачів, бо історія великого митця, як і його витвори, справляють неабияке враження. Крім того, відбудеться показ арт-студії Івони Лобан «Пінзель.Львів.Бароко».
Важливою частиною проекту є експозиція мистецьких творів львівських та тернопільських скульпторів, художників, керамістів, які стануть своєрідним продовженням і авторською популяризацією творчості Пінзеля. Вартує побачити все власними очима, надихнутися атмосферою і торкнутися до прекрасного, щоб зрозуміти весь масштаб генія, який творив в наших краях і залишив по собі слід у вигляді дивовижних скульптур.
З митцем пов’язують багато таємниць і містичних історій. Це додає особливого ореолу його постаті, та разом з тим викликає ще більше запитань: де він народився, навчався, працював?
Т.Д.: Досі залишається таємницею походження Пінзеля, де вчився, яку мистецьку школу представляв, бо, судячи з його робіт, до появи в Україні він багато мандрував і навчався у кращих майстрів Риму, Венеції, Відня, Праги. Відчувається, що він був безпосередньо знайомий з творами епохи Відродження. Реальність його існування в Галичині підтверджує книга витрат Святоюрського собору, де вказано, що в 1759-1761 роках сніцареві І.-Г. Пінзелю, автору кінної фігури святого Георгія Змієборця та постаті покровителів Шептицьких, фундаторів храму, святих Лева та Анастасії виплачено майже 37 тисяч злотих.
Із документів костьолу в місті Монастирська дізнаємося, що скульптор одержав за два вівтарі 810 злотих. Заплатили йому 990 злотих за два вівтарі, виконані разом із Іоаном Гертнером у Львівському костьолі отців-тринітарів, зруйнованому під час революції 1848 року, причому остаточний розрахунок проводився із вдовою майстра: вочевидь, самого автора у 1761 році вже не було серед живих.
Відомо, що Іоан Георгій Пінзель працював у трьох областях України: Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській. А з’явився скульптор у Бучачі в середині 1740 року, будучи вже «готовим» майстром. Місто в той час належало до маєтностей графа Миколи Потоцького, нащадка герба «Пілава». При його дворі були засновані майстерні, де жили й працювали скульптори й художники. Потоцький був найбільшим меценатом на західних землях України. Під його покровительством працював і Пінзель.
За словами Бориса Возницького – дослідника і активного «шукача» творів Пінзеля, – твори цього майстра стали унікальним явищем пізнього бароко не лише в Україні, а й у Європі. Він створив неповторний за своєю експресивністю стиль, якому судилося дати початок цілій школі послідовників. Сьогодні Пінзель вважається чи не найзагадковішою особистістю українського мистецтва. Його називають невідомим «українським Мікеланджело». Своїм проектом ми намагаємося відкрити цю видатну особистість нашим громадянам.
І.Л.: Творчість Пінзеля прирівнюють до творінь великого італійця Флоренцо Берніні, у ній вбачають причетність до рельєфної пластики австрійських майстрів, спорідненість зі скульптурою чеської школи. Його називають генієм, тому що такого рівня майстерності після нього не досяг у світі ніхто.
Для експозиції творів Пінзеля в Луврі підібрали місце з виходом на знамениту піраміду – приміщення де-ла-Шапель, зал колишньої каплиці. Спеціально для його скульптур там розсунули стіну і відкрили вікно, яке зазвичай завішене. Упродовж трьох місяців виставку в Луврі відвідали більше мільйона шанувальників. Дуже хочеться, щоб такий фурор довкола робіт Пінзеля і популяризація його творчості продовжувались.
Чи буде продовження у вашого проекту? Яке саме?
Т.Д.: Ми маємо надію, що в майбутньому вдасться організувати щорічний міжнародний фестиваль Іоана Георгія Пінзеля, метою якого буде не лише поширення інформації про його творчість в Україні та світі, а й створення унікальної мистецької платформи для творчої співпраці. Ми хочемо зробити цей фестиваль традиційним, щоб на нього з’їжджалися митці з різних країн, обмінювались досвідом, спілкувались з глядачами і поціновувачами мистецтва, щоб вони могли, зрештою, надихатись творами Пінзеля, атмосферою Львова, Бучача, всієї Галичини, де творив великий майстер. Будуть створені творчі платформи, на яких «Під зорею Пінзеля» збиратимуться мистецькі особистості. Це будуть різноманітні перформанси, інсталяції, вистави, концерти, пленери, які, сподіваюсь, зацікавлять людей по всій Україні.
І.Л.: У найближчих планах на нас чекає презентація альбому «Таїна Пінзеля» по світу, а також презентація робіт художників і скульпторів. Нехай світ бачить, що ми маємо ким пишатись і наша історія попри забуття і таємниці знаходить шлях, який дарує надію і надихатиме наступні покоління.
Партнерська публікація
