«Вони носили їм їжу, ризикуючи своїм життям». Сьогодні вшановують українців, які рятували євреїв

2148 0
Верховна Рада спеціальною постановою започаткувала відзначення цієї дати минулого року.
explorer.lviv.ua

explorer.lviv.ua

Сьогодні відзначають «День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни». Верховна Рада спеціальною постановою започаткувала відзначення цієї дати минулого року.  Торік у вересні львівський дигер Андрій Риштун та двоє істориків відшукали у міській каналізації місце, у якому понад рік переховувались євреї у часи німецької окупації. Місце для сховку євреям показали працівники міських каналізаційних мереж – поляки Леопольд Соха, Стефан Врублевський і українець Юрій Ковалів. Вони носили їм їжу та необхідні речі.

Тепер знайти сховок вдалось за детальними описами із книг Іґнація та Кристини Хігер. Це батько і донька, які пережили ці події. Вони вибрались зі своєї підземної криївки, в якій просиділи 14 місяців, у дворику на площі Соборній. Згодом усе описали у своїх книгах. Щоб віднайти це місце, дослідники працювали більше року. Тепер його пропонують ознакувати і відкрити для екскурсій.

Фото з explorer.lviv.ua

«Потрапити в це місце можливо двома шляхами. Через люк на літньому майданчику кафе навпроти церкви Андрія. Або як Євреї – з Полтви. Сюди веде хід від пам’ятника Міцкевичу по вулицях Валовій та Сербській. Останні двісті метрів треба повзти навкарачки по каналізаційній трубі. Шлях, розташування та конфігурація сховку повністю відповідають спогадам Іґнаци Хіґера», – пише Андрій Риштун на своїй сторінці у Фейсбуку.

Дослідникам вдалось віднайти прихисток із найвідомішої історії про порятунок євреїв у Львові. Коли німці прийшли у Львів – 70 євреїв спустились у каналізацію, але вийшли звідти лише одинадцятеро. Вони пробули там більш ніж рік. Місце для сховку їм показали працівники міських каналізаційних мереж – поляки Леопольд Соха, Стефан Врублевський і українець Юрій Ковалів. Вони носили їм їжу та необхідні речі.

Читайте також: Знищена пам’ять. Яким було найдавніше єврейське кладовище у центрі Львова

«Підземелля ці невеликі, на одну-дві сім’ї. Стояти в повний ріст не вийде, потрібно згинатися. Ну але як ще їм було вижити?! Їжу та необхідні речі приносили ззовні працівники каналізації. Спочатку за гроші, а потім зі співчуття. Так тривало довгих півтора роки. Коли прийшла радянська влада, знесилені євреї вибралися на сонячне світло і описали свої пригоди в книжці», – каже Андрій Риштун.

Фото з explorer.lviv.ua

У коментарі Тvoemisto.tv Андрій Риштун каже, що це місце варто ознакувати. Одним із перших предметів, які потрапили на очі дослідникам у колишній єврейській криївці, була пляшка з-під львівського пива. 

Історик, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету імені Івана Франка та автор книги «Тіні єврейського міста. Путівник Львовом» Андрій Козицький у коментарі Тvoemisto.tv розповів, що вижити в каналізації вдалось далеко не всім євреям, які ховались там, коли стало зрозуміло, що нацисти збираються знищити їх. У каналізації, каже він, знаходили тіла загиблих. Річка Полтва, яка в той час виходила на поверхню на Замарстинові, виносила їх.

«Це унікальна річ, такого рівня знахідки місць, де ховалися євреї, останніми роками не знаходили. Ще на початку 2000-х років в одному з містечок у Польщі знайшли місце, де ховались євреї у годинниковому механізмі у Ратуші. Також у той час знайшли сховок у Жовкві, під одним з будинків. Але ця знахідка матиме міжнародний резонанс», – каже він.

Він додає, що такі місця – це місця пам’яті. І також певен, що цей прихисток варто позначити і відкрити для відвідування.

Додамо, що значну роль у порятунку євреїв Львова та Галичини у час Другої світової відіграла церква і Митрополит Андрей Шептицький. З ініціативи та схвалення Митрополита у греко-католицьких монастирях переховувалось близько 150 євреїв, зокрема дітей. У Другій Польській Республіці Шептицький користувався значним авторитетом як один з лідерів українського руху. Він підтримував тісні зв'язки з єврейськими лідерами, зокрема з рабином прогресивної синагоги у Львові, доктором Єзекеїлем Левіном. Шептицький врятував двох синів рабина Левіна, Курта та Натана. У монастирі студитів Львова він переховував рабина Давида Кахане, його дружину та доньку. До сьогодні найбільше дискусій викликає той факт, що Митрополит Шептицький не визнаний Праведником народів світу, хоч його брат Климентій, який був залучений до організації мережі допомоги євреям, отримав це звання ще у 1995 році.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!