Як пише ЛКП «Бюро спадщини», сотні років тому поштові послуги були доступні лише дуже заможним людям. Цьому статусу відповідали й тогочасні поштові будівлі, які були пишно декоровані та розміщені у найпрестижніших місцях Львова.
Перша пошта
Пізньоренесансний будинок зі східної сторони пл. Ринок під № 2 має цікаву історію. Саме тут у 1629 р. італієць Роберто Бандінеллі започаткував у Львові першу в Україні міську пошту європейського зразка. Вона регулярно доставляла листи «зі Львова до Любліна, до Варшави, до Торуня, до Ґанська, також до Кракова і в інші чужі краї з поверненням, за привілеєм Зиґмунда ІІІ Роберту Бандінеллі на поштмістерство дана», – йшлось у статуті пошти. Також ця пошта вважається найстарішою у Східній Європі.
Читайте також: Де були перші кінотеатри Львова та як розвивалося кіно у міжвоєнний період
Сучасна споруда зведена на місці колишнього будинку, що називався Мордохаївським, у 1589 р., на замовлення аптекаря і купця Ієроніма Віттемберґа та Яроша Ведельського.
Палацо Бандінеллі, пл. Ринок, 2
На запрошення купця Урбана Убальдіні, у 1629 р., до Львова приїжджає флорентійський купець Роберто Бандінеллі. Його дід – відомий скульптор, автор композиції «Геракл і Какус», що розташована поряд із «Давидом» Мікеланджело у центрі Флоренції, реставратор та копіювальник знаменитої античної статуї «Лаокоон». Саме Бандінеллі вдосконалив уперше організовану Доменіком Монтелупо пошту. Король Сигізмунд ІІІ Ваза надав Роберто Бандінеллі привілей на утримання регулярної королівської пошти так званої «Ordinatio Posthae» і титул «королівського постмагістра». Разом з цим він отримав гарантію захисту курсорів (поштових посильних) по всій Польщі.
На пошті працювали 12 курсорів, які складали присягу місту та відповідали за цілісність і терміни доставляння листів. Вартість послуги залежала від ваги листа та відстані. Наприклад, кореспонденцію до Варшави доставляли за тиждень і коштувало це найменше три гроші, що становило денну платню кваліфікованого робітника.
Палацо Бандінеллі, пл. Ринок, 2
Дорогі поштові послуги змусили користувачів шукати нелегальні шляхи з доставлення кореспонденції. Часто її передавали через подорожувальників. Також обхідні шляхи шукала і міська влада, магістрат почав відсилати своїх курсорів, минаючи офіційну пошту.
Спричинився грандіозний скандал, а Бандінеллі навіть викликав бургомістра на дуель, але останній виклик проігнорував, а також продовжив відправляти пошту не легально. Цей конфлікт зміг врегулювати лише король, котрий зобов’язав магістрат користуватися послугами Бандінеллі. Роберто планував поширити свою поштову діяльність за межі Польщі та у 1650 р. поїхав до Відня, де уклав контракт з місцевим керівником пошти, також італійцем Серіо. Проте реалізувати ці плани не судилось, Бандінеллі помер у Відні.
До речі, і досі відстань зі Львова до інших міст, котру традиційно відміряють від будівлі Головної пошти, відраховують від Палацу Бандінеллі. Та це не єдиний факт, що продовжує віковічну поштову традицію споруди. Зараз у цьому будинку функціонує музей пошти.
Фігурки дельфінів – символ удачі в торгівлі
Привертає увагу не лише цікава історія будинку та його власника, а й екстер’єр. Будинок триповерховий з трьома вікнами на головному фасаді, що є типовим для забудови Ринкової площі, а також характерним для забудови львівського середмістя XVI-XVII ст. Фасади горизонтально розділені міжповерховими карнизами, кути будинку акцентовані наріжними пілястрами з діамантовим рустом. Вікна головного фасаду завершені масивними трикутними сандриками, декоровані пілястрами та масками, збережено елементи білокам’яної різьби. На фасаді також зображені фігурки дельфінів – символом удачі в торгівлі. Декор кам’яниці передає атмосферу ренесансних палаців багатих італійських містян.
Локація поштових відділень міста
Палацо Бандінеллі це не єдина споруда у якій в давні часи містились поштові відділення. У др. пол. XVIII ст. пошта була в палаці Бесядецьких, за сучасною адресою пл.Галицька, 10. Палац побудований (або ймовірно перебудований з попереднього) в середині XVIII ст. архітектором П. Ріко де Тіррегайєм. Будівля з елементами стилів рококо, ампіру (в інтер’єрі) та неокласицизму. На фасаді збережено обрамлення з елементами рокайльного декору та кам’яний картуш з гербом.
Колишній палац Бєльських
Після реформ Йосифа ІІ, у 80-тих рр. XVIII ст., її планували перенести у монастир бернардинів (на пл. Соборній), але цей план залишився нереалізованим і пошта залишилася на старому місці. Проте у монастирі кармеліток (тепер бібліотека Стефаника) пошту все ж відкрили, там функціонувала диліжансова пошта — вид доставлення пошти у якому використовувався транспортний засіб на жорсткій підвісці, який тягнула четвірка коней, що широко використовувався перед введенням залізничного транспорту.
У 1821 р. звели палац губернатора (зараз будівля ЛОДА), а поруч приміщення для пошти. Проте і там пошта функціонувала не довго, її, через брак місця, переносять у тогочасну найбільшу споруду міста – «будинок Гауснера» на куті сучасного пр. Свободи та вул. Коперника. Будівництво споруди тривало упродовж 1809-1822 рр., на замовлення торгівельно-банківської фірми «Й. Гауснер та В. Віолянд». Будинок декорований за мотивами віденської архітектури початку ХІХ ст., ампірна оздоба головного фасаду одна з найпишніших у Львові. Фасад прикрашений роботами Г. Вітвера – скульптурними групами «Амур і Психея» 1810 – 1811 рр. та роботами А. Шимзера «Паріс викрадає Єлену», «Еней рятує батька». Фасад прикрашений скульптурним декором у вигляді путті, а балкони підтримують колони доричного ордера та консолі у вигляді атлантів.
Давній будинок Гауснера на проспекті Свободи, 1-3
Пізніше, і до 1889 р., пошта функціонувала в будинку на Сикстуській, 23 (вул. Дорошенка). Цей будинок реконструйований архітекторами Альфредом Каменобродським та Антонієм Ґрафом. Споруда зведена у класицистичному стилі, зі збереженим ліпним обрамуванням у вигляді дубового листя і лавровими вінками, лінійними сандриками. Збереглись ліпні пілястри псевдотосканського ордера, ліпні розетки та кронштейни.
Будинок на вул. Дорошенка, 23
Головна пошта
Перипетії із розташуванням поштових споруд тривали у місті до 1899 р., саме тоді було вирішено збудувати приміщення спеціально для потреб пошти. Для цього було викуплено ділянку на перетині сучасних вулиць Коперника та Словацького. Запроєктував будівлю Головної пошти, за зразком австрійської адміністративної споруди, український архітектор Сильвестр Гавришкевич. Він вніс незначні зміни, адаптував та реалізував проєкт віденського архітектора Ф. Зетца. Збережено фотографії на яких можемо бачити як виглядала будівля через п’ять років після будівництва – великий годинник, на рівні першого поверху – світильники; ліворуч головного входу перед будинком – криниця, яку оминає трамвайна колія.
Будинок Головної пошти
У первісному варіанті будівля була у стилі історизму, проте після Польсько-української війни вона була перебудована архітектором Євгеном Червинським у стилі неокласицизму.
Головна пошта після перебудови, 1925 р.
Фасад будівлі акцентований виступами ризалітів, пілястрами та надбудованими аттиками. Тодішні роботи проводили з використанням найсучасніших технологій – будівля стала більшою, було впроваджено вентиляційну систему, систему центрального опалення, електричне освітлення, газову й водоканалізаційну системи. У такому вигляді, із незначними перебудовами, споруда Головпошти дійшла до нашого часу.
Текст і фото: Бюро спадщини
________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
