Скнилівський парк/ Lviv.ridne.net
Парк Скнилівський у Львові заснували у 1974 році. Посадкового плану тоді не існувало, а тому дерева та чагарники висаджували без дотримання еколого-біологічних вимог. Це призвело до заглушування росту світлолюбивих рослин — плакучої верби, берези, жилолисту, чубушника. А насадження, що розкинулися ліворуч та праворуч від центральної алеї, отримали вигляд загущених масивів.
Про це «Твоєму місту» стало відомо зі звіту щодо дослідження трьох парків Львова, який підготувала докторка біологічних наук, доцентка кафедри екології НЛТУ України Вікторія Оліферчук.
Читайте також: Є кілька речей, які руйнують дерева у Львові. Як можна цьому зарадити
Як йдеться у звіті, одне дерево у парку займає лише близько 2 м² території, тому на цій території провели ландшафтні реконструктивні рубки. Значні площі парку не вкриті травами, бо піднаметовий сутінок стримує розвиток рослинності нижніх ярусів — чагарників і трав. Площа відкритих просторів доволі велика, але вони зосереджені в основному в тильній частині парку і подекуди використовуються не за призначенням, а під городи.
Так звані звичайні та лучні газони — це рештки залужених територій, в яких переважають бур’яни. Багаторічних рослин, що забезпечують стабільні пейзажні картини у парку — усього 28 м². У парковому оформленні чимало живоплотів, загальна протяжність яких складає близько 2,7 км.
Зокрема, по території Скнилівського парку у 1970-х роках проклали каналізаційний колектор. Внаслідок тривалої експлуатації в складних геологічних умовах технічний стан колектора суттєво погіршився, у 2007 році це призвело до руйнування його ділянки. На сьогоднішній день колектор ще не відремонтували, тому руйнування призводить до витоку стоків з колектора у межах частини парку, а його забруднення побутовими водами суттєво погіршують санітарно-епідеміологічну ситуацію в мікрорайоні.
Читайте також: В трьох парках Львова дослідили стан дерев
Ґрунти у парку мають низькі показники родючості, і відповідно, недостатній вміст необхідних елементів живлення рослин. Також вони мають найвищі показники патогенної мікофлори через підтоплення територій нечистотами через витоки зруйнованого колектора.
Окрім цього, ґрунт однієї з ділянок має високу меланізацію, тобто надлишок важких металів та інших ксенобіотиків. Відтак перебування на цій території тварин і людей є небажаним до часу виявлення проблеми.
Нагадаємо, екологи розробили план догляду за насадженнями у Львові, зокрема в парках «Залізна Вода», Святого Івана Павла II та Скнилівському. Основою стала наукова робота з вивчення мікобіому ґрунтів та мікоризного симбіозу дерев.
Юлія Кметик
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
