Про поінформованість
Якщо ти не цікавишся життям тих, хто хоче тебе загарбати, їм тебе загарбати набагато легше, бо ти беззбройний, бо між вами стіна неінформованості. Це одна з причин російсько-українського цивілізаційного конфлікту як такого – Росія ніколи не цікавилась Україною і не розуміє її, українці ніколи не цікавились Росією, хоч розуміють ці інтенції краще. Коли той, хто не розуміє, зустрічається з тим, хто не цікавиться, це вже конфлікт цивілізацій, що ми сьогодні спостерігаємо на нашому кордоні і що призводить до окупації нашої території.
Про архаїку
Дзвони Михайлівського собору в Києві – це як портрет України. І України революційної, і України, що піднімається на ноги, і України, якщо хочете, музейної. Багато хто не хоче говорити, що ми певною мірою живемо в політичному музеї, в світі архаїки, що ми відстаємо від сучасної Європи. Але ви подумайте, якби ми були сучаснішими, може би нас вже взагалі не було. Може б ми були вже частиною Російської імперії, у тому чи тому її вигляді. Насправді архаїчні традиції, зв’язок з Церквою, саме українське село, що набагато більш укорінене в традиціях, ніж «русская деревня» – все це дало українцям можливість зберегтись, закапсулюватись, незважаючи на голодомори, на більшовизацію, на поразку в громадянській війні 1918-20-го років, зберегтися як окремій нації, і дочекатися моменту, коли ця нація змогла вийти на світову політичну арену як самостійний чинник.
Про політичну націю
Нам пощастило набагато більше, ніж багатьом європейським народам, які, можливо, прагнуть до своєї державності, але можуть її не створити і врешті-решт розчинитися серед більш сильних народів. Українцям вдалося дочекатися моменту, коли вони перетворились на політичну націю, коли це перестало бути виключно питанням етносу та самозахисту. Після 2014 року люди інших національностей почали називати себе українцями.
Про майбутнє
Якщо ви хочете знати, що відбуватиметься далі в світі, то вам не потрібно для цього читати science fiction чи якісь такі популярні речі, варто просто взяти Біблію і прочитати її з кінця до початку. Тому що ті, хто унормовував цю велику книгу, не могли бачити Бога, але вони бачили свій ідеал людини – людини-творця. І наша з вами цивілізація наближається до цього ідеалу. Якщо ви хочете знати, якою буде людина недалекого майбутнього, подивіться на те, яким був Господь у перших розділах Біблії, коли творіння почалося, подивіться, які проблеми були у Бога, коли він творив світ і створив його. Ці ж проблеми скоро будуть і в людини – із штучним розумом, із штучними органами, із стосунками з машиною. Як складно йому з цим всім було, як складно нам з цим буде. Це цивілізаційні виклики найближчих десятиріч, а ми до них не готові, бо думаємо, що завжди будемо жити в тому світі, де жили в 20-му столітті.
Про час
Для нас 21 століття почалось щойно з перемогою Майдану, ми тільки починаємо у ньому жити. І так багато наших людей хочуть залишитись ще в 20-му. Але неможливо залишитись у минулому. Цього не розуміють росіяни, які хочуть якось законсервувати, зупинити час, і багато хто з нас також думає, що час зупиняється. Хтось зараз думає, що може зупинити час в 2014 році, а час іде вперед. Країна змінюється, люди змінюються. Нам потрібно не просто встигати за змінами, а усвідомлювати їх, очолювати і допомагати країні рухатись швидше.
Про відповідальність
Зусилля не окремої людини, а вибір громадян, допомагає так чи так прискорити або загальмувати цей історичний процес. Від нас не залежить, чи буде Україна такою, як ми хочемо її бачити. Я вас переконую – буде. Від нас залежить, чи побачимо ми це самі, чи час загальмується настільки, що це побачать наші діти та онуки. Я би дуже хотів, щоб ми були учасниками і свідками, а не лише мрійниками.
Про президента
Я не можу говорити, за кого вам голосувати. Це ваш особистий вибір. Я можу сказати, яким, на мою думку, має бути президент України. Він має бути державним діячем, професіоналом, ставити інтереси держави понад своїми. Він має бути людиною, зацікавленою в тому, щоб ця держава розвивалась і здатною нею керувати у межах тих повноважень, що в нього є. Хто відповідає цим критеріям, маєте вирішити ви.
Ви самі маєте вирішити, хто вам друг, а хто вам ворог. Ідеальних кандидатів немає, але є такі, хто може виконувати президентські обов’язки. І їх 10 чи 15 осіб. Чи здатен Петро Порошенко? Здатен. Чи здатна Юлія Тимошенко? Здатна. Чи здатен Андрій Садовий? Здатен. Питання в тому, якої якості будуть ці люди. Це ви маєте вирішити. Президенти бувають хороші і погані. Ми зараз ділимо на здатних і нездатних. Це не одне і те ж.
Про парламентські вибори
Я вірю в парламентську республіку в Україні. Бо українці вірять тільки в себе, свою сім’ю і в свою думку. Вони можуть в понеділок обрати гетьмана, а у вівторок вже його ненавидіти. Навіщо вам влада, яка має авторитет? Вам потрібна влада, яка ухвалює рішення.
До моменту, поки ви самі не будете фінансувати політичні партії, ці партії будуть залишатись проектами великого бізнесу. Потрібно, щоб українці самі почали фінансувати політичні сили. Коли вони це можуть зробити? Коли у них з’явиться власність. Коли у них буде власність, за яку вони будуть вболівати? Коли завершаться економічні реформи. Коли завершаться економічні реформи? Коли міжнародні кредитори притиснуть нашу державу до стіни так, що вона буде змушена проголосувати за все те, чого не хоче більшість українського населення. Скільки на це потрібно часу? 10-15 років. Може менше, але в будь-якому разі треба готуватися до довгої дистанції. Не думайте, що в політиці все можна вирішити шляхом одних виборів або за один рік. Тим більше, ми перебуваємо в часі популістського мейнстріму, нам треба його пережити, і це абсолютно нормально.
Про зміну поколінь і перехідний період
Наш перехідний період закінчиться тоді, коли діти, які пішли до школи в 2014 році, отримають виборчі права. Тому що їх інакше почали вчити, в іншій атмосфері. Для них змінились не лише освіта і життя, але й вектор – із східного на західний. У них не було російської попси, російського кіно і серіалів. Це, звісно, не завершення культурної орієнтації, але все ж. Отже, нам потрібно дожити до 2025-202 8 року. Це буде якісна зміна самого складу виборців. Частина людей, народжена в радянському союзі, зникне з виборчого поля, а велика частина людей, народжена в Україні, до цього поля прийде. І ці люди у своїй більшості будуть інакші.
