Фото: thechicklifter.com
Минулого тижня Львівська міська рада оприлюднила офіційний перелік місць, які начебто пристосовані для вигулу собак. Як розповів tvoemisto.tv в. о. начальника ветеринарного відділу, ветеринарний лікар міського департаменту ЖКГ Олег Юзьків, майданчик для вигулу собак – це пустир, який є у власності ЛКП. Його площа в середньому становить 300 квадратних метрів. На його території мають бути спеціальні інформаційні таблички, які повідомляють, що тут можна гуляти з собаками.
Однак, за словами Олега Юзьківа, часто такі таблички нищать, тому вони є не скрізь. Натомість гуляти з домашнім улюбленцем у парку чи на дитячому майданчику категорично заборонено. За це господарів тварини можуть оштрафувати. Це можуть зробити міліціонери, проте, як розповів посадовець, правоохоронці роблять це вкрай рідко.
У прес-службі львівської міліції tvoemisto.tv розповіли, що з початку року за порушення правил утримання котів та собак у Львові притягнули до відповідальності 10 власників домашніх тварин. Торік за цією ж статтею (ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення) до відповідальності притягнули 37 осіб.
Загалом штраф за неналежне утримання тварин, вигул собак без намордників у недозволених місцях становить 1-3 неоподаткованих мінімумів громадян (17-51 грн). У разі повторного порушення, або якщо собака завдала шкоди людині чи її власності, штраф становить від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51-85 грн) з конфіскацією тварини.Однак, як зазначили у прес-службі львівської міліції, якщо правоохоронці бачать, що собаку вигулюють у невстановленому місці, вони, зазвичай, роблять зауваження та попередження. Якщо власник тварини реагує агресивно, дільничний інспектор складає адмінпротокол і скеровує його до райадміністрації за місцем виявлення порушення, а не туди, де мешкає господар.
Натомість львів'яни обурюються, що за вказаними міськрадою адресами немає облаштованих місць для вигулу собак. На це Олег Юзьків зазначив, що мешканці часто самовільно облаштовують на цих територіях город або клумбу без офіційних на це дозволів.
Водночас, за словами президента Західноукраїнського товариства захисту тварин Андрія Курача, майданчики для вигулу у Львові виділені, але де-факто вони не існують. Адже за них хтось повинен безпосередньо відповідати і прибирати їх.
У Європі, розповів він, для тварин облаштовують ділянку розміром 2×3 метри, її засипають піском, гравієм і роблять дренажну систему, яка дозволяє змивати дощами екскременти в землю. Великі виділення можна зібрати в пакет і викинути їх у смітник. Такі, свого роду туалети, як зазначив Андрій Курач, можна робити у різних ділянках міста, оскільки вони не займають великої площі і не потребують великих затрат.
«Але з тваринами ходять не лише по вигульних майданчиках, адже до них ще треба дійти. Світова практика є така, що на звичайні стовпи, навіть на стовпи ліхтарів, вішають пластикові урни, які мають отвір, і куди можна кидати загорнуті в пакет екскременти. Потім їх двірники збирають», – розповів Андрій Курач.
«Не настільки важливо обгородити ділянку, як позначити, що це ділянка така-то і туалет розташований в такій-то зоні. Згідно з законодавством такі речі мають регулюватися правилами місцевого самоврядування», – додав президент Західноукраїнського товариства захисту тварин.
За його словами, перш за все, слід виховувати в людях практику збирання і викидання екскрементів, тому для людей це психологічна перешкода, вони не призвичаїлися до того і їм це незручно. Тож Андрій Курач пропонує облаштували пробну ділянку у центрі міста і повішати там 5-10 урн, куди можна було б викидати екскременти.
