підземний трамвай у Кривому Розі. фото: Вікіпедія
Позаминулого тижня депутати Львівської міської ради підтримали петицію про розмороження проєкту будівництва метро, яке планувалося у кінці 80-х років. Фахівець з історії львівського електротранспорту Олександр Арістархов, який відтворив форму водіїв перших трамваїв у Львові, розповів Tvoemisto.tv, навіщо Львову було метро та чому його так і не збудували.
«У Львові не мало бути таке метро, як в інших містах. Це повинен був бути підземний трамвай або метротрам — частково колія трамвая мала бути над землею, частково під нею. Проєкт передбачав кілька ліній, що йшли поза центральною частиною наземною виділеною колією в нові райони — південний чи західний. Наприклад, на вулиці Сахарова є втілена частина цього проєкту. Підземні частини мали бути під центральною частиною міста, яка є компактно забудованою», — каже він.
Втілена частина метротрама на вулиці Сахарова. Фото: photo-lviv.in.ua
За його словами, підземні частини передбачили у 1989 році, коли збудували лінію на вулицях Княгині Ольги та Сахарова. Ця лінія мала заходити під землю на перехресті з вулицею Вітовського на місці старого трамвайного депо, яке мали для цього повністю знести. Далі трамвай би рухався в бік Палацу Потоцьких, а з-під землі ця лінія мала б виходити на перехресті Личаківська — Мечнікова.
Схема львівського метро. Джерело: metro.lviv.ua
Олександр Арістархов каже, що для будівництва метротрама фахівці провели дослідження ґрунтів і виявили значну кількість підземних вод і джерел, які потрібно було б відкачувати. Для цього збудували велику компресорну станцію, від якої проклали до палацу Потоцьких труби діаметром 400 см для відкачки води. У дворі Палацу Потоцьких вирішили будувати вентиляційну шахту, опустити прохідний підземний комбайн, який би бурив свердловину під тунель. Там же збудували адміністративну будівлю й електричну підстанцію, яка цей комбайн мала живити. Зараз у цьому приміщенні розташовується Музей мистецтва давньої української книги.
Колишня компресорна станція. Фото: photo-lviv.in.ua
Колишня адміністративна будівля, нині — Музей книги. Фото: photo-lviv.in.ua
«Сама станція мала бути в схилі Цитаделі, там трамвай мав виходити з-під землі. Спочатку хотіли пробурити шахту діаметром 5,5 метрів. Коли досягли глибини приблизно 25 м, тодішній директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький почав бити на сполох, бо палац осідав і були тріщини, одна з яких — 30 см шириною. Через відкачування води під землею утворювалися пустоти, тож вона осідала. Мешканці будинків поруч також скаржилися, тож роботи припинили», — розповідає Олександр Арістархов.
Задній двір Палацу Потоцьких, де була перша шахта. Фото: photo-lviv.in.ua
Він додає, що проєкт львівського «метро» на той час був досить реалістичним. У Львові були проблеми з транспортом, а Радянський Союз мав гроші, аби ці проблеми вирішити — на будівництво метротрама передбачили 50 млн карбованців. За його словами, повноцінне метро у Львові не планували будувати, оскільки місто не було мільйонником, а подібний проєкт підземного трамвая успішно реалізували в Кривому Розі.
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
