Політична реклама

Як «виїхати» з львівських заторів

3553 0
Громадські організації Львова вимагають від міської влади публікувати проєкти запланованих ремонтів вулиць, щоб уникнути ситуацій, коли вулиці після реконструкції не відповідають потребам жителів та бізнесу. Таке нововведення ініціювала координаторка «Голосу» у Личаківському районі представниця громадської організації «За якісний транспорт» в комісії з безпеки дорожнього руху Анастасія Карп’як після ситуації, яка склалася з ремонтом вулиці Єфремова.

На цій вулиці, попри можливість облаштування близько 25 паркомісць між деревами, міські чиновники підняли тротуар та встановили понад 100 антипаркувальних стовпчиків. На це з кишень платників податків міська рада витратила 1 млн 270 тис. грн. А тим часом у Львові місць для паркування транспорту критично бракує.

Анастасія Карп’як пояснює, що будь-який ремонт вулиці це дорого, він робиться раз на 20 – 30 років та зачіпає багато людей. Це і мешканці, що проживають у мікрорайоні, і локальний бізнес, і транспорт, що рухається по вулиці транзитом. Публічні обговорення на етапі проєктування дадуть можливість уникнути більшості помилок, яких допускають посадовці при реконструкції вулиці і навчать шукати компроміс між усіма зацікавленими сторонами.

Публікувати ці проєкти необхідно у доступній формі, для прикладу, на сайті міської ради. Це один з кроків виходу Львова з транспортного колапсу, які запропонували учасники зустрічі «Голос міста»: «Як «виїхати» з львівських корків», проведеної міським осередком партії «Голос» в рамках ініціативи «Діємо разом».

Дати «зелене» світло приватним перевізникам

«У 2012 році у Львові почали впроваджувати нову транспортну мережу, відповідно до якої мали працювати радіальні маршрути з трансферними квитками, а згодом і електронний квиток, закуповувати новий громадський транспорт та підвищувати якість громадських перевезень. Через непрозорі умови участі, ручне управління та постійне вливання кредитних коштів, взятих з надвисокими відсотковими ставками для комунального підприємства АТП-1, місцева реформа витіснила з ринку автотранспорту приватних перевізників. Всі, хто міг, пересіли на приватні авто», – пояснює засновник ГО «За якісний транспорт» Святослав Товстига.

Рекордну кількість пільгових перевезень у Львові міська влада повертає в середньому на 10%. За останні 4 роки зі Львова «пішло» 300 автобусів, а це 9-11 тис. пасажиромісць. Комунальний транспорт не може задовільнити потребу у перевезенні і Львову бракує ще мінімум 500 автобусів.

А ще місто не розвиває автостанції та кінцеві зупинки електротранспорту, аби водії та пасажири мали елементарні умови, де сходити в туалет, помити руки чи пообідати.

Оновити генплан та створити детальні плани вулиць

За даними управління статистики у Львівській області, Львів та околиці активно розбудовуються і понад 1 млн кв.м. по області здається в експлуатацію щорічно. Однак не зростає інфраструктура навколо нових житлових масивів. Місто досі користується дорогами, зведеними ще у Радянському Союзі.

«Інтегрований розвиток міста, про який ми часто чуємо від чиновників міської ради – утопія. Основою містопланування є, в першу чергу, визначення локацій, де будуть розташовані офіси, заводи та інші об’єкти, де працюватимуть люди, на основі цього розраховуються потреби у кількості працівників (жителів), громадських об’єктах та елементах іншої інфраструктури, проєктується вулично-дорожня мережа, а тоді вже визначається з розміщенням та обсягом житлових фондів.

Сьогодні, на жаль, цього нема. На місці колишніх заводів зводяться житлові квартали, а про те, де мають працювати, вчитись та відпочивати мешканці ніхто не думає», – коментує ситуацію інженер групи транспорту ДП ДІПМ «Містопроект» Максим Афонін.

Тому необхідно оновити генплан міста відповідно до сучасних реалій та можливостей, а також сформувати детальні плани території, щоб не забудовник диктував як має виглядати той чи інший мікрорайон, а «вписувався» у прозорий розумно спланований обговорений з місцевою громадою простір. 

Спочатку розрахунки та заміри, а тоді – впровадження

«Коли йде мова про впровадження смуг громадського транспорту, запуску на маршрути автобусів тої чи іншої вмістимості, зміни схеми руху на перехрестях, має попередньо проводитись аналіз, а це міська влада вперто відмовляється робити, як і вводити електронний квиток. От і маємо хаос і колапс перевезень», – додає Анастасія Карп’як.

Кожному транспортному нововведенню мають передувати заміри пасажиропотоку. Автобусну мережу сьогодні необхідно оптимізувати до масштабу створеної Львівської ОТГ.

Чимало проблем вдалось би вирішити за умови правильної організації руху, наприклад, коли скасувати ліві повороти та здійснити каналізування перехресть.

Раціональне використання коштів та особиста відповідальність

«Сьогодні у місті немає контролю за раціональним використанням коштів і сотні тисяч гривень витрачається на виправлення помилок. У той же час нам кажуть, що грошей на важливі речі немає. Як приклад, управлінням патрульної поліції у Львівській області було відмовлено Шевченківській адміністрації у влаштуванні смуг громадського транспорту по вул. Липинського, оскільки надана проєктна документація не відповідала правовим актам з безпеки дорожнього руху», – розповідає заступник голови ГО «Закон і порядок» Юрій Романчук.

Однак, за його словами, районна адміністрація уклала договір та таки нанесла «жовту смугу». Під тиском громадськості дію смуги скасували, однак з коштів платників податків чиновники міської ради лише на монтаж та демонтаж дорожніх знаків витратили 87 495 грн. Скільки ж місто заплатить за нанесення та ліквідацію дорожньої розмітки поки не відомо.

Юрій Романчук основну проблему з перевезеннями у Львові бачить в неефективному управлінні містом.

Громадський активіст наголошує, аналітику та рішення транспортних проблем мають давати незалежні професіонали, а не підзвітні міській раді структури, які часто маніпулюють даними.

Розвивати альтернативний транспорт

Керівник ГО «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян вважає, що найпростішим способом вивільнення вулиць від приватного автотранспорту та зменшення навантаження на громадський є альтернативні способи пересування.

«Львів’янам необхідно дати альтернативу – спосіб пересуватись велосипедом, електросамокатами, скутерами, гіробордами. Але щоб альтернативні способи пересування стали успішними, потрібна якісна комплексно продумана інфраструктура: це і безпечні велодоріжки, зручні тротуари з пониженнями, спеціально виділені місця для паркування,  озеленення. Вулиці, якими приємно та безпечно ходити, сприяють збільшенню пішохідного руху та розвитку альтернативних видів транспорту», – говорить Юрій Тер-Арутюнян.

М’яко змінити поведінкові звички львів’ян

Люди звикли, що кожному з них належить паркомісце. Але це послуга така ж, як манікюр чи відвідини спортклубу, каже представниця громадської організації "За якісний транспорт" в комісії з безпеки дорожнього руху Анастасія Карп’як. Потрібно, щоб усі паркомісця у Львові з січня 2021 року стали платними і почали формувати нові звички у пересуванні львів’ян.

Анастасія вважає, що слід популяризувати доставку продуктів зі супермаркетів. Тобто, люди можуть власноруч вибирати товари, але кожен магазин має мати послугу доставки покупок. Така практика добре працює у Парижі. Відтак «великі закупи» не потребуватимуть власного авто.

«Залучення незалежних фахівців, обдумані рішення, що базуються на аналітиці і не байдужі львів’яни, які впливають на розвиток вулиць здатні вивести Львів з транспортного колапсу. З часом власне авто стане необхідним лише для поїздок на відпочинок», – переконана Анастасія Карп’як.

Онлайн-зустріч в рамках ініціативи Голос Львів Діємо разом можна переглянути за посиланням.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!