«Не припиняйте за нас молитися». Як розробник ігор зі Львова став військовим

6275 0
Сьогодні в Україні вшановують пам'ять всіх героїв, які боролися і борються за суверенітет та незалежність нашої країни.
На фото: Андрій «Ізюм»

На фото: Андрій «Ізюм»

23 травня в Україні відзначають День героїв. У цю дату вшановують пам'ять всіх героїв, які боролися за суверенітет і незалежність нашої країни, а нині борються проти російського агресора, який вторгся 24 лютого до України. Tvoemisto.tv поспілкувалося з Андрієм на псевдо «Ізюм» – 23-річним колишнім студентом Українського католицького університету, який з першого дня війни записався добровольцем до Збройних Сил України. До війни він був гейм-девелопером – створював ігри на різних платформах. Тепер – гранатометник і воює із росіянами на Сході України. 

Читайте також:  «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян

Андрій переїхав зі Львова до Києва перед війною і влаштувався на роботу, проте хотів долучитися до ЗСУ. Для цього слід було вирішити певні формальності, зокрема, щоби підписати контракт, потрібна забрати оригінали з університету. 

«Тому, я поїхав, аби зібрати потрібні документи, а прокинувся 24 лютого від дзвінка товариша, який сказав, що почалася повномасштабна війна. Зрозумів, що вже нічого не встиг підписати, тож одразу поїхав до Києва. По дорозі зупинився у Тернополі, де жили батьки, і пішов у військкомат. Там я пройшов медкомісію і після енної кількості годин мене похвалили за бажання воювати, але сказали, що у мене немає досвіду, тому мої навички їм непотрібні», – розповідає він.

Наступний військкомат був уже в Києві, там, продовжує він, прийняли охоче. Зараз Андрій – гранатометник. За цей час він вже встиг відзначитися прицільною стрільбою із гранатомета. 

«У перші дні було дуже важко. Ми боронили Київ, коли був російський прорив на Оболоні і з Західного напрямку. Я не знаю, хто за мене молиться, але під час боїв за Київ я просив, щоб вони не припиняли цього робити. Бувало, що кулі пролітали доволі близько від мене. Зараз ми стали більш організовані і навчені. Стрілянина та постріли гармат перестали лякати», – додає він.

Читайте також: «У Бога закінчилося терпіння». Психолог про «затяжну» війну і як вона змінить українців

Нині звичайний день Андрія проходить за доволі насиченим графіком: зміна, кілька годин для тренування і сну. Каже, тепер зрозумів, якими цінними були прості та буденні речі. «Ізюм»додає, що перекваліфікуватися у військового із цивільного було важко, але війна ще буде тривати певний час, тому треба бути підготовленими. 

Роман Тищенко-Ламанський


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!