Реконструкцію вулиці Степана Бандери у Львові, навколо якої точилося багато дискусій і скандалів, почали 28 вересня. До останнього ніхто не бачив візуалізації і не знав, яким буде її покриття. У міськраді Львова запевнили, що покладуть римський камінь, як компроміс між асфальтом і бруківкою. Але вже під час робіт це рішення змінили. Tvoemisto.tv дізналось, чому так, на які висновки опираються чиновники і яке покриття все ж було б кращим.

Коли обговорювали проєкт реконструкції вулиці Степана Бандери, то місто запропонувало зробити її менш шумною та більш зручною для транспорту. Відповідно, вирішили асфальтувати. Та згодом мешканці стали на захист бруківки і відстояли історичне покриття на громадських слуханнях. Перед самим початком робіт чиновники сказали про римський камінь, але, в результаті, на вулиці не буде і його.

Із чого починалося

Масштабну реконструкцію планували п’ять років. Для цього запустили проєкт «Вулиця для всіх» вартістю близько 80 тисяч євро, що фінансувало Федеральне міністерство економічного співробітництва і розвитку Німеччини. Проєкт мав на меті навчити домовлятись, налагоджувати комунікацію між мешканцями, підприємцями та владою міста під час реконструкції міського простору.

ЛКП «Інститут просторового розвитку» зробило ескізний проєкт, відповідно до якого покриття на вулиці мало бути асфальтним. Однак обурені мешканці відстоювали історичну бруківку. Тоді керівник ЛКП Олег Шмід вирішив відійти від роботи над об’єктом. У коментарі Tvoemisto.tv він зауважує, що в багатьох європейських історичних містах (Відень, Прага, Будапешт, Братислава) на магістральних вулицях бруківки нема.

«У нас була передбачена бруківка лише в міжколійному, міждеревному просторах та паркувальних слотах, а там, де їдуть колеса автомобілів, – гладка поверхня. Наш ескізний проєкт, до речі, не був обов’язковою частиною, можна було його не робити. Однак, якщо вулиця викликає суспільний резонанс або навколо неї є ажіотаж, то в такому разі роблять ескізний проєкт», – говорить керівник ЛКП «Інститут просторового розвитку» Олег Шмід.

У «ТрамДорПроекті» виконали робочий проєкт, що пройшов експертизу, і пояснили: асфальт на трамвайних коліях – це поганий матеріал, бо може просісти. Вочевидь, таке пояснення задовільнило всіх, каже Олег Шмід.

Він додає, що, коли бруківка гладенька, і якщо її стелити, наприклад, не рядами, як дошку, а вздовж руху коліс автомобіля, то це буде «менше зло, що створює менше шуму і вібрації». За його словами, це не така погана бруківка, як-от на проспекті Свободи.

Читайте також: Ще не вмер Бандера. Якою львів'яни запам'ятають цю вулицю до ремонту

«Біля пам’ятника Міцкевичу взагалі нешліфований камінь, що дуже погано впливає на історичне середовище, бо нищаться будинки, виникає шум і вібрація. На проспекті неможливо спілкуватися з людьми через це. Не знаю, чому в нас такий фетиш до бруківки. Її можна стелити в якихось пішохідних середмістях чи на житлових вулицях, на магістральних вона не підходить», – зазначає Олег Шмід.

Бруківка, може, і є, на думку чиновника, частиною історичного середовища, але те, що непоправної шкоди цьому середовищу завдають автомобілі, коли їздять бруківкою, а не асфальтом, теж залишається фактом.

Про експертизу

Заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Андрій Білий каже, що у проєкті, що пройшов експертизу, уже була закладена бруківка, хоча в технічному завданні і в ескізі рішення виконавчого комітету ішлося про покриття з римського каменю зі зовнішньої сторони колії, де їдуть автомобілі. Зрештою, проєктант зробив так, що вся проїжджа частина – з бруківки, а слоти для паркування – з римського каменю, як він це запроєктував на вулиці Шевченка.

«Експертиза загалом перевіряє два основних моменти – наскільки проєктні рішення відповідають держаним будівельним нормам і наскільки кошторисні ціни правильно заклали в проєкті. Ми помітили те, що змінив проєктант, і просили відкоригувати, сказали, що там має бути римський камінь, щоб зменшити навантаження і шум. Але він приніс нам розрахунки модуля пружності та довів: така конструкція не буде якісно працювати», – каже Андрій Білий у коментарі Tvoemisto.tv.

Читайте також: Десятки паркомісць і звужена проїзна частина. Якою буде вулиця Бандери після реконструкції

Чиновник додає, що практично у кожному, зокрема і в масштабному проєкті, доводиться змінювати щось вже в процесі робіт, адже не все можуть одразу прорахувати. Зараз повернулися до варіанту, коли між коліями, де не їздять авто, буде груба бруківка, а зі зовнішньої сторони колії – менша базальтова бруківка, що є достатньо гладкою.

«Із таким проєктом вулиця буде мати історичний вигляд. Цього тижня плануємо виїхати, подивитися, як це буде виглядати, покомбінуємо розміщення бруківки, щоб було менше швів і транспорт рухався тихіше. Усе, що хотіли та вимагали окремі активні мешканці, те і буде. Нам вдалося зберегти вулицю з двома смугами для того, щоби не рубати дерева і розмістити велодоріжки», – говорить Андрій Білий.

Щоби припинити дискусії про те, яким може чи не може бути покриття на магістральній вулиці, чиновник у своєму блозі пропонує періодично проводити міні-референдуми. Якщо залишки бруківки у Львові закінчаться, то, можливо, навіть треба буде виділяти кошти і купувати її в інших міст України чи за кордоном (Австрії, Польщі).

Асфальт vs Римський камінь vs Бруківка

На запитання про те, яке покриття на вулиці Бандери слугувало би довше, однозначно відповісти у «Львівавтодорі» не можуть. Кажуть, усе залежить від якості матеріалів, укладання та дотримання технологій.

«Можна знайти приклади, коли в інших містах асфальт через пів року розвалюється, а на багатьох ділянках у Львові він вже  по десять років в нормальному стані. Щодо римського каменю чи загалом фігурних елементів мощення, то тут теж є приклади, коли вулиці десятками років залишаються замощеними. Та якщо щось порушили в технології, то проблемні ділянки теж можна знайти», – додають у «Львівавтодор» у коментарі Tvoemisto.tv.

Так, бруківка на вул. Личаківській, Франка, Князя Романа, пл. Галицькій лежить з 90-х років, тобто служить понад 20 років.

Читайте також: Якою може стати вулиця Бандери після реконструкції. Деталі

Якщо реконструкцію виконають якісно, то, за словами Андрія Білого, вулицю можна буде експлуатувати протягом 30 років з невеликими поточними ремонтами час від часу. Востаннє, до речі, вулицю Степана Бандери ремонтували понад 40 років тому.

Достатньо історично?

Пам’яткоохоронець Андрій Салюк, каже, що з огляду на його попередній досвід у Львові, складно говорити про те, що саме надумали в міськраді, адже не раз траплялось, коли обіцяли одне, а робили інше.

«Справжню ситуацію побачимо вже по закінченні робіт. Однозначної довіри до проголошених речей від влади не може бути. Але, видається, що вулиця, яка є важлива історично, мала би залишитися брукованою – на це є всі адекватні підстави», – каже він.

Були випадки, – продовжує він, – коли мали проводити археологічні дослідження в тих чи інших місцях, але не провели, шукали мільйони причини для відмови. Обговорювали також якісне брукування площі Ринок, а натомість неправильно поклали бруківку на бетон.

«Я тільки за здоровий глузд, за нормальний діалог. Якщо комусь вистачило сміливості почути мешканців Львова, то чудово», – каже Андрій Салюк.

Ольга Коваль

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.