Повномасштабна війна змінила український туризм до невпізнаваності. Якщо раніше туристичні потоки були рівномірно розподілені між морем, центральною Україною, Карпатами та великими містами, то після 2022 року фактично вся туристична активність зосередилася на заході країни. Люди шукали тут не лише відпочинок, а й відчуття безпеки, можливість хоча б на кілька днів відволіктися від сирен, новин і тривоги.
Ми у туристичній компанії "Відвідай" побачили це практично одразу. Уже за місяць після початку повномасштабного вторгнення почали відновлювати екскурсії Львовом і перші тури. Хоча 2022 рік був дуже важким – людям тоді було не до подорожей. Всі жили в режимі шоку й невідомості. Але вже у 2023 році ситуація кардинально змінилася.
Мені здається, що саме 2023-й, а частково й 2024-й стали піковими роками для туризму на заході України за весь час незалежності. Особливо літо 2023-го. Туристів було настільки багато, що цього ніхто не очікував. Карпати, Львів, Закарпаття, термальні курорти – усе було переповнене. Люди хотіли відпочити психологічно, видихнути після перших місяців війни. Було відчуття надії, віри у швидкі зміни, у перемогу, у ту саму "каву в Криму".
Але ця хвиля зіграла й певний злий жарт. Побачивши шалений попит, багато хто вирішив, що так буде завжди. У Карпатах почали масово будувати великі готелі, комплекси, мотелі, вкладаючи величезні гроші у нові туристичні об’єкти. Натомість уже 2025–2026 роки показують іншу тенденцію: туристів, схоже, стає менше. Люди адаптувалися до війни, але водночас зросла економічна невизначеність. Подорожчало все – пальне, проживання, харчування. Люди почали більше думати про завтрашній день і економити.
Водночас в’їзний туризм практично зник. Іноземці до України приїжджають дуже рідко.
За ці роки ми побачили ще одну цікаву зміну: внутрішньо переміщені люди стали частиною туристичного життя заходу України. Дехто з них уже настільки добре вивчив історію та традиції Галичини, що знає про регіон більше, ніж окремі місцеві мешканці. Люди адаптувалися, почали цікавитися культурою, відкривати для себе Карпати, замки, традиції.
Окрема тема – військові. Ми у "Відвідай" ведемо облік і бачимо, що минулого року понад 600 учасників бойових дій скористалися нашими турами зі знижкою 30%. Але насправді ця цифра значно більша, бо вони подорожують із родинами – дружинами, дітьми, батьками. Для багатьох це не просто відпочинок. Це можливість хоча б на кілька днів повернутися до звичного життя.
Ми також думали про створення окремих безбар’єрних програм для військових після поранень. Аналізували маршрути, музеї, туристичні об’єкти. Але поки що попит на спеціалізовані тури невеликий. Є багато громадських організацій, які професійно займаються організацією відпочинку саме для ветеранів. Зрештою, багато військових сьогодні користуються сучасними протезами, активно подорожують, ходять у гори, долають маршрути нарівні з усіма. І це, чесно кажучи, дуже надихає.
Для нас важливо не лише організовувати відпочинок, а й допомагати армії. Від початку повномасштабної війни ми підтримуємо військових. Минулого року нам разом із нашими туристами вдалося зібрати та передати на потреби війська близько 2,8 мільйона гривень.
Зараз, наприклад, збираємо кошти на автомобіль для нашого туриста Василя Кузя, який служить на Сумщині у прикордонниках. Машину вже практично придбали. У кожному нашому автобусі стоїть прозора скринька для зборів. Люди активно долучаються: хтось кидає 20 гривень, хтось – кілька тисяч. І це, мабуть, одна з найважливіших змін українського туризму під час війни – він став не лише про відпочинок, а й про підтримку одне одного.
