Життя після карантину. Ми можемо стати творцями надії один для одного

1583 0
Спершу треба було зрозуміти, як жити онлайн. А тепер думати, як бути після карантину.
Фото: Juliya Zemlyanaya, Unsplash

Фото: Juliya Zemlyanaya, Unsplash

Життя після карантину уже ніколи не буде таким, як раніше. Мабуть, ми серйозніше будемо ставитися до того, що вібдувається, думатимемо над тим, куди рухаємося і які за це можуть бути наслідки. Про те, у чому знаходити сили і що дає нам надію – голова Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ, отець Ростислав Пендюк.  

У перші тижні карантину було відчуття, що часу стало менше. Я і команда Патріаршої комісії зі справ молоді почали одразу думати, як ми можемо достосуватися до життя онлайн, як нам переформатувати наші проєкти і творити нові ідей в нових умовах.

Не можу сказати, що карантин для мене був особливим часом, бо навіть удома доводилося багато працювати. Але він відкрив певні можливості. Зокрема, зустрічі з людьми, які є далеко. У нас, у львів’ян, є традиція, що краще зустрітися при каві, за столиком порозмовляти. Але виявилося, що можна зустрітись онлайн, поділитися думками.

Ми дуже швидко відчули, що люди потребуватимуть інших людей, тому почали запускати різні формати спілкування. У світлий тиждень ми зробили зустріч зі священниками з цілої України, які відповідальні за працю з молоддю. Зараз ми робимо, до прикладу, онлайн-сніданки, коли запрошуємо 8-10 людей з різних регіонів, які п’ють каву і спілкуються на різні теми, без особливої мети. Також ми робимо натхненні зустрічі з різними експертами. Люди можуть виходити в ефір, ставити свої питання.

З наступного тижня хочемо запускати проєкт, де люди будуть не тільки слухачами, але й учасниками процесів, із вирішення проблем. Різні команди шукатимуть виходи з тої чи іншої ситуації.

Навчальних форматів, де ти можеш когось послухати, достатньо, але люди втомилися від слухання, вони хочуть самі щось творити. І ми в пошуках таких форматів, щоб люди могли активніше включатися.

Але зараз матимемо вже подвійний виклик: спершу треба було зрозуміти, як жити онлайн. А тепер треба думати, як жити після карантину. Бо життя навряд чи буде таким, як було. Це вже буде інша дійсність, в якій потрібно навчитися жити. І це постійне перебудовування, зокрема, в думках, намагання зрозуміти, як діяти, і все правильно спланувати – є найбільш складним.

Ми, як людство, трішки призупинимося. Мій товариш ось сказав: «Ти знаєш, а я чекав, що щось станеться». Ми настільки розігналися посеред швидких процесів, у цьому стрімкому розвитку, що люди перестали помічати один одного, свої внутрішні потреби. І я страшенно радію, що люди тепер глибше ставитимуться до того, що відбувається, розуміючи, що можливі всілякі несподіванки.

Хтось скаржиться, що люди відходять від Церкви, але насправді я бачу, скільки люди горнуться до неї, шукають відповіді, до молитви онлайн долучаються тисячі людей. І перша моя надія – що ми будемо більше думати про своє життя і про те, куди ми рухаємося.

А друге – це те, що ми подолаємо свої страхи.

Ми, як українці, уже настільки звикли до різних викликів, що, мабуть, простіше переносимо цю історію, ніж деякі західні країни. Я спілкуюся із друзями по світу, і в них, повірте, теж чимало проблем.

Так, комусь зараз дуже складно, комусь не настільки, і важливо тим, кому легше, у будь-який спосіб допомагати тим, кому складніше. Є самотні люди і їх не можна залишати без допомоги.

Тому відповідь на тривоги – це надія. Надію дає Господь, але він часто приходить до людини через інших людей. Ми можемо самі стати творцями надії один для одного. Можемо ділитися матеріально чи своєю увагою. Головне не ховатися, як слимачки у своїх хатках, дивитися навколо, бо є різні люди із рідними потребами. Наша сила – у підтримці, об’єднанні та взаємодопомозі.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
 
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 


...

Читайте також: