«Стратегія» Zero Waste: потрібно більше конкретики і відповідальності

3699 0
Концепцію поводження з відходами в місті варто було б удосконалити, залучивши експертів, та обговорити з громадою.
зображення: lifeasweknowit2016.wordpress.com

зображення: lifeasweknowit2016.wordpress.com

Про цивілізоване поводження з відходами ми говоримо вже не перший рік. Я підрахував – за час, що минув від пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі та й навіть ще до неї, «Твоє місто» організувало сім публічних дискусій на цю тему за участі експертів, активістів, представників бізнесу й міської влади. Ми долучились також і до ЕкоФоруму у Львові, брали участь у просвітницьких екологічних проектах спільно з соціальною ініціативою «Хтось не зробить»… І весь час пропагували ідеологію Zero Waste. Адже це правильний, сучасний, цивілізований підхід до проблеми відходів.

І ось 29-го червня Львівська міська рада ухвалила довгоочікувану Стратегію поводження з твердими побутовими відходами, в основу якої покладено саме концепцію Zero Waste. Здавалося б, можна лише привітати всіх причетних із цим першим кроком на шляху до Львова без сміття. Проте я бачу в цій історії надто багато «але».

Про те, що ця стратегія насправді не є стратегією, вже написав експерт Юрій Зима, з яким ми не раз бачились на дискусіях «Твого міста», і раніше самі ж посадовці ЛМР залучали його до своєї робочої групи з питань поводження з відходами. Також дуже дивно, що громада Львова побачила цей документ лише після того, як його ухвалили – і це в муніципалітеті, який днями назвали першим за прозорістю. Хоча пасувало би провести громадські слухання з обговоренням тексту стратегії (можливо, ще не пізно?).

Проте зосереджусь на тому, що, на мою суб’єктивну думку, не так із цим документом, навіть якщо вважати його стратегією. 

По-перше, у (всього лише) п’ятисторінковому тексті стратегії забагато порожніх слів і конструкцій. Чого тільки варті фрази на кшталт «Ця Програма пропонує використання широкого спектру практик», «Створення сприятливих умов для бізнесу» чи взагалі не зрозуміле мені «Індикаторні показники ефективності виконання Програми розробляють виконавчі органи міської ради та затверджує виконавчий комітет Львівської міської ради». Виходить, посадовці міськради самі оцінять результати своєї ж праці? Без аудиторів, без консультантів, зрештою, як бачимо, й без участі громади?

По-друге, у документі гостро бракує конкретики. Єдина цифра –  «Зменшення утворення твердих побутових відходах на одного мешканця міста як мінімум на 30 відсотків». Але у мене питання: а хто це моніторитиме і яким чином? Чи вже відомо, скільки пересічний мешканець Львова продукує сміття сьогодні? Адже навіть у загальних цифрах продукованого львів’янами сміття дані міськради та облдержадміністрації сильно різняться.

До того ж, навіть якщо уявити, що частина свідомих львів’ян справді суттєво зменшить кількість відходів у своїх домогосподарствах, то залишиться патерналістська більшість, яка скаже «хай вивозять, а не вчать мене, як сміття не робити». Тоді для середнього числа 30% свідома меншість мала би зменшити кількість своїх відходів десь на дві третини.  І головне: хто відповідальний за досягнення такої мети? Цього я теж не бачу в офіційному документі ЛМР. Хотілося би бачити стратегію з чітко зазначеними виконавцями, з яких потім, якщо вони працюватимуть не досить ретельно, можна буде спитати…

По-третє, чому стратегія тільки на 2017-2019 роки? Практично рік пішов у міських урядників на те, щоб написати цю «Стратегію». На дискусіях «Твого міста» ми говорили про необхідність комплексної стратегії поводження з відходами в місті ще близько року тому. А вже за два роки планують так різко змінити свідомість усіх мешканців? Чомусь не вірю, що це реально. І дуже цікаво: а що ж планують робити далі, після 2019-го? Бо ще півроку тому ми говорили про стратегію на п’ять років. А на управлінських програмах Українського католицького університету, де навчались і деякі посадовці ЛМР, вчать, що добра стратегія, візія – це хоча б років на тридцять… :)

По-четверте, формулювання щодо участі бізнесу в процесі розв’язання сміттєвої проблеми аж надто нечіткі. Тому викликають побоювання щодо можливого лобіювання «своїх» компаній, які зароблятимуть на смітті. Так само хотілося би знати і хоча б приблизний обсяг бюджетних витрат на впровадження нової стратегії, і на що конкретно ці гроші підуть.

По-п’яте, у грудні минулого року учасники дискусії «Оновлена стратегія поводження з відходами у Львові: виклики та перспективи» назвали багато мудрих рішень для виходу із сміттєвої кризи у місті. Дуже шкода, що більшість цих мудрих і досвідчених львів’ян не залучили до розробки стратегії. Тоді, на мою думку, б вона мала шанс бути суттєво якіснішою. Можливо, ще не пізно це зробити?

І ще одне. Коли міська рада робить наголос виключно на сортуванні, ресайклінгу та інших практиках Zero Waste, мимоволі починаєш підозрювати її в тому, що вона й не планує займатися обіцяним стратегічним розв’язанням проблеми вивезення, захоронення та/або спалення відходів. До того ж, із минулого тижня це головний біль облдержадміністрації… Можна вже й не напружуватись?

На завершення хочу процитувати слова Папи Франциска, що прикрашають головну сторінку сайту Zero Waste Europe: We live in a wasteful culture in which, we not only waste stuff, but also people. Хотілося б, щоб влада Львова та Львівщини почула слова Папи й не ставилась до людей як до сміття. Тоді разом ми зможемо змінити все на краще. 

Тарас Яценко,
співзасновник медіа-хабу «Твоє місто»


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!