Розширення меж Львова не уникнути. Чи буде від цього користь для мешканців?

5433 1
До складу могли б увійти усі громади, розташовані в межах кільцевої дороги міста.

Львів стоїть на порозі розширення території. Історично це вже не перший такий етап. Колись місто обмежувалось лише площею Ринок і навколишніми вуличками. Згодом воно пройшло декілька етапів збільшення площі. Останнє таке укрупнення відбулося у середині ХХ століття. Зараз Львів знову виріс зі старих меж: на черзі - львівська агломерація чи ОТГ.

Об'єктивно, після місцевих виборів мапа територіальних громад України буде суттєво змінена. Львів не буде винятком. Кінцеве рішення про його межі та включення до складу Львова навколишніх громад прийматимуть уряд та Верховна Рада України.

Переконаний, територія Львова таки буде збільшена і це буде історичне рішення для міста. Щодо того, яким саме чином це буде зроблено та які приміські громади увійдуть до його складу, то зараз навколо цього надто багато спекуляцій. Важливо просто пам’ятати, що територія міста колись була значно меншою від існуючої і подібний шлях об'єднання свого часу пройшли Кривчиці, Клепарів, Знесіння, Сихів та багато інших, тепер невід’ємних, мікрорайонів нашого міста.

Відповідно до пропозиції ЛОДА від 25.02.2020 року, до Львівської об’єднаної територіальної громади можуть увійти 15 навколишніх громад і безпосередньо Львів, як адміністративний центр. Зокрема, йдеться про Львівську, Винниківську, Брюховицьку, Рудненську, Лисиничівську, Дублянську, Грибовицьку, Грядівську, Малехівську, Зашківську, Мурованську (Сороки-Львівська), Гамаліївську, Ямпільську, Бірківську та Рясне-Руську громади.

Для того, щоб зрозуміти, що можуть отримати чи втратити мешканці таких громад, глянемо на існуючі межі Львова позначені на Кадастровій карті України.

Нова межа міста

Для мене максимально логічним буде об'єднання, яке базуватиметься на основі кільцевої дороги міста, з урахуванням необхідності добудови її північної сторони. Розвиток саме міської інфраструктури базований навколо об’їзного кільця є природним та зрозумілим.

Зрештою, це підтверджується думкою фахівців ДП “Містопроект”, які є авторами останньої версії Генерального плану міста від 2010 року. Свого часу, вони спробували спрогнозувати модель та розвиток агломерації Львова. За їхньою моделлю, до її складу мали б увійти усі громади розташовані в межах кільцевої дороги міста Львова.

Зважаючи на те, що на час розроблення Генплану міста в країні не було навіть натяку на укрупнення громад та створення міських агломерацій, то можна сміливо говорити, що висновки фахівців є більш науково обґрунтовані, ніж політичними. Тому хочеться вірити, що рішення уряду та Верховної Ради буде максимально наближеними до розрахунків ДП “Містопроекту”.

Чи зникнуть навколишні громади?

Назви громад і статус буде збережено. Зникнуть лише їхні органи місцевого самоврядування, а точніше будуть інтегровані у структуру виконавчих органів Львівської міськради.

На останній сесії депутати Львова підтримали пропозицію міського голови про створення департаменту міської агломерації. Як анонсовано, працівниками департаменту мають стати мешканці навколишніх громад - припускаємо, що це будуть фахівці з їхніх органів самоврядування. Також на території громад, які увійдуть до Львівської ОТГ, будуть відкриті міські ЦНАПи.

При цьому, важливо буде зберегти вплив людей на розвиток їхніх громад. Способів це зробити багато. Найважливіший – їх участь у виборах депутатів та міського голови Львова. Також приєднані громади матимуть право обирати свого старосту, який представлятиме їхні інтереси у Львівській міськраді та у виконавчому комітеті. Ще мешканці цих громад отримують можливість впливати на загальноміську політику Львова через інструменти прямої участі - електронні петиції, громадський бюджет Львова, місцеві ініціативи, громадські слухання та інше.

Також стане значно більше можливостей для контролю за роботою ЛМР. Рівень прозорості та доступ до інформації має бути на високому рівні. Наприклад, про земельні питання, які можуть стосуватися їхніх громад, мешканці зможуть дізнаватись ще на етапі формування проєкту такого рішення, а не постфактум. Недарма, згідно національного індексу публічності місцевого самоврядування проведеного ГМ “Опора” робота депутатів Львівської міської ради має найвищий рівень прозорості в Україні.

Особливість Рудно, Брюхович та Винник

Ситуація із цими громадами є дещо іншою. Вони вже зараз тісно інтегровані у Львів. Формально, Рудно, Брюховичі та Винники є частиною Львова і входять до складу відповідних адмінрайонів міста. Проте ці громади мають свої органи місцевого самоврядування, по суті це окремі громади в складі Львівської.

Ця особливість серед фахівців із місцевого самоврядування отримала назву “матрьошка”. Справа в тому, що мешканці цих територій мають можливість обирати голову і депутатів своїх громад, а також міста Львова. Рано чи пізно ця ситуація мала б бути якось врегульована на державному рівні.

До речі, спроба описати існуючий стан справ взаємовідносин цих громад із Львовом у Статуті міста Львова 2010 року зіткнулася із рішучим опором управління юстиції і стала ключовою причиною відмови у його реєстрації.

Як би там не було для створення Львівської агломерації приклад цих громад є важливим, в контексті представництва серед депутатського корпусу ЛМР та розміру інвестицій спрямованих туди з міста Львова.

Що зміниться для Львова та приєднаних громад?

Місто отримає більше простору і зможе більш ефективно планувати розвиток його окремих районів. На практиці це означатиме більше інвестицій в інфраструктуру міста, більше продуманої політики у сфері мобільності, охорони здоров'я, освіти, інженерії та екології.

Цілком логічним кроком для міста буде скеровувати свої зусилля для розбудови міської інфраструктури у приєднаних громадах (садочки, школи, поліклініки), що, в свою чергу, мало б розвантажити існуючі міські заклади освіти, охорони здоров'я та інші. Адже не таємниця, що багато дітей, чиї батьки працюють у Львові, ходять до львівських шкіл та садочків, а у випадку недуги намагаються потрапити на лікування саме у міські лікарні.

Щодо приєднаних громад, то переваги неспівмірно більші. Відомо, що близько 180 тис. людей щодня заїжджають/ виїжджають в/із Львова. Якщо припустити, що значна частина цих людей тут працює, то зараз податок із їхніх доходів йде в міський бюджет та витрачається на потреби Львова. Після об'єднання місто зможе значну їх частину скеровувати на розвиток інфраструктури за місцем проживання цих людей. Прикладом можуть служити інвестиції ЛМР у розвиток Рудно, Брюхович та Винник, які значно перевищують рівень податків сплачених мешканцями цих громад до казни Львова.

Також цілком легко спрогнозувати, що приєднання до Львова значно капіталізує вартість майна та землі, які є у власності мешканців приміських громад. І ця вартість буде щороку зростати в міру розвитку інфраструктури за кошти міста. 

Інтеграція інфраструктури приміських сільських громад із міською також означатиме краще транспортне сполучення (прямі міські маршрути, в яких, до речі, для пенсіонерів проїзд оплачує місто), можливість вирішення питання централізованого каналізування та водопостачання, там де воно відсутнє.

Місто, за останньою інформацією, яку озвучив мер Андрій Садовий, змушене повернути до держбюджету близько 590 млн грн реверсної дотації. Таким чином, держава забирає частину коштів у багатших громад і допомагає біднішим. Відповідно, кошти Львова можуть піти на потреби громад навіть з інших областей. У випадку об'єднання, значна частина цих коштів залишиться у бюджеті міста і їх можна буде скерувати на розвиток його інфраструктури.

Мій висновок: об'єднання Львова із приміськими громадами створює значно більше можливостей для всіх мешканців. Тому якщо зберігатимемо спокій, будемо робити кроки назустріч, то  можемо отримати класичний приклад синергії 1+1 =3 :)

Також цікаво було б почути Ваші аргументи ЗА чи ПРОТИ створення Львівської ОТГ. Тож залишайте коментарі під цією публікацією, або на моїй сторінці у Фб https://www.facebook.com/yuriilukashevskyi.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 



Читайте також:
4 Березня, 2020 16:00
Арсен Цікаво було, чи найду в статті негативну сторону для громад, які хочуть приєднати - ані слова!) Якась авторитарна стаття виходить.
Як мінімум, громади які не мають зовнішніх боргів, після приєднання, розділять грандіозні борги і кредити міста Львова - в чому і є одна з мотивацій міста, щоб зменшити боргові навантаження та отримати вищий рейтинг.
Перевага ОТГ в тому, що 60% коштів з податків залишається на території ОТГ - і будуй садочки, дороги, оновлюй лікарню без проблем, навіть, європейськи кредити можна залучати! І для цього, зовсім не потрібний міський монстр, зі своїми боргами!
А інфраструктуру розвивати, все одно потрібно з урахуванням бажань любих мешканців, при цьому, ОТГ зможе легше відстоювати свої права на розумні проекти, а не ті, які вигідні тільки львівським депутатам.
ОТГ це децентралізація, а приєднання до Львова повна цьому протилежність для громад.
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!