Фото: staticflickr.com

У Львові активно стартувала виборча компанія. Деякі кандидати вправляються на бордах, а деякі – пишуть нові програми для розвитку міста. Один з них запропонував забудувати Львів естакадами та прокласти тунелі, аби вирішити транспортні проблеми. Більшість із цих проєктів передбачені Генпланом ще у 2010 році. Проте навіть на момент розробки він не передбачав розрахунку витрат бюджету на будівництво пропонованих об'єктів. Керівник відділу інвестиційних проєктів ЛКП «Львівавтодор» Павло Сирватка пояснює, чи це реально та скільки естакади та тунелі можуть коштувати місту.

Тунелі

Тунель від Стуса до Підзамче – окрім ціни, питання ще в заїзді до нього, оскільки Генплан пропонує заїзди в тунель починати поблизу Податкової і верху вулиці Франка. Потім – перейти мостом над Стуса і потрапити в середину схилу Снопківського парку без можливості заїхати / виїхати зі Стуса. Тож якщо цю дорогу починати не від Стрийської, а від Стуса, з одного боку можна зекономити на викупі будинків Софіївки під знесення, з іншого – доведеться в місці з дуже складним рельєфом робити кілька естакад, напевно, доведеться збудувати розв'язку десь поблизу басейну «Динамо» чи будівель УКУ, знісши частину одного або іншого. Оскільки  будувати розв'язку на місці парку в червоних лініях – не дозволяє законодавство, а іншого місця там не достатньо.

Траса тунелю, запропонована Генпланом від Стуса до Підзамча, має близько 4,5 км. Із них, власне, тунель близько 3 км. Подібний тунель у кращій геології в Празі коштував трохи менше 43 млрд чеських крон за 5,5 км. Тож можемо дуже приблизно порахувати тунельну частину «Стуса – Підзамче» як 800 млн євро або 26 млрд грн. Далі, окрім тунелю, Генплан пропонує естакади над яром вулиці Кубанської, над трамвайною лінією по вулиці Левицького (обидві приблизно по 300 метрів) та довгу естакаду від схилів Кайзервальду над Старознесенською, коліями станції «Підзамче» аж до вулиці Богдана Хмельницького. Це ще близько 800 м. Сумарно три шляхопроводи матимуть довжину близько 1,4 км. Ціна двосмугового (1+1) мосту довжиною 300 м, що зараз будують у Івано-Франківську, за останніми оцінками становитиме 180 млн грн, тож ціна аналогічної складності чотирисмугових мостів для Львова становитиме не менше 1,6 млрд грн або 52 млн євро.

Порівняно із 800 млн євро за тунель, виглядає не дорого. Також треба буде додати «невеликі» суми на викуп будинків під знесення на Кримській, Коциловського, Левицького, Старознесенській та поблизу Новознесенської і розв'язки щонайменше на Стуса і Богдана Хмельницького (нехай по 5 млн євро). Разом проєкт виходить дешевший, ніж у версії Генплану через відсутність розв'язок на Левицького, поблизу Личаківської та Зеленої, але 900 млн євро / 29,2 млрд грн точно з міського бюджету «витягне».

Тунель Винниченка – Підзамче не передбачений Генпланом, тож викуп землі буде дорожчим, хоча сам тунель може вийти дешевшим через меншу довжину. Власне, тунель може вкластися у 500 м або близько 150 млн євро, потім потрібно буде збудувати естакаду над коліями станції «Підзамче», Якщо вкластися у викуп будівель на Богдана Хмельницького, біля перехрестя з Жовківською, естакада матиме лише 200 м або 8 млн євро. Разом ціна будівництва вийде не менше 200 млн євро / 6,5 млрд грн із викупом кварталу нерухомості на Хмельницького.

Тунель Личаків – Підзамче проходить дуже близько до пропонованого Генпланом тунелю Стрийська – Підзамче, тож рахуємо його не як окремий тунель, а як оновлення проєкту «вже збудованого» першого тунелю Стуса – Підзамче, що коштує 900 млн євро. Фактично нам потрібно буде лише збудувати розв'язку замість кількох кварталів вілл на Крип'якевича і Пісковій та під'їзді від Личаківської до неї. Це не коштуватиме більше 30 млн євро (все ж тунель накладає обмеження), але викуп 3-5 гектарів під розв'язку та під'їзди зі сторони Личаківської змусять витратити сумарно не менше 100 млн євро / 3,2 млрд грн додатково до вже вкладених у самі тунелі 900.

Естакади

Трамвайна естакада від Сахарова до Коперника відносно недовга, матиме лише 400 м від перехрестя Сахарова – Романицького до Коперника – Бандери, де стикуватиметься з наявними коліями. Вона, якщо брати за аналог міст у Івано-Франківську, коштуватиме лише 400 млн грн, проте проблеми тут будуть у проїзді для авто в напрямку центру. Якщо не зносити будівлі, з'їзд із естакади перекриє транзитний рух авто з вулиці Княгині Ольги та Героїв Майдану по Коперника до центру. Якщо ж викуповувати нерухомість та будувати об'їзні вулиці в центрі, кошторис може зрости в кілька разів. Окреме відкрите питання – сприйняття естакади над перехрестям Сахарова – Вітовського мешканцями і гостями міста.

Стрийська – Шота Руставелі – також відносно недорогий проєкт. Знову ж таки по аналогії з Івано-Франківськом може вкластися у 400 млн грн, навіть можна буде зробити двосторонній рух від площі Петрушевича до Стрийської. Проблемою буде громадський транспорт, що при русі з Стрийської оминатиме зупинки біля Стрийського ринку, та сам вигляд естакади в історичному середовищі.

Добудова проспекту Червоної Калини до міської об'їзної теж виглядає не космічно дорогою – усього 1,6 км магістралі, Якщо рахувати ціну подібну до Суботівської проєктованої, то коштуватимуть 4 смуги такої дороги 450 млн грн. Додатково потрібно буде витратитись на викуп десятка земельних ділянок (загальною площею 5-7 га) у мешканців Зубри та переконати Солонківську ОТГ у необхідності такої магістралі їхніми полями. Також потрібно буде збудувати коротку естакаду поблизу кінцевої трамвая на Сихові та розв'язку з об'їзною в різних рівнях. На все про все – не більше 30 млн євро / 975 млн грн.

Магістраль Брюховицька – Ковча, залежно від типу сполучення, або потрібуватиме двох відносно коротких естакад над коліями, або ж однієї довгої естакади. Також тут можемо зекономиити і зробити лише дві смуги замість чотирьох, як у попередніх магістралей, та світлофорне перехрестя Брюховицької – Ковча замість розв'язки в різних рівнях. Довга естакада матиме 1,1 км, проходитиме над коліями залізниці та потребуватиме викупу лише кількох ділянок землі. Натомість до будівельних витрат у 650 млн грн (за аналогією із тим же мостом у Івано-Франківську) додадуться ще витрати залізниці на переобладнання колій, що становитимуть не менше 50 млн грн. Дві короткі естакади будуть дещо дешевшими, але необхідно буде викуповувати десятки ділянок в мікрорайоні вулиці Холодної в місці з'єднання естакад.

За скромними підрахунками на всі тунелі-естакади-магістралі потрібно 70 мільярдів гривень. Окрім того, етап викупу землі може запросто зупинити проєкт на кілька років, через одного-двох власників. За цей час ціна робіт ще може зрости або гроші місто витратить на нагальніші проєкти. До прикладу, зокрема й через це вже близько 10 років не можуть добудувати вулицю Ряшівську. 

Для розуміння, бюджет Львова 2019 року становив 8 092,2 млн грн, із них благоустрій (включно з освітленням, санітарним прибиранням, поточним ремонтом вулиць) – 382 млн, витрати на капітальні ремонти та реконструкції вулиць – близько 300 млн.

У 2020 році прогнозовані витрати бюджету (до карантину) були дещо більшими: загалом бюджет – 9 746 млн грн, із яких 264,8 млн – компенсація пільгового проїзду в громадському транспорті, благоустрій – 675,8 млн, на поповнення статутного капіталу «Львівавтодору», що займається ремонтами та будівництвом вулиць у Львові, заклали ще 208,5 млн. Тобто всі витрати на інфраструктуру становлять до 1 млрд на рік.

Більшість цих витрат не можна просто «перекинути» на будівництво якогось мегапроєкту, оскільки обслуговування вуличного освітлення, прибирання вулиць, поточні ремонти мають відбуватися регулярно.

Тож якщо пожертвувати всіма суттєвими проєктами, місто отримує близько 300-500 млн на рік. Висновки робіть самі. 

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Матеріал підготовлений в межах спецпроєкту «Мобільне місто».