Photo by Mathieu Renier on Unsplash
Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
Які наслідки від нульового розмитнення
Завдяки нульовому розмитненню автівок, зі слів Станіслава Бучацького, ринок активізувався.
«Багато хто каже, що коли почалося нульове розмитнення, то ринок зріс в енну кількість разів. Так, зріс, якщо порівнювати з березнем, бо березень був найгіршим місяцем за 20 років щодо ввезення автомобілів з-за кордону. Тому що тоді ввезли всього лише дві тисячі машин, а в квітні уже 40 тисяч», – пояснює він і наводить приклад, що торішньої весни ввозили від 20 до 60 тисяч авт.
Тож, на його думку, нульове розмитнення не призвело до автомобільного буму, а просто повернуло ринок до тих умов, які були до початку повномасштабного вторгнення росії.
Як змінилася вартість автомобілів
Якщо говорити про внутрішній ринок, то ціни на автівки поступово почали знижуватися на 20-30%, чимало популярних моделей подешевшали і могли подешевшати ще більше, якби не загальна тенденція дефіциту автомобілів і як наслідок їхнє подорожчання, вважає експерт.
«Українці, на жаль, ще не є такими багатими. У нас в структурі продажів 70 відсотків становлять автомобілі вартістю до восьми тисяч доларів. Якщо говорити про імпорт за нульовим розмитненням, то ввозили переважно дешеві машини – до п’яти тисяч доларів, середня ціна була 4 тисячі 600 доларів. По дві-три тисячі доларів був той «масмаркет», який насправді ввозили українці», – каже Станіслав Бучацький
І пояснює, що люди так часто везуть машини з-за кордону, тому що в Україні їх не вистачає. У Європі в середньому на 1000 осіб припадає 600 автомобілів, натомість в Україні цей показник удвічі менший – 230-250 на таку ж кількість людей.Чи подорожчають автівки через імпорт
Оскільки податки повертаються, то, звісно, автомобілі подорожчають. За прогнозами експертів, обсяг імпорту буде таким, як у березні 2022 року. Тобто в Україну завозитимуть дві-три тисячі машин, а не 50-60 тисяч, бо це економічно невигідно, вважає Станіслав Бучацький.
«Спершу люди почнуть купувати автомобілі на внутрішньому ринку, тому що це дешевше. Відтак ціни почнуть зростати, бо ринок не буде поповнюватися машинами з-за кордону. Тож матимемо на 20-30 відсотків подорожчання вже восени. І якщо не буде реформ щодо імпорту, автомобілі дорожчатимуть щоразу», – зазначає він.
Як тепер можна буде розмитнити авто і за якою ціною
На автомобілі, яким до п’яти років, податки помірні, тому що вони становлять 45-50% від вартості, пояснює голова Інституту досліджень авторинку. А щодо старіших автомобілів, то податки можуть доходити до 200-300% від вартості.
«ПДВ, мито, акциз, який становить найбільшу частку в усіх цих платежах… Думаю, імпорту як такого не буде, тому що за такими ставками, у які ми повертаємося, відсутній економічний сенс», – каже Станіслав Бучацький. І прогнозує, що автомобілів ставатиме менше, їхня вартість зростатиме і баланс ціни на внутрішньому ринку на машини з-за кордону зрівняється. Водночас позитивно вплине на ситуацію рішення, запропоноване Кабміном, про розмитнення автомобілів у смартфоні через додаток «Дія».
«В автомобілі є така річ, як VIN-код. Саме в ньому міститься уся інформація про транспортний засіб: марка, модель, рік випуску, тип двигуна, вид пального та інше, що може впливати на вартість розмитнення. Формула, яку пропонують у «Дії:» через VIN-код система автоматично зчитує характеристики автомобіля і за стандартною схемою нараховує платежі. Це відбуватиметься прозоро, без посередників.
Не треба буде з кимось домовлятися, використовувати корупційні схеми для заниження вартості розмитнення, які, на жаль, були популярні, коли вартість розмитнення не була нульовою. Зараз ми це повертаємо, тому що повертаються податки, а разом із ними колишня система оцінки авта», – пояснює експерт.
Чому повернули мито і колишню систему
На це вплинуло кілька чинників, каже Станіслав Бучацький. По-перше, мито, ПДВ і акцизи повернули, бо на кордоні утворилися великі черги, хоча ця проблема існує давно. По-друге, з-за кордону везуть дорогі автомобілі. Була інформація, що завезли майже 50 елітних машин із 200 тисяч, хоча тоді треба було прописати заборону на ввезення таких машин у законі або ж внести правку, що автомобілі, які коштують більш ніж 50-100 тисяч доларів, не підлягають нульовому розмитненню. По-третє, через нульове розмитнення втрачає бюджет, але ми навряд чи зможемо поповнити його завдяки розмитненню.
«Кількість автівок не буде такою, як була до цього. Бюджет – це не лише прямі податки, є доходи до бюджету, які створюють суміжні бізнеси – економічно активні люди. Якщо людина придбала авто, то тут і логістика, і пальне, і колеса... Усі ці речі рухають економіку і дають більшу користь для бюджету», – каже він.
Чи буде мито для волонтерів
Закон про гуманітарну допомогу почав діяти за місяць до нульового розмитнення. Він дозволяє ввозити товари, у тому числі автомобілі для потреб ЗСУ, без жодних податків за спрощеною процедурою, наголошує експерт. Водночас чимало волонтерів, які воліли адресно допомогти захисникам і користувалися нульовим розмитненням, вже не зможуть цього робити.
«Але треба розуміти, у чому різниця: автомобіль, який заїжджає як гуманітарна допомога, не може бути поставлений на облік, не може отримати номерні знаки і їде до конкретної військової частини, реєструється за конкретним підрозділом. Водночас багато волонтерів, які хотіли адресно допомогти якійсь людині, користувалися нульовим розмитненням, щоб оформити автомобіль на фізичну особу і передати його саме їй, щоб уникнути бюрократичних процедур. Тепер цього не буде», – пояснює Станіслав Бучацький.
Чи будуть пільги для електрокарів
Електромобілів на ринку тільки один відсоток. Те, що їх звільнили від сплати збору до Пенсійного фонду, є бонусом, але до збільшення кількості електромобілів в Україні воно у жодному разі не призведе, певен експерт.
«Це дорогі машини, тому що нема автівок, які могли проїхати хоча б 100 кілометрів на одному заряді і які коштують менш ніж вісім тисяч доларів. А це вже ми виходимо за той «масмаркет», який можуть собі дозволити більшість українців», – вважає Станіслав Бучацький.
А що буде з іншими автомобілями, які не є легковими
Коли треба буде відбудовувати країну, знадобиться вантажна будівельна техніка. Останні позитивні реформи щодо автомобілів, які не є легковими, відбулися ще 15 років тому, пояснює голова Інституту досліджень авторинку.
«У нас в 2014 році ввели останній акциз на автобуси і вантажівки. З того часу його не змінювали. Тут діє так званий віковий коефіцієнт, тобто якщо вантажівка має понад п’ять років, а автобус понад вісім років, то буде в 40 разів більший акцизний податок, аніж для новіших машин. Цей податок виконує роль такого собі бар’єра, який ніхто не платить, бо нема сенсу. Українці не є багаті, купують старі КамАЗи, ГАЗи, які можна бачити на дорогах», – вважає він.
Детальніше про повернення мит та податків на автомобілі та імпортні товари, читайте у матеріалі.
Марта Байдака
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку