
фото надані Іриною Котлобулатовою
Тоді всього було більше, ніж зараз. Як львів'яни відпочивали 100 років тому
Чому ви почали досліджувати тему відпочинку львів’ян? Що вас спонукало до цього?
Розваги дотичні до багатьох інших тем. Це і парки, і театри, і казино, пересувні цирки, кіноустановки, іподром, повітряні забави — на площі Петрушевича ще у XVIII столітті запускали повітряну кулю. Усе це збирало юрби людей. Зараз у нас немає фактично вільних майданчиків для пересувних цирків, а раніше вони навіть у центрі були. Коли на розі Дорошенка і проспекту Свободи зводили будинок біля «Гранд-готелю», там був вільний майданчик, де був пересувний цирк дресированих бліх.
І як це виглядало?
Я не уявляю. Але не всі ж були любителями театрів, опери — більш коштовних та інтелігентних забав. Люди завжди хочуть чогось простого. Навіть якась пожежа або знесення будинку приваблювали глядачів — це також певного роду розваги.
А взагалі де на початку ХХ століття відпочивали львів’яни?
Популярними були парки. До кінця ХІХ століття, поки не заснували Стрийський парк, основним місцем відпочинку був теперішній парк Івана Франка — колишній Єзуїтський, Костюшка. Ще у XVIII столітті приблизно там, де зараз розташований дитячий майданчик, була кругла тимчасова споруда для пересувних цирків або благочинних фестин — люди збиралися, грав оркестр, незважаючи на дощ чи іншу негоду, збирали внески, наприклад, на заклад для глухо-німих.
Парк Костюшка, нині — Івана Франка
Коли відкрили Стрийський парк, особливо після Галицької крайової виставки у 1894 році, літній розважальний центр перемістився туди. Там були і пересувні театри, і перший лунапарк, і повітряна лінія під час виставки працювала — фунікулер пересувався над урвищем. Біля входу в парк з вулиці Самчука є колишній палац мистецтв. Це одна з тих будівель парку, які збереглися з часів Крайової виставки, зараз це басейн Львівської політехніки. Також збереглися водонапірна вежа, де тепер працює ресторан, та Рацлавицька панорама — теперішня кафедра фізкультури Львівської політехніки. Саму панораму, яка зображує битву під Рацлавицями під час повстання Тадеуша Костюшка, після війни вивезли, а будівля, де її експонували, лишилася, хоч під час війни вона дуже постраждала.
Читайте також: Як відпочивали львів’яни взимку 100 років тому. Архівні фото
Фунікулер
Приваблювали людей сквери в центрі міста — Гетьманські, Губернаторські Вали, численні стави — Пелчинський, Панєнський, Собка, Світязь, стадіони, іподром. Найбільш популярними були парки, оскільки там працювали різні атракціони. І в радянський час не можна було уявити вихідного дня без відвідин Стрийського парку, а зараз він стоїть пусткою.
Тепер більше в Парк культури ходять.
Так. Він, до речі, теж виник на пустому місці. Раніше там були цегельні, а сама гора та околиці — вулиці Вітовського, Сахарова, Княгині Ольги та інші, — це багаті поклади глини. Вулецькі пагорби — нинішній Студентський парк — також раніше не були заліснені. Люди там збиралися влітку позагоряти, було багато джерел з чистою водою. Вулиця Сахарова тоді була дуже вузенька, а з обох її сторін були ставки — наприклад, на місці трамвайного депо та по інший бік вулиці, Пелчинський став навпроти парку культури та Панєнський. Там були купальні, човни. Був невеликий став і на Городоцькій на місці «Скрині» — уже без човнів, але взимку він слугував як ковзанка.
Тобто на початку минулого століття львів’яни переважно відпочивали в парках або біля водойм, яких на той час у місті було немало?
Так. У Брюховичах були озеро та відпочинкова зона з хвойними деревами — тепер там лікарні. Так само в Янові (нині Івано-Франкове — прим. ред.), скрізь обов’язково були човни. У Винниках протікала річка, були маленькі озерця, і наприкінці ХІХ століття підприємець Еміль Браєр збудував там санаторій «Маріївка» — бальнеологічну лікарню. Озеро розширили, але після війни там вже нічого не залишилося. Зараз складно уявити, що раніше там був популярний курорт, туди ходив омнібус. Багатші люди їздили на води вже в Чехію, Італію. Тоді це була Австро-Угорська імперія, і тому не було жодної проблеми львівській вчительці поїхати в Мерано або в Трієст на море.
Читайте також: Побороти стрес або Чому я подорожую
Цетнерівка, нині тут розташований ботанічний сад
Як до сьогодні змінилися ці рекреаційні зони, які раніше приваблювали львів’ян? Які лишилися?
Рекреаційні зони практично не змістилися, але важко сказати, що від них лишилося. Парки, ми знаємо, у якому стані. У парку Івана Франка — відпочинковій зеленій зоні в центрі Львова — влаштовують барахолки, ярмарки. Раніше такого не можна було собі уявити. Є ще дитячий майданчик, а раніше тут ще розташовувалися кінотеатр, ресторанчик, були дитячі атракціони, яких зараз майже ніде нема. Хіба у Парку культури, який зараз взялися відновлювати. Раніше там був кінотеатр, дитмайданчик, таке виставкове містечко, Зелений театр — літня сцена, де відбувалися всі концерти відомих співаків. За лаштунками на стіні розписувалися всі артисти. На жаль, цю стіну зруйнували разом із театром.
А що з тих місць відпочинку можна було б чи варто було б відновити зараз?
На вулиці Винниченка біля Порохової вежі ще наприкінці ХІХ століття був театр, розрахований на кілька тисяч людей. Там виступали різні мандрівні трупи, показували світлові картини. Можна було б оживити парки, сквери, вони ж майже не задіяні. Ходять мами з візочками, а увечері — любителі випити. І все. От зараз роблять у місті напівмарафон, через який перекривають багато вулиць. А раніше забіги робили в парку біля стадіону «Дружба» — теперішнього «Україна». Там є багато місця для цього. Чи це б не приваблювало туристів? Але на жаль, майже всі магніти для туристів розташували в центрі міста. Раніше в цьому парку, до речі, був теж ставок із човнами — Зелене око. Зараз це фактично болото. Цирк також занепав. Колись на нову циркову програму ходили обов’язково всі діти, навіть з області автобусами привозили.
Зараз багато говорять про відновлення водойм, зокрема Пелчинського ставу. Чи доцільно це, на вашу думку?
Я категорично проти. Що на це скажуть мешканці навколишніх вулиць, будинків поблизу? Це комарі, вологість. Цей став не просто засипали — його осушували. Кваліфіковані інженери робили водовідводи, меліорацію. І досі ті, хто живе на перших поверхах у будинках поруч, розуміють, що таке вологість. Можливо, краще очистити озера біля Львова — наприклад, Наварію, Янівське, зробити доступне сполучення з містом, щоб у вихідний день людям не доводилося брати маршрутки штурмом. Там багато місця, і вода — жива, проточна.
Читайте також: Скільки води влізе у Пелчинський став
Пелчинський став, 1850 рік
У Львові теж є озера, але в жодному з них офіційно не можна купатися.
От власне. Може, ці гроші, які передбачили на Пелчинський став, краще скерувати на вже наявні водойми? Піскові озера час від часу чистять, але цього замало. Раніше там теж озера як такого не було — лише калюжка, якою користувався завод. Так само є озеро на Левандівці, біля бронетанкового заводу колись було Піонерське — там зараз болото, якщо його ще не забудували. Стрийський парк теж можна зробити більш популярним — наприклад, відновити кінотеатр, робити пересувні виставки, ті самі цирки, дитячі фестивалі, тематичні свята. Краще вже довести до нормального стану те, що є, а не витрачати всі гроші на придумування чогось нового.
Читайте також: Не бачу жодної користі від відновлення Пелчинського ставу
Озеро Світязь, нині — Медик
Що приваблювало туристів до Львова 100 років тому?
Ви здивуєтеся, але приваблювали переважно театри, бібліотеки та музеї. Досі поляки, які з дитинства пам’ятають славу львівських театрів, приїжджають і обов’язково відвідують оперу. Раніше було багато різних театрів, у тому числі з програмою вар’єте, де виступали актори зі світовою славою. У бібліотеки можна було піти на екскурсію — у ту саму Стефаника, до приватних збірок. Вони приваблювали туристів кількістю стародруків, рідкісних видань. У бібліотеці Стефаника був приватний музей родини Любомирських, яка зібрала різні твори мистецтва, графіки, живопису, зброї. Природознавчий музей також засновувався як приватний — Дідушицьких. Він досі є одним із найстаріших та найбагатших у Європі. Багато років він був закритий, його відновили і відкрили, але щось не дуже пропагують — пропагують кав’ярні та ресторани, яких раніше було менше, ніж книгарень. Тепер усе навпаки.
Куди містяни їздили зі Львова відпочивати?
Карпатські курорти були найбільш популярними — Микуличин, Татарів, Яремче, Ворохта. На початку ХХ століття вже були підйомники і трампліни, щоб кататися на лижах. У гори взимку ходили спеціальні поїзди. Влітку ті, хто не мали власних будиночків, орендували житло, ходили на екскурсії. Було немало людей, які пішки зі Львова ходили в Карпати. Ще років 10 тому у місті були такі знавці, які могли таємними стежками через Карпати до Мюнхена дійти.
Читайте також: Як львів’яни відпочивали в Карпатах 100 років тому. Фото
Також був популярним Косів зі своїм знаменитим базаром, де можна було купити все. У 50-60-ті роки з Росії цілими потягами приїжджали туди скупляти ліжники, коралі, кераміку. Зараз із традиційних промислів там лишилися хіба ліжники, сирні іграшки та трошки кераміки, яка теж уже трансформувалася на потребу загальним смакам.
Читайте також: Купити гамак, вишиванку і козу. Фоторепортаж із Косівського ринку
Загалом були два напрямки туризму за кордон — лікувальний та освітній. Їздили в Чехію на води, Угорщину, на озеро Балатон, в Італію, на Адріатику, щоб полікуватися, і відвідували музеї, у Римі, Парижі, Мюнхен. Зрозуміло, що це не було дешево, але загалом доступно. У львівських музеях є чимало фотографій із освітніх поїздок. Після них робили звіти — якщо людина була членом якогось наукового чи мистецького товариства, тобто частіше це були наукові подорожі, якісь експедиції.
А чим займалися вдома львів’яни — без телевізорів і смартфонів?
У родинах грали в настільні ігри — як діти, так і дорослі. Збиралися на прийоми, дискусії, займалися спортом — фехтуванням, гімнастикою, шахами, ставили живі картини по літературних творах, які інші присутні мали впізнати. У певних колах були дуже популярні спіритичні сеанси. Аматорський клуб фотографії дуже плідно працював, їздили на велосипедні прогулянки, на мотоциклах, пізніше діяв клуб автомобілістів — усе залежало від рівня доходів та фантазії.
Погулянка
Спортом активно займалися? Чи ходили вболівати за якісь команди?
Вболівали дуже активно, бо було багато футбольних команд від початку століття — спочатку польських, потім українських, єврейських. Кожна з них мала свій стадіончик, влаштовували і міжнародні матчі, і між собою навіть під час воєн. У німців цілі програми були, грали і з професійними футболістами, і товариські зустрічі були. Усі стадіони задіювали, адже було розуміння, що людям потрібно відволіктися.
У 1911 році на Зеленій збудували «Скейтінг-рінг», який зараз занедбаний, — з металевими перекриттями, вітражами, розписами відомих художників. Там каталися на роликових ковзанах, відбувалися різні з’їзди, святкування. У міжвоєнний період у будівлі уже розташовувалися механічні майстерні, а в радянський час — обкомівські гаражі. Робили різні спортивні свята, наприклад, на теперішньому стадіоні «Скіф» та інших.
Читайте також: Нетуристичний Львів: будинок-шолом, садиба Труша та вілли з ласкавими іменами
А в радянський час як розваги змінилися?
Дуже багато було різних спортивних змагань. Наприклад, зараз перебудовують палац спорту «Україна», а раніше там були волейбольний, баскетбольний майданчики, безцінні ґрунтові тенісні корти, легкоатлетичні доріжки. Більшість стадіонів, спортивних заходів були доступні для всіх, люди могли просто прийти зранку, щоб побігати там.
У вересні у Львові проводитимуть Дні європейської спадщини, основна тематика яких — мистецтво і розваги львів’ян у часи без інтернету. Про що ви там будете розповідати?
Про аерофотозйомку. Є старі фотографії Львова з висоти пташиного польоту, і ніхто досі не докопався, хто їх зробив. Я взагалі дуже люблю такі фотографії Львова, адже вони кращі за карти: на них можна все побачити — що ще існує, а чого вже немає. І в мене є такі знімки починаючи з 1910 року. І на цих фото помітно, скільки всього ми втратили. Раніше населення Львова було втричі меншим, але об’єктів різних для містян — набагато більше.
Лунапарк біля схилів Високого Замку, 1910 рік
Зараз у центрі Львова не пройти — там повно туристів, яких приваблюють переважно ресторанами. За кордоном у туристичних центрів є проекти розвитку цієї сфери — наприклад, у Барселоні, Кракові. А в нас це все відбувається безсистемно. У місті є багато музеїв, але вони не такі популярні, як заклади харчування. Прикро, що працює «Реберня», а музей зброї над нею — занепадає, експозиція не оновлюється. Туристична політика міста має бути скерована не лише на кав’ярні та екскурсії містом, а й на розвиток.
Усі охочі провести подію в межах Днів європейської спадщини у Львові — екскурсію, майстер-клас, прогулянку містом тощо — до 20 червня включно можуть подати свої заявки на участь за посиланням.
Розмовляла Анна Журба
Фото надані Іриною Котлобулатовою
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Перехрестя шести вулиць. Чому так складно проїхати Сахарова – Вітовського і що з цим робити
- Лікар, якого жартома називали «Мафією». У пам’ять про медика Ігоря Мартинюка
- «Найважче повертатися без результату». Як на Львівщині шукають заблукалих у горах
- Чи допоможе львів'янам щеплення від коронавірусу поїхати за кордон
- Усиновлення крок за кроком. Як у благодійному фонді «Рідні» допомагають стати батьками
- Правди не знав ніхто. Історія скульпторки і львівської легенди Теодозії Бриж
- Щороку їду на Майдан. Історія медсестри, чиє фото друкували світові медіа
- Перегони до Марсу і повернення на Місяць. Як Україна освоює космос із іншими
- То мороз, то відлига. Хто такі метеозалежні люди і до чого тут львівська погода
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду «Айболить» та «Юний технік»
- «Я недопильнувала». Батьки онкохворих дітей часто звинувачують себе
- Львів, який хочеться запам'ятати. Атмосферні фото засніженого міста
- Почути і перемогти. Як у львівській лікарні діти долають рак
- (Не) Доглянута старість. Які умови в будинках для літніх у Львові і скільки це коштує
- «Мама викликала швидку і знепритомніла». Історії людей, які отруїлись чадним газом
- Щоб усі були як рідні. Як у Львові працюватиме Центр підтримки дітей та сім’ї «Рідні»
- Робота на випередження. Як Рівне підготувалось до снігопаду і показало приклад іншим
- «Тут ближче до Бога». Розповідь про отця, який високо в горах лікує людей
- Халк прокидається. Львів'яни – про те, як Covid-19 впливає на психіку
- Хто такі медичні капелани і чому їх хочуть ввести у штати лікарень
- Не Польщею єдиною. Куди їдуть заробітчани після локдауну і що їм пропонують
- Лікар для всіх. У пам’ять про медика Євгена Марцинішка
- Французька кухня, віденські бали. Як жили львів'яни сто років тому
- Шанс жити. Для чого і як у Львові проводять пересадки органів
- Родимка, папілома, бородавка – як не пропустити рак шкіри. Поради дерматолога-онколога
- Гайда на лижі! Різноманітні гірськолижні курорти неподалік Львова: умови, ціни
- Не хотіли чекати. Як мешканці Кастелівки самі відновили історичну браму
- Єгипет і Мальдіви. Куди їдуть львів`яни взимку і що вигідніше в час пандемії
- Тюбінг і оригінальні розписи столітньої давності Модеста Сосенка. Подорож Львівщиною на один день
- Менше популізму, більше технологій. Як 2020 рік змінив траєкторію світу
- Гроші є, інвестиції – будуть. Що чекає на економіку України у 2021 році
- Не тільки лижі. Де активно відпочити на Львівщині узимку
- Богдан Шумилович: У довоєнній Галичині не святкували від «Романа до Йордана»
- Будьте гнучкими. Як спланувати 2021 рік, коли невідомо, що буде за тиждень
- Подруга президента Франції. Історія львів'янки, яка єдина написала радіодиктант без помилок
- Таємниці княжого храму святого Миколая. Екскурсія найстарішою церквою Львова
- Старший друг. Як у Львові працює наставництво для дітей-сиріт
- Коронавірус і Різдво. Із якими обмеженнями святкуватимуть в Україні та Європі
- Потрібні нові холодильники. Як Львів готується отримати вакцину проти коронавірусу
- Наші світильники є у Франції та США. Як львівська компанія запалює світло по всьому світу
- «Моє тіло – моє діло». Як у Львові запроваджують сексуальну освіту для дошкільнят
- Цілющі вода й повітря. Де на Львівщині зміцнити імунітет і відновитись після хвороби
- Безробітні є, а вакансії? Де і кому можна знайти роботу у Львові
- Ремонт без проблем. Як зробити усе так, щоб не пошкодувати і не втратити гроші
- Чи можуть львів’яни уникнути зростання ціни на доставку газу. Роз’яснення
- «Вийшла в ліс і почала кричати». Історія ВІЛ-позитивної львів’янки
- Розуміти одне одного. Чого очікують від влади Львова громадський сектор, медицина і Церква
- Навіть взимку діти цілий день у парку. Як у Львові створили незвичний «дитсадок»
- Карантин добив. У Львові закривають культову «Українську книгарню»
- «Двері відчинені». Як вирішують скандал у Львівській міській раді
- Закон, повага та (не)чинний Садовий. Що відбувається у Львівській міській раді
- Лікували все життя. Історія подружжя медиків, чиє життя забрав коронавірус
- Львів і його села. Як місто розширювало свої території
- Бути першими – це велика відповідальність. Як змінювалася ІТ-компанія ЕРАМ протягом 15 років в Україні
- Люди з ментальними розладами помирають від Covid-19 частіше за онкохворих? Нові дослідження
- Дебати Андрія Садового і Олега Синютки. Як це було
- Правда чи брехня? Фактчекінг і експертний аналіз дебатів Садового і Синютки
- Не втратити ґрунту, на якому стоїмо. Вахтанг Кіпіані про українські змісти
- Львів – проти. Чи працюватимуть на вихідні у місті кафе, ТРЦ і перукарні
- Чи можуть бути у Львові англомовне навчання та добра медицина?
- Українська стала мені рідною. Історії тих, хто вчив мову у дорослому віці
- У ньому вся сіль. Мандрівка вихідного дня у Дрогобич і Нагуєвичі
- Медичний канабіс в Україні. «За» і «проти» та що каже Церква
- Чи закривати школи у випадку локдауну та що роблять у Європі
- Троянський кінь для супербактерії. Як у Львові розробляють новітній антибіотик
- Перекласти Шептицького на сучасний лад. Як у Львові пройшло бієнале Митрополита
- «Осиротілі юрби гуляк». Як ведеться на карантині ресторанам Європи і світу
- Місцеві вибори 2020 у Львові та ОТГ. Найважливіше. Фото, відео. Оновлюється
- Реконструкція Винників. Репортаж з містечка, яке вперше не голосувало за власного мера
- Літати по-новому. Що корисного можуть дати пасажирам карантинні зміни в авіації
- Онлайн-голосування на виборах – прогрес чи смерть для демократії
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» УГП
- Вибори до Львівської міськради. Перша десятка партії «Варта»
- Що Кошулинський обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Слуга народу»
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Голос»
- Що Рущишин обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Диригент швидкої допомоги. У пам’ять про лікаря і любителя джазу Ігоря Орлова
- Замок, космічна екскурсія і музей людських історій. Мандрівка Золочівщиною
- Місцеві вибори пройдуть за новими правилами. Що змінилось?
- Дзвонила всім підряд у телефонній книзі. Як львівська вчителька поборола рак
- Хаотична забудова та сміття. Як кандидати на мера Львова вирішуватимуть ці проблеми
- Захищати не лише на передовій. Як із маленьких справ будується захист країни
- Що Зінкевич обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- На «В» з мінусом. Дитячий онколог Роман Кізима про медицину у Львові
- Чи можуть Львівщину «закрити» на карантин і кого це зачепить у першу чергу
- Єдина надія на подолання пандемії. Чи все так просто з вакциною проти Covid-19
- Що обіцяють Садовий і Синютка зробити для вирішення транспортної проблеми. Аналіз програм
- Із корицею, веганський і на когуті. 7 рецептів борщу від відомих львів'ян
- Нова економічна реальність. Де зараз є і куди прямує економіка України
- Чому будівництво вітряків на Боржаві розглядають в суді і до чого тут репутація України в Європі
- «Як перетворити кризу у можливості». Не час різати одне в одного бізнес-пиріг, треба його збільшувати
- Як-як тебе звуть? Історії львів'ян з незвичними іменами
- Посаг для Львова. Що принесуть у Львівську ОТГ Грибовичі і Малехів
- Гасити пожежу голими руками. Чому вчителів у Львові не тестують на Covid-19
- Привіт з далеких галактик. Як на Львівщині працює Центр космічних досліджень
- Треба вичавити з себе совок, а потім ще раз і ще раз. Кауфман у влозі Рущишина
- Втратити, щоб відчути цінність. «Як перетворити кризу у можливість» у галузі гостинності
- У світі почали використовувати нові тести на Covid-19. Що це і чи будуть вони в Україні
- З нас насміхаються. Чому львів'яни вийшли на Бандери захищати бруківку