Фото: Громадське
Буду думати, у мене є чим... Головне з пресконференції Зеленського у форматі «на галявині»
Про підсумки на посаді, ще один президентський строк, Мінськ та кадровий голод
Прокоментував успіхи Зеленського на посту президента за рік.
«Якщо ви сьогодні берете платіжку, вона в цілому зменшена – це факт, хто б вам що не казав про зниження цін на нафту і газ».
Він подумає, чи балотуватися на ще один президентський строк.
«Я бачу, що робота складна, ніхто «спасибі» не скаже, але якщо буде велика підтримка народу України, я зможу про це думати... Буду думати, у мене є чим».
Пообіцяв «боротися за «Мінськ» до кінця», підкреслюючи, що до мінських угод прив’язані міжнародні санкції.
«Ви знаєте прекрасно, що їх (санкції - Ред.) всі хочуть зняти. І не тільки Росія, а й багато європейських країн. Я розумію, що і вони економічно страждають через ці санкції. Але, як я вам і казав, ми будемо боротися»
Поскаржився на великих кадровий голод щодо призначень на посади, зокрема в уряді.
«Яку б людину ми не взяли в галузі енергетики, наступного дня ЗМІ пишуть «це точно людина Ахметова» чи «людина Коломойського» чи «пана Пінчука». То скажіть мені, де ж незалежні енергетики країні? Вони є? Дайте мені!».
Про відпочинок в Омані і критику сім’ї
Розповів, що в Омані у нього були приватні зустрічі і він не брав державних коштів на поїзд.
«Я летів туди офіційно із квитком, де було написано «Володимир Зеленський», а не «Петро Інкогніто».
Закликав ЗМІ не критикувати його дружину Олену та дітей, тому що вони не мають відношення до політики.
«Вони, крім добра для мене, і якщо є якісь соціальні проєкти моєї дружини, вони, крім добра, нічого не несуть».
Про Петра Порошенка, голову СБУ, «плівки Єрмака» і мера Черкас
Каже, що покарання для його попередників, зокрема, Петра Порошенка, ще попереду.
«Що стосується вироку пану Порошенку… Я впевнений, що все це ще попереду. Ви ж бачили і вчорашній скандал. Я думаю, вони так керували державою, що їх чекає дуже багато різних пригод і різних вироків».
Вважає Івана Баканова найкращим головою СБУ в історії України.
«Іван Баканов нічого не боїться. Все, що в нього є було придбано до політичної кар’єри, ще багато років тому. Навіть ще до того, як він став працювати в студії «Квартал 95»».
Заявив, що в справі так званих «плівок Єрмака» немає складу злочину, і він знає, хто стоїть за цими записами.
«Не порожнім є те, для чого це зробили, ми розуміємо, хто має таку техніку (для прослуховування - Ред.). Держава має техніку. Все це не порожнє. Це серйозні речі, прийде час і суспільство про це обов’язково дізнається».
Назвав «бандитом» мера Черкас Анатолія Бондаренка, який вирішив знімати карантин у місті раніше за всю країну.
«Не знаю навіть, як говорити, коли міський голова має 19 кримінальних проваджень. Хто це? Я за один стіл з такими бандитами не сяду. Його обрали – це народ, це право народу України. Будь ласка, обирайте бандитів, якщо хочете».
На що Бондаренко відповів, що кримінальні справи проти нього відкривали через політичну діяльність.
Про «антиколомойський» закон та олігархів
Може підписати «антиколомойський» закон або у середу, або протягом 1-2 днів.
«Банківський закон до мене прийде завтра чи післязавтра, або навіть сьогодні. І двері до допомоги від МВФ, за яку ми дуже сильно боролися, будуть відкриті».
Хоче мати конструктивні й нелобістські взаємини з олігархами, а доказом своєї незалежності вважає критику його дій у засобах масової інформації.
«Хто я такий? Я стратегія чи випадковість? Я такий, як я є. І я будую відносини з людьми так, як я можу, і так, як я хочу. І поки я будую свої відносини, як я хочу, я буду незалежним… від фінансових груп і олігархів».
Про уряд Шмигаля, міністра Авакова та голів ОДА
За два перші місяці роботи нового уряду, зауважень до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля він не має.
«Ми боремося разом з Covid-19, і я бачу, що ми, як мінімум, майстри спорту по боротьбі з Covid-19».
Сказав, що декілька разів пропонував стати очільником Міносвіти Сергію Бабаку, який зараз є головою Комітету з питань науки, освіти та інновацій Верховної Ради.
«Він відмовляється. Він каже: «Як без мене в комітеті»».
Заявив, що справа про вбивство журналіста Павла Шеремета не така однозначна, як справа про вбивство активістки Катерини Гандзюк і відповідальність за неї несе міністр Аваков.
«Що стосується справи Шеремета – вона більш складна. Однозначна вона чи ні? Я теж не знаю… Зараз цю справу веде і відповідає за неї Арсен Аваков. Він це знає. Це його справа – і він відповідальний за результат цієї справи. Якщо доведе слідство і суд, що ті люди (підозрювані) – вбивці, вони сядуть. Якщо ні, то будуть відповідати ті люди, які довели цю справу до суду, звинуватили невинних людей».
Анонсував кадрові рішення для голів ОДА після завершення боротьби з Covid-19.
«Навіть не думав, що у нас такий сильний чернівецький губернатор. Там найскладніша ситуація через хворих. Він – один із найкращих».
Про бідність та ЮНІСЕФ
Заявив, що завершить епоху бідності в країні не дозволяє світова криза.
«Кінець епохи бідності в Україні стовідсотково не настав. Він не може настати, коли криза у світі. Коли ви отримали бідну країну, ви повинні робити кроки, повинні її змінювати, і це буде, ми боремося за це. У нас немає просто так грошей, вони не падають з неба».
Критично відреагував на заяву ЮНІСЕФ, стосовно 6 мільйонів українців, що можуть опинитися за межею бідності.
«Здається оцінюються всі люди, які отримуватимуть 5-6 тисяч гривень. І вони вважають, що вони бідні. Так – це дуже маленька зарплата у порівнянні з європейськими чи американськими стандартами. У них 250 доларів – це мізерні зарплати. У нас - це теж маленька зарплата, але не є бідністю».
Про мовне питання, окупований Крим
Мовне питання в Україні – штучне, а у мовних квотах для телеканалів потрібно «навести порядок».
«Логіка (у мовних квотах. – Ред) є, але якісь деталі, дуже важливі, втрачені. А за ці деталі ми потім бачимо, що у нас є якась навіть несправедливість до людей, які не україномовні в Україні», – сказав він.
Визнав, що питання Криму нині обговорюється на міжнародних майданчиках недостатньо.
«Чесно кажучи, я сказав (на нормандській зустрічі – Ред.) це Путіну: я відчуваю, що РФ не хоче обговорювати це питання. Але ми пам’ятаємо, що це наша земля, це наш народ. І, можливо, ви праві: прийшов момент, коли цих майданчиків недостатньо для того, щоб говорити про Крим».
Хоче підписати меморандум з угорським прем’єр-міністром Віктором Орбаном для вирішення конфлікту з Угорщиною, який виник через закон про освіту.
«Пан Орбан впродовж року шукає зі мною зустріч. Я сказав, що готовий до цієї фундаментальної зустрічі, на якій я хотів би, щоб ми підписали меморандум всього: і безпекової ситуації, поваги, меморандум поваги до історії».
Про реформи медичну та «Укрзалізниці» і дороги
Заявив, що перший етап медичної реформи непоганий, а другий потрібно переглянути.
«Але дуже багато всього, на що не звертали увагу, і ми опинилися просто голі медично перед таким викликом. Ось чому я кажу, що треба переглядати реформу».
Сказав, що реформа «Укрзалізниці» – поки тільки на папері, до питання трансформації компанії повернуться через місяць – коли карантин закінчиться.
«Реформа УЗ на папері дуже складна, їм треба дуже багато грошей. У найскладніші для українців часи ми не можемо підвищити ціни на пасажирські перевезення».
Хоче лишитися в історії президентом, який зробить в Україні дороги.
«Я дуже цього хочу, бо я збираюсь жити в Україні і після своєї каденції і хочу їздити по дорогах і щоб люди бачили, і мені не було соромно».
Про банківську систему, амністію капіталів
Сказав, що влада намагається «дотиснути» банківську систему, щоб запустити кредитування бізнесу під низькі проценти.
«Ми дотиснемо банківську систему України, незважаючи на те, що вона дуже-дуже-дуже незалежна. Ми їх дотиснемо, щоб банки не боялися кредитувати. Ми рік працюємо, щоб у нас були нормальні, людські, живі, європейські кредити».
Заявив, що законопроєкт про амністію капіталів готовий та буде внесений до Верховної Ради, закон приймуть до кінця року.
«Амністію дамо в цьому році – повинні це зробити, ми домовлялися і обіцяли людям».
Фото: Апостроф, Патріоти України, Громадське та УНІАН
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку