
Зображення: .protothema.gr
Чому дорослим не слід боятись інклюзивної освіти
1 вересня діти з інвалідністю підуть до звичайних загальноосвітніх шкіл. У жовтні 2016-го року Міністерство освіти на науки ухвалило рішення про створення інклюзивних класів, куди до 2022-го року мають бути поступово переведені всі учні спецшкіл та інтернатів. У шістнадцятьох львівських школах уже є такі класи, що дають майже ста дітям з інвалідністю та їхнім одноліткам з нормальним психофізичним розвитком змогу навчатись в одному класі.
Проблеми виникають і з безбар’єрним середовищем, і з підготовкою кваліфікованих кадрів для супроводу дітей з інвалідністю, і з підходами психолого-медико-педагогічної консультації, що оцінює стан дітей та дає їм рекомендації щодо режиму навчання. Та головною перешкодою на шляху до впровадження цієї звичної для цивілізованого світу практики стають упередження батьків здорових дітей. Вони виступають проти інклюзії на батьківських зборах, пишуть звернення до адміністрації, забирають своїх дітей із інклюзивного класу чи налаштовують їх проти дітей з інвалідністю.
Фахівець із соціальної роботи навчально-реабілітаційного центру «Джерело», асистент кафедри соціології та соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка» Тереза Фаласеніді розповіла Tvoemisto.tv, в чому причина батьківських страхів і як переконати дорослих, що спільне навчання дітей з інвалідністю та здорових дітей – це нормально.
Діти з якими особливостями можуть навчатись в інклюзивному класі?
Протипоказань немає. Це можуть бути діти з дитячим церебральним паралічем, із синдромом Дауна, з аутизмом, із генетичними захворюваннями, з легкою розумовою відсталістю, з порушеннями слуху, зору, мовлення. Для всіх є спеціальні освітні програми.
Чи всі діти в інклюзивному класі займаються за спрощеною програмою?
Ні. Для дітей з інвалідністю Міністерство освіти і науки розробило спеціальну програму відповідно до рівня їхнього розвитку та певних психофізичних особливостей. Говорити, що вона складніша чи простіша, некоректно: програма враховує всі риси розвитку дитини. Попередньо фахівці вивчають усі особливості конкретної дитини з інвалідністю, яка навчатиметься в класі.
Хто і де навчатиме вчителів працювати з дітьми з інвалідністю?
Педагоги проходять курси підвищення кваліфікації в Інституті післядипломної освіти. Інклюзивна освіта – це окрема дисципліна. Зараз у педагогічних вишах викладають базові курси про особливості дітей. Крім того, є безліч семінарів і майстер-класів для вчителів і вихователів, що дозволяють зрозуміти організацію навчального процесу в інклюзивному класі. Зокрема, навчають педагогів і в центрі «Джерело».
Як діти з інвалідністю потрапляють до інклюзивних класів?
Перш ніж піти до загальноосвітньої школи, вони відвідують підготовчу групу раз на тиждень протягом декількох місяців. Тоді відбувається перше знайомство з дітьми, батьками й учителями, і 1 вересня їм буде легше адаптуватись до навчального середовища та людей. Найважливіше до початку навчання налагодити контакт із батьками, які не розуміють інклюзії та бояться її.
Чому батьки здорових дітей бояться?
Причина в незнанні. Можливо, вони ніколи не спілкувались із дітьми з інвалідністю й мало про них знають. Батьки починають прораховувати й аналізувати, які виклики та загрози можуть бути в інклюзивному навчанні для їхніх дітей. Натомість, самі діти з нормальним розвитком реагують на дітей з інвалідністю зовсім інакше. Якщо їм щось не зрозуміло, вони просто підходять і з’ясовують це, запитуючи прямо: «а чому так?», «а що сталося?». Діти стараються йти на контакт і допомагати.
Як переконати батьків не боятись?
Є практика, коли на перших загальних зборах батьки дітей з інвалідністю розповідають про свою дитину, її якості та риси характеру. Так можна вибудувати довіру одне до одного. Соціальні педагоги, вчителі та психологи повинні розповідати дорослим, в чому полягають особливості дітей з інвалідністю і як із ними слід поводитись.
Чому важливо, щоб усі діти навчалися разом?
А чому діти з інвалідністю не мали б навчатись з іншими? Що в них не так? Вони мають таке саме право на освіту. До того ж, вони можуть навчити нас і толерантного ставлення, і любові до ближнього. Молодому поколінню часто закидають відсутність належної поваги до старших. Проте формування цієї риси починається змалку, коли діти перебувають в одному середовищі та вчаться допомагати одне одному. Інклюзія створює сприятливе середовище і для дітей з інвалідністю, і для здорових.
Чи можуть діти з інвалідністю завдати шкоди здоровим?
Шкоди одне одному можуть завдати будь-які діти. Немає такого класу, де б діти не чубилися, де б вони чогось не зламали. Потрібно враховувати індивідуальні особливості кожного. Наприклад, дитина не розмовляє. Щоб висловити своє невдоволення, якщо їй щось заважає чи болить, вона може когось відштовхнути – можливо, це єдиний метод спілкування для неї. Якщо дитина щось кинула, це аж ніяк не означає, що вона агресивна: можливо, вона просто демонструє своє небажання бавитись. Дитина може специфічно реагувати на занадто сильний шум на перерві, якщо не звикла до нього. Проте не всі розуміють таку поведінку. Через брак знань дорослі сприймають її одразу як загрозливу для себе та своїх дітей.
Поведінка дітей з інвалідністю змінюється через інклюзію?
Над цим працюють педагоги: вчать дітей поведінки в колективі, дотримання шкільних правил та дисципліни. Але особливості цих дітей потрібно враховувати. Щось, до чого дитина не звикла, може викликати в неї плач або голосний крик. Їжа або запах у їдальні може їй не сподобатись, й вона відмовиться туди заходити. Якщо дитина не розуміє завдання або воно для неї занадто складне, вона може висловити незадоволення, а якщо перевтомилась чи занадто довго була в класі, може потребувати усамітнення. Тому важливо, щоб у школі були ресурсні кімнати, де дитина може позайматись із психологом, а потім повернутись до класу.
Як можуть допомогти дорослі?
У новому середовищі дітям з інвалідністю потрібен певний час, щоб адаптуватись, запам’ятати, де туалет, а де їдальня. Щоб допомогти, вчитель повинен якомога краще знати особливості дитини, тому батькам слід розповідати про неї якнайдокладніше. Тоді він знатиме, що, наприклад, варто дати дитині навушники, коли занадто шумно, або знайти їй додаткове заняття, коли вона занадто активна – наприклад, доручити витерти дошку чи роздати зошити.
Загалом у 15 школах і одному дошкільному закладі Львова є 52 класи/групи, в яких інклюзивно навчається 99 дітей.
СШ №34 (Замкнена, 8) – 1 клас
СШ №60 (Полтави, 32) – 7 класів
СШ №65 (Роксоляни, 35) – 1 клас
СШ №13 (Шафарика, 13) – 11 класів
Школа-садок «Провесінь» (Тракт Глинянський, 151-б) – 2 класи
СШ №72 (Зубрівська, 1) – 1 клас
СШ№95 (Кавалерідзе, 15) – 14 класів
Школа «Тривіта» (Зубрівська, 1) – 3 класи
СШ№55 (Бандери, 91) – 1 клас
ЛСЗШ «Надія» (Наукова, 60) – 4 класи
СШ№50 (Комаринця, 2) – 1 клас
«Джерельце» (Сахарова, 80) – 1 клас
СШ№23 (Варшавська, 126) – 1 клас
СШ№78 (Замарстинівська, 132) – 1 клас
СШ№100 (Величковського, 58) – 2 класи
Дошкільний заклад «Барвінок» (Шафарика, 15) – 2 класи
Підготувала Олеся Біда
Міські акценти
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян
- Дім культури по-новому. Як у Львові працює міський центр мистецтва
- Як забудовники «ховають» історію Львова. Археолог про дослідження міста
- Розмальована музика. Як українка та мексиканець навчають у Львові дітей за новою методикою
- Топ-5 подарунків на Миколая. Як місцеві компанії популяризують українські свята
- Вікенд у Львові. Скільки коштує оренда помешкання і де його шукати
- У місті, але біля лісу. Де у Львові купити квартиру поближче до природи
- Купуй, споживай, перевикористовуй. Львівські лайфхаки для еко-життя в новому році
- Які квартири купують львів'яни і як перевірити забудовника на законність
- Найперший, найбільший, найулюбленіший. Гарнізонний храм Львова відзначає 9-ліття відкриття
- Чи буде у Львові сніг на Миколая і Новий рік. Прогноз синоптиків
- «Патріоти та «всі інші», або Які розклади у Львівській облраді
- Хто такий Синютка, який зайняв друге місце
- Знову Садовий. Кар’єра, статки та передвиборчі обіцянки мера
- Людське ставлення і турбота про зміст. Чого хочуть від влади Львова освіта і культура
- Садовий та Синютка змагаються за Львів. Інтерв’ю з обома кандидатами
- Я бачив різні кампанії на виборах у Львові, ця – найбрудніша. Розмова з Андрієм Садовим
- Уся країна дивиться, якими будуть вибори у Львові. Розмова з Олегом Синюткою
- Великий бізнес вміє домовлятись. Чого очікувати від нової Львівської міської ради
- Хто став депутатом Львівської міської ради. Імена, біографії, статки і фото
- Як у Львові закрили єдине відділення гематології та чому помер його пацієнт
- Як у старовинному львівському будинку живуть і співпрацюють нічний клуб та мешканці
- Як підсилити потенціал Західної України. Взаємодопомога, синергія і маркетинг територій
- Пожертвувати супутниковою антеною. Як у Львові оживили будинок-пам'ятку на вулиці Чупринки
- Що Гвоздович обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- До Львівської міськради йде відверто проросійська ОПЗЖ. Що це означає
- Вибори до львівської міськради. Перша «десятка» «Об’єднання «Самопоміч»
- Що Васюник обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Зникла дитина. Як впильнувати свою та що робити, якщо знайшли чужу
- Що обіцяє Синютка зробити для Львова. Аналіз програми
- Яка вода тече з вашого крана або Як Львову відмовитись від «хлорки»
- На Митрополичі сади у Львові чекають великі зміни. Що буде
- Ще не вмер Бандера. Якою львів'яни запам'ятають цю вулицю до ремонту
- Пів правди про бруківку. Топ-5 відповідей про ремонт вулиці Бандери
- Як зміняться квартири і офіси через пандемію. Що каже архітектурний ринок Львова
- Бруд – це вибір. Дві історії львів'ян, які самотужки відновили під'їзди в історичних будинках
- Передайте за проїзд. Як виглядав громадський транспорт Львова у різні роки
- Чи безпечно туристам їхати до Львова і на Львівщину
- Час нових рішень? або Чи можна відкривати дитячі садочки у Львові
- Чому у Львові ІФА-тести на коронавірус не роблять масово, як обіцяли в МОЗ
- «Рекордні» 125 позитивних тестів на коронавірус на Львівщині. Що це означає
- Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет
- Запам'ятайте це, якщо вже зібрались на шашлик, у спортзал чи Карпати
- Львівські дні. Що відбувається у місті, поки ви вдома. Репортаж
- Весна, що увійде в історію. Репортаж із полудневого Львова
- «Ми не віримо, що у батька був коронавірус». Історія родини, де більше ніхто не заразився
- На Львівщині вводять режим надзвичайної ситуації. Що це означає
- Місто чоловіків. Чому Львів не пишається відомими жінками
- На захист Палацу мистецтв. Що каже про його перебудову автор проєкту
- План «В». Де на Львівщині лікуватимуть хворих на коронавірус, якщо такі будуть
- Антикоронавірусні Винники. Що відбувалося за лаштунками протестів
- Евакуація українців із Китаю. Хвилювання і шок
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року
- Без нього не було б України. Львів'яни сумують за Маркіяном Іващишиним
- Олег Синютка: Шанси зараз стати міським головою Львова є у всіх
- Як пройшли дебати між Порошенком та Зеленським. Повна розшифровка. Оновлено
- Нам потрібні розумні люди. Андрій Пундор про візію та прорив Львова
- Чи мав право Порошенко заблокувати центр Львова: що каже закон
- Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова
- Проста ідея. Як перемогти в конкурсі Громадського бюджету Львова
- Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
- Зелена лінія. Як планують з’єднати Сихів та центр Львова