фото: tvoemisto.tv

фото: tvoemisto.tv

Іноземці Твого міста. Беатріче Белявців: Багато львів’ян виїжджають до Литви

4858 0
Про те, що Беатріче Белявців не корінна львів’янка, можна здогадатися хіба що з її італійського імені... й все одно помилитися. Відповідальний секретар Почесного консульства Литовської Республіки у Львові, литовка за походженням, за сумісництвом – директор ПО «Східноєвропейське співробітництво», володіє українською без акценту. Беатріче добре знає, що таке євроінтеграція, а ще вона розповіла Tvoemisto.tv, чому зі Львова емігрують медики та що є спільного між Львовом та Вільнюсом.

Більш-менш постійно у Львові я живу з 1995-го року. Мій чоловік – українець, тож коли ми одружилися, жили на дві країни, а потім вже осіли тут. Ще будучи школярем, син вирішив повернутися в Литву, а донька живе з нами. Тут я займалася громадською діяльністю, зокрема Литовським товариством. У 2000-му році ми спільними зусиллями відкрили литовське консульство. До тепер я займаю посаду відповідального секретаря Почесного консульства Литовської Республіки у Львові.

Прискорення на шляху до євроінтеграції

Коли Литва інтегрувалася в Європу, при Вільнюському університеті заснували Центр студій європейської інтеграції, де я була директором Львівської філії. Це був хороший досвід, і нашою метою було полегшити інтеграційний процес в Україні. Але кожен проект має свій термін. Тож ми переформатували його і тепер діємо через литовську структуру – публічну організацію «Східноєвропейське співробітництво». Ми надаємо підтримку деяким країнам, щоб підвести їх до європейських стандартів, залежно від того, чого їм не вистачає. Зокрема в Україні сприяємо євроінтеграційним процесам через «Програму розвитку співпраці і підтримки демократії» Міністерства Закордонних Справ Литовської Республіки. Вона також поширюється на Молдову, Грузію, Азербайджан, Білорусь та Вірменію.

Раніше добрі результати в плані втілення євроінтеграційних реформ показувала Грузія. Зараз – це Молдова. В Україні багато ваги приділяють на розвиток місцевого самоврядування, на їхнє навчання, упорядкування процесів, реформування. Важлива і відбудова постраждалих від війни регіонів. Наприклад, в Краматорську інвестиції вже працюють.

Виховання штрафом, а не зміна ментальності

Ментальність людей у Литві та й в старій Європі залишається такою, як була. Це неправда, що всі європейці добре поводяться і не кидають сміття на вулиці. Найкращий метод виховання будь-якої національності – це штраф. Коли людина за неправильне паркування заплатить відчутну суму, вдруге вона так не робитиме.

Євроінтеграція – дуже технічний процес підготовки. Це не зміна ментальності, як багато кажуть, а доведення рівня життя до певних стандартів. Я вважаю, що люди всюди однакові, але знаходяться в різних умовах. Вони завжди шукають можливості як обійти закон, але треба розуміти, що вигідніше жити за законом, який тебе захищає.

Порятунок у Литві: хто виїжджає зі Львова

Внаслідок подій останніх років, економічної кризи, зараз виїжджає багато львів’ян. Зокрема будівельників, інженерів, медиків. Особливо останні. Ні для кого не таємниця, що литовські медики виїхали десь в Лондон чи Ірландію, залишивши пусті місця, на які приїжджають українці. Я бачу таку тенденцію, бо люди приходять до нас із документами щодо працевлаштування.

Загалом із України в Литву переїхало 150 сімей переселенців. Подають документи на різні категорії. Одні їдуть як переселенці, просять дозволу на проживання, а є такі, що просять статус біженця. Перші розраховують на особисту підтримку, родинні зв’язки, а біженці – на соціальну допомогу Литви. Більшість їдуть за першою категорією, бо статус біженця – це складна процедура.

Литва видає посвідчення про право на збереження литовського громадянства. За цією карткою можна безкоштовно, без запрошення, отримати довгострокову візу та дозвіл на проживання. За останні кілька років кількість таких заявок у Львові збільшилася. Люди не одразу покидають країну, але страхуються на випадок чогось.

Одні – до ЄС, інші – до Львова

Був час, коли на хвилі внутрішньої міграції литовці виїжджали в інші країни Євросоюзу, але зараз вже багато повертаються. Зазвичай емігрант займає те місце, де місцевий не хоче працювати. Потім вже задає собі питання, скільки хоче залишатися в такому статусі. Звичайно, населення Литви зменшилося, але катастрофи в тому нема. Ці люди потім передають країні новий досвід, ідеї та технології. Втім зараз проводиться реформа литовських вищих навчальних закладів шляхом їх об’єднання, бо студентів мало. Для чого вступати до університету в Литві, якщо можна поїхати деінде?

Зараз є така дивна тенденція, що молодь часто одружується в третіх країнах. Коли литовці чи то українці їдуть шукати кращої долі в Англію чи Іспанію, вони всі є іммігрантами, і їм не так просто адаптуватися до нового середовища. Але їм легше знайти спільну мову, бо їхня культура та ментальність подібні. Теперішня молодь мобільна: ці пари потім приїжджають сюди, знову їдуть і так далі.

Сьогодні у Львові офіційно налічують приблизно 100 литовських сімей. Однак, я думаю, що ця цифра застаріла. Підрахунки дуже умовні при сучасному житті, коли люди приїжджають-виїжджають. При Литовському товаристві у Львові існує недільна школа (на Погулянці – ред.), де вивчають литовську мову та культуру. Туди приводять своїх дітей також ті, хто приїжджає по бізнесу, щоб не забували мову, інколи – навіть українці.

Російськомовне населення та проросійські настрої у Литві

У Литві мешкають представники 154-х національностей, з яких більше 20 % – нелитовці. Решта – це росіяни, поляки, білоруси, українці та інші. Хоча там загалом немає проблем з російськомовним населенням, існує непроста тема – стосунки з польською громадою Вільнюського краю. Поляки переважають серед іншомовного населення Литви (6,6%), проте, як не дивно, багато хто з них відносить себе саме до російськомовного. Останні вибори до Сейму показали, що на вибір цієї громади сильний вплив мала проросійська пропаганда та політикум. Це наслідок радянського періоду, коли за відсутності необхідної кількості шкіл, поляки віддавали своїх дітей у російські. В цьому частково є вина і литовського уряду, стосовно інтегрування національних меншин, адже тіне дуже добре знають литовську мову і дивляться російське телебачення.

Литовці добре пам’ятають 40-ві роки, тому агресія в Україні стала сигналом, що наступними можуть бути вони. Сучасна молодь почала цікавитися, як боронити країну, що робити, куди йти, якщо прийде ворог. Там вже громадські активісти проводять добровільне навчання з першої медичної допомоги та військового вишколу. Як у міжвоєнній Литві було об’єднання Союз Стрілків, так і зараз кожен може навчитися самооборони. Люди справді замислилися над безпекою своїх сімей та країни.

У Львові (не) як у Вільнюсі

Вільнюс і Львів є подібними за темпом життя. У Вільнюсі менше населення, ніж у Львові, але кількість машин на вулиці більша. Хоча там вже активно пересідають на велосипеди. Перше, що мене шокувало у Львові – паркування посеред дороги. Потім я зрозуміла, що в тому є певна логіка, якщо з обох боків їде трамвай.

Львів дуже змінився за ці роки, та його неприємною етикеткою став сморід. Я знаю, що між Львовом і Вільнюсом є угода про співпрацю, зокрема тут зараз виконують реставраційні роботи в центрі міста.

Критерії збереження історичної спадщини є дуже високими в Литві. В старій частині столиці дуже важко відкрити заклад громадського харчування. Ти не можеш вивісити трубу на фасаді, наприклад. Підприємці скаржаться, але має бути золота середина: зберегти старе місто, і щоб були кав’ярні, які притягують туристів.

Львів має явно виражене туристичне обличчя. Тут зазвичай всюди хороша кухня, навіть порівнюючи з іншими країнами. Де б то не було, мешканці часто злі на туристів, але треба звикати – гості залишають кошти. Хоча я теж, коли є довгі вихідні, намагаюся виїжджати за кордон, подалі від втомливих натовпів.

Розмовляла Ірина Матвіїшин

Іноземці Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!