У соцмережах думки розділилися: хтось прощається із «Книгарнею Є» і йде купувати напряму у видавництв, а хтось підтримує позицію книгарні щодо ситуації на книжковому ринку України.

Алгоритми сайту «Книгарні Є» висувають російськомовні книжки перед україномовними в інтернет-пошуковику – звернув увагу український перекладач Євген Лір у своєму дописі у фейсбуці 14 вересня. Після розголосу у соцмережах книгарня у своєму дописі поскаржилася на відсутність підтримки книжкового ринку державою та висловила намір збільшити продаж російськомовної літератури через економічні причини.

Що Є у Львові?

Tvoemisto.tv сходило до однієї із львівських «Книгарень Є», щоби подивитись, якою ситуація із асортиментом є зараз. У магазині на проспекті Свободи більшість книжок – українською. Література іноземними мовами займає декілька полиць, серед яких дві – російськомовні книжки. На полицях з україномовною літературою можна знайти відомі бестселери зарубіжної художньої літератури, нон-фікшн, три стелажі із бізнес-літературою, куток з дитячими книжками.

Дві полички з російськомовною літературою охоплюють різні сфери: від психології до прикладної літератури з програмування. Тут також є російські переклади зарубіжних видань.

У інтернет-магазині «Книгарні Є» асортимент значно більший: самих лише видань іншими мовами, включно з російською, тут 531 сторінка. Україномовної літератури (художньої, не художньої та іншої) – понад 720 сторінок.

На головній сторінці сайту «Книгарні Є» одразу видає книги українських авторів: Люко Дашвар, Софії Андрухович, Дорж Бату, а також Вахтанга Кіпіані.

Дискусія про державну підтримку

«Книгарня Є» на своїй сторінці у фейсбуку пояснила свою позицію щодо можливої зміни співвідношення україномовних та російськомовних видань:

«Абсолютно очевидно, що турбота про формування повноцінного та успішного українського книжкового ринку – це функція держави і завдання усього суспільства, а не окремої мережі книгарень».

Також книгарня написала, що на відміну від України «російський книжковий бізнес завжди може розраховувати на підтримку власної держави у просуванні свого продукту в Україні». Висновком стало те, що допоки держава не виправить становище, книгарня підлаштовуватиметься під обставини, збільшуючи продаж книжок російською мовою.

Утім пізніше директор з розвитку «Книгарні Є» Андрій Домаранський у коментарі УП зазначив, що книгарня не збільшуватиме асортимент російськомовної літератури, а співвідношення україномовних книжок і книжок іноземною мовою, серед яких російська, залишатиметься приблизно 90% на 10%. Допис у фейсбуці, за його словами, був привертанням уваги до ситуації, у якій зараз перебуває український книжковий ринок.

Проте водночас «Книгарня Є» видалила допис піврічної давнини про свою рішучу позицію і рішення детально переглядати співпрацю із видавництвами, які друкують російською (тоді ішлося про Yakaboo та продаж книжок російських видавництв – ред.). Андрій Домаранський звертає увагу, що торгувати в Україні російськомовними книжками вигідніше, ніж україномовними. «Це треба змінити, а змінити це можливо виключно завдяки дієвим крокам з боку державних інституцій», – говорить він.

Що кажуть читачі та учасники процесу

У соцмережах думки розділилися: хтось прощається із «Книгарнею Є» і йде купувати напряму у видавництв, а хтось підтримує позицію книгарні щодо ситуації на книжковому ринку України. Так, письменник і перекладач Андрій Бондар говорить про провину усієї спільноти, яка не може задовільнити нормального економічного існування книгарням:

«Те, що "Є" пішла на такий крок – передусім провина всіх нас як спільноти, що не може задовольнити нормального економічного існування першій мережі книгарень, яка доклала просто титанічних зусиль для розвитку української справи. Нагадати вам про роль книгарні "Є" чи, може, ви самі згадаєте? І тепер ви її нищите своїми постами і оголошуєте їй бойкот?»

Український перекладач Остап Українець каже, що бойкотувати «Книгарню Є» просто немає сенсу:

«З тих клієнтів, яких мережа таки втратить, вона втратить не через бойкот. Особисто я не бойкотую книгарню Є. Я просто більше не бачу сенсу заносити їй гроші та купувати книжки, які сама мережа купує у видавців за 40-50% фінальної вартості. Мені простіше буде замовити гамузом кілька книжок у конкретного видавця, бо я знатиму, що ці гроші підтримають безпосередньо видавця, а не сумнівну політику розширення частки російських книжок за рахунок зменшення частки українських».

Андрій Боровий закликає «Книгарню Є» вибачитися за свій допис і детально пояснити, що ж відбуватиметься із книгарнею надалі: що вона робитиме для поширення україномовної літератури та що буде із російськомовною. Для себе ж він вирішив обрати купівлю книг напряму від видавця:

«Для «Книгарні Є»: вибачитися за видалення попередньої заяви (можете списати це на криворукого СММ-ника, збій ФБ, руку Кремля чи ще щось) та підтвердити вірність попередньо обраному курсу, пояснити що буде відбуватися з книгарнею надалі, наскільки глибоким буде розширення російського асортименту та які дії буде вживати книгарня для поширення української україномовної книжки (не потрібен детальний план з датами та фінансовими показниками, цілком достатньо просто вказати окремі віхи, які дозволять прихильникам відчути свою потрібність)».

Додамо, що це вже не перший скандал на українському книжковому ринку – лише протягом року у різні дискусійні ситуації потрапляли як і книгарні, так і видавництва. Щоразу учасники дискусії згадували про необхідність державної підтримки книжкового бізнесу та наразі якоїсь конкретної програми не побачили.

Катерина Бортняк, фото авторки

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.