Фото: Володимир В'ятрович
«Київ узяти неможливо». Історія депутата, який патрулює нашу столицю
Киян об’єднує лють, і вони готові захищати столицю, яка є символом всієї держави. Війна стає відплатою за незалежність і викриттям злочинця, який погрожує світу ядерною кнопкою, а його країна насправді є не геополітичним гравцем, а лиш «роздутою бензоколонкою».
Читайте також: «Я не геройка, просто хочу жити заради України». Історія киянки, яка не їде з міста
Учора, 3 березня, нам вдалося поговорити з істориком, депутатом Верховної Ради України Володимиром В’ятровичем, який працює в теробороні столиці. Каже, війна застала його вдома, в одному із затишних та мальовничих куточків поблизу столиці, який тепер став ареною бойових дій.
«Я прокинувся близько четвертої ранку. Живу в містечку біля Києва. Це тихе місце – Буча, Ірпінь, Гостомель, оточене лісами, зараз є ареною бойових дій. Я ще не знав, що Путін оголосив війну і збирався знову заснути, а за годину почув звук, якого ніколи не чув. Це пролітала крилата ракета над нашим містечком. Враження було таке, що обірвалася величезна струна – забриніло з віддачею у животі. Після цього пролунав вибух. Я розбудив дружину з дитиною. Вона вивезла малюка і маму, поїхала на Львів. Я вирушив у протилежному напрямку – на Київ, у Верховну Раду, де ми проголосували за оголошення воєнного стану», – каже він.
Володимир В’ятрович розповідає, що під час засідання комітету Верховної Ради розглянули закон про колабораціонізм. Мовиться про максимальну кримінальну відповідальність людей, які здають міста. «Я переконаний, що гратися в якусь толерантність з ними не варто», – стверджує він.
Володимир В’ятрович повертається в тероборону, патрулює з побратимами місто, яке стало геть іншим. Каже, людьми керує лють, не паніка чи страх, а ненависть через те, що Росія робить в Україні.
«Знаєте, у Києві є черги біля аптек, супермаркетів, але немає якогось роздратування. Єдине, що справді всіх об’єднує, це лють. У повітрі відчувається ненависть до Росії через те, що вона робить із Україною. Люди бадьорі, готові боротися, старі діди дивляться з образою на мій автомат в руках, мовляв, чого мені такого не дали, я теж хочу воювати, я теж умію. Нині генерал, якому поза вісімдесят, просився у військо. Настрій – готовність боротися», – розповідає Володимир В’ятрович.
З його слів, охочих захищати столицю тисячі, їх забезпечують необхідним обмундируванням і зброєю.
«Казати, що відбулась якась масова втеча здатного до ведення війни населення,не варто. Це неправда. Навпаки, тероборона переповнена охочими долучитися. Зараз стоїть завдання забезпечити їх зброєю та обмундируванням. Це корінні кияни, люди, які колись приїхали до столиці, як-от я. Вони розуміють важливість Києва як символу України. Я переконаний, що Київ узяти неможливо. За найгірших обставин, якщо відбудеться спроба знищити столицю, з-за кожної руїни стрілятимуть. Тут ніхто не здаватиметься!» – наголошує Володимир В’ятрович.
Фото з Фейсбуку Володимира В'ятровича
У Києві поселився дух Майдану, який спонукує робити неможливе. Депутат каже, що це такий творчий хаос, коли люди займаються і харчуванням, і бронежилетами, коли волонтерам вдається, здавалось би, нереальне. «Ми жартуємо, що скоро українці зможуть відновити ядерний потенціал, бо волонтери дістануть ядерну бомбу», – жартує він.
На думку Володимира В’ятровича, це відбувається тому, що українці відчули смертельну загрозу для себе, для нації. І ми, ті, що зазвичай сварилися, протистояли одне одному, мали різні погляди і важко досягали компромісу в різних справах і сферах, раптом стали одним цілим.
«Коли я стояв у черзі за автоматом і бачив там людей, з якими гризся у парламенті, то був радий. Радий, що вони залишилися тут і готові боронити країну», – признається він.
Депутат називає війну відплатою за незалежність і каже, що, вивчаючи історію, набуває щораз більшої упевненості в тому, що Росія просто так нас не відпустить.
«Війна 2014 року не стала для мене шоком. Не став шоком і початок цих бойових дій 24 лютого. Тим паче що ми постійно отримували інформацію із Заходу, якою, на жаль, недостатньо серйозно розпорядилася влада. Але про це ми вже потім будемо говорити», – веде далі Володимир В’ятрович.
Уже ніколи не буде так, як було, війна змінила нас і світ. Українці розлючені, і від цього появився великий потенціал. Наша рішучість об’єднала людей у світі і викрила зло, вважає Володимир В’ятрович.
«Дотепер багато років Росія претендувала на те, що вона глобальна і сильна держава. Спиралася на тезу про свою сильну армію, яка в разі чого може виконати всі потрібні для Росії завдання і поставити будь-яку країну на коліна. І тут ми бачимо, що ця дуже потужна армія ламає зуби об Україну. Це означає зовсім інше, аніж Росія транслювала на весь світ. Це означає, що всі амбіції Росії щодо ролі світової держави необґрунтовані. Росія всьому світові показала, що вона просто «роздута бензоколонка», яка має ядерну кнопку і може погрожувати. Світ змінився за ці сім днів. Він відкрив іншу Україну, якою захоплюється. Ніхто не очікував, що таке станеться. Багато політиків побоювалися, що в Україні буде, як у Афганістані, коли підступили таліби, а влада і армія почали втікати. У нас таке не відбулося, тому й отримуємо нові ешелони зброї», – каже він.
Володимир В’ятрович разом із побратимами з тероборони перебуває під час сигналу тривоги у сховищі. Однак їхній дух незламний.
Медіа-хаб «Твоє Місто» запускає телеграм-канал і Фейсбук-сторінку – «Київ – Твоє Місто», де розповідатиме про непересічних киян, які захищають свій дім: на фронті, в теробороні, у волонтерських групах, у медичних батальйонах. Київ – зараз не лише столиця незалежної України, а й героїчне місто, на яке дивиться із захопленням увесь світ.
Приєднатися до Телеграм-каналу «Київ – Твоє Місто» можна за посиланням, а підписатися на Фейсбук-сторінку – тут.
Розмовляла Вікторія Савіцька
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.Війна і наступ Росії
- Зібрав 7 мільйонів і пішов воювати. Історія добровольця
- Два роки тому на Львівщині загинуло щонайменше 60 військових. Кого за це судять
- «Повернути своє життя». Як відновлюють будинки на Стрийській після прильоту ракет
- Як Львів пережив масовану повітряну атаку. Деталі і коментарі
- «Казав, що має кілька патронів». Мати полоненого «азовця» чекає на його повернення
- Друга зима в окопах. Чи можлива ротація бійців, які давно воюють
- Новий етап війни, Або що відбувається на фронті
- Удар «шахедів» по Львову. Що летіло на Львівщину та куди влучили
- Віталій Портников: «Вагнер» у білорусі не для того, щоби бавитися в пасочки
- «Я пів року не бачив сонця і неба». «Азовець» Святослав Сірий про війну і полон
- «Я пішла шукати кицю – так і зберегла своє життя»
- «Я міг залишатися дома, але я тут», – викладач УКУ, який пішов на фронт
- «Хто я в цій війні». Волонтерка військового госпіталю Наталія Арестова
- «Хто я в цій війні». Медична кураторка патронатної служби «Азов» Дзвінка Сіра
- Як минув рік повномашстабної війни для Львова: спогади, цифри, фото
- «За рік бійці втомилися, але в них є місія». Інтерв’ю з військовим психологом
- «Я тут заради сім’ї та країни». Історія бійця з книжкою Тімоті Снайдера
- «Бійців з окупованих територій навколішках не проводжають». Історія польської волонтерки
- Віталій Портников: «Українці завжди робили свій вибір»
- Без світла, але без вас. Як львів'яни рятуються у випадках знеструмлення
- «Війна оголила правду про нас», – волонтерка Устя Стефанчук
- Як бізнес у Львові готується до блекауту та кому потрібні генератори
- Танкіст, який звільняв Ізюм: «Ми знаємо наші танчики до кожного гвинтика»
- Що означають масові ракетні обстріли та до чого готуватись. Прогноз експерта
- «Чоловік багато зробив, аби Маріуполь був українським», – дружина «азовця»
- Віталій Портников: «Формула перемоги у цій війні очевидна»
- «Ядерний удар, обмін полонених та мобілізація – це політична гра путіна», – експерт
- «Мамо, хто, як не я?». Історія азовця «Калини» з Львівщини, якого звільнили з полону
- «Моя роль – благословити сина і чекати на нього», – мама героя
- Влада з волонтерами не конкуренти. Яким є рішення для порозуміння
- Мама азовця: «Син просив, щоб ми молилися за них щодня»
- На чий бік стане світ? Аналіз промов Зеленського та путіна з початку великої війни
- «День Незалежності для росії – як кістка в горлі, треба бути готовим до всього», – експерт
- Двоє навіть поплили через річку. Як на кордоні ловлять ухилянтів та що на них чекає
- «Ми намацали больові точки противника». Військовий експерт про зміну стратегії на війні
- Переродження. Історія львівського панк-рокера, який вчиться бути військовим лікарем
- Наш прапор – мирний, але з кров’ю стає червоно-чорним. Історія Іванки Крип’якевич-Димид про сина-героя
- «Уявіть, що війна буде тривати десять років». Микола Савельєв про передову і тероборону
- Воїн світла. Спогади про героя Тараса Жеребецького
- «Я божеволію». Як рідні шукають зниклих безвісти військових і куди їм звертатися
- «Кожен чимось жертвував, щоб вивезти поранених за кордон». Історія фельдшерки
- «Потрібно бути готовими». Військовий експерт про наступ білорусі і ескалацію на сході
- Яку зброю Україні передають союзники та що потрібно ще для перемоги
- «Треба йти до кінця» – львів’янка Оля Біщук, яка воює у складі тероборони на cході України
- «Він був таким крутим чуваком». Сестри Артемія Димида про Героя і війну
- «Той, хто вмів літати». Спогади про Героя Артемія Димида
- Як у Львові оцифровують підбиту російську техніку. Репортаж із 3D-студії
- Острівець освіти. Як українські вчителі відкрили у Румунії школу для біженців
- 100 днів опору. Історії захисників, які наближають нашу перемогу
- «Коли є питання життя і смерті, то є бажання продовжити рід». Як війна впливає на стосунки
- «Все дуже складно». Олексій Францкевич про можливе вторгнення Білорусі
- Шок пройшов. Як нам спільно відбудовувати Україну
- «Україна знову має годувати світ». Що може змінитися для нашої держави у червні
- «Цінності важливіші за інтереси». Валерій Пекар про те, як Україна змінює світ
- Броня перемоги. Хто виготовляє бронежилети для військових і як їх перевіряють
- «Британці пишаються Україною». Найстаріший волонтер світу у Львові підтримав українців
- Які ракети запускає росія на Львівщину і чому не всі вдається збити
- «Це нова піхота, за якою – життя». Як зберегти тероборону і що треба у ній змінити
- Я не знав, чи у мене залишилися очі. Історія львівського розвідника
- Це вже не війна, а полювання. Мама пораненого азовця зі Львова про бій за «місто Марії»
- Є дві речі, на які ти маєш вплив під обстрілами. Історія «джавелінщика»
- «Зарубати слона кинджалом». Чому бійців з тероборони відправили у «гарячі точки»
- «Ми опинилися в 1944-му році». Віталій Портніков про уроки Другої світової війни
- «Наше головне завдання – вижити». Директорка «Території терору» про історію опору
- «Хочу дихати своїм повітрям і допомагати вдома». Історія біженки, яка повернулася додому
- Російський фарфор і раритетні ікони. Що знайшли в будинку «імператора» Козака у Львові
- (Не) їдуть без екіпіровки. Чи забезпечує держава військового всім необхідним
- Що зміниться для України, якщо путін офіційно оголосить війну. Прогноз експерта
- 1 травня: чи варто його святкувати, а чи скасувати як елемент радянщини
- Слава Україні! Історія прикордонника, який підірвав себе заради побратимів
- «У Бога закінчилося терпіння». Психолог про «затяжну» війну і як вона змінить українців
- «Ці рани надто глибокі». Як у село біля Маріуполя прийшли окупанти
- «Щоби забрати поранених вночі, ми їдемо навпомацки». Як воює парамедик із «Госпітальєрів»
- Взяти Одесу вони точно не зможуть. Політолог про ймовірне вторгнення з Придністров’я
- Гроші, робота, освіта. На що можуть розраховувати біженці з України за кордоном
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Будуть масивніші бомбардування. Експерт про 9 травня, цілі росії і новий виток війни
- «У концтаборі ми знали, що союз розпадеться. З росією буде те саме», – Мирослав Маринович
- Чому у XXI столітті люди здатні на таке насильство? Військовий капелан про путіна, росіян та Європу
- «Захищав людей у маршрутці й на вулиці». Спогади про оператора і воїна Юрія Олійника
- Чи вигідна Україні мирова з росією. Реакція експертів
- «Ми не можемо продати нашу свободу за тимчасову уявну безпеку», – Святослав Вакарчук
- Леви охороняють Львів, або Як місто рятує свої пам’ятки
- 12 днів у підвалі. Історія маріупольця, якому вдалося евакуюватися до Львова
- «Кожен позов, кожне невиконане росією рішення, є ще одним доказом для всіх», – правник
- Гуманітарка має стати на рейки. Як і хто координує допомогу на Львівщині
- «Фото та відео руйнувань дуже важливі для міжнародного суду над Росією», – юрист
- «Наші діти подорослішали на роки». Репортаж з колишнього дитбудинку у Львові
- Це мільйон доларів на день. Андрій Садовий про переселенців та життя у час війни
- Чи можна буде засудити Росію в Гаазі. Політолог-міжнародник про російсько-українську війну
- Українці показали світу, що свобода варта того, щоб за неї помирати, – Юрій Поляківський
- «Надягнув бронежилет на священничий одяг». Історія отця, який молиться з киянами
- «Я не геройка, просто хочу жити заради України». Історія киянки, яка не їде з міста
- Як у Львові працює гуманітарний штаб для допомоги біженцям. Репортаж
- У пунктах збору тероборони і військкоматах аншлаги, – Роман Матис
- «Ми прокинулися в іншому часі, у часі війни». Як у Львові відреагували на російський напад