фото: www.123rf.com
Лікар про public health у Львові, епідемії та дитячі хвороби, яких не помічають батьки
- Чим займаються фахівці з громадського здоров'я?
- Якщо у медичній практиці проблемою здоров’я конкретної людини займається один лікар і його робота впливає на стан здоров'я одного пацієнта, то в сфері громадського здоров’я пріоритетом стає збереження та покращення здоров’я багатьох людей одночасно. Лікар, епідеміолог, психолог, соціолог чи медсестра, які володіють відповідними знаннями та інструментами у сфері громадського здоров’я, часто працюють одною командою безпосередньо, або через громадські ініціативи, професійні об’єднання, державні інституції та приватні організації. Вони реалізують програми дій зі збереження найбільшого суспільного блага – здоров’я громади. Програми в цій сфері часто стають різногалузевою системою заходів на тривалі роки..
Такі програми доволі давно та успішно існують в країнах Європейського Союзу, Канаді, США, на що перелічені країни витрачають щороку значну частку коштів, передбачених у своїх бюджетах на охорону здоров’я та соціальний захист. Нам дуже важливо спиратися на вже існуючий позитивний досвід, щоб мати змогу адаптувати найкращі світові практики до наших потреб.
- Що досліджує на Заході наука “громадське здоров'я”?
- Ця наука має перевірену методологію та показники, за якими можна вимірювати, аналізувати та прогнозувати стан здоров’я суспільства. Чи не найвагомішу роль у цьому відіграють якісні дослідження причин та факторів виникнення та поширення певних недуг. Такі дослідження переважно вимагають дуже значних часових та фінансових витрат, але вони вкрай необхідні, бо, лише опираючись на результати досліджень з міцною доказовою базою, можна говорити про створення в майбутньому ефективних програм з покращення громадського здоров’я. Якщо проаналізувати набагато більші витрати держави на лікування, подальшу реабілітацію та соціальний захист нездорових громадян, можна буде виправдати навіть витрачання значних ресурсів на такі дослідження. Отже, раціональність створення програм зі збереження здоров'я громадян полягає, зокрема, і в економічній вигоді для держави. За цією формулою працюють фахівці з громадського здоров’я на Заході.
Читайте також: Що варто знати про здоров'я дітей. Важливі правила від невролога
Незабаром дослідження у цій сфері в Україні на рівні зі світовими стандартами зможуть проводити і українські вчені, що стане можливим завдяки створенню протягом наступних двох років в Українському католицькому університеті якісно нової для України освітньої програми - Львівської школи громадського здоров’я.
- Чи важливо дбати про громадське здоров’я? Що Ви вже зробили з цією метою у Львові?
- Безумовно це дуже важливо. І це дуже легко. Адже, дбаючи про своє здоров’я, як-от, відмовляючись від шкідливих звичок, дотримуючись особистої гігієна та ведучи здоровий спосіб життя, ми породжуємо нову цінність, – суспільне здоров’я. Важливо намагатися зробити так, щоб прагнення до здоров’я в львів’ян стало своєрідною візитівкою міста, – тим, чим Львів готовий поділитися зі світом. Досягати цього треба усім разом: громаді міста, медикам та освітянам, активістам та управлінцям. Багато доброго вже зроблено та попереду ще довгий шлях та багато роботи. Прикладом успішної кампанії у Львові, спрямованої на покращення громадського здоров’я, є запровадження заборони на продаж алкоголю у Львові у пізній вечірній час. Це той випадок партнерства, коли ініціатива, зароджена в громаді, спонукала управлінців прийняти рішення, що безпосередньо має вплив на збереження фізичного, психічного та соціального благополуччя своїх мешканців..
Іншим прикладом є проведення у Львові різноманітних професійних ініціатив з просвітницькою метою: Днів здоров’я, марафонів, семінарів та міжнародних конференцій. Наприклад, нещодавно у партнерстві з Українським католицьким університетом та Українською федерації Америки заснований нами благодійний фонд “Інститут розвитку сім’ї та дитини” проводив «Конференцію громадського здоров’я, Львів 2015». Зібралось чимало практичних медиків, науковців з різних сфер, управлінців міста та області, що прийшли туди абсолютно добровільно, без примусу та з цікавості. Те, що до нас прийшла така кількість зацікавлених учасників, може свідчити про актуальність для нашого регіону цієї проблематики. З іншого боку – відчувається відсутність фахового середовища, котре б могло на належному рівні координувати проекти у сфері громадського здоров’я міста”.
- З точки зору громадського здоров'я, як науки, що загрожує здоров'ю дітей у Львові? З якими викликами мають справу лікарі?
- Спираючись на результати деяких досліджень, проведених протягом останніх кількох років у нашому місті, можна виокремити такі виклики, як збереження та забезпечення здорового розвитку дітей та подолання дитячого травматизму: фізичних та психологічних травм. Згідно з даними досліджень, проведених Гарвардською медичною школою спільно з Департаментом охорони здоров’я Львівської ОДА, щороку в нашій області понад 150 дітей отримують опікові травми різного виду та ступеню. Серед дітей віком до 5 років приблизно у 90% випадків опікова травма спричинена окропом. А це травми, яких не повинно було бути взагалі, адже їм можна запобігти у 100% випадків. Потрібна просвітницька робота серед мешканців щодо методів запобігання опікам у дітей, розуміння природи травматизму, а також знання заходів невідкладної допомоги.
Проблеми психічного здоров’я, особливо в контексті загострення військових дій і великого числа вимушених переселенців, набувають дедалі більшого значення для того, аби вже сьогодні готувати дієві програми психологічної реабілітації цілих сімей. І тут ця проблема стосується не лише Львова. Питання збереження психічного здоров’я є доволі універсальними для всієї України.
- Чи пов'язане громадське здоров'я, як наука, з епідеміологією? Фахівці з громадського здоров'я займаються також запобіганням поширенню інфекційних хвороб?
- Так. Йдеться, наприклад, про таке таке вірусне інфекційне захворювання, як грип, епідемію котрого ми зараз переживаємо. Власне спалахи епідемії грипу свідчать про відсутність або ж неефективність системи заходів громадського здоров'я у регіоні. Але чому у розвинених країнах епідемії грипу немає? Кажуть, зазвичай, що за кордоном на грип не хворіють багаті, бо вони не користуються громадським транспортом. Це неправда. Лише вакцинація, гігієна - миття рук - та індивідуальна маска можуть вберегти від інфікування вірусом грипу. Захворювання може мати різний перебіг, але те, чи захворіють люди, залежить від рівня обізнаності і профілактики. У західних країнах вакцинуються 95% людей, у нас менше 40%. Тому ця проблема масштабна і не зводиться лише до медичного обслуговування, а великою мірою залежить від плекання культури здоров’я.
- Але як розвиненим країнам вдалося виплекати таку культуру і що залишається робити українцям, зокрема тим, в кого є діти?
- Якщо ми зможемо дати батькам відповідні знання та підготувати їх до можливих проблем з дитиною, то з допомогою системи заходів профілактики можна уникнути багатьох проблем та захворювань. Якщо ж батьки не володіють потрібною інформацією, то не можуть приймати правильні рішення. Важливо розуміти елементарні речі у вихованні дитини. Наприклад, слід знати, що дитині не можна давати жувальні гумки, шоколадки, бо 99% таких дітей матимуть проблеми із карієсом зубів. У Швеції дітям в ранньому віці заборонено давати солодощі. Через цю заборону проблеми з відвідуванням стоматолога скоротилися у рази. І це все працює як система заходів збереження громадського здоров’я.
- Які хвороби є зараз основними причинами смертності у Львові? Які тенденції у поширеності захворювань серед дітей у Львові Ви помітили за останній час?
- Якщо на початку минулого століття основними чинниками захворюваності та смертності були інфекційні захворювання, то нині їх частка не перевищує 3 %.і Натомість, поширеність серцево-судинних захворювань та частота появи онкологічних хвороб стали причинами більше 70% від усіх смертей, а частота психічних захворювань має тенденцію до стрімкого зростання та стає для нас новим викликом. Так, дослідження, проведене в 2014 р. Інститутом психічного здоров’я УКУ у Львові, показало, що 51% батьків часом бачать проблеми психічного здоров'я у своїх дітей та понад 80% батьків (80% від 51% батьків? Чи просто понад 80%?) не знають, як вирішити ці проблеми.
- Чи не загрожує громадському здоров'ю українців неправильне харчування, а також розлади та хвороби, пов`язані з ним? Анорексія, ожиріння?
- Українці - досить здорова нація, з огляду на те, що ми їмо. Фахівці за кордоном, що працюють у сфері громадського здоров’я підтвердять це, адже ми все ще споживаємо велику кількість харчових продуктів із села і не маємо достатньо потужного промислового виробництва з харчовими добавками. Проте, сьогодні дедалі більше продуктів мають замінники: масло — тепер зовсім не таке, як колись, а цукор — вже не такий цукор, як раніше. Тому ми можемо говорити про проблеми з державною політикою у регулюванні виробників харчових продуктів.
Людей, що страждають від надлишкової маси тіла у Львові ще не так багато, але спостерігається певна тенденція до збільшення їхньої кількості. На противагу цій хворобі, іншою проблемою є анорексія – швидка втрата маси тіла у дівчат, жінок, рідко – чоловіків. У Львові створена програма допомоги хворим у разі порушення харчової поведінки. Для запобігання цим порушенням та розладам важливо активно поширювати інформацію про загрози цих проблем для здоров’я, щоб якомога більше людей володіли потрібною інформацією і розуміли можливі наслідки.
- Яким буде Дитячий центр здоров’я Анни Мазуренко у Львові, над створенням якого Ви зараз працюєте?
- Це буде перший в Україні центр, що одночасно функціонуватиме, як медичний заклад для лікування та профілактики, як дошкільний навчальний заклад для дітей з програмами відповідального батьківства, а також практичною навчальною базою для підготовки фахівців із громадського здоров’я. Раціональне харчування, виховання в дітей культури здоров’я та розуміння ними заходів профілактики – все це повинно створити передумови для безпечного гармонійного фізичного та психологічного розвитку дітей на перших етапах життя, і це те найменше, що батьки могли б зробити для своїх дітей вже сьогодні.
Спілкувалася Оксана Лісна,
фото Петра Ткачишина
Інтерв'ю Твого міста
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат
- Транспорт, кредити та сміття. Валерій Веремчук назвав основні виклики Львова
- Податок для культури. Юлія Хомчин про стратегії розвитку львівської культури
- Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
- Андрій Садовий: Львів отримає той, хто матиме потенцію керувати
- Ходіть в музеї – там не страшно. Як музеям стати дружніми до дітей
- Богдан Коломійчук: Львів – не лише місто пива та кави, а й кримінальної культури
- Один власник – одна аптека. Чому десятки українських аптек можуть невдозі закритись
- Успішна медреформа – це довше життя. Як зробити охорону здоров’я ефективною
- План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери
- Поява !Fest – це наслідок того, що робило середовище «Дзиґи»
- Тетяна Романовська та її рекорди у львівському аеропорту
- Заробітчанські пригоди. Як волонтерка допомагає українцям у Польщі
- По той бік Личаківської. Яку роль грають Винники у «Великому Львові»